Рішення

від 19.11.2024 по справі 757/40197/23-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/6018/24

Справа №757/40197/23-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

19 листопада 2024 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.,

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

У вересні 2023 року Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" звернулося до Печерського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіу розмірі 49571,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_1 та АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" укладено договір про надання споживчого кредиту № 2229_066 від 08.11.2018.

Кредит надавався в розмірі 110000,00 грн на 60 місяців з терміном остаточного повернення не пізніше 07.11.2023.

22.01.2019, 24.01.2020 та 25.01.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткові угоди до договору.

30.11.2021 з відповідачем припинено трудові відносини та згідно з п.п. 2.4.1.1 договору про споживчий кредит у зв`язку з звільненням відповідача, розмір процентної ставки встановлено 56 відсотків річних, починаючи з 01.01.2022.

Станом на 07.08.2023 в результаті невжиття відповідачем заходів щодо погашення заборгованості перед позивачем, існує заборгованість за кредитним договором, яка складає 49571,84 грн, в тому числі: борг за кредитом в сумі 44000,12 грн; проценти за користування кредитом в сумі 5408,70 грн; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу 67,28 грн; пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредиту 59,85 грн; 3 проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу 24,76 грн; 3 проценти річних за несвоєчасне погашення процентів 18,21 грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу 83,96 грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів 36,09 грн.

Рух справи

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27 листопада 2023 року вищевказану позовну заяву передано на розгляд до Деснянського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 вересня 2024 року головуючим суддею з розгляду справи № 757/40197/23-ц визначено суддю Гринчак О.І.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. При цьому, ухвалено викликати відповідача шляхом надіслання судової повістки на адресу останнього відомого місця проживання, а також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У судове засідання 19 листопада 2024 року учасники справи не з`явились.

Відповідач до суду не з`явився, відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень від нього до суду не надходило, а також повідомлення про іншу адресу, клопотання про відкладення судового розгляду також не заявлялося. Відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судової повістки на адресу його останнього відомого місця проживання ( АДРЕСА_1 ), проте судова повістка повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також відповідач відповідно до приписів ч. 11 ст. 128 ЦПК України повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказані обставини та приписи процесуального закону, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, які повідомлені належним чином.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою учасників у судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 зазначено, що у передбачених нормами ЦПК України випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи; з урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

08.11.2018 між АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2229_066, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику на умовах Договору, а позичальник має право отримати та зобов`язувався належним чином використати і повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку та на умовах визначених договором. Кредит надавався в розмірі 110000,00 грн на 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 07.11.2023, якщо інших строк чи термін не буде встановлено згідно з умовами цього договору (п. 2.1, 2.2 договору).

Пунктом 2.4.1 договору визначено проценти за користування кредитом. Сторони враховуючи той факт, що станом на дату укладення цього договору позичальник перебуває у трудових відносинах з банком, домовились, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату: (проценти) в наступних розмірах:

- розмір процентної ставки 11 процентів річних з дати отримання коштів по дату, яка визначається в залежності від того, що настане раніше (п.п. 2.4.1.1):

1) по 31.01.2019 включно;

2) по останнє число (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому відбулось припинення трудових відносин Позичальника з Банком.

- розмір процентної ставки 56 процентів річних, починаючи з календарного дня, наступного за днем припинення періоду дії процентної ставки встановленої відповідно до п.п. 2.4.1.1 договору, до терміну остаточного повернення кредиту, визначеного Договором (п.п. 2.4.1.2).

Згідно з п. 3.3.3 договору позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 1833,33 грн та сплату процентів, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, які банк, використовуючи право договірного списання коштів, наданого йому згідно з умовами договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом та процентів відповідно до послідовності, визначеної Договором. Проценти нараховуються банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до терміну остаточного повернення кредиту, визначеного договором. При нарахуванні процентів за користування кредитом враховується перший і не враховується останній день фактичного користування кредитом.

Між сторонами було підписано додатковий договір № 1 від 22.01.2019, додатковий договір № 2 від 24.01.2020 та додатковий договір № 3 від 25.01.2021, якими вносились зміни в п. 2.4.1 договору про надання споживчого кредиту № 2229_066 від 08.11.2018, а саме розмір процентної ставки 19 процентів та термін дії до 31.01.2022.

Відповідно до витягу з наказу № 2960-к від 29.11.2021 з 30.11.2021 між сторонами припинено трудові відносини, у зв`язку з чим розмір процентної ставки, починаючи з 01.01.2022 склав 56 відсотків річних.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав у розпорядження відповідача кредитні кошти на умовах, передбачених договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку та виписки з карткового рахунку за період з 08.11.2018 по 06.06.2022, внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 49571,84 грн, з яких:

44000,12 грн - борг за кредитом;

5408,70 грн - проценти за користування кредитом;

67,28 грн - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу;

59,85 грн - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредиту;

24,76 грн - 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу;

18,21 грн - 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів;

83,96 грн - витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу;

36,09 грн - витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів.

Щодо стягнення основної заборгованості

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного з відповідачем кредитного договору, позивачем надавалися відповідачу в кредит грошові кошти. Однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконав, з огляду на що у нього утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача станом на 18.03.2023 складає суму 44000,12 грн за тілом кредиту.

Відповідач контррозрахунку заборгованості за тілом кредиту суду не надав.

Згідно з приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем за тілом кредиту в розмірі 44000,12 грн.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитом у розмірі 44000,12 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом

Згідно з частиною першою статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України . У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Умовами договору сторони визначили процентну ставку за користування кредитними коштами. Оскільки відповідачем допущена заборгованість за кредитом, то з нього підлягають стягненню і проценти за користування кредитом в сумі 5408,70 грн.

Щодо стягнення пені

Згідно з частинами першою та третьою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.3 договору про надання споживчого кредиту № 2229_066 від 08.11.2018 за порушення взятих на себе зобов`язань зі своєчасного повернення основної суми бору та/або сплати процентів за користування кредитом, та/або сплати суми комісійної винагороди позичальник зобов`язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше 15% суми простроченого платежу.

Судом встановлено, що відповідач допустив порушення виконання своїх зобов`язань перед позивачем щодо погашення основного боргу та погашення процентів за користування кредиту, у зв`язку з чим нарахування позивачем відповідачу 67,28 грн пені за несвоєчасне погашення основного боргу та 59,85 грн пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредиту є правомірним.

Водночас, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем пеня в сумі 127,13 грн (67,28 грн + 59,85 грн) сплачена. Крім того, хоча вказана сума і заявлена позивачем, як вимога до відповідача, але не включена до ціни позову.

У зв`язку з викладеним 67,28 грн пені за несвоєчасне погашення основного боргу та 59,85 грн пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредиту не підлягають стягненню з відповідача.

Щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Така ж правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 30 березня 2016 року в справі № 6-2168цс15.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу та за несвоєчасне погашення процентів, суд встановив, що такі нарахування здійснені позивачем у період до 24 лютого 2022 року, тобто з дотриманням приписів розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Вказаний розрахунок суд вважає правильним, а вимогу позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Тому з відповідача підлягає стягненню 24,76 грн - 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 18,21 грн - 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів, 83,96 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу та 36,09 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 підлягають задоволенню в сумі 49571,84 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" судом задоволено, то судові витрати покладаються на відповідача в сумі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" заборгованість договором про надання споживчого кредиту № 2229_066 від 08.11.2018 у розмірі 49571,84 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", код ЄДРПОУ: 09322277, м. Київ, вул. Володимирська, 27.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2024.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак