Рішення

від 13.11.2024 по справі 925/681/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року Черкаси справа №925/681/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Лисенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовоми ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1» (вул.Оборонна, 18, м.Черкаси, 18018, ідентифікаційний код 22791887)

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

за участю ОСОБА_1 , особисто, представників позивача: Мунька П.Б., Нечаєнко Т.А., адвокати

від відповідача: Шаповал С.М., за посадою, Руднічук Д.В., адвокат,

29.05.2024 ОСОБА_1 звернувся у Господарський суд Черкаської області із позовом до гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1», у якому просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1», які оформлені протоколом загальних зборів від 25.01.2020. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведення загальних зборів та прийняття рішень на цих зборах проводилось за відсутності кворуму, тобто з порушенням процедури, передбаченої чинним законодавство, що за доводами позивача є безумовною підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах. Позивач стверджує, що прізвища членів кооперативу, які вказані у реєстрі присутніх членів кооперативу на загальних зборах 25.01.2020 відрізняються від прізвищ членів кооперативу, які вказані у книзі обліку членів кооперативу станом на 17.01.2018 на 76 осіб, а деякі члени кооперативу голосували по декілька разів. 76 осіб, які були присутні на загальних зборах 25.01.2020 та голосували за прийняті рішення, не були членами кооперативу, оскільки з 2018 року нових членів до гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1» не приймали. Відповідно на загальних зборах, які відбулись 25.01.2020 вони не мали голосувати, оскільки не були членами кооперативу. За доводами позивача, участь у голосуванні прийняло 338 членів кооперативу. Позивач вважає, що прийняті на спірних загальних зборах рішення, порушують права позивача як члена кооперативу, а саме право обирати голову правління, що, на думку позивача, є незаконним та протиправним. Позивач також вважає, що внесені зміни в статут кооперативу, які були прийняті на загальних зборах кооперативу 25.01.2020 суперечать Закону України «Про кооперацію». Також позивач вказав не наявність двох примірників протоколу №4 від 25.01.2020, які різні за змістом, один з яких містить чотири питання, який включав порядок денний, а інший 16. Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 та введення з 24.02.2022 воєнного стану в України, позивач вважає, що ним не пропущений строк позовної давності для звернення з цим позовом до суду.

20.08.2024 позивач надіслав суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій виклав пункт 1 прохальної частини позовної заяви від 29.04.2024 «Визнати недійсним рішення загальних зборів гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1», які оформлені протоколом загальних зборів від 25.01.2020 за виключенням рішення щодо виключення ОСОБА_1 з членів гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1».

У запереченнях на заяву відповідача про застосування строку позовної давності та заяву відповідача щодо застосування судом частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, позивач посилаючись на введення в Україні карантину та воєнного стану, вказав, що ним не пропущений строк для подачі цього позову до суду. Щодо рішення суду у справі №925/137/23, то позивач вказав, що у рішенні суду від 22.08.2023 у зв`язку з наведеним вище та висновку суду щодо відсутності підстав для припинення членства позивача у кооперативі, судом не досліджується питання щодо зазначення недостовірних відомостей щодо кількості дійсних членів кооперативу, які приймали участь у загальних зборах кооперативу 25.01.2020, а також не оцінює доводи позивача щодо повторного голосування одними і тими ж особами за рішення, які були винесені на розгляд загальних зборів, оскільки позовні вимоги позивача стосуються визнання недійсними рішення загальних зборів у частині його виключення з членів кооперативу, і питання правомочності зборів через недостатню кількість членів були відсутні у позовній заяві, а були додаткового висунуті позивачем після відкриття провадження у справі (при цьому позивач не змінював підстави своїх позовних вимог).

04.07.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову. Відзив мотивований тим, що під час організації та проведення загальних зборів 25.01.2020 було повністю дотримано встановленої процедури їх скликання, проведення та оформлення відповідних результатів, у яких взяли участь понад 50 відсотків членів кооперативу, а головою правління кооперативу ОСОБА_2 виходячи з наявних у нього на той час відомостей про членів кооперативу, що містились у спеціальному журналі обліку членів, було встановлено наявність кворуму на загальних Зборах, що підтверджується внесеним записом до складеного протоколу №4 загальних зборів від 25.01.2020 відповідної інформації про присутність на зборах понад 50% членів кооперативу та визнання їх легітимними. Доводи позивача щодо існування книги обліку членів кооперативу, згідно з якою 76 осіб, які були присутні на загальних зборах 25.01.2020 та голосували за прийняте рішення, нібито не були членами кооперативу, не заслуговують на увагу, оскільки про заведення будь-якої книги обліку членів кооперативу відсутня будь-яка інформація, така книга обліку у кооперативі ніколи не існувала та ведення кооперативом заперечується. Оригінал книги обліку членів кооперативу у позивача відсутній, а отже посилання на неї є безпідставними. Відповідно до вимог статуту, в кооперативі облік членів ведеться саме в спеціальному журналі, а не в книзі обліку членів кооперативу. Голова правління кооперативу встановлював наявність кворуму на загальних зборах кооперативу 25.01.2020 за даними спеціального журналу обліку членів кооперативу, де членами 76 гаражів, про які вказує позивач, є саме ті особи підписи яких містяться у реєстрі присутніх членів кооперативу на загальних зборах 25.01.2020. Кількість членів кооперативу від часу проведення зборів уповноважених кооперативу від 24.02.2019 збільшилась лише на 5 осіб, за рахунок спадкоємців померлих членів кооперативу, які в силу пункту 5.7 статуту, набувають членство в кооперативі з моменту подачі заяви щодо вступ в кооператив, яка надалі лише затверджується на зборах Уповноважених, а не з моменту прийняття рішення загальним зборами про їх членство. Участь у загальних зборах 25.01.2020 брало 422 людини, з загальної кількості членів 796 осіб, що є більшим ніж 50%, а отже загальні збори відбувались за наявності кворуму, оскільки їх явка встановлювалась відповідно до спеціального журналу обліку членів. Щодо двох редакцій спірного протоколу, то відповідач вказав, що під час здійснення державної реєстрації протоколу у ЦНАП відповідачем було надано лише частину протоколу виготовленого на спеціальному бланку нотаріальних документів, де приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Захарченко А.І., засвідчив справжність підпису ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що містяться в кінці протоколу, а так як оригінал протоколу складається з 8 аркушів, що неможливо розмістити на одному аркуші спеціального бланку нотаріальних документів, для державного реєстратора було надано лише копію першої та останніх сторінок протоколу, де містились рішення по питаннях, які передбачають обов`язкову державну реєстрацію, зокрема внесення змін до статуту кооперативу (під №1, №14, №15 та №16). Доводи позивача про те, що деякі члени кооперативу на загальних зборах від 25.01.2020 відмічались по декілька разів, зокрема позивачем у позові вказано прізвища 7 членів кооперативу, яким належить по декілька гаражів, не впливають на чинність рішення загальних зборів від 25.01.2020. Зміни до пункту 11 статуту, якими було змінено порядок обрання голови правління кооперативу, який за новими правилами обирається із членів правління кооперативу на першому засіданні правління, а не як раніше загальними зборами членів кооперативу жодним чином не порушують права позивача та повністю відповідають чинному законодавству. У відзиві на позову, відповідач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу.

06.09.2024 відповідач надіслав суду додаткові пояснення, у яких просив суд застосувати частину 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України щодо застосування обставин, що були встановленні рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.08.2023 у справі №925/137/23, оскільки під час розгляду справи №925/137/23 судом було встановлено, що загальні збори від 25.01.2020 були легітимними та проведені за наявності кворуму, а також заяву про застосування строку позовної давності.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.05.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду оригінали або належним чином засвідчені копії документів із зазначеною датою, прізвища та ім`я особи, що їх засвідчила, а також, де знаходяться оригінали цих документів, докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів з поіменним переліком документів. Ця ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 03.06.2024, про що свідчать матеріали справи.

12.06.2024 позивач направив до суду заяву про усунення недоліків, до якого долучив докази, які зазначені в ухвалі від 31.05.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.06.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено об 11 год 00 хв 07.08.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.08.2024 підготовче засідання відкладено до 10 год 15 хв 21.08.2024.

Протокольною ухвалою від 21.08.2024 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 12 год 30 хв 11.09.2024.

Протокольною ухвалою від 11.09.2024 суд відклав підготовче засідання відкладено до 14 год 30 хв 17.09.2024.

Протокольною ухвалою від 17.09.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначає справу до судового розгляду по суті о 12 год 00 хв 09.10.2024.

Протокольною ухвалою від 09.10.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 14 год 30 хв 13.11.2024.

У судовому засіданні 13.11.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

25.01.2023 ОСОБА_1 звернувся у Господарський суд Черкаської області із позовом до гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1», у якому просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1», яке оформлено протоколом №4 від 25.01.2020 у частині виключення його із членів гаражно-будівельного кооперативу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що його не було повідомлено про дату проведення загальних зборів членів гаражно-будівельного кооперативу та не ознайомлено з порядком денним, що призвело до порушення вимог закону та установчих документів під час скликання та проведення таких зборів. Станом на день проведення загальних зборів у нього відсутня заборгованість зі сплати експлуатаційних та цільових членських внесків, як і відсутній факт систематичного порушення вимог статуту, невиконання рішень загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу, рішень правління з цих питань та правил внутрішнього розпорядку кооперативу.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.08.2023 у справі №925/137/23, яке набрало законної сили 22.09.2023, задоволено позов ОСОБА_1 та визнано недійсним рішення загальних зборів гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1», яке оформлено протоколом №4 від 25.01.2020 у частині виключення ОСОБА_1 з членів гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1».

Під час розгляду справи №925/137/23 судом встановлені наступні факти.

12.12.1990 була проведена державна реєстрація гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1», як юридичної особи, про що 22.05.2006 було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується випискою із цього Реєстру.

ОСОБА_1 з 01.01.2003 є членом гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1» та має у власності гараж № НОМЕР_2 площею 31,2 м2, а з 2016 року позивач займав посаду голови гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1».

Загальними зборами гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1», який оформлений протоколом №2 від 06.02.2016 затверджено нову редакцію Статуту гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1» (далі Статут) (Т.1, а.с.25-34).

Судом встановлено, що станом на час проведення спірних зборів, кооператив проводив свою діяльність на підставі Статуту у цій редакції.

Гаражно-будівельний кооператив «Зірочка-1» (далі за текстом кооператив) заснований відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про кооперацію» від 10.06.2003 №1087-IV, та інших чинних законодавчих актів України (пункт 1.1 Статуту).

Членами Кооперативу можуть бути громадяни України фізичні особи, які досягли 16-річного віку, та юридичні особи України, що діють через своїх представників, які виявляють бажання брати участь у діяльності та розбудові кооперативу, додержуватись вимог цього Статуту, внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених Статутом кооперативу і користуються правом ухвального голосу. Нерезиденти та особи без громадянства України можуть бути тільки асоційованими членами кооперативу (пункт 5.1 Статуту).

Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів у спеціальному журналі, який є складовою частиною номенклатури справ та журналів, які затверджені загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу. Формат обліку членів кооперативу у вищезгаданому журналі визначається правлінням кооперативу та затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу (пункт 5.4 Статуту).

Рішення правління кооперативу (голови кооперативу) про прийняття особи в члени кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу. З моменту прийняття правлінням кооперативу (головою кооперативу) такого рішення до його затвердження загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу така особа має права асоційованого членства в кооперативі (пункт 5.6 Статуту).

Вищим органом управління кооперативом є загальні збори, виконавчим органом управління кооперативом є правління кооперативу (пункт 8.2 Статуту).

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням кооперативу або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше 1 (одного) разу на рік. За результатами діяльності кооперативу за календарний рік збори проводяться не пізніше одного місяця після закінчення фінансового року. У разі коли з організаційних причин проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, скликаються збори уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених складає 1 уповноважений від 50 членів кооперативу. Загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених) правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених за наявності не менше двох третин уповноважених (пункт 9.4 Статуту).

Загальні збори членів кооперативу правомочні (легітимні) вирішувати питання, якщо на них присутні більше (половини) його членів, а збори уповноважених за наявності не менше 2/3 (дві третини) уповноважених. Наявність кворуму визначається один раз на момент завершення реєстрації членів кооперативу, які прибули для участі у зборах. Кожний член кооперативу чи уповноважений член кооперативу має один голос і це право не може бути передано іншій особі. Представники членів кооперативу на загальних зборах діють на підставі доручень членів кооперативу, завірених нотаріально або головою Кооперативу (пункт 9.9 Статуту).

Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються Статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу (пункт 10.1 Статуту).

