Рішення

від 18.11.2024 по справі 925/1121/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року Справа № 925/1121/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача - Прибєг Д.А. - представник,

від відповідача - Тищенко Ю.П. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу,

м. Полтава

до Сагунівської сільської ради, с. Сагунівка, Черкаського району,

Черкаської області

про стягнення 75 446 грн. 41 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулась Державна екологічна інспекція Центрального округу до Сагунівської сільської ради про стягнення шкоди в розмірі 75 446 грн. 41 коп., заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2024 року поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк, встановлений законом, для подання відзиву на позов.

Вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 30 хв. 07 листопада 2024 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 07 листопада 2024 року суд оголосив перерву до 10 год. 30 хв. 18 листопада 2024 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначав, що позивачем не доведено протиправність поведінки Сагунівської сільської ради.

Зокрема, позивачем не доведено, що відповідач допустив засмічення та забруднення земельних ділянок твердими побутовими відходами в адмінмежах Сагунівської сільської ради.

Матеріали позовної заяви не містять доказів, які б достеменно визначали місце розташування земельних ділянок, їх власника чи користувача, а вказані позивачем координати не містять інформацію про точку їх "прив`язки".

Натомість, згідно листа з ДП "Чигиринське лісове господарство" від 22 квітня 2021 року за №295 вбачається, що земельна ділянка, орієнтованою площею 3,0 га, в адміністративних межах Сагунівської сільської ради, на якій утворилось стихійне сміттєзвалище, не перебуває у власності чи користуванні Сагунівської сільської ради. Зазначена ділянка розташована в безпосередній близькості до зони житлової та громадської забудови (санітарно-захисна зона), а саме, відстань до неї становить менше ніж 0,5 км.

Разом з тим, зазначена ділянка розташована на відстані менше ніж 0,5 км. до урізу води Кременчуцького водосховища, а з західної сторони межує з землями лісогосподарського призначення та відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру (Публічної кадастрової карти) є землями лісового фонду. Будь-яких договорів про користування земельною ділянкою орієнтованою площею 3,0 га в адміністративних межах Сагунівської сільської ради з ДП "Чигиринське лісове господарство" (Чорнявським лісництвом) не укладалось.

Відповідач стверджував, що земельні ділянки, на яких утворилось стихійне сміттєзвалище, не перебувають у розпорядженні Сагунівської сільської ради, а знаходяться у користуванні ДП "Чигиринське лісове господарство" (Чорнявське лісництво).

Також відповідач зазначав, що для проведення перевірки необхідно було отримати погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Припис від 05.02.2021 року №03.2-11/04/2021, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (від 26.07.2021 року), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 52 КУпАП від 27.07.2021 року, припис від 27.07.2021 року №48/03/2-11/2021, вимога від 27.07.2021 року № 48/03-2-11/2021 та претензія від 22.11.2021 року №221/07-17/2021 є неналежними доказами.

Протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 02.08.2021 року №19-07-21 також не містить інформації щодо точного місця розташування земельних ділянок, на яких проводився відбір ґрунтів (не зазначено кадастрові номери земельних ділянок або координати з точкою прив`язки). З нього неможливо визначити причини забруднення земельних ділянок хімічними речовинами, зокрема: чи це сталось через властивість самої земельної ділянки, де хімічні показники на вміст фосфору, хлоридів та нітратів були завищеними або, через стихійне сміттєзвалище.

Розрахунки збитків розміру шкоди, надані позивачем, не містять інформації про дату їх складання та точне місце розташування засмічених та забруднених земельних ділянок відходами (зазначено тільки, що земельні ділянки розташовані в адмінмежах Сагунівської сільської ради вздовж лісопосадки).

З розрахунків розміру шкоди від засмічення та забруднення земель вбачається, що джерелом одержання або розрахунків показника є - акт засмічення земель та матеріали спеціальних вишукувань; акт про забруднення земель та матеріали спеціальним вишукувань. Акти про засмічення земель та акти про забруднення земель у матеріалах справи відсутні. Також відсутні матеріали спеціальних вишукувань та висновки судових експертних досліджень для встановлення забруднення та засмічення земель.

