Рішення

від 21.11.2024 по справі 332/2782/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/2782/24

Провадження №: 2/332/1755/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,при секретарі - Васильченко Н.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( місце реєстрації: АДРЕСА_1 )) в особі представника-адвоката Петрова Георгія Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія « УНО КАПІТАЛ» (місцезнаходження: 01042 м. Київ, вул.Івана Кудрі, буд.39), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул.Мала Житомирська, 6/5), приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Білецька Крістіна Олександрівна (місцезнаходження: 69114, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, 25 прим.148) про захист прав споживача, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Петрова Георгія Михайловича звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «УНО КАПІТАЛ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович , приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Білецька Крістіна Олександрівна про захист прав споживача, визнання таким

що непідлягає виконаннювиконавчого напису№ 215767,вчиненого 23.06.2021 рокуприватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуОстапенко ЄвгеномМихайловичем про стягненняз ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «УНО КАПІТАЛ»заборгованості закредитним договором№ 91823785000від 22.11.2012року врозмірі 8995,59 грн.Також позивачпросить стягнути звідповідача безпідставноотримані грошовікошти у розмірі7443,67грн..Вобґрунтування позовнихвимог позивачпосилається нате,що виконавчийнапис вчиненоз порушеннямнормзаконодавства, оскільки вчиняючи виконавчий напис нотаріус не переконався в безспірності боргу та порушив вимоги щодо процедури оформлення виконавчого напису. Крім того, виконавчий напис вчинено з порушенням строків позовної давності.

Ухвалою від 10.05.2024 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи(а.с.26-27).

Сторони в судове засідання не з`явились .Представником позивача адвокатом Петровим Г.М. у позові зазначено про розгляд справи без участі сторони позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлений своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку шляхом надіслання судової повістки за адресою його місця знаходження.

Треті особи у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.

Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов обгрунтований та підлягає адоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, що 23.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис № 215767 про з стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ» , якому ТОВ «Росвен Інвест Україна» відтуплено право вимоги , якому в свою чергу АТ «УкрСиббанк» відступлено право вимоги за кредитним договором № 91823785000 від 22.11.2012 року загальної заборгованості в розмірі 8995,59 грн. (а.с. 10)

14.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Білецькою Крістіною Олександрівною винесено постанову ВП № 66085678 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису від 23.06.2021 № 215767 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ» заборгованості на загальну суму 8995,59 грн. (а.с. 11).

В рамках виконавчого провадження № 66085678 приватним виконавцем винесено : 14.07.2021 постанову про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 899,56 грн. (а.с. 13); 14.07.2021 постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 400 грн.(а.с.14); 20.01.2022 року постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження, згідно якої прізвище боржника « ОСОБА_3 » змінено на змінено на « ОСОБА_4 » (а.с. 15); 20.01.2022 постанову про арешт коштів боржника (а.с. 12).

У позові позивачем зазначено , що про наявність виконавчого напису № 215767 від 23.06.2021 року, вона дізналася лише у січні 2024 року після блокування її банківського рахунку і картки та у додатку смартфона «Дія». Також позивач вказує на те, що кредитний договір № 91823785000 від 22.11.2012 року, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису не був посвідчений нотаріально, вчиняючи виконавчийнапис нотаріусне переконавсяв безспірностіборгу ,вчинив виконавчий напис більше ніж через шість років після настання строку виконання зобов`язання. Відповідно до п. 4 кредитного договору № 91823785000 від 22.11.2012 року строком повернення кредиту є 22.04.2025 року який , згідно кредитного договору № 91823785000 від 22.11.2012 настав 22.04.2015 року .

Вищевказаний виконавчий напис вчинений з численними порушеннями законодавства, а тому не підлягає виконанню , у зв`язку з наступним .

Відповідно до п. 2.3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5: «Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця».

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 ст. 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» , нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 .

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Порядок вчинення нотаріусами виконавчих написів врегульований Главою 14 Закону «Про нотаріат» та Главою 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктами 2.1. і 2.2. пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувана.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту З Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999року№ 1172.

У відповідності до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться від 29 червня 1999 р. № 1172 у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України (в редакції чинній на момент укладення кредитного договору) не передбачено можливості вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», не скасовує і не пом`якшує цивільної відповідальності особи, а отже, не має зворотної дії в часі.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

В ст. 50 Закону «Про нотаріат» зазначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення та заборгованість має бути безспірною.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі факт ( подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого . Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 310/293/15.

Всупереч наведеному, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Відповідно допостанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р. «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»зі змінами внесенимипостановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»визначено, що для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинноюпостанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в тому числі в частині, доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями».

Яка була також предметом розгляду Великої Палати Верховного суду та постановою від 20.06.2018 у справі №826/20084/14 року залишена в силі.

Таким чином, відповідно допостанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р. «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чиномзвищезазначеного вбачається, що в порушення вказаних положень нотаріус вчинив виконавчий напис поза межами строків позовної давності, на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений , без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора , не направив позивачу жодних вимог про усунення порушень кредитного договору. Доказів протилежного суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням діючого законодавства, тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем були заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 7443,67 грн.

Так, згідно відповіді приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Білецької К.О. № 8425 від 18.03.2024, в ході примусового виконання виконавчого напису № 215767 , вчиненого 23.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., в межах виконавчого провадження №66085678 , з боржника стягнуто : 400 грн. витрати виконавчого провадження; 7443,67грн. заборгованість на користь стягувача ТОВ «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ» ; 744,37- основна винагорода приватного виконавця (а.с. 19).

Згідно зістаттею 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (стаття 1213 цього Кодексу).

Аналізстатті 1212 ЦК Україницього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочинну або інших підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, оцінюючи зміст спірних відносин судом встановлено, що виконавчий напис, на підставі якого з позивача стягнуто грошові кошти в межах виконавчого провадження №66085678 , будучи визнаний таким, що не підлягає виконанню, втратив свою силу, що в свою чергу стало підставою для повернення відповідачем безпідставно набутих коштів.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ» безпідставно набуло грошові кошти, які належать ОСОБА_1 .

Статтею 1213 ЦК Українивизначено порядок повернення в натурі безпідставно набутого майна, зокрема, передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про застосування до спірних правовідносинстатті 1212 ЦК Українита вважає за належне стягнути з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ» на користь позивача суму безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 7443,67 грн.

Крім того, відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору за позовні вимоги майнового та немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити .

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 215767, вчинений 23.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором № 91823785000 від 22.11.2012 року в розмірі 8995,59 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 стягнуті за виконавчим написом№ 215767, вчиненим 23.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем грошові кошти в розмірі 7443,67 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ» на користь держави судовий збір у розмірі в розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 25.11.2024 року.

Суддя Р.В.Сінєльнік