Рішення

від 07.11.2024 по справі 214/1863/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/1863/24

2/214/2331/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 листопада 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Пугач Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до територіальної громади в особі Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про встановлення факту сумісного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника звернулась до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а саме, що вона постійно проживала зі спадкодавцем - рідним братом ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , у період із січня 2020 року по час смерті спадкодавця по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивачки ОСОБА_3 . За життя ним заповіт не складався. ОСОБА_3 мав психічні розлади здоров`я, у зв`язку із чим рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.06.2009 року був визнаний недієздатним, позивача призначено його опікуном.

На момент смерті ОСОБА_3 був зареєстрований у КП «Стародобровільський психоневрологічний інтернат» ДОР, в який він був поміщений у 2018 році. Проте, у зв`язку із поширенням інфекційної хвороби COVID-19, у січні 2020 року позивач забрала брата з інтернату та останній постійно проживав із нею за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту смерті.

Оскільки інших спадкоємців після ОСОБА_3 немає, позивач звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, на що отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка мотивована тим, що ОСОБА_1 не прийняла спадщину, не подала заяву про прийняття спадщини на протязі шести місяців з дня її відкриття та їй було рекомендовано звернутись до суду. Позивач вважає, що хоча вони із братом зареєстровані за різними адресами, проте на час відкриття спадщини вона проживала із спадкодавцем, тому прийняла її. Через наявну відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, позивач звернулась до суду із даною заявою.

Позивач у судове засідання не з`явилась, її представник надав у судове засідання письмову заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача будучи повідомленим про час і місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, тому на підставі наявних у справі доказів та зі згоди представника позивача суд уважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Свідок ОСОБА_4 , будучи допитаною в судовому засіданні пояснила, що позивача знає з 1986-1987 року, одразу після заселення до будинку, сусідками якого вони є через під`їзд та дружать тривалий час, що у позивача був рідний брат ОСОБА_5 , який з дитинства хворів та був інвалідом з дитинства. Зазначила, що брат проживав разом із позивачем з 1988 року і по день смерті.

Свідок ОСОБА_6 , будучи допитаним у судовому засіданні пояснив, що позивача він знає з 1990 року, вони сусіди, він проживає поверхом вище позивача, що ОСОБА_5 це різний брат позивача, який постійно проживав разом із нею. Зазначив, що він спілкувався і з позивачем, і з її братом, тому добре про це знає.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Так, позивач та ОСОБА_3 є рідними сестрою та братом, родинний зв`язок між якими підтверджується їх свідоцтвами про народження.

Згідно свідоцтва про одруження, позивач після реєстрації шлюбу 14.08.1999 року змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.06.2009 року ОСОБА_3 визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та опікуном призначено ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

За відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади, 20.08.2018 року ОСОБА_3 знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із вибуттям до нового місця проживання: АДРЕСА_2 в.

Згідно Довідки від 09.02.2024 року, виданої за підписом голови ОСББ «Гірницький 42» М.О. Кердивар, останній підтвердив той факт, що ОСОБА_1 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та за цією адресою була зареєстрована з 13.12.1996 року. Разом із нею, у цій же квартирі проживав її рідний брат ОСОБА_3 , який в 2018 році був поміщений до медичного закладу для психічно хворих осіб та з січня 2020 року став проживати за вищевказаною адресою, де його доглядала ОСОБА_1 до моменту смерті до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Витягу про державну реєстрацію прав, квартира АДРЕСА_3 , на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , яка є матір`ю позивача та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами, наявними у матеріалах справи.

Постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Кульбіди Є.М. від 09.08.2023 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що спадкоємцем пропущено строк у шість місяців, встановлений законом для подачі заяви та прийняття спадщини.

Відповідно до положень ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставіст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 1216 ЦК Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно положень ч. 1 ст. 1258, ст. 1262 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч. 3ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відсутність реєстрації місця проживання спадкодавця за місцем проживання із позивачем не може бути доказом того, що спадкоємець не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч. 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Аналогічна правова позиція викладені у постанові КЦС ВС від 10.01.2019 у справі №484/747/17.

Частина перша ст. 315 ЦПК України містить перелік фактів, які можуть бути встановлені судом. При цьому згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», діями ж, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або подача ним протягом цього строку до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття.

Отже, на підставі наявних у справі письмових доказів та пояснень свідків, допитаних у судовому засідання, наявні підстави для встановлення факту проживання ОСОБА_1 разом із братом ОСОБА_3 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим уст. 13 ЦПК України,не вирішує питання про розподіл судових витрат згідност. 141 ЦПК України.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.12,13,19,23,77,78,141,263-265,268,273,280-284,315,354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з січня 2020 року по час смерті спадкодавця по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно вимог ст. 285 ЦПК України, та поданою протягом 30 днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Попов.