25.01.2020 були проведені загальні збори гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1» на яких були прийняті рішення, які оформлені протоколом №4.

Під час розгляду справи №925/137/23 судом було встановлено, що про дату, час та місце проведення спірних загальних зборів позивача було повідомлено у відповідності до вимог Статуту відповідача шляхом направлення на його адресу рекомендованого листа та який було отримано позивачем 18.11.2019 особисто, про що свідчить його підпис на копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

Відповідно до протоколу загальних зборів гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1» №4 від 25.01.2020, станом на 01.01.2020 в кооперативі налічується 925 гаражів та 11 боксів, які належать 796 особам (членам кооперативу). У загальних зборах взяли участь 422 особи згідно з реєстром присутніх членів кооперативу, що представляють більше 50%, збори є легітимними.

Порядок денний загальних зборів включав такі питання:

1.Вибори голови зборів та секретаря зборів.

2.Доповідь голови ревізійної комісії (проведення інвентаризації та фінансово-господарської діяльності).

3.Звіт голови та правління про роботу з 01.04.2019 по 31.12.2019. Виконання плану роботи на 2019 рік.

4.Вибори членів ревізійної комісії кооперативу (пункт 12.2 діючого Статуту).

5.Вибори уповноважених кооперативу.

6.Вибори правління кооперативу (пункт 10.2 Статуту).

7.Вибори голови правління кооперативу.

8.Виключення ОСОБА_1 з членів гаражно-будівельного кооперативу.

9.План роботи за 2020 рік.

10.Затвердження штатного розкладу, розміру оплати праці штатних працівників.

11.Внесення змін до статуту кооперативу.

12.Затвердження осіб прийнятих в члени кооперативу за 2019 рік (до 19 року провести автоматично).

13.Затвердження рішень правління, які викладені в протоколах 2019 року (№17, №18, №19, №20, №21, №22 та №23 за 2018 рік та 2019 рік).

14.Уповноваження голови правління на підписання даного протоколу.

15.Внести зміни до Статуту кооперативу шляхом викладення його в новій редакції.

16.Уповноважити голову правління на підписання Статуту кооперативу в новій редакції та надати йому повноваження на вчинення дій по внесенню змін в дані кооперативу в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Приймаючи рішення у справі №925/137/23, суд констатував відсутність підстав для припинення членства ОСОБА_1 у кооперативі, визнав недійсним рішення загальних зборів гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1», яке оформлено протоколом від 25.01.2020 у частині виключення ОСОБА_1 з членів гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1».

Судом також встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.10.2020 у справі №925/279/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021, відмовлено у позові ОСОБА_1 до гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1» про визнання недійсними зборів уповноважених кооперативу від 24.02.2019 та скасування протоколу цих зборів №2 від 24.02.2019.

Під час розгляду справи №925/279/20 судом були встановлені такі факти.

24.02.2019 відбулися збори уповноважених членів гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1», які обули оформлені протоколом №2 від 24.02.2019, у яких прийняли участь 13 із 18 уповноважених членів кооперативу, які мали 438 іменних бюлетенів і представляли більше 50% від загальної кількості - 791 членів кооперативу (без урахування асоційованих членів кооперативу).

На цих зборах уповноважених членів кооперативу більшістю голосів у кількості 12 було прийняте рішення про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови правління кооперативу за незадовільний стан справ в кооперативі та систематичне порушення вимог діючого Статуту та своїх обов`язків.

Як вказано у протоколі засідання правління гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1» №24 від 11.01.2019 підставою для скликання зборів уповноважених кооперативу стали велика кількість членів кооперативу і досвід проведення загальних зборів кооперативу в 2017, 2018 роках.

Суд дійшов висновку, що скликання зборів уповноважених кооперативу на 24.02.2019, їх проведення і голосування на них уповноважених кооперативу відбулося за наявності достатнього кворуму уповноважених та у відповідності з вимогами Статуту кооперативу і Закону України «Про кооперацію». Не прийняття участі у цих зборах позивача, який не був уповноваженим члену кооперативу, не є підставою для визнання цих зборів і прийнятих ними рішень незаконними (недійсними).

