Рішення

від 22.11.2024 по справі 381/3976/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/1679/24

381/3976/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участі секретаря Омельчук С.А.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження,-

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2024 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 28.10.1994 року між гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2 було укладено шлюб. У зазначеному шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_4 . Батьком ОСОБА_4 було зазначено ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_5 20.11.1996 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було розірвано. Після розірвання шлюбу між батьками позивача, батьком ОСОБА_2 19.04.2011 року була надана згода на зміну прізвища сина з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 . 19.07.2002 року гр. ОСОБА_3 одружилася з гр. ОСОБА_8 . Рішенням Фастівського міського суду Київської області від 09.10.2002 року заяву ОСОБА_8 про усиновлення задоволено. Усиновлено неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини зазначено ОСОБА_8 , по батькові зазначено ОСОБА_10 . 26.12.2008 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 було розірвано. Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21.01.2009 року усиновлення ОСОБА_8 - ОСОБА_1 скасовано. 14.12.2011 року відділом РАЦС Фастівського МУЮ Київської області видано свідоцтво про народження ОСОБА_1 , де батьком зазначено ОСОБА_11 . Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України за вказівкою матері.

Позивач також зазначає, що з дитинства позивач знає, що його біологічним батьком є відповідач, ОСОБА_2 . Після розлучення матері позивача зі ОСОБА_12 та скасування усиновлення, відносини між позивачем та відповідачем почали з часом відновлюватися. На даний час, між сторонами існують дружні стосунки, між ними присутня взаємна любов, повага. Позивач турбується про свого батька, цікавиться його здоров`ям, забезпечує проходження лікування у медичних закладах тощо, всіляко підтримує його. Відповідач у свою чергу по відношенню до позивача відповідально виконує усі батьківські обов`язки. Між сторонами наявні міцні сімейні відносини, проживають спільно, ведуть спільний побут, господарство. Спілкування між матір`ю позивача та відповідачем відновилося, теплі дружні відносини переросли у кохання і 30.08.2022 року відповідач зареєстрував шлюб з матір`ю позивача. За таких обставин, позивач зазначає про наявність необхідності офіційно встановити батьківство ОСОБА_2 по відношенню до нього як сина. Позивач має за мету встановити своє дійсне походження, визначити правдиву інформацію хто є його біологічним батьком і привести документи про своє народження у відповідність. Це становить важливий аспект у житті позивача.

На підставі викладеного, позивач просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язати Фастівський міськрайонний відділ ДРАЦС у Фастівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) ГТУЮ внести зміни до актового запису № 383 від 10.09.1996 року, вчинений відділом РАЦС Фастівського МУЮ Київської області, про народженнядитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказавши в графі батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України.

27 серпня 2024 року провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 26.09.2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав зазначених в позові.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, та зазначив, що дійсно є біологічним батьком дитини, просив позовні вимоги задовольнити.

Третя особа - ОСОБА_3 , проти позову не заперечувала і суду пояснила, що дійсно позивач є її з відповідачем ОСОБА_2 сином. Просила задовольнити позовні вимоги.

Представник Фастівського відділу ДРАЦС у Фастівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) в судове засідання не з`явився, надали лист в якому просять справу слухати у їх відсутність, проти позовних вимог не заперечують.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 . Згідно повторного свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського міського управління юстиції Київської області від 14.12.2011 року, батьками ОСОБА_1 записано ОСОБА_11 та ОСОБА_3 .

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений в тому числі і самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до прав щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження № 43913 від 02.08.2024 проведеного Медико-генетичним центром «МАМА ПАПА» (Ліцензія МОЗ № 1168 від 03.10.2016) ймовірність батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 становить 99,99 %.

Отже, вказані докази, суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку установленому законом.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував, що є батьком позивача та просив позовні вимоги задовольнити.

Мати дитини - ОСОБА_3 підтвердила в судовому засіданні, що відповідач є батьком її дитиниОСОБА_1 .

Крім цього, судом також встановлено, що відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1/10580 від 14.11.2024 року ОСОБА_1 1996 року народження, перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 , дані оновлено вчасно, в розшуку не перебуває.

Згідно довідки виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області № 840 від 14.11.2024 року ОСОБА_2 проживав в АДРЕСА_1 з березня 2022 року по квітень 2022 року, до моменту призову на військову службу до ЗСУ. У період з квітня 2022 року до травня 2024 року у період щорічних відпусток та періодів лікування та реабілітації пов`язаних з пораненням, отриманими на фронті, періодично проживав в АДРЕСА_1 . З червня 2024 року по теперішній час постійно проживає за вищевказаною адресою разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 , сином ОСОБА_1 .

Відповідно до Акта про проживання особи за адресою: будинок АДРЕСА_1 від 14.11.2024 року вбачається, що гр. ОСОБА_2 після одруження у жовтні 1994 року з гр. ОСОБА_3 , починаючи з вересня 1994 року, фактично проживав разом із дружиною та її батьками за адресою: АДРЕСА_1 , і до розірвання вказаного шлюбу (до листопада 1996 року). У 1996 році у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_13 . З березня 2022 року ОСОБА_2 почав проживати за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім`єю з ОСОБА_3 (у цивільному шлюбі), їхнім спільним сином ОСОБА_1 та тещею. У серпні 2022 року ОСОБА_2 одружився з ОСОБА_3 . З квітня 2022 року і до травня 2024 року ОСОБА_2 ніс військову службу в ЗСУ. Протягом зазначеного періоду періодично приїздив до сім`ї у відпустку. Після звільнення з ЗСУ ОСОБА_2 постійно проживає за вищевказаною адресою разом із своєю сім`єю: ОСОБА_3 та сином ОСОБА_1 .

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи те, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 за результатами дослідження, складає величину не менше 99,99%, та врахувавши в сукупності інші письмові докази надані позивачем, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання батьківства підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12-13, 76-82, 141, 258-259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, на підставі ст. ст. 1, 3, 6, 128, 134 Сімейного Кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), ЄДРПОУ 33258077, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Тараса Шевченко, 2, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Фастівському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису № 383 від 10 вересня 1996 року, вчинений відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського міського управління юстиції Київської області про народження дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Фастів Київської області, виключивши відомості про батька дитини « ОСОБА_11 », вказавши в графі «батько» - «ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Фастів Київської області, громадянин України».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ковалевська Л.М.