Наявні у матеріалах справи акт відбору проб ґрунтів та протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів не є матеріалами спеціальних вишукувань, які б підтверджували визначену позивачем площу забрудненої земельної ділянки.

Показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який покладається в основу розрахунку розміру шкоди, має бути підтверджений належними доказами, які позивачем не надані.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач вважає позов безпідставним.

У відповіді на відзив позивач зазначав, що акт перевірки містить відомості про те, що при обстеженні території за координатами 49.288880,32.383785; 49.290242,32.382813 в адмінмежах Сагунівської сільської ради Черкаського району було виявлено засмічення 2 земельних ділянок побутовими відходами (площами 15,5 х 20, висотою 1 м та 70 х 8 висотою 1 м). Виміри проведено вимірювальною металевою рулеткою № 09115 (свідоцтво про повірку № 081, чинне до 29.04.22 р.).

У витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок 7124985500:02:003:0057; 7124985500:02:003:0021 зазначено місце розташування земельної ділянки: Черкаська область, Черкаський район, Сагунівська сільська рада. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. Цільове призначення земельної ділянки: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Тобто земельні ділянки на яких відбулося засмічення не відносяться до земель лісового фонду.

Засмічення та забруднення земельних ділянок твердими побутовими відходами в адмінмежах Сагунівської сільської ради доводиться наявними в матеріалах справи доказами.

Безпосередньо Сагунівською сільською радою було надано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок 7124985500:02:003:0057; 7124985500:02:003:0021, у зв`язку з чим було здійснено перерахунок завданої шкоди.

Лист ДП "Чигиринське лісове господарство" від 22 квітня 2021 року за №295 містить відомості про те, що в межах с. Сагунівка знаходяться лісові масиви Чорнявського лісництва, проте не вказано координати або ж кадастрові номера такої земельної ділянки.

Посилання відповідача про необхідність отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення перевірки, письмового направлення державних інспекторів на проведення позапланової перевірки з інформацією про підстави позапланової перевірки, на думку позивача, є помилковими, оскільки норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на які посилається відповідач, розповсюджується на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, а не органів місцевого самоврядування.

Доводи відповідача щодо неможливості визначення місця забруднення земельної ділянки та місця відбору проб, оскільки відсутні чіткі координати земельної ділянки, є безпідставними, оскільки в акті перевірки зазначено, що при обстеженні території за координатами 49.288880,32.383785; 49.290242,32.382813 в адмінмежах Сагунівської сільської ради Черкаського району виявлено засмічення 2 земельних ділянок побутовими відходами (площами 15,5 х 20, висотою 1 м та 70 х 8 висотою 1 м.).

Відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Центрального округу було відібрано проби ґрунту для вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, складено акт відбору проб ґрунту та проведено фотозйомку місця події.

Розрахунок розміру шкоди було проведено відповідно до Методики.

Матеріали спеціальних вишукувань не були використані, оскільки потреби в цьому не було.

Враховуючи викладене, позивач стверджував, що у діях відповідача наявні всі елементи правопорушення, що є підставою для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду.

У запереченні відповідач зазначав, що координати поворотних точок земельної ділянки можуть визначати лише сертифіковані інженери-землевпорядники. Вони виконують дану роботу за допомогою спеціального обладнання, яке дозволяє зафіксувати точні координати території. Натомість, чинне законодавство не передбачає встановлення місця розташування земельної ділянки на якій виявлено забруднення та засмічення, за координатами з Google Maps, що взяті за основу позивачем.

Відповідач вважає, що Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" поширює свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі.

За доводами відповідача неможливо перевірити законність позапланової перевірки від 03.02.2021 року та її результати, що викладені у вигляді акта.

Також відповідач вказував, що позивач не надав пояснень з приводу вимоги, яка міститься у двох приписах і стосується - забезпечення організації роздільного збирання корисних компонентів твердих побутових відходів на території Михайлівської сільської ради, яка не входить до складу Сагунівської ОТГ.

Крім того, обидва приписи, складені державними інспекторами, не містять відомості про прийняття їх до виконання, що свідчить про те, що вони не були вручені належним чином посадовій особі органу місцевого самоврядування.

Відповідач зауважує, що з протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 02.08.2021 року №19-07-21 неможливо визначити причини забруднення земельних ділянок хімічними речовинами.

Розрахунки розміру шкоди, надані позивачем, не містять інформації про дату їх складання та точне місце розташування засмічених та забруднених земельних ділянок відходами.

Стихійне сміттєзвалище не розташоване на земельних ділянках за кадастровими номерами 7124985500:02:003:0057 та 7124985500:02:003:0021.

Всі обстеження земельних ділянок проводились державними інспекторами Державної екологічної інспекції Центрального округу за координатами з Google Maps, у зв?язку з тим, що забруднена/засмічена земельна ділянка не сформована і їй не присвоєно кадастровий номер.

Позивачем не доведено, що в даній ситуації (правовідносинах, що склалися між сторонами) була відсутня потреба у використанні матеріалів спеціальних вишукувань, та складенні актів засмічення та забруднення земель. Зокрема, не доведено, що формула визначення площі засміченої та забрудненої земельної ділянки є сталою, і не потребує даних актів засмічення та забруднення земель, і матеріалів спеціальних вишукувань.

Вимога позивача щодо стягнення з Сагунівської сільської ради шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства не є належним способом захисту, оскільки не містить дані стягувача, зокрема - на користь кого повинно проводитись стягнення.

Сагунівська сільська рада не є розпорядником бюджетних коштів, а тому з неї не можуть проводитись стягнення.

В судовому засіданні, яке відбулося 18 листопада 2024 року згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1121/24.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 зазначеного Положення №275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 №30 (далі - Положення № 30), Державна екологічна інспекція Центрального округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Полтавської та Черкаської областей.

Відповідно до пункту 10 Положення №30 Інспекція наділена повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Отже, Інспекція в цьому випадку є органом, уповноваженим державою здійснювати функції державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема, на території Черкаської області та наділена повноваженнями щодо звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.

Згідно із ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про використання та охорону земель.

Згідно до п. б ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно- соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно до ст. 34 вищевказаного Закону, передбачено, що завдання контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Статтею 35 вищевказаного Закону визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно із абз. 9 ст. 35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Згідно до п. а, б, ст. 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належать:

а) здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині:

додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель;

консервації деградованих і малопродуктивних земель;

збереження водно-болотних угідь;

виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок;

здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

додержання встановленого законодавством України режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

додержання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів;

додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;

додержання вимог екологічної безпеки при розробленні нової техніки і технологій для обробки ґрунтів, а також під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів;

б) проведення лабораторного аналізу стану забруднення земель, у тому числі радіоактивного, в зонах безпосереднього впливу викидів і скидів підприємствами забруднюючих речовин, а також у разі виникнення аварій та надзвичайних ситуацій.

Стаття 211 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.

Інспекцією на підставі наказу №06-27/598 від 26 липня 2021 року, Державною екологічною інспекцією Центрального округу здійснено позаплановий захід дотримання вимог природоохоронного законодавства Сагунівської сільської ради, а саме в частині виконання вимог припису від 05 лютого 2021 року №03.2-11/04/2021.

Вищевказаним приписом було приписано відповідачу:

1. Розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених порушень, копію якого надати до Державної екологічної інспекції Центрального округу м. Черкаси, вул. Вернигори, 17 - протягом 10 днів після отримання припису.

2. Оформити документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою під сміттєзвалищем, яке розташоване в адміністративних межах Сагунівської сільської ради до 03 травня 2021 року.

3. Забезпечити організацію роздільного збирання корисних компонентів твердих побутових відходів на території Сагунівської сільської ради з моменту отримання припису і постійно.

4. Забезпечити створення полігону для захоронення твердих побутових відходів до 03 травня 2021 року.

5. Провести ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища твердих побутових відходів на території Сагунівської сільської ради до 03 травня 2021 року.

6. На конкурсних засадах визначити виконавця послуг з перевезення побутових

відходів з території Сагунівської ОТГ до 03 травня 2021 року.

7. Не порушувати вимоги щодо поводження з побутовими відходами під час їх збирання та перевезення України "Про відходи" з моменту отримання припису і постійно.

8. Здійснювати контроль за безпечним поводженням з відходами на території Сагунівської сільської ради з моменту отримання припису і постійно.

9. Представити договір з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів до 10 травня 2021 року.

Зі змісту припису від 05 лютого 2021 року №03.2-11/04/2021 вбачається, що останній був складеним за результатами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами, проведеної 03 лютого 2021 року, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природоохоронного середовища Центрального округу Дишлюком С.А. та державними інспекторами з охорони навколишнього природоохоронного середовища Центрального округу Некоз І.В., Сергієнко Т.О.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення позапланової перевірки 03 лютого 2021 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природоохоронного середовища Центрального округу Дишлюком С.А. та державними інспекторами з охорони навколишнього природоохоронного середовища Центрального округу Некоз І.В., Сергієнко Т.О відповідно до наказу від 19 січня 2021 року №06-27/34 Державної екологічної інспекції Центрального округу "Про проведення позапланового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами Сагунівською ОТГ" було встановлено, що Сагунівською сільською радою не забезпечено створення санкціонованого сміттєзвалища для виведення ТПВ, що є невиконанням вимог ст. 21 Закону України "Про відходи". Не забезпечено організацію роздільного збирання корисних компонентів ТПВ, що є невиконанням вимог ст. 21 Закону України "Про відходи".

В кінці вул. Медова в адмінмежах Сагунівської сільської ради знаходиться стихійне сміттєзвалище у несанкціонованому місці. Рішення про відходи земельної ділянки для розміщення сміттєзвалища ТПВ Сагунівською сільською радою не приймалося, що є невиконанням вимог ст. 21 Закону України "Про відходи".

Не проведено ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища ТПВ, що є невиконанням вимог ст. 21 Закону України "Про відходи" (а.с.85).

Згідно ч. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2021 заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Сагунівської сільської ради Черкаського району, яка полягає у невжитті заходів щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ за координатами 49.288880,32.383785 площею 310 кв.м, висотою 1 м та 49.290242,32.382813 площею 560 кв.м, висотою 1 м, на земельній ділянці, розташованій в адміністративних межах Сагунівської сільської ради;

зобов`язати Сагунівську сільську раду вжити заходів щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ за координатами 49.288880,32.383785 площею 310 кв.м, висотою 1 м та 49.290242,32.382813 площею 560 кв.м, висотою 1 м, на земельній ділянці, розташованій в адміністративних межах Сагунівської сільської ради.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року зі справи №580/8729/21, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року, позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Тобто, на даний час провадження зі справи №580/8729/21 триває.

Водночас, при проведенні позапланової перевірки виконання вимог припису від 05 лютого 2021 року №03.2-11/04/2021 Інспекцією встановлено, що п. п. 1-9 припису не виконано.

Також під час перевірки Інспекцією встановлено, що при обстежені території за координатами 49.28888,32.383785; 49.290242,32.382813 в адмінмежах Сагунівської сільської ради Черкаського району виявлено засмічення 2 земельних ділянок побутовими відходами (площами - 15,5х20, висотою 1 м. та 70х8, висотою 1м).

Виміри проведено вимірювальною металевою рулеткою №09115 (свідоцтво про повірку №081, чинне до 29 квітня 2022 року).

Окрім того відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Центрального округу відібрано проби ґрунту для вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, складено акт відбору проб ґрунту та проведено фотозйомку місця події.

Даний факт відображено у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26 липня 2021 року № 3/2/2021 ПЗ.

Відповідачем підписано акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26 липня 2021 року № 3/2/2021 ПЗ без зауважень.

Для встановлення судом, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища (висновки Верховного Суду України в постановах від 26.05.2022 у справі 922/2317/21, від 26.07.2022 у справі №924/883/21).

Також, 26 липня 2021 року позивачем в присутності сільського голови с. Сагунівка, Черкаського району Бодяненко І.І. з метою позапланової перевірки Сагунівської сільської ради Черкаського району з підтвердженням (запереченням) факту забруднення (засмічення) ґрунту на виконання наказу ДЕІ ЦО №06-27/598 від 26 липня 2021 року виконано відбір проб ґрунтів в адміністративних межах Сагунівської сільської ради Черкаського району, про що було складено акт відбору проб ґрунтів від 26 липня 2021 року №19-07-21 (а.с.11-12).

Відбір проб ґрунтів проведено відповідно до вимог чинних нормативних документів (далі - НД): ДСТУ 17.4.3.01:2019 Охорона довкілля. Якість ґрунту. Загальні вимоги до відбирання проб.

Засоби вимірювальної техніки (далі -ЗВТ) та допоміжне обладнання, що застосовувались при відборі проб: рулетка вимірювальна металева Р20УЗК 3 кл. точності за МПУ 377/01-2015. №зав. 09115, свідоцтво №081 від 29 квітня 2021 року; лопата (допоміжне обладнання, повірці не підлягає).

Проби упаковані в поліетиленові пакети.

В акті відбору проб ґрунтів було вказано, що на земельних ділянках було розташовано відходи тверді побутові (папір, пластик) та будівельні відходи.

26 липня 2021 року щодо сільського голови Сагунівської сільської ради складено протокол №00901 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що Бодяненко І.І. будучи відповідальною посадовою особою допустила невиконання вимог припису №03.2-11/04/2021 від 05 лютого 2021 року та допустила псування сільськогосподарських та інших земель, а саме засмічення земельних ділянок твердими побутовими відходами в адмінмежах Сагунівської сільської ради, а також винесено постанову №00901 від 27 липня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 020, 00 грн. (а.с.14).

27 липня 2021 року Інспекцією винесено обов`язковий до виконання розпорядчий документ - припис №48/03/2-11/2021.

В приписі зазначено:

1. Розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених порушень, копію якого надати до Державної екологічної інспекції Центрального округу м. Черкаси, вул. Вернигори, 17 - протягом 10 днів після отримання припису.

2. Оформити документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою під сміттєзвалищем, яке розташоване в адміністративних межах Сагунівської сільської ради до 27 жовтня 2021 року.

3. Забезпечити організацію роздільного збирання корисних компонентів твердих побутових відходів на території Сагунівської сільської ради з моменту отримання припису і постійно.

4. Забезпечити створення полігону для захоронення твердих побутових відходів до 27 жовтня 2021 року.

5. Провести ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища твердих побутових відходів на території Сагунівської сільської ради 27 жовтня 2021 року.

6. Не порушувати вимоги щодо поводження з побутовими відходами під час їх збирання та перевезення України "Про відходи" з моменту отримання припису і постійно.

7. Здійснювати контроль за безпечним поводженням з відходами на території Сагунівської сільської ради з моменту отримання припису і постійно.

В свою чергу старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу винесено Вимогу №48/03/2-11/2021 від 27 липня 2021 року щодо приведення у відповідність із законодавством, зміст вимоги наступний:

1. Винести рішення щодо ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих сміттєзвалищ на підпорядкованій території (в адмінмежах Сагунівської сільської ради Черкаського району, за координатами 49.288880,32.383785; 49.290244,32.382813).

Голові Сагунівської сільської ради, забезпечити:

- надання письмового пояснення, зауваження або заперечення щодо виявлених порушень у акті перевірки №3/2/2021/3 від 26 липня 2021 року - до 30 серпня 2021 року;

- надання плану та звіт про виконання кожного пункту вимог - до 30 серпня 2021 року;

- направити завірені належним чином інформацію, листи, документи і матеріали зазначених у акті перевірки №3/2/2021/П3 від 26 липня 2021 року до Державної екологічної інспекції Центрального округу за адресою:м. Черкаси, вул. Вернигори 17, E-mail: cherk@dei.go./ua - до 30 серпня 2021 року.

02 серпня 2021 року було складено протокол №19-07-21 вимірювань показників складу та властивостей грантів, яким зафіксовано перевищення показників: нітрати у перерахунку на нітрити, фосфор (рухомі форми), у перерахунку на п`ятиоксид фосфору Р2О5, Хлориди (водна витяжка) (а.с. 16 зворот -17).

Копію наказу "Про уповноваження на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього природного середовища" №455 від 16 листопада 2020 року додано до матеріалів справи (а.с. 28).

02 серпня 2021 року позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Сагунівської сільської ради про надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 7124985500:02:003:0057; 7124985500:02:003:0021 (а.с.77 та 77 на звороті).

Позивач стверджує, що акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26 липня 2021 року №3/2/2021 ПЗ, а також припис від 05 лютого 2021 року №03.2-11/04/2021 року та від 27 липня 2021 року №48/03/2-11/2021 Державної екологічної інспекції Центрального округу, відповідачем не оскаржувалися та не були визнані незаконними чи скасовані, тому вони є чинними, а відтак слугують належним доказом порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

Судом враховано, що Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 05 лютого 2019 року у справі № 821/1157/16, від 05 лютого 2019 року у справі № 2а-10138/12/2670, від 04 лютого 2019 року у справі № 807/242/14, зазначав, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем актів індивідуальної дії прийнятих позивачем за результатами перевірки відповідача з питань природоохоронного законодавства.

Згідно п.п. 9, 10 Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01 червня 2021 року №250 (нова редакція), Держекоінспекції надано право розраховувати розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач розрахував розмір шкоди та звернувся до відповідача з претензію №221/07-17/2021 від 22 листопада 2021 року в якій було зазначено, що Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Сагунівської сільської ради (акт перевірки від 26 липня 2021 року № 3/2/2021/13) та встановлено факт засмічення та забруднення земельних ділянок побутовими відходами за координатами 49.28888,32.383785; 49.290242,32.382813 в адмінмежах Сагунівської сільської ради, Черкаського району вздовж лісопосадки, площами - 310 м2 та 560 м2, що є порушенням вимог статті 35 Закону України "Про охорону земель", ст. 96 Земельного кодексу України, відповідальність за які передбачена ст. 211 Земельного кодексу України та ст. 56 Закону України "Про охорону земель".

Державі заподіяний матеріальний збиток на суму 180 960 грн., який розраховано у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 05.05.1998 року № 285/2725 (із змінами).

На підставі викладеного, Держекоінспекція пропонувала відповідачу відшкодувати збитки, які заподіяні державі в результаті забруднення земельної ділянки, на суму: 180 960 грн.

Сагунівською сільською радою, листом від 15 листопада 2021 року №1190/0 надано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок кадастрові номери: 7124985500:02:003:0057; 7124985500:02:003:0021.

19 січня 2022 року Інспекцією було зроблено перерахунок збитків та надіслано відповідачу уточнення до претензії №221/07-17/2021 у зв`язку з отриманням від Сагунівської сільської ради витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок 7124985500:02:003:0057; 7124985500:02:003:0021.

З нового розрахунку (розрахунків) збитків вбачається, що розмір заподіяної шкоди становить 75 446 грн. 41 коп.

Відповідачем шкоду в добровільному порядку державі не відшкодовано.

Абзацами 2 та 11 ст. 1 Закону України "Про відходи" (далі норми вказаного Закону наведено в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин) визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 року №171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Згідно з пунктами 3.1- 3.7 Методики 3.1. землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування.

Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину просочування, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики.

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Об`єм відходів (м3), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

У випадках коли обсяг забруднення не може бути визначено відповідно до підпункту 3.4 цієї Методики, визначення обсягу забруднення земельних ресурсів здійснюється із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, а у разі необхідності із залученням спеціалізованих організацій.

Відшкодування шкоди за забруднення земель не звільняє порушника від необхідності здійснення заходів для локалізації осередка забруднення та ліквідації його наслідків у найкоротший строк.

Отже, відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є необхідним доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Під час перевірки позивачем було встановлено факт засмічення земельних ділянок, що призвело до забруднення навколишнього природного середовища, що підтверджується копією протоколу №19-07-21 вимірювань показників складу та властивостей грантів від 02 серпня 2021 року.

У розрахунку розміру збитків (а.с. 20) зазначено складові частини її нарахування та наведено відповідну формулу (за №6), яка передбачена Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04 квітня 2007 року №149.

Відповідно до п.5. Методики визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель здійснюється наступним чином.

Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Віднесення відходів, що спричинили засмічення земельної ділянки, до категорії небезпечних (токсичних) відходів здійснюється у відповідності до чинних нормативних документів у сфері поводження з відходами, затверджених у встановленому порядку, переліків небезпечних (токсичних) відходів тощо.

Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою (6):

Ршз = А х Б х Гоз х Пдз х Кзз х Кег, де:

Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки відходами дорівнює 15, а небезпечними відходами - 300.

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./кв. м;

Пдз - площа засміченої земельної ділянки кв. м;

Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 5;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала засмічення, видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг.

Грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється за підпунктом 4.7.1 цієї Методики.

Розрахована за підпунктом 4.7.1 цієї Методики грошова оцінка використовується в формулі (6) замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки (ГОЗ).

Значення коефіцієнта засмічення земельної ділянки (КЗЗ) приймається за ступенем її засмічення, визначеного в залежності від об`єму відходів, згідно з додатком 5.

Для земель, що засмічені багатотоннажними (>10000 т) відходами гірничодобувної промисловості, коефіцієнт засмічення земельної ділянки (КЗЗ) приймається рівним 1,0.

Значення коефіцієнта еколого-господарського значення земель (КЕГ) приймається відповідно до категорії земель, що зазнали засмічення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні, згідно з додатком 2.

Якщо за шкалою еколого-господарського значення земель (додаток 2) земельна ділянка, що зазнала засмічення, може бути класифікована за декількома категоріями земель чи особливостями охорони, для розрахунків обирається коефіцієнт еколого-господарського значення земель (КЕГ) з максимальним значенням серед відповідних коефіцієнтів.

Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до категорій за цільовим призначенням надають територіальні органи Держгеокадастру.

Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до особливо цінних земель надають територіальні органи Держгеокадастру.

Форма розрахунку наведена в додатку 7, приклад розрахунку - в додатку 10.

Судом враховано, що згідно розрахунку збитків (а.с. 20) розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки відходами в адміністративних межах Сагунівської сільської ради вздовж лісопосадки (майданчик №1 - площа засміченої земельної ділянки становить 310 кв.м., висота 1 м).

Питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, (постійна величини) значення якого дорівнює 0,5;

Коефіцієнт перерахунку при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 15;

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - 2,71;

Коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення, який визначається за додатком 5 - 4,0;

Коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2 методики - 1.

Розмір шкоди складає 25 203 грн.

Згідно розрахунку збитків (а.с. 21) розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки відходами в адміністративних межах Сагунівської сільської ради вздовж лісопосадки в сторону кладовища через ґрунтову дорогу (майданчик №2 - площа засміченої земельної ділянки становить 560 кв.м., висота 1 м).

Питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, (постійна величини) значення якого дорівнює 0,5;

Коефіцієнт перерахунку при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 15;

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - 2,71;

Коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення, який визначається за додатком 5 - 4,0;

Коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2 методики - 1.

Розмір шкоди складає 45 528 грн.

Згідно п. 4.11. Методики загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами (але одним суб`єктом господарювання чи фізичною особою) визначається за формулою 5:

Рш.заг = Рш.макс + 0,5 * (Рш1 + Рш2 + ... + Ршn),

де

Рш.заг - загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, грн.;

Рш.макс - максимальний з усіх розрахованих окремо для кожної забруднюючої речовини розмірів шкоди від забруднення земельної ділянки, грн.;

Рш1, Рш2, та Ршn - розраховані розміри шкоди від забруднення земельної ділянки іншими забруднюючими речовинами, грн.

Загальний розмір шкоди від забруднення земель складає 4 715 грн. 41 коп. (а.с. 22-27).

Відповідно до Витягів (а.с. 67) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7124985500:02:003:0021 становить - 65 459,20 грн., нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7124985500:02:003:0057 складає 510 446, 06 грн. (а.с. 68).

Дата формування витягів - 01 листопада 2021 року.

За приписами ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І : 100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Отже, при проведенні розрахунку розміру шкоди від засмічення земельних ділянок відходами щодо показників нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами 7124985500:02:003:0057; 7124985500:02:003:0021, було здійснено на підставі належних доказів а саме: Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку відповідних земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Відповідач стверджував, що позивачем не доведено, що саме відповідач допустив засмічення та забруднення земельних ділянок твердими побутовими відходами в адмінмежах Сагунівської сільської ради. Матеріали справи не містять доказів, які б достеменно визначали місце розташування земельних ділянок, їх власника чи користувача. Засмічені земельні ділянки відносяться до земель лісового фонду, а їх землекористувачем є Державне підприємство "Чигиринське лісове господарство".

Судом враховано, що згідно листа Державного підприємства "Чигиринське лісове господарство" від 22 квітня 2021 року за №295 (а.с.44) в межах с. Сагунівка знаходяться лісові масиви Чорнявського лісництва кв. 42-45, загальною площею 186,8 га. а також надано карту-схему лісових масивів.

Водночас, з наданого суду письмового доказу не вбачається факту того, що лісові масиви Чорнявського лісництва (квартали 42-45), загальною площею 186,8 га розташовані за GPS координатами: 49.28888,32.383785; 49.290242,32.382813 в адмінмежах Сагунівської сільської ради Черкаського району, або ці землі вкриті лісами та мають кадастрові номери: 7124985500:02:003:0057; 7124985500:02:003:0021.

При цьому судом було також враховано, що 27 травня 2021 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року №1423-ШХ, яким було доповнено розділ Х Перехідні положення ЗК України.

Відповідно до п. 24 Перехідних положень ЗК України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Крім того, з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що надані позивачем суду докази стосовно того, що земельні ділянки на яких утворено стихійне сміттєзвалище відносяться до комунальної власності Сагунівської сільської ради є більш вірогідними ніж докази, які надані відповідачем на спростування даної обставини.

Актами перевірки підтверджується, що саме Сагунівська сільська рада допустила правопорушення.

Також під час розгляду справи відповідач не довів тієї обставини, що нормативно-грошова оцінка засмічених земель в адмінмежах Сагунівської сільської ради є іншою від тієї, яка наведена у наявних витягах наданих позивачу на його запит сільською радою.

Тобто, розрахунок шкоди є вірним і відповідачем не спростований.

Як у випадках порушення зобов`язання за договором, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Окрім того, відповідно до вимог ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно з ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст. 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 211 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за псування земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Статтею 45 Закону України "Про охорону земель" встановлено, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Згідно із ст. 46 Закону України "Про охорону земель" розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

Статтею 33 Закону України "Про відходи" (у редакції Закону на момент проведення перевірки) забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Згідно із ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Обов`язок відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища встановлено нормами чинного законодавства України.

Статтею 56 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Частина 1 статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" вказує, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Приписами ч. 1 та ч. 4 ст. 68 вищевказаного Закону встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 69 вказаного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи, ї вина; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

У діях відповідача наявні усі елементи складу правопорушення.

Протиправна поведінка відповідача полягає у забрудненні та засміченні земельних ділянок побутовими відходами, що підтверджується актом перевірки №3/2/2021/ПЗ, протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів 19-07-21, приписом №48/03/2-11/2021, постановою про накладення адміністративного стягнення на посадову особу відповідача №00901.

Наявна шкода, яка обрахована позивачем у відповідності до п. 4.6 та п. 4.11 Методики і має матеріальний вимір.

Також наявний причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача і завданою шкодою.

Відповідно до приписів природоохоронного законодавства та виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що наявні всі підстави для притягнення до відповідальності відповідача та відшкодування ним шкоди, спричиненої забрудненням земельних ресурсів відходами.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Під час розгляду справи відповідач не довів, що шкоди завдано не з його вини.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сагунівської сільської ради, вул. Лесі Українки, 77/4, с. Сагунівка Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 26324415 шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 75 446 грн. 41 коп. і перерахувати їх на: р/р UA428999980313020106000023711, ГУК у Черк.обл./тг с.Сагунів/21081100, код ЄДРПОУ 37894759, - для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області.

3. Стягнути з Сагунівської сільської ради вул. Лесі Українки, 77/4, с. Сагунівка Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 26324415 на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу, вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, ідентифікаційний код 42149108, р/р UA 688201720343160003000080293, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 42149108 - 3 028 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 26 листопада 2024 року.

Суддя А.В.Васянович