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, суд констатує, що ОСОБА_1 повторно звернувся до господарського суду з вимогою про визнання недійсними рішень загальних зборів гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1», які оформлені протоколом №4 від 25.01.2020 з усіх питань порядку денного за виключенням питання про виключення його з членів кооперативу.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано копію книги реєстрації членів гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1» за 2018 рік (а.с.19-27), станом на 17.01.2018 (яку він отримав під час свого керівництва кооперативом), а також копію реєстру присутніх членів кооперативу на загальних зборах 25.01.2020 (а.с.9-14), зі змісту якої неможливо встановити (оскільки копія нечитабельна) перелік членів кооперативу, які були присутні під час проведення спірних загальних зборів. Оригінали наданих доказів позивачем не надавалась.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1», які оформлені протоколом №4 від 25.01.2020.

Відповідно до статті 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85 та 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18 та від 17.12.2019 у справі №904/4887/18, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».

За змістом положень статей 2, 6 та 9 Закону України «Про кооперацію», кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Отже, кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про кооперацію» одними із основних принципів, на яких базується кооперація, є принцип безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності та принцип рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

В силу приписів частини першої статті 57 Господарського кодексу України установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини першої статті 88 Цивільного кодексу України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні (легітимні) вирішувати питання, якщо на них присутні більше (половини) його членів, а збори уповноважених за наявності не менше 2/3 (дві третини) уповноважених. Наявність кворуму визначається один раз на момент завершення реєстрації членів кооперативу, які прибули для участі у зборах. Кожний член кооперативу чи уповноважений член кооперативу має один голос і це право не може бути передано іншій особі. Представники членів кооперативу на загальних зборах діють на підставі доручень членів кооперативу, завірених нотаріально або головою Кооперативу (пункт 9.9 Статуту).

Суд звертає увагу на ту обставину, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 Цивільного кодексу України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

У постанові від 18.04.2024 у справі №924/560/23 Верховний Суд систематизував підстави визнання недійсними рішень загальних зборів: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів при скликанні та проведенні загальних зборів товариства;позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Самостійними підставами недійсності рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема: ухвалення загальними зборами рішення за відсутності кворуму або в разі неможливості встановлення наявності кворуму; ухвалення загальними зборами рішень із питань, не включених до порядку денного; ухвалення загальними зборами рішень із питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди всіх присутніх на загальних зборах; відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.

Як зазначає Верховний Суд, усі порушення можна поділити на (1) такі, які мають своїм наслідком обов`язкове визнання прийнятих на зборах рішень недійсними, та (2) такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

У рішенні суду від 22.08.2023 у справі №925/137/23 було встановлено відсутність порушень щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

При вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства суд також повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені оспорюваним рішенням загальних зборів.

Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, які викладені у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Законодавець у частинах першій та другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановив, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (постанова Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного Кодексу, статті 20 Господарського кодексу України або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 у справі №910/8060/19 вказав, що під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов. Поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством - ефективність); відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Отже, рішення загальних зборів товариства можуть бути оскаржені в судовому порядку учасником товариства шляхом пред`явлення позову про визнання їх недійсними, якщо такі рішення не відповідають вимогам законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства або, якщо порушено порядок прийняття такого рішення, а також, якщо вони порушують права чи законні інтереси такого учасника. Водночас, позивач за таким позовом має довести спроможність судового рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів та/або рішення загальних зборів призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити його права та законні інтереси, на захист яких було подано такий позов. Також, ухвалюючи рішення чи підлягає захисту порушене право, суд має дати оцінку чи не спричинить задоволення позову порушення прав інших осіб, та чи не завдасть їм шкоди (частина третя статті 16, частини друга, третя статті 13 Цивільного Кодексу України).

Як свідчать дані, які зазначені у спірному рішенні загальних зборів членів автокооперативу станом на 1 січня 2020 року у кооперативі налічувалось 925 гаражів та 11 боксів, які належать 796 членам кооперативу, а присутніми на загальних зборах 25.01.2020 були 422 особи, що є більше 50%, а тому загальні збори були визнані легітимними

Щодо доводів позивача в частині включення до списку осіб у кількості 74 особи, які на час проведення спірних загальних зборів були власниками гаражів та відносно яких у порядку денному було винесено питання щодо їх прийняття до членів кооперативу, то суд вважає, що відповідно до положень статуту такі особи можуть бути членами кооперативу після прийняття щодо відповідного рішення загальними зборами, що і було зроблено при ухвалення спірного рішення 25.01.2020. Зазначення позивачем цих обставин не можуть бути переконливим доказом щодо неврахування голосу цих осіб, оскільки затвердження формального затвердження їх членами кооперативу не спростовує того факту, що вони як члени автокооперативу мають право приймати безпосередню участь у голосуванні.

Позивачем не наведено суду переконливих доводів щодо того, що спірне рішення зборів членів автокооперативу порушує його особисті права, а визнання їх недійсними приведе до їх відновлення.

Порушення особистих прав позивача спірним рішенням було встановлено судом при розгляді справи №925/137/23 у частині виключення ОСОБА_1 з членів автокооперативу і на переконання суду у тій справі дійсно підлягало захисту. Натомість повторно звертаючись з позовом про визнання недійсним рішень зборів у частині інших рішень щодо 15 питань порядку денного загальних зборів призведе до неможливості здійснювати керівництво та вирішувати питання діяльності усієї юридичної особи.

Отже, вирішуючи корпоративний спір, господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас суд враховує, що задоволення позовних вимог судом у жодному разі не повинно порушувати прав та законних інтересів інших членів кооперативу, а з`ясування судом питання можливості ефективного поновлення прав позивача саме у заявлений у цій справі спосіб є важливим для правильного вирішення спору. На переконання суду, зазначені обставини є визначальними при вирішенні питання щодо обґрунтованості доводів позивача.

Враховуючи законодавчі приписи, господарський суд під час дослідження матеріалів справи та з`ясування усіх обставин справи має брати до уваги, що за результатом вирішення цього спору шляхом визнання недійсними оспорюваних рішень загальних зборів, жодним чином не мають бути спричинені безпосередні негативні наслідки для інших членів кооперативу, тобто враховувати необхідність дотримання принципу пропорційності, що визначений частиною 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, який забезпечує розумний та справедливий баланс між інтересами позивача та інтересами інших членів кооперативу.

У той же час, суд має встановити, чи доведено матеріалами справи те, що по відношенню до позивача внаслідок прийняття спірних рішень настали будь-які обмеження, а іншим членам кооперативу надані несправедливі переваги за рахунок позивача (правова позиція Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 по справі №910/12946/20).

В іншому випадку, у разі задоволення позову, нівелюються юридичні підстави для здійснення кооперативом своєї господарської діяльності шляхом вирішення іншого кола питань діяльності кооперативу спірними рішеннями, які не впливають безпосередньо на права та інтереси позивача, що створює юридичну невизначеність для діяльності кооперативу та для всіх інших членів кооперативу (правова позиція Верховного Суду у постанові від 09.02.2022 по справі № 916/3828/20).

Оскільки інтереси кооперативу можуть не збігатися з інтересами окремих його членів, а інтереси членів кооперативу також не завжди збігаються. Проте наведене жодним чином не може свідчити про порушення прав членів кооперативу його певними діями. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, мають враховуватися баланс інтересів усіх членів і самого кооперативу.

Визнання недійсними рішень, які були прийняті загальними зборами членів кооперативу 25.01.2020, спричинить втручання у питання діяльності кооперативу, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів членів кооперативу, а також можуть бути порушені права інших членів у разі задоволення позовних вимог. Судом також враховано ту обставину, що позивач звернувся до суду з цим позовом після спливу більше чотирьох років з моменту прийняття спірного рішення, тобто через дуже тривалий час після стверджуваного порушення його прав, що також свідчить про штучність поданого позивачем позову.

З огляду на вище вказане, суд зауважує, що законом не передбачено визнання недійсними рішень загальних зборів в цілому з усіх питань порядку денного, які не впливають безпосередньо на права позивача, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №910/12946/20.

Вирішуючи спір у справі №925/137/23 господарським судом було вирішено питання щодо захисту прав позивача у частині виключення його з членів гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1», а щодо інших пунктів спірного рішення зборів, то позивач не зазначив та належним чином не обґрунтував у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, тому суд вважає доводи позивача необґрунтованими та безпідставними, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову по суті, суд не розглядає питання застосування наслідків пропуску строків позовної давності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення, витрати, які понесені позивачем у зв`язку із розглядом цієї справи покладається на позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 22.11.2024.

Суддя О.І.Кучеренко