Ухвала

від 22.11.2024 по справі 126/2795/24

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

Справа № 126/2795/24

Провадження № 2-о/126/151/2024

"22" листопада 2024 р. м. Бершадь

Суддя Бершадського районного суду Вінницької області Губко В. І. ,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , служба у справах дітей Бершадської міської ради про встановлення факту утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить суд встановити факт перебування на його утриманні неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої є його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до вимог ст.293ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (окрім тих, що визначені ч.1 ст. 315 ЦПК України), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.

Як вбачається із заяви заявник звернувся до суду з вимогою про встановлення факту перебування на його утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Свої вимоги заявник мотивує тим, що біологічний батько не приймає участі у вихованні та утриманні своєї дочки, а дитина перебуває на повному утриманні заявника.

Разом з тим, питання утримання малолітніх, неповнолітніх дітей, врегульовані положеннями Сімейного кодексу України. Так, відповідно до ст.180 СК України саме батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку з утримання дітей врегульовано ст. 181 СК України, в якій, зокрема, закріплено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, а за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Положеннями ст.ст.265, 267СК України визначено обов`язок баби, діда та повнолітніх братів, сестер утримувати малолітніх, неповнолітніх відповідно онуків чи братів і сестер.

Положення ст.268 СК України визначають, у вітчима (мачухи), обов`язок по утриманню малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка, які з ними проживають, виникає лише у разі, коли в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Отже, питання утримання дітей до 18 років, унормовано саме положеннями СК України, відповідно до положень якого саме батьки (мати та батько) зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, при цьому ці питання батьки вирішують за домовленістю між собою, а у разі відсутності такої домовленості в судовому порядку шляхом звернення до суду з позовом або заявою про видачу судового наказу.

У заявника як вітчима неповнолітньої дитини обов`язок з утримання виникає лише за умов, визначених ст. 268 СК України, тобто за умови відсутності у дитини батьків, дідів, бабів, або неможливості цих осіб, саме з поважних причин, надавати дитині належне утримання.

Отже, факт, про встановлення якого просить заявник, не породжує для нього жодних особистих немайнових чи майнових прав, не підтверджує наявності чи відсутності неоспорюваних прав, що є завданнями окремого провадження.

Тобто, між заявником ОСОБА_1 та біологічним батьком ОСОБА_3 , якого заявник навіть не залучив до участі в справі в якості заінтересованої особи, існує спір про право в частині про те, у кого саме з них на утриманні перебуває неповнолітня ОСОБА_3 , а вирішення цього спору можливе лише із застосуванням принципу змагальності сторін, який не може бути реалізований в окремому провадженні з огляду на безспірність окремого провадження та положення ч.3 ст. 294 ЦПК України.

Таким чином, належний розгляд питання перебування на утримані заявника дитини його дружини від попереднього шлюбу можливий лише в порядку позовного провадження із дотриманням принципу змагальності сторін.

За таких обставин, суд вважає, що заявнику належить відмовити у відкритті провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України, оскільки із змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Керуючись ст. 315 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , служба у справах дітей Бершадської міської ради про встановлення факту утримання дитини.

Роз`яснити заявнику, що він має право звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. І. Губко