Ухвала

від 21.11.2024 по справі 404/10128/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/10128/24

Номер провадження 1-кс/404/3974/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №62024080200000484, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, Кіровоградської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді водія 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше не судимого,-

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , яке погоджено з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ним здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 23.04.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 вчинив дії, кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 5 ст. 407 КК України.

Під час досудового розслідування ОСОБА_5 23.10.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, встановлено наявність ризиків, передбачених, ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий та прокурор підтримали клопотання та просили його задовольнити посилаючись на обставини викладені в ньому. Прокурор уточнив прохальну частину клопотання та вказав на доцільність поміщення підозрюваного до Слідчого Ізолятору, у зв`язку з відсутністю місць на гаупвахті.

Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, щоб мати можливість повернутись до лав ЗСУ.

Щодо себе вказав, що зареєстрований та проживає біля шести років, за адресою: АДРЕСА_1 в будинку належному батькові, разом з ним та його співмешканкою. Вдівець. Має дорослу доньку, 27 років, яка проживає окремо.

Групи інвалідності не має, як і хронічних захворювань. Заперечив наявність рухомого нерухомого майна, як і накопичень.

25.02.2024 року покинув самовільно військову частину, офіційно працевлаштований не був, існував за рахунок тимчасових приробіток. Покинув службу в ЗСУ, оскільки бажав захистити співмешканку від тиску її нового хлопця, який відбирав в неї грошові кошти, які він їй відправляв.

В день затримання прямував до військомату, щоб вирішити питання повернення до лав ЗСУ, так як за місцем проживання має конфлікти зі співмешканкою батька. Проте не дійшов, оскільки в нього стався конфлікт з хлопцем колишньої співмешканки.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання, просив обрати ОСОБА_5 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. При цьому вказав, що його підзахисний бажає продовжити військову службу та захищати країну.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Із матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №62024080200000484 від 23.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану, про що 23.10.2024 року йому повідомлено про підозру.

Обґрунтованість підозрипідтверджується зібранимипід часдосудового розслідуваннядоказами,а саме:повідомленням військовоїчастини провчинення кримінальногоправопорушення,матеріалами наданими військовою частиною, поясненнями самого підозрюваного наданими під час досудового розслідування та наданими безпосередньо під час розгляду даного клопотання.

Постановою слідчого СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 11.11.2024 року оголошено у розшук підозрюваного ОСОБА_5 та зупиненодосудове розслідування кримінального провадження №62024080200000484 від 23.04.2024 року.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 12.11.2024 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 , з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Постановою слідчого СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 21.11.2024 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024080200000484 від 23.04.2024 року, за підозрою ОСОБА_5 - відновлено.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 21.11.2024 року підозрюваного ОСОБА_5 фактично затримано 21.11.2024 року о 11-30 год. Підозрюваний підтвердив дату та час затримання.

Згідно з ст.12КК України злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі від п`яти до десяти років.

Так, ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Відповідно до ст. ст. 178, 183 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, рухомого, не рухомого майна у власності не має, як і накопичень, вдівець, має дорослу доньку, яка проживає окремо, офіційно не працевлаштований, проте раніше не судимий, має вік 49 років, має постійне місце проживання та реєстрації, за його неспростованих доводів проживає за однією адресою з батьком та його співмешканкою, відтак сталість соціальних зв`язків можна вважати доведеною.

Однак, наявність сталих соціальних зв`язків не стала стримуючим фактором від вчинення тяжкого кримінального правопорушення в умовах воєнного стану.

Все вище визначене, дає підстави вважати на даному етапі досудового слідства, що підозрюваний є особою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінуємого злочину.

Таким чином, вище перелічені обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_5 враховуючи, що санкція інкримінованої статті передбачає позбавлення волі строком від п`ятидо десятироків позбавлення волі, то у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, уникаючи відповідальності може покинути місце свого проживання.

Окрім того, в ході досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, встановлено, що ОСОБА_5 враховуючи обставини інкримінованого злочину, а саме те що він є військовослужбовцем, певний час перебував разом із іншими військовослужбовцями в одному місці, об`єднаний із останніми єдиним побутом, а тому має можливість вплинути на інших учасників кримінального провадження з використанням дружніх зв`язків, показання яких можуть зашкодити проведенню об`єктивного та неупередженого досудового розслідування даного кримінального провадження.

Наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, шляхом застосування до останніх методів прохання, залякування, методів фізичного та морального впливу.

Також, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також,ОСОБА_5 можевчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється,а саме продовжити ухилення від служби без поважних причин в умовах воєнного стану, та переховуватись від органів слідства та суду.

Враховуючи наведене, а також дані про особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, у слідчого судді не має сумнівів відносно ризиків того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також впливати на свідків у кримінальному провадженні (п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) мають надзвичайно високий ступінь. Наявність у підозрюваного місця реєстрації та проживання, у даному випадку є незначними обставинами в порівнянні з наведеними вище і такими, що не можуть вплинути на висновки слідчого судді.

Особисте зобов`язання не може бути застосовано в зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення, та будь-які позитивні відомості, які б вказували на належну поведінку підозрюваного, не зменшують зазначених вище ризиків. Крім того, це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості інкримінованого злочину та його наслідкам.

Також, слідчий суддя при прийнятті рішення по даному клопотанню вважає за необхідне зазначити наступне.

Ч. 8 ст. 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексуУкраїни, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний:

- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

- зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені уст. 177 КПК.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").

Приймаючи рішення по даному клопотанню слідчий суддя приймає до уваги рекомендації ВССУ, не зважаючи на те, що судова реформа 2016 рокупередбачила ліквідацію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у зв`язку з утворенням новогоВерховного Суду, так як позиція висловлена у вказаному Листі і наразі залишається актуальною, такою, що відповідає законодавчому сьогоденню.

Однак, зважаючи на особу підозрюваного, обставини за яких ним було вчинено кримінальне правопорушення, а саме те, що він достовірно знаючи, що в разі не з`явлення його на військову службу відносно нього буде внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, вчинив злочин, відтак слідчий суддя вважає, що застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, є найбільш доцільним і обґрунтованим забезпечення кримінального провадження, оскільки інші запобіжні виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, будуть не дієвими для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, навіть у разі обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Особиста порука не може бути застосована в силу того, що стороні обвинуваченні на відомі відомості про осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, а також гарантувати не вчинення підозрюваним дій передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Про вказані обставини свідчать і відсутність звернень вищевказаних осіб, до органу досудового розслідування та прокурора, поданих після безпосереднього затримання підозрюваного.

Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 11 год. 30 хв. 21.11.2024 року.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого ЗУ від 24.02.2022 року «2102-ІХ», воєнний стан запроваджується із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Таке рішення ухвалено у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану», який відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №2119-IX (реєстр. №7168) продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб; в подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ, Указами Президента України військовий стан продовжувався, який діє і на даний час.

Відповідно до абз. 3 ч.4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченогостаттями 109-114-2,258-258-6,260,261,402-405,407,408,429,437-442Кримінального кодексу України, проте це є право, а не обов`язок слідчого судді. .

Відтак, відповідно до положення ч. 5 ст. 182, ч. ч. 3-4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу, матеріальний стан, слідчий суддя приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 60 560 гривень гривень, що відповідає 20 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.

При визначеннісуми застави,слідчим суддеювраховується,що застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним) процесуальних обов`язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що встановлення надто великого розміру застави відсуває на другий план досягнення його мети - забезпечення процесуальної поведінки особи, зокрема забезпечення явки підозрюваного, уникнення інших ризиків визначених ст. 177 КПК України.

При цьому, при визначенні розміру застави, слідчий суддя зважує не лише на обсяг повідомленої підозри та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.

Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки визначені цією нормою права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_5 , визначити до 11-30 год. 30.12.2024 року включно.

Визначити розмір застави в сумі 60 560 гривень, яка можебути внесена:рахунок отримувача№UA458201720355279001000002505,отримувач коштівТУ ДСАУкраїни вКіровоградській області,ЄДРПОУ 26241445,банк отримувачаДКСУ м.Київ,код банкуотримувача МФО820172,призначення платежу:застава ОСОБА_5 .

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 до 30.12.2024 року виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1