Ухвала

від 26.11.2024 по справі 753/18916/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18916/24

провадження № 2/753/10047/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" (м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, оф. 1004) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ "ПУЕЦ" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що здійснює управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_2 . Відповідачі є наймачами квартири АДРЕСА_3 у вказаному будинку на підставі ордеру № 016655 серії Б від 02 квітня 2010 року. У зв`язку із неналежною оплатою коштів за житлово-комунальні послуги, у них у період з липня 2022 року по серпень 2024 року утворилася заборгованість, яка разом із інфляційною складовою боргу та 3% річних складає 30 404,79 грн, та яку позивач просить суд стягнути на свою користь солідарно із відповідачів. Окрім того, позивач просить суд стягнути із відповідачів суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати на правничу допомогу - 5000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 вересня 2024 року цивільну справу № 753/18916/24 було передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 30 вересня 2024 року.

11 жовтня 2024 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА, у якій зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 значиться зареєстрованою ОСОБА_3 ; ОСОБА_1 не значиться зареєстрованим за вказаною адресою; ОСОБА_2 04 серпня 2022 року вибула з зареєстрованого місця проживання за зазначеною адресою, у зв`язку зі смертю.

16 жовтня 2024 року до суду з Київського відділу державної реєстрації смерті ЦМУ МЮ (м. Київ) надійшли відомості, у яких зазначено, що Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) було здійснено актовий запис про смерть ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім того, повідомлено, що для підтвердження реєстрації смерті ОСОБА_1 слід звернутися до Старокостянтинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (м. Київ).

25 листопада 2024 року до суду з Старокостянтинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) надійшла інформація про те, що у архіві відділу зберігається актовий запис про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був складений 16 грудня 2015 року виконавчим комітетом Вишнопільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Вивчивши матеріали позовної заяви, отримані судом та перевіривши відомості, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови у відкритті провадження у справі відносно відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.

Згідно із статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

Зважаючи на вказане, а також на те, що смерть відповідача ОСОБА_4 мала місце до пред`явлення даного позову до суду, особа, що вказана відповідачем у позові не набула цивільної процесуальної правоздатності у даному цивільному процесі, тобто не був стороною у даній справі на момент смерті.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися до суду або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Матеріальне правонаступництво автоматично не породжує правонаступництва в процесі. Пов`язано це з тим. що вступ в процес правонаступника-позивача залежить від його волевиявлення. Вступ до процесу правонаступника-відповідача залежить від волі позивача.

В даному випадку волі позивача про заміни відповідача правонаступником не вбачається, а з`ясувати це питання можливо лише після відкриття провадження у справі, що є, на даний час, неможливим, у зв`язку з відсутністю відповідача, зазначеного у позові,.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18.

Вирішення питання щодо належних процесуальних дій суду у наведеному випадку залежить від стадії судового провадження, на якій судом було встановлено факт пред`явлення позову до померлої особи.

Якщо на стадії відкриття провадження у справі суд встановить, що фізична особа відповідач знятий з обліку у відповідному органі реєстрації місця перебування та місця проживання особи у зв`язку із смертю, у відкритті провадження має бути відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження по справі в частині стиягнення заборгованості з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Окрім іншого, враховуючи те, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтям 174, 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), відсутні встановлені цим Кодексом підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, зважаючи на те, що справа підсудна Дарницькому районному суду міста Києва, суд вважає за необхідне прийняти позов до розгляду та відкрити провадження у цій справі.

За загальним правилом, встановленим статтею 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Згідно із частиною п`ятою статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно пункту першого частини шостої статті 19 ЦПК України, малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, з 1 січня 2024 року, становить - 3028 гривні. Тобто 30 розмірів прожиткового мінімуму становлять суму 3028,00 х 30= 90 840,00 грн.

Ціна позову в даній справі становить 30404,79 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому враховуючи предмет та підстави позову, обставини, які мають бути встановлені судом під час розгляду цього позову, суд визнає дану справу малозначною.

Враховуючи вимоги статей 19, 274, 279 ЦПК України, зважаючи на зміст позовних вимог, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 186, 187, 260, 261, 274, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

у відкритті провадження в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" - відмовити у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Копію даної ухвали надіслати сторонам у справі, копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів - відповідачу.

Роз`яснити відповідачу, що він має право подати відзив на позов (ст. 178 ЦПК України) разом з доказами, що підтверджують заперечення проти позову, у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали. До відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

В разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Роз`яснити позивачу, що він має право у п`ятиденний строк з дня одержання відзиву подати відповідь на відзив із зазначенням своїх пояснень, міркувань і аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення (ст. 179 ЦПК України).

У разі подачі позивачем відповіді на відзив відповідач має право у п`ятиденний строк з дня одержання відповіді на відзив подати заперечення із зазначенням своїх пояснень, міркувань і аргументів щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення (ст. 180 ЦПК України).

Роз`яснити сторонам, що вони мають право подати клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін: відповідач - у п`ятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали, а позивач - у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Роз`яснити відповідачу, що згідно із частиною другою статті 191 ЦПК України, у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dr.ki.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К.В. Шаповалова