Рішення

від 01.11.2024 по справі 607/7085/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.2024Справа №607/7085/24 Провадження №2/607/1953/2024

місто Тернопіль Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

представників позивачів ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

представників третіх осіб ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом виконавчого комітету Тернопільської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи: комунальний заклад Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб», комунальне некомерційне підприємство Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини», про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2024 року уповноважений представник виконавчого комітету Тернопільської міської ради звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: комунальний заклад Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб», комунальне некомерційне підприємство Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини», про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10 червня 2020 року виконавчим комітетом Тур`є - Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, матір`ю ОСОБА_6 є ОСОБА_3 . Згідно актового запису про народження №00141171054 від 30 червня 2020 року, складеного Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, стосовно батька дитини на гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державна реєстрація народження була проведена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 07 лютого 2023 року Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, матір`ю ОСОБА_7 є ОСОБА_3 . Згідно актового запису про народження №00144393778 від 07 лютого 2023 року, складеного Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції стосовно батька дитини на гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , державна реєстрація народження була проведена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Згідно з інформацією - листом Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 12 лютого 2024 року №1701/24/6-24, 12 лютого 2024 року у чергову частину надійшло повідомлення про те, що в приймальне відділення КНП «Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні» ТОР доставлено малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з діагнозом закритий перелом тіла лівої стегнової кістки, множинні синці голови, тулуба та кінцівок, синдром жорстокого поводження з дитиною, та його молодшого брата ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з діагнозом множинні синці обличчя та кінцівок, синдром жорстокого поводження з дитиною.

Відповідно до повідомлень КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР № 137-01/11, № 138-01/24 від 12 лютого 2024 року, каретою екстреної медичної допомоги із скаргами на біль у лівому стегні, множинні забої, садини, синці голови тулуба, кінцівок, з адреси проживання АДРЕСА_1 , доставлено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які повідомили, що мамин співмешканець ОСОБА_8 побив їх та став братові на ліве стегно ногою.

Мати повідомила, що до грудня 2023 року разом з дітьми проживала за адресою: АДРЕСА_2 . У грудні 2023 року переїхала до співмешканця ОСОБА_8 та проживала з ним у орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Зі слів матері з`ясовано, що вона залишила своїх малолітніх дітей на співмешканця та поїхала до Чеської Республіки на роботу, що призвело до систематичних побоїв її синів. Окрім цього, відповідно до показів малолітнього ОСОБА_6 , мати була повідомлена про побиття синів, однак нічого не робила для їх захисту, а також не брала участі у вихованні своїх малолітніх дітей, про що свідчать покази сусідів, які стверджують, що матері дітей ніколи не бачили. Про це також вказує неналежний догляд та нехтування своїми прямими обов`язками щодо опіки, піклування та забезпечення щасливого дитинства.

Під час візиту до лікувального закладу, проведено акт оцінки рівня безпеки дитини, в якому вказано, що рівень небезпеки високий, оскільки на тілі у дітей були множинні синці, гематоми, подряпини. Діти були голодні, молодший хлопчик, ОСОБА_7 , не відповідав віковому розвитку, оскільки не міг самостійно сидіти, а також в дитини відсутній жувальний рефлекс.

12 лютого 2024 року відносно матері дітей - ОСОБА_3 винесено тимчасові заборонні приписи серії АА № 331541, серії АА № 304840, постраждалі ОСОБА_6 та ОСОБА_7

12 лютого 2024 року під час проведення оцінки потреб сім`ї з`ясовано, що у помешканні, яке винаймала гр. ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , не створено належних умов для проживання дітей, немає належного харчування, засобів гігієни, вікового одягу, іграшок та необхідних медикаментів.

На підставі вищенаведеного, 14 лютого 2024 року виконавчим комітетом Тернопільської міської ради прийнято рішення № 256 «Про затвердження висновку про відібрання та влаштування малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав», яким влаштовано малолітніх дітей до комунального некомерційного підприємства Тернопільської міської ради «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини».

Враховуючи, що малолітні діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 14 лютого 2024 року № 256, після виписки з медичного закладу будуть влаштовані та перебуватимуть на повному утриманні в комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради, уповноважений представник позивача вважає, що з відповідачки мають стягуватись аліменти на користь даного закладу на утримання дітей.

З огляду на зазначене, представник виконавчого комітету Тернопільської міської ради просить відібрати малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_3 без позбавлення батьківських прав; стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунального некомерційного підприємства Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» (Р/р НОМЕР_3 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838013, код ЄДРПОУ 03395192) аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1 281,50 грн щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви і досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою суддіТернопільського міськрайонногосуду Тернопільськоїобласті від02квітня 2024року відкритопровадження уцивільній справі№ 607/7085/24за позовомвиконавчого комітетуТернопільської міськоїради до ОСОБА_3 ,треті особи:комунальний закладТернопільської міськоїради «Тернопільськийміський центрсоціальних служб»,комунальне некомерційнепідприємство Тернопільськоїобласної ради«Тернопільський обласнийцентр реабілітаціїта розвиткудитини»,про відібраннямалолітніх дітейбез позбавленнябатьківських правта стягненняаліментів. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні, яке відбулося 09 липня 2024 року, закрито підготовче провадження та призначено справу № 607/7085/24 до розгляду по суті.

Представники позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити в повному обсязі. Суду пояснили, що з дітьми відповідачки жорстоко поводилися, мати хлопчиків була обізнана про їх побиття, однак не звертала на це уваги, залишила дітей зі співмешканцем, що призвело до подальшої госпіталізації дітей. ОСОБА_3 не має постійного місця проживання та стабільного заробітку, щоб забезпечувати дітей, а тому їх відібрання буде відповідати інтересам дітей. У разі коли мати виправить свою поведінку, вона зможе звернутися із заявою про повернення їй синів.

Відповідачка з ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснила, що має намір забрати дітей та проживати в місці Тернополі. Постійного місця роботи та заощаджень вона немає. Проте вона може проживати в гуртожитку, який їй надала релігійна громада в м. Тернопіль, а в подальшому планує влаштувати дітей до дитячого садочку та жити разом із ними на соціальні виплати від держави. У разі відібрання від неї дітей не заперечує, щодо стягнення з неї аліментів на їх утримання.

Представник третьої особи, комунального закладу Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб» Чирська Г. В. в судовому засіданні суду пояснила, що коли дітей забрали, ОСОБА_3 пробувала виконувати рекомендації, які їй надавалися, проте в подальшому вона самоусунулася від їх виконання, на телефонні дзвінки не відповідала. Стиль життя та поведінка ОСОБА_3 викликає сумніви, що в подальшому відповідачка буде належним чином виконувати свої батьківські обов`язки.

Представник третьої особи, комунального некомерційного підприємства Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Кучмій Т. О. в судовому засіданні суду пояснила, що коли дітей тільки відібрали мати досить активно цікавилася дітьми, навідувала їх, приносила солодощі, проте в подальшому тривалий час не приходила. Старший син запитує про матір, а молодший таких запитань не ставить. При вирішені питання щодо відібрання дітей покладається на думку суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_6 в с. Тур`ї-Ремети Перечинського району Закарпатської області, матір`ю якого є ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 10 червня 2020 року виконавчим комітетом Тур`є-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області. Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої ст. 135 СК України, № 00043609418 сформованого 15 лютого 2024 року, відомості про батька ОСОБА_6 29 травня 2020 року записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи № 89/11-02, виданої 16 липня 2020 року Тур`є-Реметівською сільською радою, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16 липня 2020 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_7 в м. Перечин Ужродського району Закарпатської області, матір`ю, якого є ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 07 лютого 2023 року Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої ст. 135 СК України, № 00038402767, сформованого 07 лютого 2023 року, відомості про батька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Згідно витягу з реєстру Територіальної громади номер витягу №2023/001420271 сформованого 15 лютого 2023 року Тур`є-Реметівської сільської ради, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 15 лютого 2023 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до повідомлень Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради № 137-01/11, № 138-01/24 від 12 лютого 2024 року каретою екстреної медичної допомоги із скаргами на біль у лівому стегні, множинні забої, садини, синці голови тулуба, кінцівок, з адреси проживання АДРЕСА_1 , доставлено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які повідомили, що мамин співмешканець ОСОБА_8 побив їх та став братові на ліве стегно ногою.

Постановою старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції Оксани Лазорчик від 12 лютого 2024 року, залучено як законного представника малолітньої ОСОБА_6 представника Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради.

Згідно з інформацією - листом Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 12 лютого 2024 року № 1701/24/6-24, 12 лютого 2024 року у чергову частину надійшло повідомлення про те, що в приймальне відділення КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР доставлено малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з діагнозом закритий перелом тіла лівої стегнової кістки, множинні синці голови, тулуба та кінцівок, синдром жорстокого поводження з дитиною, та його молодшого брата ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з діагнозом множинні синці обличчя та кінцівок, синдром жорстокого поводження з дитиною.

На обгрунтування побиття дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 суду також надано фотографії, які підтверджують обставини, викладені у повідомленнях Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради № 137-01/11, № 138-01/24 від 12 лютого 2024 року.

12 лютого 2024 року відносно матері дітей - ОСОБА_3 винесено тимчасові заборонні приписи серії АА № 331541, серії АА № 304840, постраждалі ОСОБА_6 та ОСОБА_7

12 лютого 2024 року під час проведення оцінки потреб сім`ї з`ясовано, що у помешканні, яке винаймала гр. ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , не створено належних умов для проживання дітей, немає належного харчування, засобів гігієни, вікового одягу, іграшок та необхідних медикаментів.

14 лютого 2024 року виконавчим комітетом Тернопільської міської ради прийнято рішення № 256 «Про затвердження висновку про відібрання та влаштування малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав», яким влаштовано малолітніх дітей до комунального некомерційного підприємства Тернопільської міської ради «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини».

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 08 серпня 2024 року № 1320, продовжено перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради на повному державному забезпеченні, терміном на шість місяців.

Відповідно до листа комунального некомерційного підприємства Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» від 05 вересня 2024 року № 226, ОСОБА_3 відвідувала дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у серпні 2024 року: 03.08.2024, 05.08.2024, 07.08.2024, 08.08.2024, 16.08.2024, 21.08.2024. Разом з тим мати приносила гостинці дітям. При зустрічі мати дітей не завжди комунікувала з персоналом групи, а тому питання про стан здоров`я дітей і їх виховання обговорювалися лише декілька раз.

Згідно акту обстеження умов проживання комісією у складі працівників Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради 04 вересня 2024 року за адресою АДРЕСА_4 , у житловому приміщенні, яке складається з однієї кімнати 9 м2, створенні умови для проживання дітей, а саме для дітей є спальні місця стіл шафа для одягу. Умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.

Згідно інформаційної довідки Церкви Нового Життя за вих. № 01-21/08/24 від 21 серпня 2024 року, релігійна громада «Незалежна церква євангельських християн баптистів «НОВЕ ЖИТТЯ» міста Тернополя надає дозвіл на проживання ОСОБА_3 разом із неповнолітніми дітьми у гуртожитку за адресою АДРЕСА_5 .

За змістом листа комунального некомерційного підприємства Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» від 31 жовтня 2024 року № 258, ОСОБА_3 у жовтні 2024 року не відвідувала дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , не цікавилась станом їх здоров`я.

За встановлених судом обставин до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (далі Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першоючетвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

За змістом частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 25 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно пунктів 25 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будьяких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будьякого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: поперше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; подруге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначається, що «хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини».

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у міжнародному праві та національному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Враховуючи наведене, позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини.

Позбавлення батьківських прав завжди є результатом протиправної, винної поведінки. Відібрання ж дитини не пов`язується з протиправною поведінкою: загроза життю та здоров`ю дитини може бути результатом психічної хвороби, відкритої форми туберкульозу чи інших небезпечних хвороб, скрутних житлових умов тощо.

Відібрання дитини можливе тоді, коли умови проживання дитини суд оцінить як небезпечні для неї. Оцінювання умов проживання дитини є виключно компетенцією суду.

Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або начальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.

Відтак, основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будьякі види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо.

Основні підстави для відібрання дитини зазначені у ч. 1 ст. 164 СК України. Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній ч. 1 ст. 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Таким чином, суд констатує безумовне право батьків на виховання дитини, однак, вважає, що у даному випадку неможливо надати перевагу саме цьому праву, оскільки воно суперечить інтересам дитини, які мають першочергове значення при вирішенні справи.

Матеріалами справи встановлено та відповідачкою підтверджується, що сім`я ОСОБА_3 , фактично складається з матері та двох її малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7

12 лютого 2024 року відносно матері дітей - ОСОБА_3 винесено тимчасові заборонні приписи серії АА № 331541, серії АА № 304840, постраждалі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Як було встановлено в судовому засіданні, відповідачка не заперечувала того, що дійсно залишила своїх малолітніх синів зі співмешканцем та поїхала на роботу до іншої країни, попередньо особа, з якою вона залишила дітей не проявляв агресії до синів, а відтак ОСОБА_3 не мала підстав побоюватися за їх життя і здоров`я.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено те, що відповідачка була обізнана про побиття синів, однак не реагувала на це, що пояснив малолітній ОСОБА_6 , і таке жорстоке поводження з дітьми, яке мало місце зі сторони ОСОБА_11 , стало причиною їх госпіталізації до лікувального закладу.

Згідно рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 14 лютого 2024 року № 256 «Про затвердження висновку про відібрання та влаштування малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав», влаштовано малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до комунального некомерційного підприємства Тернопільської міської ради «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини», де вони перебувають і на час розгляду судом справи.

ОСОБА_3 періодично відвідувала синів, приносила їм гостинці, однак впродовж жовтня 2024 року не прибувала до комунального некомерційного підприємства Тернопільської міської ради «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини», що пояснювала хворобою батька, однак доказів на обґрунтування своїх тверджень не надала. Також відповідачка пояснювала, що не може працевлаштуватися за станом здоров`я, але не підтвердила незадовільний стан свого здоров`я. ОСОБА_3 надано кімнату в гуртожитку для її та дітей проживання, що слідує із листа релігійної громади, який описано вище, однак за умови байдужого ставлення до дітей, відсутності місця роботи та доходів, що відповідачка підтвердила у судовому засіданні, залишення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з матір`ю не буде відповідати інтересам дітей, що суд констатує на день ухвалення рішення.

Суд звертає увагу на те, що відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Отже, відповідачка не позбавлена можливості змінити своє відношення та ставлення до виконання батьківських обов`язків та звернутись в суд із позовом про повернення їй дітей.

Врахувавши надані докази та встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає, що залишення малолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю не є безпечним для їх життя, здоров`я і морального виховання.

Більше того, суд вважає, що у даному випадку, відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав сприятиме захисту інтересів дітей з метою унеможливлення негативного розвитку дітей, а також її недогляду, враховуючи вік дітей, що є неприпустимим.

Підставою відібрання дитини без позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім`ї небезпечної для дитини обстановки: її життя, здоров`я і морального виховання.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не приділяє достатньої уваги вихованню синів, не забезпечує нормальних умов для проживання дітей, навчання та розвитку, залишення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з відповідачкою може призвести до тяжких наслідків. Відтак, суд вважає за доцільне відібрати малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_3 без позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав та результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Частиною 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За таких обставин, врахувавши те, що відповідачка є працездатною, стан її здоров`я суд вважає задовільним, оскільки доказів про зворотне суду не надано та в судовому засіданні не здобуто, відповідно може отримувати достатній постійний дохід і тому має реальну змогу сплачувати аліменти. В свою чергу ОСОБА_3 не заперечувала щодо стягнення з неї аліментів на утримання синів.

Підсумовуючи вище викладене, суд доходить до переконання про необхідність стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1 281,50 грн, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 березня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття (на користь Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради, Р/р 4382017203443400 3044520 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838013, код ЄДРПОУ 03395192)

Згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, слід допустити до негайного виконання.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає до стягненню з відповідачів на користь держави.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Відібрати малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_3 без позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,аліменти наутримання малолітніхдітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у твердійгрошовій сумів розмірі1281,50грн,щомісячно,алене менше50%прожиткового мінімумудля дитинивідповідного віку, починаючи з 28 березня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття (на користь Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини» Тернопільської обласної ради, Р/р 4382017203443400 3044520 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838013, код ЄДРПОУ 03395192).

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: виконавчийкомітет Тернопільськоїміської ради,код ЄДРПОУ: 04058344, адреса місця знаходження: вул. Листопадова, буд. 5, м. Тернопіль, 46001.

Відповідач: ОСОБА_3 ,РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 .

Треті особи:

комунальний заклад Тернопільської міської ради «Тернопільський міський центр соціальних служб» код ЄДРПОУ:22602257, адреса місця знаходження: вул. Медова, буд. 3, м. Тернопіль, 46001;

комунальне некомерційне підприємство Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини», код ЄДРПОУ:03395192, адреса місця знаходження: вул. Андрія Сахарова, буд. 2, м. Тернопіль, 46023.

Повний текст рішення суду складено 11 листопада 2024 року.

Головуючий суддя О. Я. Герчаківська