Справа № 372/1440/24
Провадження 2-1161/24
ухвала
Іменем України
26 листопада 2024 року м.Обухів
Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Зінченко О.М.
при секретарі Яворська М.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за позовом Садового товариства «Рябина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за використану електричну енергію,
ВСТАНОВИВ:
18.03.2024 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.
03.07. 2024 року за клопотанням відповідача було зупинено провадження по даній справі.
Ухвалою суду від 04.11.2024 року за клопотанням представника позивача було відновлено провадження у справі та призначено його розгляд на 09 год.00 хв. 26.11.2024 року.
04.11.20214 року представник позивача подав до суду заяву про відмову від позову та закриття провадження, просить повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при подані заяви до суду.
26.11.2024 року представник відповідача подала до суду заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 56000 грн., які відповідач поніс в зв`язку з розглядом справи.
В судове засідання сторони та їх представники не з`явились.
Відповідно до ч. 2 ст.247ЦивільногопроцесуальногокодексуУкраїни (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 4 ч.1ст.255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо, позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно ч. 2 ст.255 ЦПК Українипро закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Суд вважає можливим закрити провадження у справі , в зв`язку з відмовою позивача від позову, задовольнивши відповідну заяву представника позивача.
У частині розподілу судових витрат суд дійшов наступного висновку:
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі відмови позивача від позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору , сплаченого при поданні позову.
Оскільки позивач подав заяву про відмову від позову, то позивачеві повертається 50 відсотків понесених ним судових витрат по сплаті суудового збору.
Разом з тим, представник відповідачки подав до суду клопотання про відшкодування понесених нею судових витрат та просив суд стягнути з позивача на користь відповідачки понесені судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 56 000 (п`ятдесят шість тисяч) гривень .
На підтвердження судових витрат представник відповідачки надав копію розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу адвоката від 25 листопада 2024 року, Акт здачі-прийняття виконаних робіт від 25 листопада 2024 року, 12 платіжних інструкцій, додаткову угоду від28 травня 2024 року.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідачки суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких згідно з ч. 3 цієї ж статті належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу та які пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, за результатами розгляду справи судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у т.ч. й витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами.
Для цілейрозподілу судовихвитрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суду постановівід 06грудня 2023року усправі №905/493/22,яка стосуєтьсястягнення судовихвитрат напрофесійну правничудопомогу зазначив,що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 33 Постанови).
Беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації процесуальних прав та захист інтересів клієнта (п. 45 Постанови).
Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21 висловлював правову позицію про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Зазначені висновки Верховного Суду є сталими та ґрунтуються на аналізі складових часу, необхідного для належного здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта (п. 61 Постанови).
Також суд бере до уваги висновки Верховного Суду у справі № 199/6824/20 від 23.03.2023 року, де Верховний Суд зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини.
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Також, у справі № 910/12876/19, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «…розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини».
В іншій справі № 755/9215/15-ц Велика Палата також вказала, що «…суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони».
У справі № 922/445/19 у питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду зводилися до того, що «…зменшення можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт». Аналогічні висновки викладені і в справі № 911/4242/15 від 24.11.2020 року.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Велика Палата Верховного Суду 08 червня 2022 року розглянула справу № 357/380/20 про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) і скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно де предметом розгляду було питання щодо того, чи підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу при закритті апеляційного провадження у справі та дійшла наступних висновків:
Як у суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах справи учасники справи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено положеннями статті 59 Конституції України.
При цьому подання стороною апеляційної (касаційної) скарги та відкриття апеляційного (касаційного) провадження у справі потребує відповідної підготовки інших учасників справи: вивчення апеляційної (касаційної) скарги, її мотивів і доводів, за необхідності підготовка відзиву на скаргу, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи тощо.
Отже, у разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою особи, яка падала апеляційну скаргу, від такої, унеможливлюється повторне звернення цієї особи з апеляційною скаргою на оскарження судового рішення, однак інші учасники справи, які добросовісно реагували на відкриття апеляційного провадження поданням відзиву на апеляційну скаргу, понесли судові витрати, оскільки, у цьому випадку, звернулися за правничою допомогою до адвоката (стаття 15 ЦПК України), а відтак могли розраховувати на відшкодування вказаних витрат у випадку відмови у задоволенні апеляційної скарги.
Тому у випадку закриття апеляційного провадження відсутні будь-які обставини, які б унеможливлювали або нівелювали загальний принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Зважаючи на тривалість розгляду справи та час витрачений представником відповідачки на надання правничої допомоги, а також, що представником позивача розмір судових витрат відповідачки не оспорювався і не було заявлено заперечень щодо його невідповідності, неспівмірності чи необхідності зменшення, то судові витрати відповідачки є співмірними та підлягають стягненню з позивача на її користь.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, 255, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Провадження посправі запозовом Садового товариства«Рябина» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза використануелектричну енергію- закрити у зв`язку з відмовою позивача від позовних вимог.
Повернути Садовому товариству «Рябина» ЄДРПОУ 23568832 50 відсотків сплаченого судового збору при поданні позову, що становить 1514.00 грн. (тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійки), з державного бюджету Обухівським районним судом Київської області, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №0303153445 від 15.03.2024 року в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в порядку ч.1 ст.142 ЦПК України,
Стягнути з Садового товариства «Рябіна» ЄДРПО 23568832 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені судові витрати у сумі 56000 (п`ятдесят шість тисяч) гривні.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня винесення ухвали, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя О.М.Зінченко
Суд | Обухівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2024 |
Оприлюднено | 28.11.2024 |
Номер документу | 123323496 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Обухівський районний суд Київської області
Зінченко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні