Рішення

від 26.11.2024 по справі 128/4311/24

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/4311/24

РІШЕННЯ

Іменем України

26 листопада 2024 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

при секретарі Літневській А.Р.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про скасування арешту майна, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить частина житлового будинку АДРЕСА_1 . Позивачка вказує, що вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 . Інших спадкоємців першої черги за законом чи спадкоємців за заповітом, які б мали право на спадщину, не має. Під час оформлення спадщини позивачці стало відомо, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 23.08.2007 року старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 31.11.2006 року Вінницьким райсудом про стягнення з ОСОБА_3 500 грн. на користь ОСОБА_2 , накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: частку житлового будинку АДРЕСА_1 . Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта зареєстровано обтяження типу арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 4586015, зареєстровано: 03.03.2007 за №4586015 реєстратором: Вінницька районна державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, АА № 849979, ДВС у Вінницькому районі, об`єкт обтяження: будинок, а саме частка житлового будинку, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_3 . В подальшому, 30 вересня 2024 року представник позивачки - адвокат Байдак В.Г. звернувся до Вінницького ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) з заявою, в якій просив скасувати арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 23.08.2007 року при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 31.11.2006 року Вінницьким райсудом про стягнення з ОСОБА_3 500 грн. на користь ОСОБА_2 , на все майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: частку житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки в ході ознайомлення з цивільними справами, які перебували в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області в період з 2004 року по 2007 рік встановлено, що справи про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 500 гривень відсутні, навпаки наявна цивільна справа № 2-33/2006, відповідно до якої рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 22 березня 2006 року стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 1500 гривень моральної шкоди, яке ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 15 травня 2006 року змінено та зменшено суму стягнення у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 від ОСОБА_2 і ОСОБА_5 з 1500 грн. до 500 грн., тому підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_3 взагалі не було. Однак листом № 54624/22.1-35 від 10.10.2024 року Вінницького ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)було відмовленоу скасуванніарешту,накладеногопостановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 23.08.2007 року при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 31.11.2006 року Вінницьким райсудом про стягнення з ОСОБА_3 500 грн. на користь ОСОБА_2 , на все майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: частку житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки згідно з даними АСВП станом на 10.10.2024 року у відділі відсутні відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_3 .

Позивачка вказує, що накладний арешт наспадкове майно порушує її права, як спадкоємця, на оформлення спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 їїчоловіка ОСОБА_3 начастину житлового будинку АДРЕСА_1 , що і стало підставою для звернення до суду.

В судове засідання позивача ОСОБА_1 та її адвокат Байдак В.Г. не з`явилися, подали заяви про те, що заявлені позовні вимоги підтримують повністю, змін та доповнень не мають.

Представник відповідача Вінницького ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі ОСОБА_6 надав суду заяву, про розгляд справи у його відсутність, при вирішенні судового спору покладається на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені позови вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, належності та допустимості, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом є встановленим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.13).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить частина житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтвом № НОМЕР_2 про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, виданим на підставі рішенням виконкому Вінницько-Хутірської сільської ради від 26 червня 2003 року № 57, ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 26 липня 2004 року про затвердження мирової угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та мирової угоди від 26 липня 2004 року (а.с.15, 16-17,18-19). ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.20).

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 23.08.2007 року старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 31.11.2006 року Вінницьким райсудом про стягнення з ОСОБА_3 500 грн. на користь ОСОБА_2 , накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: частку житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.21). Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта зареєстровано обтяження типу арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 4586015, зареєстровано: 03.03.2007 за №4586015 реєстратором: Вінницька районна державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, АА № 849979, ДВС у Вінницькому районі, об`єкт обтяження: будинок, а саме частка житлового будинку, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_3 (а.с.22).

