Ухвала

від 26.11.2024 по справі 462/4248/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/4248/24

провадження 1-кп/462/453/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові матеріали кримінального провадження № 12024141390000229 від 04.03.2024 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

встановив:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 03.03.2024 року близько 12:47 год., перебуваючи в приміщенні гіпермаркету «Епіцентр К», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, діючи протиправно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, діючи таємно, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, викрав «лійку Ніколь для біде хром (короб.) MXJU0100» вартістю 308 гривень 67 копійок без ПДВ, яку поклав у внутрішню кишеню куртки та, не оплативши вартості товару, виніс його за межі приміщення гіпермаркету, де був зупинений працівниками охорони. Так, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв ТОВ «Епіцентр К» матеріальної шкоди на суму 308 гривень 67 копійок без ПДВ. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-1Х від 24.02.2022 року, із подальшими змінами та доповненнями, злочин вважається вчиненим в умовах воєнного стану.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні захисник заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з тим, що станом на момент розгляду справи набули чинності зміни до законодавства України, а саме 09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни в частині визначення розміру вартості викраденого майна, за яке передбачено адміністративну відповідальність, що, як наслідок, вплинуло на розмір матеріальної шкоди, у разі заподіяння якої настає кримінальна відповідальність.

Судом роз`яснено обвинуваченому, що вказана підстава для закриття провадження у справі не є реабілітуючою, тому обвинувачений має право на продовження судового розгляду у загальному порядку.

Обвинувачений зазначив, що не бажає продовжувати судовий розгляд, повністю погоджується із клопотанням та просить таке задовольнити. Вказав, що розуміє свої права, усвідомлює, що закриття провадження з вказаної підстави не є реабілітуючим, йому зрозумілі наслідки закриття провадження.

Прокурор підтримав клопотання та просив його задоволити.

Представник потерпілого ТОВ «Епіцентр К» - ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши думку учасників провадження, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно із ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Положеннями ч. 3 ст. 479-2 КПК України передбачено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Так, 09.08.2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна). Згідно якого, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Станом на 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1 514 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 3 028 грн. (1 514 х 2 = 3028).

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.08.2024 року у справі № 567/507/23.

З врахуванням того, що вартість таємно викраденого ОСОБА_4 майна становила 308,67 грн., що є нижче встановленої новим законодавством межі та з врахуванням наданої обвинуваченим згоди на закриття кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Як вбачається із матеріалів справи ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 12.04.2024 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці з одночасним покладенням на нього обов`язків. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 26.09.2024 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з одночасним покладенням обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 12.04.2024 року на два місяці до 26.11.2024 року, а саме: прибувати до Залізничного районного суду м. Львова за викликом; не покидати меж Львівської області без дозволу суду; повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання; заборонити спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні з метою незаконного впливу на цих осіб.

Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відтак, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_4 припиняється у зв`язку із закриттям цього кримінального провадження.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 3, 5 КК України, п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ст. 284, 369, 370, 372, 479-2 КПК України, положеннями Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», суд,

постановив:

клопотання про закриття кримінального провадження задовольнити.

Закрити кримінальне провадження № 12024141390000229 від 04.03.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

На підставі ст. 203 КПК України припинити дію ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 26.09.2024 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання з одночасним покладенням обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 12.04.2024 року.

Копію даної ухвали направити у ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області для вирішення питання, пов`язаного із встановленням наявності чи відсутності підстав для притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення діяння, кримінальне провадження щодо якого закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: ОСОБА_1