Рішення

від 26.11.2024 по справі 179/410/24

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/410/24

провадження № 2/179/308/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.

за участю: секретаря судового засідання Хорольської І.П.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Агрофірма «Деметра» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати,

ВСТАНОВИВ

31 жовтня 2024 року рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області у справі №179/410/24 за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Агрофірма «Деметра» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати у задоволенні позову відмовлено.

Одночасно судом призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановлено відповідачу строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат.

31 жовтня 2024 року представником відповідача адвокатом Пономаренком О.Л. подано клопотання про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на правову допомогу в розмірі 20000 грн.

15 листопада 2024 представником позивача - адвокатом Коломойцем С.В. подано заяву, в якій останній просить відмовити у задоволенні клопотання про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що в порушення вимог ч.3 ст.83 ЦПК України представник відповідача не направив на адресу позивача докази понесення витрат на правничу допомогу, що є порушенням принципу змагальності та неможливість іншого учасника судового розгляду бути ознайомленим з їх змістом.

Крім того посилається на те, що подане клопотання не містить визначені ч.3 ст.137 ЦПК України письмові докази на підтвердження наданих адвокатом робіт (наданих послуг), що позбавляє можливості відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України визначити, який час був витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а подані копії договорів про надання правової допомоги адвоката та про погодження плати за надання правової допомоги адвоката не містять зазначеної інформації.

Представник позивача заперечує щодо визначеного розміру витрат на правничу допомогу, оскільки він не обґрунтований та їх розмір є непропорційним, без зазначення представником обсягу наданих як адвокатом послуг з врахуванням складності справи, розумності їхнього розміру, співмірності, допустимості доказів та розміру заявлених позовних вимог.

У судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про стягнення з позивача витрат на правову допомогу з підстав, викладених у поданій заяві.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Вислухав пояснення представника позвача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в даній справі рішенням суду у задоволенні позову відмовлено, судові витрати за позовом покладаються на позивача.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно доч.8ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні відзиву на позовну заяву представником відповідача не було подано суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, який відповідач поніс чи очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Однак, до закінчення судових дебатів представником відповідача було зроблено усну заяву про подання доказів понесення витрат на правову допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Таким чином, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представникомвідповідача адвокатом Пономаренком О.Л. надані наступні документи: копія договору про надання правової допомоги, укладеного 05 квітня 2024 року між ПП «Агрофірма «Деметра» та адвокатом Пономаренком О.Л., копія договору про погодження плати за надання правової допомоги адвоката, укладеного 05 квітня 2024 року між ПП «Агрофірма «Деметра» та адвокатом Пономаренком О.Л., відповідно до якого сторони погодили, що плата за надання послуг адвоката за договором складає 20000 грн. та вноситься клієнтом на момент укладення даної угоди (а.с.192-193).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зробила висновок, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Таким чином адвокат відповідно до положень ст. 137 ЦПК України повинен зазначити обсяг виконаних ним робіт, однак у випадку встановлення у договорі про надання правової допомоги фіксованої суми гонорару не повинен наводити його деталізований опис із зазначенням витраченого часу.

В даній справі судом встановлено, що ПП «Агрофірма «Деметра» та адвокат Пономаренко О.Л. узгодили фіксований розмір гонорару у сумі 20000 грн., який підприємством було сплачено при підписанні договору про погодження плати за надання правової допомоги адвоката, укладеного 05 квітня 2024 року.

Разом з тим, зі змісту договору про надання правової допомоги від 05.04.2024 та договору про погодження плати за надання правової допомоги адвоката від 05.04.2024 неможливо встановити які саме роботи (послуги) були виконані адвокатом, оскільки їх опису вказані документи не містять. В клопотанні про стягнення витрат на правову допомогу представником відповідача також не зазначено перелік робіт (послуг) наданих адвокатом у даній справі.

Таким чином, в порушення вимог ч.3 ст.137 ЦПК України представником відповідача не надано доказів щодо обсягу наданих ним послуг та виконаних робіт, що позбавляє суд можливості відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України оцінити обґрунтованість та співмірність витрат на правову допомогу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката відсутні, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст.141, 270, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ТОВ «Агрофірма «Деметра» Пономаренка Олега Леонтійовича про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Агрофірма «Деметра» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн. - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Приватне підприємство «Агрофірма «Деметра», ЄДРПОУ 30364163, юридична адреса: Дніпропетровська область, Самарівський (Новомосковський) район, с.Приорільське, вул.Нова, буд.19.

Суддя О.Ю.Кравченко