Рішення

від 25.11.2024 по справі 922/3425/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024 Справа № 922/3425/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) до Товариства з обмеженою відповідальністю Сім Груп Есет Менеджмент (адреса: 61052, м. Харків, вул. Суздальські ряди, буд. 12/1; код ЄДРПОУ 40300525) про стягнення 53372,01 грн, розірвання договору та зобов`язання звільнити приміщення за участю представників сторін:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Сім Груп Есет Менеджмент в якій просить суд:

1) розірвати договір оренди нерухомого майна № 7434 від 30.01.2020, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Сім Груп Есет Менеджмент;

2) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Сім Груп Есет Менеджмент звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 2,40 кв. м. у підземному підвуличному пішохідному переході біля станції метро Майдан Конституції, розташоване за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 13-М, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;

3) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сім Груп Есет Менеджмент 53372,01 грн за договором оренди нерухомого майна № 7434 від 30.01.2020, з яких: 35654,72 грн орендної плати за період 21.01.2021 12.08.2024 та 17717,29 грн пені за період 21.01.2021 12.08.2024.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 7267,20 грн та 9762,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обгрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору оренди № 7516 від 31.01.2020 щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.09.2024 відкрито провадження у справі № 922/3425/24; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 21.10.2024; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 підготовче засідання відкладено на 11.11.2024.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у порядку та строки, встановлені ухвалою господарського суду Харківської від 27.09.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.11.2024.

У судове засідання 25.11.2024 сторони своїх уповноважених представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

Позивач надав суду клопотання (вх. № 25866 від 14.10.2024) про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач про причини неприбуття представника не повідомив.

Оскільки неявка на судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представників, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 30.01.2020 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди № 7434 (далі за текстом договір; а. с. 8-11), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 2,40 кв. м. у підземному підвуличному пішохідному переході біля станції метро «Майдан Конституції» (в минулому «Радянська»), далі майно, розташоване за адресою: м. Харків, Конституції майдан, 13-М та знаходиться на балансі КП Підземне місто.

Право на оренду цих приміщень отримано орендарем на підставі наказу управління комунального майна та приватизації № 7 від 11.01.2020 Про затвердження результатів вивчення попиту потенційних орендарів на об`єкти оренди (п. 1.1 договору).

На підставі п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою використання: розміщення торговельного об`єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.

Згідно з п. 3.1-3.2 договору вартість об`єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і становить 160400,00 грн (сто шістдесят тисяч чотириста гривень 00 копійок) станом на 14.11.2019.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Харкова та пропорції її розподілу.

Базова орендна плата становить 1068,26 грн (одна тисяча шістдесят вісім гривень 26 копійок) без ПДВ за грудень 2019.

Ставка орендної плати становить 8% (вісім відсотків).

Згідно з п. 3.5 договору, орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця за попередній місяць до 20-го числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.6. договору, розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з п. 11 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до 3.10 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

За змістом п. 2.3 договору у разі припинення цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про пролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін.

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

У п. 4.11 договору сторони узгодили, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір діє з 30.01.2020 до 30.01.2025.

Відповідно до п. 10.3 договору, договір може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього договору.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач актом приймання-передачі нерухомогот майна б/н від 30.01.2020 передав відповідачу в оренду нежитлове приміщення, визначене умовами договору (а. с. 11).

Однак, відповідач протягом дії договору не повністю сплачував орендні платежі, визначені умовами укладеного між сторонами договору. Внаслідок зазначених обставин у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 35654,72 грн.

Також у зв`язку з прострочення відповідачем виконання зобов`язань зі сплати орендної плати, позивачем нараховано йому пеню в сумі 17717,29 грн за прострочення оплати кожного з щомісячних орендних платежів по 12.08.2024.

З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав до відповідача лист № 3454 від 20.05.2024 (а. с. 14), в якому вимагав погашення існуючої заборгованості за договором. Однак, відповідач залишив зазначений лист без відповіді, а викладені у ньому вимоги без задоволення.

Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

У заявленому позові відповідач просить суд стягнути з відповідача існуючу заборгованість, пеню, розірвати договір з огляду на істотне порушення відповідачем його умов, та зобов`язати відповідача звільнити орендовані приміщення.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У даному випадку, факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості з орендної плати в сумі 35654,72 грн підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується. Строк виконання відповідачем зобов`язань з її оплати є таким, що настав.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати існуючої заборгованості, суд за наслідками розгляду справи приходить до висновку про задоволення позову в даній частині вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати в сумі 35654,72 грн, нарахованої за період з 21.01.2021 по 12.08.2024.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, суд зазначає.

Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції можуть застосовуються у розмірі, визначеному умовами договору. При цьому їх розмір може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 3.10 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

Факт прострочення відповідачем своїх зобов`язань зі сплати орендних платежів в передбачений договором строк підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовується. Зазначене надає позивачу право на нарахування пені за таке прострочення.

Згідно з наданим позивачем розрахунком (а. с. 16-21) останнім нараховано до стягнення з відповідача 17717,29 грн пені за прострочення оплати кожного з щомісячних орендних платежів по 12.08.2024.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд констатує його арифметичну вірність. Перевірка розрахунку пені судом здійснювалась за допомогою інструменту Юридичний калькулятор (https://calc.sitebuy.pro/).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову в даній частині вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 17717,29 грн пені.

Щодо вимог позивача про розірвання договору та зобов`язання звільнити приміщення, суд зазначає.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено істотні умови договору, а саме: предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що орендодавець має право відмовитись від цього договору і вимагати відшкодування збитків, зокрема, якщо орендар не вносить плату протягом трьох місяців.

Відповідно до п.п. 4 п. 7.2 договору орендодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків у разі внесення орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі.

Також, згідно з пп. 5 п. 7.2 договору право вимагати розірвання договору, також, виникає у разі, якщо орендар не виконує пп. 3.5, 3.6, 3.7, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4., 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12, 4.16, 4.17, 4.18, 4.19, 4.20, 4.21, 4.23 договору.

Відповідно до п. 10.3 договору, договір може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього договору.

Відповідно до п. 10.6 договору, дія договору оренди припиняється, зокрема, достроково за згодою сторін або за рішенням суду.

У даному випадку відповідач істотно порушив умови договору оренди № 7434 від 30.01.2020, оскільки систематично не сплачує орендну плату (остання оплата надійшла в грудні 2021 року, тобто не оплачується орендна плата вже майже 3 роки поспіль) протягом усієї дії договору, та має борг більше ніж за 3 роки користування предметом оренди. Внаслідок зазначеного позивач позбавляється того, на що розраховував при укладанні цього договору, а саме: на отримання орендної плати.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині розірвання наведеного договору.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Крім того, як зазначалось, у п. 4.11 договору сторони узгодили, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 785 ЦК України та п. 4.11 договору у разі розірвання договору, відповідач зобов`язаний повернути позивачу орендовані приміщення. Тим більше, після такого розірвання у відповідача взагалі відсутні правові підстави займати нежитлові приміщення, які він орендував відповідно до умов договору оренди.

За таких обставин, позов в частині зобов`язання відповідача звільнити та повернути нежитлове приміщення загальною площею 2,40 кв. м. у підземному підвуличному пішохідному переході біля станції метро «Майдан Конституції» (в минулому «Радянська»), що розташовані за адресою: м. Харків, Конституції майдан, 13-М, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили також підлягає задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з п. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві позивач зазначив, що розрахунок судових витрат, які він поніс у зв`язку із розглядом справи складається із суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви, а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9762,50 грн.

Як свідчать подані позивачем матеріали, у зв`язку з необхідністю судового захисту власних прав та інтересів Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі замовник), уклало з адвокатським бюро Антона Новакова (далі виконавець) договір про надання послуг з адвокатської діяльності № 45 від 29.12.2023 (далі договір; а. с. 22-25).

Відповідно до п. п. 1.1-1.2 договору, виконавець зобов`язується протягом терміну дiї цього договору надати замовнику послуги, зазначені в п. п. 1.2., 1.3. договору, а замовник - прийняти i оплатити ці послуги. Найменування послуг: згiдно ДК 021:2015 код 79110000-8: послуги з юридичного консультування та юридичноrо представництва (послуги з адвокатської дiяльностi, пов`язанi iз наданням правничої допомоги з питань, що виникають в діяльності замовника) (далi послуги).

Згідно з п. 1.3. договору, послуги, що надаються за цим договором, включають, зокрема, забезпечення здійснення представництва у судах під час здійснення господарського судочинства (п. 1.3.1 договору), а також, підготовка, складення та подання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру з питань, що є предметом правового супроводу (п. 1.3.2. договору).

Пунктом 2.2. договору передбачено, що послуги надаються виключно після одержання письмових заявок позивача, в яких будуть зазначені конкретні завдання, строк їх виконання та інші необхідні дані (надалі заявка).

Згідно з п. 3.1. договору ставка за годину наданих послуг, яка визначена в рішення Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 № 13/1/7 в розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати на день оплати, що на 01.01.2024 дорівнює 1775,00 грн.

Пунктами 4.1.-4.2. договору передбачено, що розрахунки здiйснюються шляхом оплати замовником рахунку виконавця пiсля пiдписання акту здавання-приймання наданих послуг, що свiдчить про прийняття наданих послуг замовником. Розрахунки за наданi послуги здiйснюються протягом 10 (десяти) робочих днiв пiсля прийняття їx замовником, але в будь-якому разi не пiзнiше закiнчення строку дiї цього договору. Датою оплати є дата перерахування грошових коштiв на поточний рахунок виконавця.

Відповідно до п. 5.1 договору, строк надання послуг: з 01 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року. Конкретний строк виконання завдання за заявкою (в випадку необхiдностi) встановлюється замовником за погодженням з виконавцем в заявцi.

Згідно з п. 5.4 договору акт здавання-приймання наданих послуг складається виконавцем за результатами календарного мiсяця надання послуг або за результатами надання послуги згiдно заявки та затверджується/пiдписується уповноваженими представниками замовника. Акт здавання-приймання наданих послуг може складатись, як вiдповiдно до однiєї заявки замовника, так i кiлькох, за вибором виконавця. В актi здавання-приймання наданих послуг зазначається назва послуги, опис виконаної роботи та кiлькiсть витраченого часу.

Пунктами 6.1.1. 6.1.2 договору передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязi проводити оплату наданих послуг, та приймати наданi послуги згiдно з актом здавання-приймання наданих послуг.

Пункт 6.3.1 договору передбачає, що виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг, визначених вiдповiдно до п. п. 1.2., 1.3. цього договору, у вiдповiдностi з заявками замовника протягом робочого часу замовника, а також протягом робочого часу органiв, пiдприємств та установ, де такi послуги надаються, та за межами робочого часу, у вихiднi та святковi днi - в випадку невiдкладної необхiдностi.

Відповідно до п. 6.3.2 договору виконавець зобов`язаний надавати замовнику рахунок та акт здавання-приймання наданих послуг.

Цей договiр набирає: чинностi з дати його пiдписання уповноваженими представниками сторiн i дiє до 31.12.2024 в частинi надання послуг, а в частинi проведення розрахункiв - до повного їх виконання (п. 11.1 договору).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, адвокатським бюро Антона Новакова надано Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради правничу допомогу (послуги з адвокатської діяльності), а саме, підготовлено для подання до суду позовної заяви та відповідних матеріалів (додатків) відносно ТОВ Сім Груп Есет Менеджмент.

З цього приводу 28.08.2024 сторони підписали акт здавання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) № 25 (а. с. 27), в якому підтвердили надання послуг щодо підготовки позову в межах даної справи загальним обсягом часу 5,5 годин на суму 9762,50 грн.

З посиланням на зазначені документи, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сім Груп Есет Менеджмент на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9762,50 грн.

Суд констатує, що відповідач в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не надав суду доказів неспіврозмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та не заявляв клопотань про їх зменшення.

Разом з тим, судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові 06.11.2022 у справі № 922/1964/21 та об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформували правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, який судом враховується при розподілі судових витрат в межах даної справи.

Зокрема, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У даному випадку, як зазначалось, позивач просить суд за наслідками розгляду справи стягнути з відповідача 9762,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В розумінні ст. 126 ГПК України розмір заявлених до стягнення витрат на професійну првничу допомогу є співрозмірним щодо вказаних в даній статті критеріїв.

Разом з тим враховуючи, що позовні вимоги у даній справі підлягають задоволено повністю, суд керуючись ст. 123, 126, 129 ГПК України покладає на відповідача 9762,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 9762,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Коім того, з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 7267,20 грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 238-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди № 7434 від 30.01.2020, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сім Груп Есет Менеджмент (адреса: 61052, м. Харків, вул. Суздальські ряди, буд. 12/1; код ЄДРПОУ 40300525).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Сім Груп Есет Менеджмент (адреса: 61052, м. Харків, вул. Суздальські ряди, буд. 12/1; код ЄДРПОУ 40300525) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) нежитлове приміщення загальною площею 2,40 кв. м. у підземному підвуличному пішохідному переході біля станції метро «Майдан Конституції» (в минулому «Радянська»), розташоване за адресою: м. Харків, Конституції майдан, 13-М протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сім Груп Есет Менеджмент (адреса: 61052, м. Харків, вул. Суздальські ряди, буд. 12/1; код ЄДРПОУ 40300525) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412):

35654,72 грн - заборгованості;

17717,29 грн - пені;

9762,50 грн - витрат на професійну правничу допомогу;

7267,20 грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "26" листопада 2024 р.

СуддяО.І. Байбак