Ухвала

від 27.11.2024 по справі 709/1954/24

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1954/24

У Х В А Л А

27 листопада 2024 року селище ОСОБА_6

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарая Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , інші заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИЛА:

Описова частина.

14.11.2024 адвокат Защук Валентина Володимирівна в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , звернувся в суд із заявою, за участю заінтересованих осіб: ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява мотивована тим, що 04.05.207 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений шлюб, котрий 23.07.2013розірваний за рішенням Московського районного суду м. Харкова. На час шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу вони визначили, що син буде проживати з матір`ю, а батько добровільно прийматиме участь у вихованні і утриманні дитини. ОСОБА_2 не зверталася до суду з позовом про стягнення аліментів із ОСОБА_3 на утримання дитини. З моменту народження і до цього часу ОСОБА_3 утримує сина.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 народилася донька - ОСОБА_4 .

Також ІНФОРМАЦІЯ_4 у нього народився син ОСОБА_5 .

Із 18.07.2024 ОСОБА_3 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , а станом на 13.11.2024 обліковується в ІНФОРМАЦІЯ_6 (ОСОБА_6)

У липні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 (ОСОБА_6) із повідомленням про намір звернутися з заявою про надання йому відстрочки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто як чоловік, на утриманні якого перебуває троє і більше дітей віком до 18 років. В усній формі йому роз`яснено, що для оформлення відстрочки від мобілізації необхідно надати рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного, відповідно до положень ст. 315 ЦПК України.

Заявник бажає скористатися своїм правом на відстрочку. Відтак, встановлення факту утримання дитини є обов`язковою умовою отримання ним такої відстрочки.

Просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт утримання ОСОБА_1 неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідь про реєстрацію місця проживання на запит суду надійшла 26.11.2024.

При постановленні ухвали суддя керувалася такими правовими нормами.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 7 статті 19 ЦПК України передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ч. 1 ст. 315 ЦПК України ).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України ).

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спором є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.05.2021 у справі № 523/19129/19 (провадження № 61-10712св20) та від 17.11.2021 у справі № 214/1816/20 (провадження № 61-6397св21), ухвалі від 02.05.2022 у справі № 944/2326/21 (провадження № 61-3761ск22).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18.09.2023 у справі № 582/18/21, провадження № 61-20968сво21 наголосив на тому, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Статтею 51 СК України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Права та обов`язки батьків щодо виховання та утримання дитини передбачені у статтях 150, 151, 180-197 СК України.

За приписами ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами 1-3 статті 181 СК України унормовано, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У батьків дитини зберігається обов`язок утримання своєї дитини з моменту її народження до досягнення нею повноліття, при чому такий обов`язок не залежить від наявності зареєстрованого шлюбу між батьками, факту позбавлення батьківських прав, визнання батьків недієздатними тощо, а припиняється лише фактом смерті батьків.

Суд урахував, що відповідно до ст. 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Отже, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Мотивувальна частина.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до висновку, що дане питання не може бути вирішене шляхом встановлення факту, що має юридичне значення під час розгляду заяви ОСОБА_1 в окремому провадженні, з огляду на таке.

Заявник просить встановити факт самостійного виховання дитини. Заявлені вимоги, пов`язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за ним певного соціально-правового статусу - батька, який утримує дитину.

Проте, встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини, яку заявник навіть не залучив до участі у справі як заінтересовану особу.

Доведення факту перебування дитини на утриманні батька, тоді як дитина проживає з матір`ю, стосується зміни обсягу сімейних прав та безумовно впливає на права й інтереси матері дитини та самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо утримання та виховання дитини, а визначена ч. 1 ст. 15 СК України "невідчужуваність" сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо утримання дитини, то факт утримання дитини лише батьком може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі щодо виконання батьками обов`язків з виховання та утримання дитини.

З огляду на зазначене, вбачається, що у справі, яка розглядається, наявний спір про право, зокрема, спір щодо участі батьків у вихованні та утриманні дитини та/або ухилення від такої участі, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника, і підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.

Близьких за змістом висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22, провадження № 14-132цс23, здійснюючи перегляд у касаційному порядку цивільної справи за заявою особи про встановлення факту самостійного виховання дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Суд вважає, що зазначені у заяві ОСОБА_1 обставини щодо утримання ним сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий проживає з матір`ю, можуть доводитися при вирішенні справи в порядку цивільного судочинства, але не окремого, а позовного провадження, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України.

Покликаючись на положення статей 260, 261, 293, 315, 353-355 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою адвоката Защук Валентини Володимирівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони, про встановлення факту, що має юридичне значення, поданою в порядку окремого провадження.

Ухвалу суду направити заявнику та його представнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, що є датою її ухвалення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.О. Шарая