Рішення

від 20.11.2024 по справі 924/647/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2024 р. Справа №924/647/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Комарніцькій Н.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗС-ЛТД-2", с. Кам`янка, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька обл.

до державного реєстратора Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області Свідери Валерія Віталійовича, с. Гуменці, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька обл.

за участі третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

ОСОБА_1 , с. Кам`янка, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька обл.

ОСОБА_2 , с. Кам`янка, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька обл.

ОСОБА_4, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька обл.

про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Представники сторін:

Від позивача: Залуцький В.Н. - на підставі ордеру серії ВХ №1056886 від 11.07.2024р.;

Від відповідача: не з`явився;

Від третіх осіб: не з`явились.

У судовому засіданні 20.11.2024р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗС-ЛТД-2", с. Кам`янка, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька обл. до державного реєстратора Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області Свідера Валерія Віталійовича , с. Гуменці, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька обл. за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , с. Кам`янка, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька обл., ОСОБА_2 , с. Кам`янка, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька обл., ОСОБА_4 , м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька обл. про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою суду від 15.07.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 31.07.2024р. відкладено розгляд справи №924/647/24 у підготовчому засіданні суду та витребувано у Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації (32300, м. Кам`янець-Подільський, вул. Троїцька, 4) документи, які стали підставою для проведення реєстраційної дії/запису №1006761070019003828 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Приватного підприємства Фірма «Деметра», код ЄДРПОУ 36744972, вчинену 11.10.2021 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області Свідером Валерієм Віталійовичем щодо зміни складу засновників Приватного підприємства Фірма «Деметра».

На адресу суду 05.08.2024р. та 12.08.2024р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п.5 ст. 233 ГПК України від 19.08.2024р. оголошено перерву.

На адресу суду 19.08.2024р. від Кам`янець-Подільської районної військової адміністрації Хмельницької області на виконання вимог ухвали суду від 31.07.2024р. надійшли копії частини реєстраційної справи №167600382841 юридичної особи Приватне підприємство Фірма «Деметра», 20.08.2024р. від представника позивача надійшла заява про надання доступу до матеріалів справи в ЄСІТС «Електронний суд» та 21.08.2024р. надійшла заява від представника третьої особи ОСОБА_4 про надання доступу до електронної справи.

Також 09.09.2024р.від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 09.09.2024р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/647/24 на тридцять днів та відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні.

На адресу суду 18.09.2024р. від третьої особи ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення третьої особи, в яких просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.09.2024р. відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п.5 ст. 233 ГПК України від 25.09.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

На адресу суду 15.10.2024р. від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою суду від 15.10.2024р. розгляд справи по суті перепризначено у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги по м.Хмельницькому та Хмельницькій області.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі ст. 216, п.5 ст. 233 ГПК України від 23.10.2024р. оголошено перерву.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі ст. 216, п.5 ст. 233 ГПК України від 31.10.2024р. оголошено перерву.

На адресу суду 18.11.2024р. від представника третьої особи ОСОБА_4 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Присутній в засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з`явились.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗС-ЛТД-2» в лютому 2010 року стало співзасновником Приватного підприємства Фірма «ДЕМЕТРА», код ЄДРПОУ 36744972 з часткою в Статутному капіталі Підприємства в розмірі 72,3 % (сімдесят дві цілих три десятих) відсотка.

Іншими співзасновниками ПП «Фірма «Деметра» були:

- громадянин України ОСОБА_2 з часткою в статутному капіталі приватного підприємства Фірма «ДЕМЕТРА» в розмірі 18,5 (вісімнадцять цілих п`ять десятих) відсотка;

- громадянка України ОСОБА_1 з часткою в статутному капіталі приватного підприємства Фірма «Деметра» в розмірі 9,2% (дев`ятьма цілими і двома десятими) відсотками.

05 жовтня 2021 року ТОВ «ЗС-ЛТД-2» (далі - позивач) було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП «Фірма «Деметра» з ОСОБА_4 . Проте, оплати ОСОБА_4 за придбану частку не провів, чим, на думку позивача, ввів в оману директора ТОВ «ЗС-ЛТД-2» ОСОБА_2 та незаконно заволодів даною часткою в розмірі 22,3% (двадцять дві цілих і три десятих) відсотка вартістю 481 758, 12 грн. (чотириста вісімдесят одна тисяча сімсот п`ятдесят вісім) гривень 12 копійок.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців від 21.06.2024 року засновниками ПП Фірма «Деметра», код ЄДРПОУ 36744972, станом на 21.06.2024 року є:

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗС-ЛТД-2", код ЄДРПОУ: 38447608, резидентство: Україна, Місцезнаходження: Україна, 32307, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, село Кам`янка, вул. ШКІЛЬНА, будинок 43, корпус А, розмір частки засновника (учасника): 1 081 758,11 грн.;

2) ОСОБА_4 , громадянство: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_1 , розмір частки засновника (учасника): 1 081 758,12 грн.

Як вбачається із зазначеного витягу, підставою для зміни засновників ПП Фірма «Деметра» є «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 11.10.2021 року 09:44:51, 1006761070019003828, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., Свідер В.В. , Гуменецька сільська рада».

В цьому ж Витягу зазначено, що місце зберігання реєстраційної справи ПП Фірма «Деметра» є Кам`янець-Подільська районна державна адміністрація.

Адвокат Залуцький В.Н., діючи в інтересах позивача звернувся із адвокатським запитом на ім`я Голови Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації (32300, м. Кам`янець-Подільський, вул. Троїцька, 4) за вих.№01/19-06-24 від 19.06.2024 року, в якому просив надати належним чином завірені копії документів, які подавались державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін складу засновників Приватного підприємства «Фірма «Деметра», код ЄДРПОУ 36744972, які відбулись в жовтні 2021 року, а саме: заяви про проведення державної реєстрації, документів про перехід права на частку в Статутному капіталі Підприємства, Протоколу Загальних зборів, рішення державного реєстратора про проведення державної реєстрації тощо.

Адвокат Залуцький В.Н., діючи в інтересах ТОВ «ЗС-ЛТД-2», звернувся із адвокатським запитом на ім`я Голови Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації (32300, м. Кам`янець-Подільський, вул. Троїцька, 4) за вих.№02/19-06-24 від 19.06.2024 року, в якому просив надати належним чином завірені копії документів, які подавались державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін стосовно Приватного підприємства «Фірма «Деметра», код ЄДРПОУ 36744972, які відбулись в грудні 2021 року, а саме: заяви про проведення державної реєстрації, Статуту Підприємства в новій редакції, Протоколу Загальних зборів Власників, рішення державного реєстратора про проведення державної реєстрації тощо.

26.06.2024 року на електронну адресу адвоката Залудького В.Н. надійшла відповідь на адвокатські запити за вих. №01/19-06-24 та 02/19-06-24 від 19.06.2024 року, в якій було повідомлено про те, що витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.

Позивач вважає, то державний реєстратор Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області Свідер В.В. при реєстрації змін до складу засновників Приватного підприємства Фірма «Деметра» допустив порушення норм матеріального права, провів таку реєстрацію з порушенням Закону, а тому позивач вважає, що така реєстраційна дія має бути визнана протиправною.

Позивач стверджує, що вчиненим оскаржуваним записом порушено права позивача щодо участі у діяльності Приватного підприємства Фірма «ДЕМЕТРА», оскільки незаконно зареєстровано зменшену частку в статутному капіталі приватного підприємства, що призвело до зменшення правомочностей щодо управління приватним підприємством, оскільки зменшення частки в статутному капіталі приватного підприємства з 75% до 50 % та проведення незаконної реєстрації інших 50% статутного капіталу за ОСОБА_4 позбавило позивача права визначального голосу на загальних зборах приватного підприємства та можливості блокування прийняття загальними зборами приватного підприємства всіх його рішень.

03.07.2024 року ТОВ «ЗС-ЛТД-2» звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області Свідера Валерія Віталійовича про визнання протиправною та скасування реєстраційну дію/запис №1006761070019003828 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Приватного підприємства Фірма «Деметра», код ЄДРПОУ 36744972, вчинену 11.10.2021 року щодо зміни складу засновників Приватного підприємства Фірма «Деметра».

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.06.2024 року по справі №560/9807/24 у відкритті провадження було відмовлено у зв`язку із тим, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки має ознаки корпоративного спору.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

08.10.2021 року державним реєстратором відділу надання адміністративних послуг Гуменецької сільської ради Свідером Валерієм Віталійовичем (далі - відповідачем) було прийнято документи від ОСОБА_4 для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, а саме:

1. Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

2. Документ про сплату адміністративного збору;

3. Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Приватного підприємства Фірма «Деметра» (у якому ОСОБА_2 у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Приватного підприємства Фірма «Деметра» передав, а ОСОБА_4 прийняв частку у статутному капіталі Приватного підприємства Фірма «Деметра» у розмірі 18,5% (вісімнадцять цілих і п`ять десятих) відсотків, що складає 400 000 (чотириста тисяч) гривень 00 копійок.);

4. Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Приватного підприємства Фірма «Деметра» (у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗС-ЛТД-2» у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Приватного підприємства Фірма «Деметра» передало, а ОСОБА_4 прийняв частку у статутному капіталі Приватного підприємства Фірма «Деметра» у розмірі 22,3% (двадцять дві цілих і три десятих) відсотки, що складає 481 758,12 грн. (чотириста вісімдесят одну тисячу сімсот п`ятдесят вісім гривень 12 копійок);

5. Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Приватного підприємства Фірма «Деметра» (у якому ОСОБА_1 у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Приватного підприємства Фірма «Деметра» передала, а ОСОБА_4 прийняв частку у статутному капіталі Приватного підприємства Фірма «Деметра» у розмірі 9,2% (дев`ять цілих і два десятих) відсотки, що складає 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.

Як стверджує відповідач, під час проведення перевірки поданих документів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі щодо зміни складу засновників приватного підприємства Фірма «Деметра» державним реєстратором не було виявлено підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації, а тому 11.10.2021 року було проведену дану реєстраційну дію.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань» (надалі за текстом - «Закон») визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-піддриємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус (стаття 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань»).

За положеннями ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) державна реєстрація базується на таких основних принципах, зокрема, об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Частина 2 статті 6 Закону встановлює, що державний реєстратор: 1) приймає документи; 1-1) встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 3-1) під час проведення реєстраційних дій у випадках, передбачених цим Законом, обов`язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих Інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів; 3-2) перевіряє дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей; 3-3) перевіряє використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладені документи, що подаються для здійснення реєстраційних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 6-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", Інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.

В свою чергу, відповідно до частини 2 статті 25 Закону порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об`єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; 10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).

Частина 4 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань» вказує, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, в якій також може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником податку на додану вартість та/або про обрання спрощеної системи оподаткування, та/або про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, іншого визначеного законом суб`єкта (особи) про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою;

4) рішення уповноваженого органу юридичної особи про передачу за договором повноважень виконавчого органу юридичній особі - у разі внесення змін до відомостей про юридичну особу, яка виконує повноваження виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, що перебуває у статусі резидента Дія Сіті відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" та передало повноваження виконавчого органу такого товариства юридичній особі;

5) відомості про керівні органи громадського формування (ім`я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів;

6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов`язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;

7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов`язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа;

10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи;

12) звіт про результати емісії акцій у випадку, передбаченому абзацами третім і четвертим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону;

13) звіт про оцінку майна у випадку, передбаченому абзацом сьомим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону;

14) у разі державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи - структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;

15) у разі державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи - витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;

16) у разі державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи - копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи (нотаріально засвідчена або засвідчена кваліфікованим електронним підписом особи, уповноваженої на подання документів для державної реєстрації, крім випадків, якщо такий документ оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для громадян України).

Статтею 28 Закону передбачені підстави для відмови у державній реєстрації,

серед яких в п. 4 ч. 1 статті 28 Закону вказано: подання документів або відомостей, передбачених цим Законом, не в повному обсязі.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» розрізняє такі два поняття як державний реєстратор та суб`єкт державної реєстрації.

У розумінні пункту 5 статті 1 цього Закону державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус.

За змістом пункту 14 статті 1 Закону суб`єктом державної реєстрації є, зокрема виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим -четвертим цього пункту) та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації (крім нотаріусів), та нотаріус.

Державний реєстратор, зокрема, приймає документи; перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

Отже, державний реєстратор є особою, яка безпосередньо здійснює прийом документів, поданих для державної реєстрації, проводить державну реєстрацію, зокрема реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводить реєстраційні дії, вносить реєстраційні записи до Єдиного державного реєстру.

У спірних правовідносинах Свідер Валерій Віталійович , як державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, на час вчинення спірних реєстраційних дій/записів перебував у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації - Гуменецькою сільською радою Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, діяв від імені відповідного державного органу.

Процедура оскарження реєстраційних дій, відмови в державній реєстрації, бездіяльності державного реєстратора, умови відповідальності у сфері державної реєстрації визначені у розділі V Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Порядок оскарження рішення, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації встановлений у статті 34 цього Закону, відповідно до частини першої якої рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Зазначена норма Закону визначає осіб, які можуть бути відповідачами у такому спорі, та передбачає можливість оскарження до суду рішення, дій або бездіяльності, зокрема і державного реєстратора.

З огляду на викладене державний реєстратор у разі оскарження його рішень, дій або бездіяльності є належним відповідачем у таких спорах, оскільки відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» він є відповідальною особою за пред`явленими до нього позовними вимогами про скасування проведених ним реєстраційних дій.

Зазначений вище висновок про те, що державний реєстратор є належним відповідачем у спорі щодо оскарження його рішень, дій та скасування внесених цим державним реєстратором оспорюваних реєстраційних записів узгоджується зі сталою судовою практикою таких (подібних) спорів, у яких позовні вимоги про визнання протиправними дій державного реєстратора, скасування реєстраційних записів були пред`явлені саме до державного реєстратора, розглядалися та вирішувалися судами саме за таким суб`єктним складом, в якому відповідачем був державний реєстратор (вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.07.2021 року у справі №912/1625/20).

Відповідно до приписів статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію;

3) рішень, прийнятих Міністерством юстиції України, його територіальними органами відповідно до статті 34 цього Закону.

Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:

1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);

2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;

3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;

4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;

5) перевірку відомостей Єдиного державного реєстру на наявність заборони вчинення реєстраційних дій;

6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;

7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об`єднання;

8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів;

10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).

Відповідно до статті 29 Закону реєстраційна справа формується в паперовій та/або електронній формі після внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, державну реєстрацію фізичної особи - підприємця і державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу та фізичну особу - підприємця.

З огляду вищезазначеного слідує, що:

- державна реєстрація змін про юридичну особу є офіційним визнанням та підтвердженням відповідних змін, що первинно виникли внаслідок певних юридичних фактів, зокрема прийняття юридичними особами рішень щодо управління юридичною особою, тоді як єдиний реєстр передбачає відображення у ньому всіх проведених стосовно юридичної особи реєстраційних дій, зокрема і відомостей про скасування реєстраційних дій, що може бути здійснено, зокрема за рішенням суду;

- особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР.

Водночас вчинення суб`єктом державної реєстрації запису в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.

Приписами статей 15,16 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, зазначені норми права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, зокрема порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково, тоді як при оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, вказане дозволяє зробити висновок про те, що:

- кожна особа має право на захист, зокрема судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, тоді як через вчинення провадження у справах суд здійснює захист прав осіб і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються, попри те наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вказаними вище нормами;

- можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або Інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту.

Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог;

- встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Так, позов, який у процесуальному сенсі є зверненням особи до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та які складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки.

При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а також обирає предмет та зазначає відповідні підстави позову, тоді як оцінка предмету заявленого позову, відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018р. у справі № 904/5857/17 викладено правову позицію, згідно з якою особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»). У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

З огляду на відомості, які містяться у витязі з ЄДРПОУ, 11.10.2021 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області Свідером Валерієм Віталійовичем було проведено реєстраційну дію/запис №1006761070019003828 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Приватного підприємства Фірма «Деметра», код ЄДРПОУ 36744972, щодо зміни складу засновників Приватного підприємства Фірма «Деметра», а саме:

зміна частки в Статутному капіталі ТОВ «ЗС-ДТД-2»;

виключення зі складу засновників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

включення до складу засновників ОСОБА_4 та визначення йому частки в статутному капіталі підприємства.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки державним реєстратором правомірно та на підставі норм чинного законодавства вчинені оскаржувані реєстраційні дії 11 жовтня 2021 року.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Водночас, у застосуванні приписів статті 86 ГПК України Верховний Суд виходить, зокрема, з того, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стандарт "вірогідності доказів" не нівелює обов`язок суду щодо оцінки доказів в порядку приписів статті 86 ГПК України з урахуванням надання оцінки допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною першої статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Принцип змагальності не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених у статті 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 зі справи №908/2846/19, від 27.05.2021 зі справи № 910/702/17, від 17.11.2021 зі справи № 910/2605/20.

Зазначені правові висновки у застосуванні норм процесуального права мають загальний (універсальний) характер незалежно від змісту спірних правовідносин.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів"). Водночас принцип jura novit curia ("суд знає закон") зобов`язує суд визначити яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору та надати правову кваліфікацію відносинам сторін з огляду на факти встановлені під час розгляду справи, застосувавши положення які дійсно регулюють відповідні правовідносини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав та законних інтересів, які позивач вважає порушеними, що є підставою для відмови в позові, а тому, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27.09.2001 року).

Окрім того, господарський суд при вирішення даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Зважаючи на вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати по справі необхідно покласти на позивача, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2024р.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук. 4 прим. - до справи.

Позивачу - 32307, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський район, с. Кам`янка, вул. Шкільна, буд. 43, корпус А, код ЄДРПОУ: 38447608 (рек. з повід.)

Третій особі 1 - Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський район, с. Кам`янка, вул. Шкільна, буд. 66 (рек. з повід.)

Третій особі 2 - Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський район, с. Кам`янка, вул. Шкільна, буд. 66 (рек. з повід.)

Третій особі 3 - АДРЕСА_2 (рек. з повід.)

Надіслати на електр. адресу:

Відповідачу - Gumentskarada@ukr.net