30 вересня 2024 року адвокат Байдак В.Г. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Вінницького ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) з заявою, в якій просив скасувати арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 23.08.2007 року при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 31.11.2006 року Вінницьким райсудом про стягнення з ОСОБА_3 500 грн. на користь ОСОБА_2 , на все майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: частку житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки в ході ознайомлення з цивільними справами, які перебували в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області в період з 2004 року по 2007 рік встановлено, що справи про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 500 гривень відсутні, навпаки наявна цивільна справа № 2-33/2006, відповідно до якої рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 22 березня 2006 року стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 1500 гривень моральної шкоди, яке ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 15 травня 2006 року змінено та зменшено суму стягнення у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 від ОСОБА_2 і ОСОБА_5 з 1500 грн. до 500 грн., тому підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_3 взагалі не було (а.с.23, 24-25, 26-28). Листом № 54624/22.1-35 від 10.10.2024 року Вінницького ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ) було відмовлено скасуванніарешту,накладеногопостановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 23.08.2007 року при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 31.11.2006 року Вінницьким райсудом про стягнення з ОСОБА_3 500 грн. на користь ОСОБА_2 , на все майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: частку житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки згідно з даними АСВП станом на 10.10.2024 року у відділі відсутні відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_3 (а.с.29).

Судом встановлено, що накладений арешт на майно померлого чоловіка позивачки в ході виконавчих дій до цього часу не скасований. В іншому порядку усунути перешкоди у вільному володінні та розпорядженні майном позивачка не може.

Статтею 41 Конституції Українипередбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого ПротоколуКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. ст.316,317,319 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7ЦПК Україниє обов`язковою для суду.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1ст. 1297 ЦК Українипередбачено,що спадкоємець,який прийнявспадщину,у складіякої єнерухоме майно,зобов`язанийзвернутися донотаріуса завидачею йомусвідоцтва проправо наспадщину нанерухоме майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3ст. 1296 ЦК України). Отже, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Таким чином, прийнявши у визначеному законом порядку спадщину, яка відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , позивачка набула права на спадщину, до складу якої входить, зокрема і частина житлового будинку АДРЕСА_1 .

Видача свідоцтвапро правона спадщинуна майно,яке підлягаєреєстрації,провадиться нотаріусомпісля поданняправовстановлюючих документівпро належністьцього майнаспадкодавцеві таперевірки відсутностізаборони абоарешту цьогомайна,у томучислі наявностічи відсутностіподаткової заставита іншихзастав заданими відповіднихреєстрів.Якщо доскладу спадковогомайна входитьнерухоме майно,що підлягаєреєстрації (завинятком земельноїділянки),нотаріус вимагає,крім правовстановлюючогодокумента,витяг зРеєстру праввласності. Якщо на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Отже, наявність арешту на майно спадкодавця ОСОБА_3 перешкоджає ОСОБА_1 , як спадкоємцю першої черги за законом, оформити спадщину на майно, яке вона успадкувала в порядкуст. 1268 ЦК Українипісля смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , та стало підставою для відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за законом. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

На сьогодні позивачка має намір розпорядитися належним їй майном, яке дісталося їй в порядку спадкування, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Згідно із ч.2ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч. ч. 1,2,3ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Таким чином, на час звернення з позовною заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право власності позивачки, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Однак позивач не бажає стягнення судових витрат з відповідача, тому суд вирішує їх залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 211, 223, 245, 247, 259, 263-265, 268,280-283, 289, 354, ЦПК України, на підставі ст.ст.41,55 Конституції України, ст.ст.16,29,316,317,318,319,321,328,346,347,379,380,383,386,391 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задоволити. Скасувати арештнерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 4586015, зареєстровано: 03.03.2007 за №4586015 реєстратором: Вінницька районна державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, АА № 849979, ДВС у Вінницькому районі, об`єкт обтяження: будинок, а саме частка житлового будинку, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_3 .

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Учасники провадження:

позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач Вінницький ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: м. Вінниця, вул. Виннчиенка,29;

третя особа ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текстсудового рішеннявиготовлено 27.11.2024.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО