Ухвала

від 06.11.2024 по справі 416/5714/2012

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 416/5714/2012

Номер провадження 2-с/213/13/24

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

СуддяІнгулецького районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областіПопов В.В.,розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 13.12.2012 року,-

В С Т А Н О В И В:

04.11.2024 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною заявою, просить поновити строк подання даної заяви та скасувати судовий наказ №416/5714/2012 від 13.12.2012 року, виданий Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з нього заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.10.2009 року по 01.10.2012 року в сумі 1191,17 грн. та судового збору 107,30 грн. Заява обґрунтована тим, що судовий наказ, винесений у 2012 році, він отримав через майже 12 років - 24 вересня 2024 року. Виконавча служба заблокувала йому пенсійний поточний рахунок. На його запит надали за вих.№28.9-34/203030 від 12.09.2024 пояснення, з яких він дізнався про винесений наказ. Сам не міг написати заяву про скасування судового наказу, кошти на адвоката у нього відсутні, тому був вимушений звернутися до Криворізького бюро правничої допомоги для надання безоплатної допомоги, у зв`язку з чим є підстави для поновлення строку оскарження. Вважає, що наказ підлягає скасуванню, оскільки вимоги, які зазначені у судовому наказі вважає неправомірними. Є спір про право. Він має докази того, що не користувався послугами стягувача, так як є інвалідом з дитинства, за повторним оглядом в нього з 01.03.2024 друга група інвалідності, з 2012 р. по теперішній час постійно фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 3 03.07.2023 зареєстрований за даною адресою.

Дослідивши заяву, суд вважає, що вона підлягає поверненню боржнику, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13 грудня 2012 року Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області видано судовий наказ №416/5714/2012 (провадження №2-н/416/2045/2012 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоспецтранс" заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.10.2009 року по 01.10.2012 року в сумі 1191,71 грн. та судового збору у розмірі 107,30 грн.

Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно ст.ст.122,123 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями,а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Вимоги до форми і змісту заяви про скасування судового наказу зазначені у ст. 170 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Однак, заяву про скасування судового наказу, виданого 13 грудня 2012 року, боржником було подано 04 листопада 2024 року, майже через 12 років.

До того ж, ОСОБА_1 не долучає до заяви про скасування судового наказу навіть копію судового наказу, який ним оскаржується.

Поважними причинами для поновлення строку у розумінні ст. 127, ч. 2 ст. 171ЦПК України є лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Так, у заяві про скасування судового наказу заявником зазначено, що про існування виконавчого провадження він дізнався лише у вересні 2024 року, оскільки виконавча служба заблокувала йому поточний пенсійний рахунок.

При цьому, згідно відповіді Інгулецького відділу ДВС взагалі не вбачається, що виконавче провадження по даному судовому наказу перебувало на виконанні у відділі.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відносно боржника ОСОБА_1 станом на 04.11.2024 перебуває лише одне виконавче провадження № АСВП: 72101231 відкрите 22.06.2023, стягувач КПТМ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", інші виконавчі провадження відносно останнього завершені.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв`язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов`язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності. При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

ЄСПЛ прийшов до висновку, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03 від 3 квітня 2008 року).

Зі змісту пункту 52 рішення у справі «Пономарьов проти України» вбачається, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що безпідставне поновлення судами строків є порушенням конвенційних прав та порушенням права на справедливий суд.

Можливість отримати своєчасний судовий захист є головним аспектом реалізації права на доступ до правосуддя. Однак, вказане право не може бути абсолютним і його реалізація повинна бути здійснена в межах певних процесуальних строків.

Так, ч. 4 ст. 104 ЦПК України (в редакції 01.12.2012, чинній на момент видачі судового наказу) було передбачено, що днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. У разі якщо боржник відмовляється від отримання копії судового наказу або відсутній за вказаною адресою, днем отримання боржником копії судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою.

Згідно ч. 1 ст. 106 ЦПК України (в редакції 01.12.2012) у разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред`явлення до виконання.

Враховуючи, норми діючого на момент видачі судового наказу ЦПК України, а саме те, що судовий наказ на той час видавався стягувачеві для пред`явлення його до виконання лише після закінчення строку на подання заяви про скасування судового наказу та за наявності даних про отримання боржником копії наказу тощо, та враховуючи, що судовий наказ було видано стягувачеві, суддя приходить до висновку, що боржником було отримано судовий наказ з копією заяви стягувача з копіями доданих до неї документів набагато раніше та йому було відомо про існування цією заборгованості, оскільки без наявності даних про отримання боржником копії наказу, суд не мав право видати судовий наказ стягувачеві для пред`явлення до виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, N 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

Окрім цього, на момент надходження заяви про скасування судового наказу, матеріали справи №416/5714/2012 провадження 2-н/213/2045/212 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоспецтранс" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги знищено у зв`язку із закінченням строку зберігання судової справи згідно "Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання" (затверджено наказом Державної судової адміністрації України 07.12.2017 №1087).

Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, дослідивши заяву ОСОБА_1 , суд не знайшов жодних обґрунтованих підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу та враховуючи, що заява подана неналежно оформленою та після закінчення строку, встановленого ЦПК України, вона підлягає поверненню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.170, 171,260, 353 ЦПК України,

П ОС ТА НО В И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 13.12.2012 року - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складення ухвали та підписання її суддею 06 листопада 2024 року.

Суддя В.В. Попов.