справа № 462/8846/24
УХВАЛА
27 листопада 2024 року суддя Залізничногорайонного судум.Львова Пилип`юкГ.М.,вивчивши матеріалисправи запозовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
представник позивача ОСОБА_1 адвокат Цьвок Б. І. звернувся через систему «Електронний суд» до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 15 284 грн. 57 коп. доплати страхового відшкодування та судові витрати.
При вирішенніпитання провідкриття провадженняу справівстановлено,що данапозовна заяване відповідаєвимогам ст.175,177ЦПК України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналіз положень ст. 13, 42, 48, 50, 51 ЦПК України дає підстави для висновку, відповідач - це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача, та що відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього, визначення відповідача (відповідачів) у справі є виключним правом позивача, який самостійно визначає, до якої особи заявляє позовні вимоги.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог.
Такий правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року (справа № 523/9076/16-ц).
Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги заявлені до відповідача ТДВ «Страхова компанія «Кредо» за обставин того, що 12.02.2024 року о 22 год. 40 хв. у м. Львові по вул. Затишна, 5 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Volkswagen Golf», р .н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та «Renault Megane Scenic», р. н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 також у позовній заяві, зазначається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ТДВ «СК «Кредо» згідно Договору (Полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 217821871, однак в матеріалах справи відсутнє будь-яке підтвердження наведених обставин.
Крім цього, ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Також п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Доказами, у контексті ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Представником позивача зазначено у позовній заяві, що ОСОБА_1 звернувся в ТДВ «СК «Кредо» із заявою про страхове відшкодування та відповідними документами, однак будь-яке підтвердження такого звернення у матеріалах справи відсутнє.
Згідно позовної заяви 24.09.2024 року ОСОБА_1 отримав від ТДВ «СК «Кредо» страхове відшкодування» в розмірі 90 591,96 грн., на підтвердження чого долучено виписку із рахунку позивача, однак із такої не можливо встановити, що грошові кошти у розмірі 90 591,96 грн. перераховано ТДВ «СК «Кредо» страхове відшкодування».
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Залишення заяви без руху з зазначених вище підстав відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.
При цьому позивача попереджається, що у разі не усунення недоліків позовної заяви в строк, вказаний в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута йому.
З огляду на викладене, керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без руху.
Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
Позивач має право протягом строку, який не перевищує п`яти днів з дня вручення йому ухвали, усунути недоліки позовної заяви. Якщо позивач усуне зазначені недоліки позовної заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду, в противному випадку - вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя: Пилип`юк Г. М.
Оригінал ухвали.
Суд | Залізничний районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2024 |
Оприлюднено | 28.11.2024 |
Номер документу | 123325428 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них |
Цивільне
Залізничний районний суд м.Львова
Пилип'юк Г. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні