СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/2957/24
ун. № 759/6347/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Журибеда О.М.
за участю секретаря судових засідань Хвостенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, як правонаступник Фонду соціального страхування України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
28.03.2024 року до Святошинського районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Пенсійного фонду України, як правонаступник Фонду соціального страхування України.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02.04.2024 року у справі відкрито провадження за загальними правилами позовного провадження.
В судовому засіданні представник відповідача Костюченко Ю.М. заявив клопотання про закриття провадження у справі, оскільки вказаний позов підлягає розгляду за правилами адміністративної юрисдикції.
Позива ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Перевіривши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Так, позивач у поданій позовній заяві просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1 від 13.04..2023 року №113-к;
- продовжити дію трудвоого договору ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста нормативно-правового відділу юридичного управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у правонаступника;
- стягнути з Фонду соціального страхування України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу починаючи з 19.04.2023 року по дату винесення рішення виходячи із розрахунку середньоденної заробітної плати, яка становить 658, 43 грн.;
- визнати незаконним та скасувати наказ «Про скорочення чисельності та штату працівників Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України» від 16.01.2023 року №9-ОД;
- судові витрати покласти на відповідача.
Позивач ОСОБА_1 з 21.12.2017 року була прийнята на посаду головного спеціаліста відділу правового забезпечення нормотворчої діяльності Фонду юридиного департаменту виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, з 02.01.2018 року, за її згодою, в подальшому 23.10.2018 року переведена на посаду головного спеціаліста нормативно-правового відділу юридичного управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з 01.11.2018 року та звільнена з позади з 18.04.2023 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Як видно із матеріалів позовної заяви, п. 2 р. VII ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», постановою КМУ від 27.12.2022 №1442 «Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України» визначено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01.01.2023.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
П.п. 1, 2 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Публічна служба є різновидом трудової діяльності, службово-трудові відносини хоча і існують на перетині двох галузей права - адміністративного та трудового, проте докорінно різняться методом правового регулювання. Саме тому відносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 426/160/14-ц; Постанова від 31.10.2018 року у справі №761/33941/16-ц).
Так, як вбачається, із матеріалів позовної заяви, спір між сторонами виник у зв`язку із винесенням Наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 13.04.2023 №113-к «Про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників», крім того позивач просить продовжити дію трудового контратку ОСОБА_1 на раніше займаній посаді у правонаступника, в Пенсійному фонді України.
Водночас, підставою скорочення всього штату працівників є неможливість переведення працівника, який працює за трудовим договором, на посаду державної служби органу, приєднання до якого здійснюється внаслідок реорганізації, тобто до Пенсійного фонду України, тоді як позивач просить про продовження дії такого трудового договору, проте Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду припинено, реорганізовано їх, шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01.01.2023, отже позовні вимоги позивача стосуються визнання протиправним наказу про звільнення та продовження дії трудового договру на публічній службі.
Так, згідно позицій постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №813/1045/18 у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів ст. 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 , перебуваючи у відносинах з Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, просить продовжити дію трудового договору, аналогічній або рівнозначній, з якої її було звільнено, у Пенсійному фонді України, який є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, відповідно, підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Вказаний правовий висновок узгоджується з правовою позицією викладенох в постанові Верховного Суду України від 18.12.2023 року у справі №442/3240/23-ц.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, враховуючи, що спірні правовідносини стосуються проходження позивачем публічної служби, між сторонами у справі виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, за таких обставин провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. ст. 259-261, 353, 354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, як правонаступник Фонду соціального страхування України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди- закрити.
Роз`яснити позивачу про те, що її право звернення з даними позовними вимогами віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п"ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя О.М. Журибеда
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2024 |
Оприлюднено | 28.11.2024 |
Номер документу | 123327617 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
Журибеда О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні