Рішення

від 27.11.2024 по справі 150/291/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"27" листопада 2024 р.

Справа №150/291/24

Провадження по справі №2-о/150/36/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої: судді Цимбалюк Л.П.

при секретарі: Савковій С.А.,

з участю:

присяжних Петрушенко А.П., Триндовської Н.М.,

з участю учасників цивільного процесу:

заявника ОСОБА_1

представника заявника адвоката Поліщука О.В.,

представника особи, відносно якої вирішується питання про визнання її недієздатною ОСОБА_2 адвоката Бровко О.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріалицивільної справиза заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Чернівецька селищна рада Могилів - Подільського району Вінницької області, як орган опіки та піклування, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_3 звернувся в Чернівецький районний суд Вінницької області із заявою про визнання недієздатною свою бабку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Обгрунтовуючи свої вимоги, заявник посилається на те, що ОСОБА_2 не може в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та тим самим може поставити себе у скрутний матеріальний стан, стати жертвою недобросовісних людей.

Заявник ОСОБА_3 та його представник адвокат Поліщук О.В., який діє на підставі договору про надання правничої допомоги від 17.05.2024 (який укладено на невизначений строк дії), в судовому засіданні свої вимоги підтримують та просять їх задоволити.

Представником особи, відносно якої вирішується питання про визнання її недієздатною та призначення їй опікуна адвокатом Бровко О.С. в судовому засіданні не заперечується проти вимог, заявлених ОСОБА_3 .

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч.1 ст.64 ЦПК України).

Суд не вбачає за можливе та доцільне проводити допит в судовому засіданні особи, відносно якої вирішується питання про визнання недієздатним, оскільки, згідно висновку судово психіатричного експерта №552 від 03.10.2024 за психічним станом ОСОБА_2 не здатна особисто дати пояснення по суті справи.

Заінтересованою особою не забезпечено явку повноважного представника в судове засідання, Чернівецькою селищною радою Могилів - Подільського району Вінницької області подано заяву про розгляд справи у відсутність представника, вимоги, заявлені ОСОБА_3 , визнаються.

Заслухавши пояснення заявника, представника заявника, представника особи, якої вирішується питання про визнання її недієздатною, дослідивши та оцінивши в сукупності письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (ч.2 п.1ст.293 ЦПК України).

Стаття 299 ЦПК України визначено, що справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.

Глава 2 ЦПК України врегульовано саме порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Частиною 1 статті 39 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров`я людини, якщо інше не буде встановлено в законному порядку. Відповідно до ст.3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку. При цьому діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов`язаних зі станом її психічного здоров`я (ч.1 ст.7 Закону).

Під час розгляду справи про визнання фізичної особи недієздатною суд, встановивши, що існують достатні дані, які свідчать про психічний розлад, призначив судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану особи (ч.1 ст.239 ЦПК України).

Згідно з висновком судово психіатричної експертизи №552 від 03.10.2024, проведеної Вінницькою філією судово психіатричних експертиз державної установи «Інститут психіатрії, судово психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України», ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді деменції при хворобі Паркінсона (F02.3). Внаслідок свого захворювання ОСОБА_2 позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує стороннього догляду та встановлення над нею опіки.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатною, оскільки належними доказами по справі підтверджено, що в силу свого захворювання вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Згідно ч. 1ст.41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Відповідно до ч.1 ст. 300 ЦПК України,суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає йому піклувальника чи опікуна.

Згідно зі ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Згідно ч.5 ст.63 ЦК України фізичній особі може бути призначено одного або декількох опікунів чи піклувальників.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_3 є онуком ОСОБА_2 .

На підтвердження родинних відносин заявником надано копію свідоцтва про його народження серії НОМЕР_1 , виданого 04.02.2000 виконкомом Мазурівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, з якої вбачається, що батьком заявника ОСОБА_1 значиться ОСОБА_4 (а.с. 8); а також копією свідоцтва про народження батька заявника ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 , виданого 02.11.1964 Мазурівським сільбюро ЗАГС Могилів Подільського району Вінницької області, в якому матір`ю останнього (а відповідно бабкою заявника) значиться ОСОБА_2 (а.с. 9).

Отож, вищенаведеними обставинами підтверджено, що заявник ОСОБА_1 приходиться онуком ОСОБА_2 .

Заявник постійно піклується про свою бабку, здійснює за нею постійний догляд.

Заявник ОСОБА_1 володіє повною цивільною дієздатністю, та має можливість виконувати обов`язки опікуна.

Чернівецькою селищною радою Могилів Подільського району Вінницької області надано згоду на призначення опікуном ОСОБА_2 заявника по справі - ОСОБА_1 , який фактично здійснює за нею догляд.

Таким чином, суд приходить до висновку про відповідність інтересам недієздатної ОСОБА_2 призначення її опікуном заявника по справі ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заявником відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Також суд звертає увагу, що приписами ст.300 ч.ч.5-9 ЦПК України встановлено, що рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

З метою дотримання зазначених положень ЦПК України, суд зобов`язаний визначити строк дії даного рішення, який не може перевищувати двох років.

На підставі ст. 30,39,60,63 ЦК України, керуючись ст.ст.15, 16, 36, 39, 41, 60, 64 ЦК України,ст.ст.2, 10, 78-80, 89, 247, 263, 293, 294, 299-300 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 .

Встановити над ОСОБА_2 опіку та призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 .

Встановити строк дії даного рішення два роки з моменту набрання ним законної сили.

Роз`яснити заявнику, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше п`ятнадцяти днів до закінчення строку дії даного рішення.

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи, визнаної судом недієздатною.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК

Присяжні: А.П. ПЕТРУШЕНКО

Н.М. ТРИНДОВСЬКА