Ухвала

від 27.11.2024 по справі 707/2880/24

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №707/2880/24

Провадження №2-о/707/109/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Костроміної Л.В.,

представника заявниці ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи ОСОБА_9.,

представника заінтересованої особи ОСОБА_6.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за заявою заявою ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , законним представником якої є ОСОБА_6 , -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_3 звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, посилаючись на наступне.

В період з листопада 2020 року заявниця та ОСОБА_7 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у заявниці та ОСОБА_7 народився син - ОСОБА_8 . У період спільного проживання заявниця та ОСОБА_7 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, виконували права та обов`язки подружжя, разом виховували та утримували спільну дитину, подорожували на відпочинок. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 загинув під час захисту Батьківщини. Встановлення факту проживання однією сім`єю заявниці та ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу має юридичне значення, оскільки необхідно заявниці для реалізації її права на отримання передбачених законом пільг та виплат. Враховуючи викладене, заявниця з урахуванням заявлених вимог просила суд встановити факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_7 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з березня 2020 року.

1.2. Представник Міністерства оборони України надав письмові пояснення, в яких вказав, що заявниця не надала достатніх доказів на підтвердження факту проживання з ОСОБА_7 однією сім`єю. У додаткових поясненнях представник Міністерства оборони України вказав, що надані заявницею знімки екранів, на яких вбачається переписка невідомих осіб, не можуть свідчити про наявність спільного проживання однією сім`єю, взаємних прав та обов`язків та ведення особами спільного господарства. З наданих заявницею фотографій неможливо встановити, в який період часу були зроблені ці фотографії та яким чином самі лише фотографії можуть підтвердити факт спільного проживання заявниці з ОСОБА_7 , ведення ними спільного господарства, наявності спільних прав та обов`язків. Більш того, зображені на фотознімках періодичні зустрічі з загиблим військовослужбовцем можуть бути зумовлені наявністю спільної дитини заявниці та ОСОБА_7 . Надані заявницею знімків екрану, з яких вбачається перерахунок коштів на картку, ймовірно заявниці, можуть підтверджувати факт утримання дитини з боку загиблого, але не факт спільного проживання та ведення спільного господарства між заявницею та ОСОБА_7 .

1.3. В судовому засіданні 27.11.2024 суд поставив на обговорення питання про залишення без розгляду заяви ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у зв`язку із наявністю спору про право.

Представник заявниці не заперечував проти залишення заяви без розгляду.

Заінтересована особа ОСОБА_4 в судовому засіданні присутня не була, надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій також вказала, що вона заперечує проти заявлених ОСОБА_3 вимог.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти заявлених ОСОБА_3 вимог та вказав, що насправді вона не проживала з його загиблим сином.

Законний представник заінтересованої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , в судовому засіданні заперечила проти задоволення заявлених вимог та не заперечувала проти залишення заяви без розгляду.

Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні не заперечувала проти залишення заяви без розгляду.

2. Обставини справи, які мають значення для визначення наявності спору про право

2.1. З довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 1600728-2024 від 19.04.2024 та витягу з реєстру Степанківської теріторіальної громади № 2024/011077902 від 13.09.2024, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована з 11.11.2014 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Черкаським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси Черкаської області. Батьком записаний ОСОБА_7 , матір`ю - ОСОБА_3 .

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00047015245 від 17.09.2024 відомості про батька ОСОБА_8 записані відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України.

2.2. Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 08.04.2024 Виконавчим комітетом Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Вугледар Волноваського району Донецької області у віці 33 роки.

3. Релевантні джерела права

3.1. Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті, частини шостої 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).

Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

3.2. Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до статті 16-1 вищевказаного Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

3.3. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року по cправі № 560/17953/21 вказано, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

При цьому Велика Палата відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

4. Оцінка необхідності залишення заяви без розгляду та аргументів учасників справи

4.1. Суд враховує, що метою звернення заявниці до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_7 є реалізація права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби виплачується, в тому числі, дітям та батькам загиблої (померлої) особи. В даному випадку батьками ОСОБА_7 який загинув, є заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а також у нього є донька ОСОБА_5 від колишньої дружини ОСОБА_6 .

Суд також враховує, що згідно з поясненнями заявниці, наданими в судовому засіданні, за отриманням виплат після смерті ОСОБА_7 до Черкаського РТЦК звернулися його батьки - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а також його колишня дружина ОСОБА_6 в інтересах його першої доньки ОСОБА_5 .

При цьому у своїй письмовій заяві ОСОБА_4 , а у судовому засіданні ОСОБА_2 та законний представник заінтересованої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , заперечують проти задоволення заяви ОСОБА_3 про встановлення факту її проживання однією сім`єю з ОСОБА_7 та вважають цей факт недоведеним.

З наведених вище обставин видно наявність спору між заінтересованими особами ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та заявницею ОСОБА_3 про наявність у ОСОБА_3 права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_7 . Такий спір не може бути вирішений у порядку окремого провадження.

Враховуючи вищенаведені обставини та висновки, суд вважає за необхідне на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України залишити без розгляду заяву ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

При цьому суд звертає окрему увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року по cправі № 560/17953/21 здійснено відступ від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), а тому правильним буде саме залишити цю заяву без розгляду, а не закрити провадження у справі.

Підстав для розподілу судових витрат у цій справі суд не вбачає. Проте, заявниця має право окремо заявити клопотання про повернення судового збору в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 255, 258, 260, 261, 279, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду заяву ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , законним представником якої є ОСОБА_6 .

Роз`яснити заявниці, що вона має право звернутися за вирішенням спору на загальних підставах в порядку позовного провадження до суду за встановленою підсудністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя Д. Б. Баронін