Ухвала

від 27.11.2024 по справі 688/5474/24

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/5474/24

№ 2/688/1405/24

Ухвала

Іменем України

27 листопада 2024 року м. Шепетівка

Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Березюк Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кравченко О.О., до Виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Полонська державна нотаріальна контора центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

встановив:

26 листопада 2024року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кравченко О.О., звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Полонська державна нотаріальна контора центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд перевіряє належність справи до юрисдикції та підсудності даного суду.

Дослідивши матеріали справи, вважаю даний позов слід передати на розгляд іншому суду з наступних підстав.

Згідно ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

При цьому, згідно положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (виключна підсудність).

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин, пов`язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 року у справі №910/10647/18 зазначила, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідно до висновку про застосування норми права щодо визначення підсудності позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/18, словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ЦПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Водночас, поняття позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч.1 ст. 30 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно), а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно. Отже, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Відтак, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Як слідуєз позовноїзаяви, позивачка звернулась до суду з позовом про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Оскільки вимоги позовної заяви виникли щодо нерухомого майна, а саме житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , то позовна заява має розглядатись за місцезнаходженням нерухомого майна, тобто за правилами виключної підсудності.

Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ утворено новий Шепетівський район (з адміністративним центром у місті Шепетівка) у складі територій, до складу яких входить м.Полонне та територіальні громади колишнього Полонського району.

Суд зауважує, що зміна адміністративно-територіального устрою не означає автоматичної зміни системи судоустрою.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Згідно п.3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року№64/2022«Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№2102-ІХ.

Отже, справа підсудна Полонському районному суду Хмельницької області.

Згідно ч.9 ст.187ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31 ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1ст.31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.3 ст.31 ЦПК Українипередача справина розглядіншого судуза встановленоюцим Кодексомпідсудністю зпідстави,передбаченої пунктом1частини першоїцієї статті,здійснюється напідставі ухвалисуду непізніше п`ятиднів післязакінчення строкуна їїоскарження,а вразі поданняскарги -не пізнішеп`яти днівпісля залишенняїї беззадоволення.

Суд зауважує, що відповідно до вимог ст.378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Оскільки під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд дійшов висновку передати справу іншому суду за місцезнаходженням нерухомого майна, тобто до Полонського районного суду Хмельницької області за підсудністю.

Керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 187, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Цивільну справу 688/5474/24 2/688/1405/24 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кравченко О.О., до Виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Полонська державна нотаріальна контора центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом передати до Полонського районного суду Хмельницької області за підсудністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК