Ухвала

від 27.11.2024 по справі 211/2384/21

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/2384/21

Провадження № 2-сз/211/22/24

У Х В А Л А

іменем України

27 листопада 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченко С.В.,

за участю секретаря судового засідання Бірж Д.В.,

у відсутність учасників процесу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачів ПрАТ «СК «Саламандра» і ОСОБА_2 та просить суд стягнути з відповідача ПрАТ «СК «Саламандра» на свою користь матеріальну шкоду в сумі 6600,44 грн, з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 30000,00 грн., посилаючись на вину відповідача ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді та невиплату у повному обсязі страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 19 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишено без розгляду.

До Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Саламандра» адвоката Терзі Олександра Сергійовича щодо вирішення питання в порядку ст. 141 ЦПК України про розподіл судових витрат та стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7200,00 грн. Посилаючись на, те що позивач, звернувшись до суду з позовом, створив відповідачу умови, які викликали необхідність укладання ним договору про надання правничої допомоги, витрачання власного часу та коштів, подання відзиву, пояснень, заперечень, участь у судових засіданнях.

Представник відповідача адвокат Терзі О.С. звернувся до суду із заявою, якою просив розгляд клопотання про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу, проводити без участі представника ПрАТ "СК "Саламандра".

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зачвою про розгляд клопотання ПрАТ "СК "Саламандра" про стягнення судових витрат за його відсутності, просив про зменшення витрат на правничу допомогу, вважаючи заявлену суму завищеною.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.Саме такого висновку дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019 року.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що 14.02.2022 року між Адвокатським бюро «Терзі та Партнери» в особі Керуючого бюро Терзі Олександра Сергійовича був укладений договір про надання професійної правничої допомоги № 05/2022-АБ та долучено акт виконаних робіт від 16.02.2023 на суму 7200,00 гривень. Де сторони підтвердили, що на дату та час підписання акту всі роботи ( послуги ) виконані ( надані) в повному обсязі.

Верховний Суд у постанові від 29.03.2023 у справі № 712/15541/18 визначив правовий висновок, що Відмовляючи у компенсації відповідачеві судових витрат, понесених нею у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, апеляційний суд виснував, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу потрібно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені під час розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема, чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Водночас у цій справі суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, не встановивши фактів зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, здійснив розподіл судових витрат між сторонами.

Встановивши, що позивач, звернувшись до суду з позовом, створив відповідачу умови, які викликали необхідність укладення ним договору про надання правничої допомоги, витрачання власного часу та коштів, подання відзиву, пояснень, заперечень, участь в судових засіданнях; подальше залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача свідчить, що позивач вийшов за межі дійсного змісту свого права та вчинив необґрунтовані дії, чим порушив охоронюваний законодавством баланс між сторонами спору, який має на меті забезпечення збереження майнових прав та інтересів сторони, яка потерпає від фінансових збитків, при цьому забезпечуючи право на стягнення судових витрат з позивача на користь відповідача у передбачуваних законом випадках та у разі настання певних умов, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для компенсації відповідачеві судових витрат, понесених ним на оплату судової експертизи та професійної правничої допомоги згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17 (провадження № 61-6076св21) зазначив, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю потрібно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

У постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18) Верховний Суд зазначив, що залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Однак вирішуючи питання розподілу витрат на правовоу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вимоги діючого законодавства, а також позицію позивача ОСОБА_1 , який просив про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оцінюючи наявні у справі докази, суть спору, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання надання послуг та їх обсяг, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру до 3000,00 гривень, а тому клопотання про компенсацію витрат відповідача на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.137, 141, 142, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

постановив:

клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Саламандра» адвоката Терзі Олександра Сергійовича - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користьПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» ( код ЄДРПОУ 21870998 ) компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 ( три тисячі ) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно ст.354 ЦПК України.

Суддя: С. В. Ткаченко