Ухвала

від 27.11.2024 по справі 206/6131/24

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/6131/24

Провадження № 1-в/206/368/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2024 року м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

представника заявника, лікаря-психіатра

ОСОБА_4

особи стосовно, якої вирішувалось питання

ОСОБА_5 ,

його захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні у м. Дніпро письмову заяву Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної Ради про припинення примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2024 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла письмова заява лікаря - психіатра Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної Ради про припинення примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

На обґрунтування своїх вимог лікар зазначила, що діяння, в межах розгляду справи щодо ОСОБА_5 застосовано примусові заходи медичного характеру декриміналізовано. Стан останнього покращився, на момент огляду ОСОБА_5 демонструє певну позитивну динаміку. Відношення до власного психічного стану залишається частковим і переважно формальним. Протестні реакції в поведінці зникли, разом із примітивними спробами маніпулювати оточенням. Пацієнт проявляє слабкий інтерес до лікувальних та реабілітаційних заходів, його замученість залишається невисокою. Погляди на майбутнє залишаються невизначеними та нечіткими, без конкретних планів або цілей.

У судовому засіданні представник заявника підтримав заяву та просили її задовольнити.

ОСОБА_5 в судовому засіданні та його адвокат, кожен окремо, не заперечували щодо задоволення заяви.

Прокурор заперечувала щодо задоволення клопотання із посиланням на те, що психічний стан ОСОБА_5 не покращився.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників провадження, приходить до наступного.

Згідно ч.1ст.95 КК Українипродовження,зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Згідно ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2023 року щодо ОСОБА_5 , в межах розгляду справи за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України - закінченого замаху на викрадення чужого майна (крадіжка), яке вартує 816,83 грн., застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

В письмовій заяві та висновку №202 від 12.11.2024 року комісії лікарів-психіатрів щодо ОСОБА_5 вказано, що останньому доцільно припинити примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, оскільки діяння, в межах розгляду справи щодо ОСОБА_5 застосовано примусові заходи медичного характеру - декриміналізовано, а стан ОСОБА_5 покращився.

09.08.2024 року набрав чинностіЗакон України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни достатті 51 КУпАП(Дрібне викрадення чужого майна).

З урахуванням зазначених змін особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установленийст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХПодаткового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169розділуIVцьогоКодексудля відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Відповідно доЗакону України "Про Державний бюджет на 2023 рік", прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня 2023 року становив 2684 грн., а 50% від його розміру становили 1342 грн.

Тобто, кримінальна відповідальність настає у випадку вчинення крадіжки на суму більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян 1342 х2=2684 грн.

За загальним правилом, закріпленим у частині другійстатті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися уККраніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у частині першійстатті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовуютьвідповідальність, мають зворотну дію в часі.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 5 КК УкраїниЗакон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Передбачені частиною першоюстатті 5 КК Українипідстави для закриття кримінальної справи не пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов`язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність (постанова ВС від 09.09.2019 року в справі № 591/6379/16-ц).

Враховуючи те, що вартість майна, яким заволодів ОСОБА_5 в рази менша від розміру, з яким відповідно доЗакону № 3886-IXта положеньПодаткового кодексу Українинастає кримінальна відповідальність, а саме 3028 грн., тому суд вважає, що вчинене діяння ОСОБА_5 не підпадає під кримінально карані діяння, передбачені Особливою частиноюКК України.

Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Статтею 284 ч.1 п. 4-1 КПК Українивизначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про припинення примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 , зважаючи на декриміналізацію діяння та стан особи, внаслідок пройденого лікування.

Керуючись ст.ст.372,503,512-514 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної Ради про припинення примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 - задовольнити.

Припинити примусові заходи медичного характеру відносно ОСОБА_5 , 08 серпня 2002 року у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: ОСОБА_1