Ухвала

від 26.11.2024 по справі 299/4836/23

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Справа № 299/4836/23

У Х В А Л А

26.11.2024 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів подання Берегівського районного відділу №2 філії Державної установи Центр пробації" в Закарпатській області про приведення вироку у відповідність до закону щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , засудженого 21.08.2023 Виноградівським районним судом Закарпатської області за ч.1ст. 190 КК Українидо покарання у виді одного року обмеження волі, на підставіст. ст.75, 76 КК Українизвільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік,

В С Т А Н О В И В:

Фахівець Берегівського районного відділу №2 філії Державної установи Центр пробації" в Закарпатській області звернувся до суду з поданням про приведення вироку у відповідність до вимог ч. 2 ст.74 КК України, посилаючись на те, що на обліку Берегівського РВ №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області перебуває громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, засуджений 21.08.2023 Виноградівським районним судом Закарпатської області за ч.1ст. 190 КК Українидо покарання у виді одного року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України.

Вирок Виноградівського районного суду від 21.08.2023 року по справі № 299/4836/23 щодо засудженого ОСОБА_3 набрав законної сили 21.09.2023.

Обгрунтовуючи своє подання фахівець Берегівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області , що 09 серпня 2024 року набув чинностіЗакон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», відповідно до якого підвищено поріг кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки чужого майна до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Для кваліфікації адміністративного чи кримінального правопорушення неоподатковуваний мінімум встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга визначена підпунктами169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIV Податкового кодексу України, яким визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

У 2023 році прожитковий мінімум для працездатної особи складав 2684 грн., сума соціальної пільги складала 1342 грн. (2684 грн / 50% = 1342 грн), тож кримінальна відповідальність за вчинення в 2023 році крадіжки чужого майна наступає якщо сума викраденого складає 2684 грн (1342 х2 = 2684 грн).

Відповідно до частини 1статті 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом`якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію в часі, тобто поширюється па осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Згідно частини другоїст.74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Враховуючи вищевикладене, на підставі п.13 ст.537, ч.І п.2 ст.539 КПК України, ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК Українифахівець просить суд привести вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21.08.2023 року щодо засудженого ОСОБА_3 у відповідність до закону.

Представник органу пробації та засуджений в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду подання були повідомлені належним чином.

Начальник Берегівського районного відділу №2 філії Державної установи Центр пробації" в Закарпатській області подав до суду заяву про підтримання подання та розгляд справи у його відсутність.

Засуджений ОСОБА_3 також подав до суду заяву про розгляд подання у його відсутність.

У відповідності до ч.5ст.539 КПК Українинеприбуття осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Дослідивши матеріали подання, подані учасниками провадження письмові заяви, суд дійшов наступного висновку.

В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2ст. 74 КК України.

Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст.58 Конституції України про зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів та ст. 5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі.

Так, згідно з ч. 1ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення

Вказана в ч. 2 ст.74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.

Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст.74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання.

Слід зазначити, що вказана підстава є обов`язковою для застосування судом.

Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2 - 4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч. 1ст. 537 цього Кодексу.

Згідно п. 13 ч. 1ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з вироку Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21.08.2023, ОСОБА_3 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді одного року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України.

Відповідно до положення ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоподаткований мінімум доходів громадян, це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХПодаткового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Як зазначила Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21,Законом №3886-ІХкримінальну відповідальність скасовано для діянь, які на час їх вчинення становили кримінальне правопорушення за статтями 185, 190 або 191КК, але в яких вартість предмета кримінального правопорушення не перевищувала 2 НМ.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-ІХ, на момент вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 190 КК України, становив 2684 грн (1342 х 2 = 2684 грн).

Як убачається з досліджених судом матеріалів кримінального провадження, шахрайськими діями засудженого ОСОБА_3 було заподіяно потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 1600,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно дост. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, на засудженого ОСОБА_5 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_3 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч. 2 ст. 74, ст. 190 КК України, Закону України №3886-ІХ від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Подання задоволити.

Негайно звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , в частині призначеного покарання за ч. 1 ст. 190 КК України вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21.08.2023, згідно якого сума завданої матеріальної шкоди становить 1600,00 грн - у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння, яке завдало матеріальної шкоди на суму меншу, ніж 2684 грн, відповідно положеньЗакону № 3886-ІХ від 18.07.2024.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Виноградівський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення, а особа, яка не була присутня в судовому засіданні - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий ОСОБА_1