Справа № 309/4557/24
Провадження № 2/309/1221/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2024 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в складі :
головуючого - судді Кемінь В.Д.
за участю секретаря
судового засідання Плиска А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хустського відділення Ощадбанку, про скасування обтяження на нерухоме майно
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом, посилаючись на те, що вона є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом НАА 456888, зареєстрований в реєстрі за №597 від 20.06.2014 року. З метою оформлення договору дарування на вказаний будинок позивачка звернулася до приватного нотаріуса Хустського нотаріального округу, однак виявилося, що на підставі Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №360325331 від 28.12.2023 року, на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 07.11.2006 року накладено обтяження у вигляді заборони на відчуження об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 4011454 від 07.11.2006 року. Підстава виникнення обтяження: повідомлення б/н від 30.03.1981 року, видавник Хустське відділення Держбанку. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 18644177 від 15.01.2015 року, ОСОБА_2 , Хустське районне управління юстиції, Закарпатська область.
В своєму позові позивачка зазначила, що у відомостях про суб`єкт обтяження: особа, майно/право якої обтяжуються зазначено ОСОБА_3 , коли її дані ОСОБА_1 . Де шукати відомості щодо «Держбанку», яким мав відділення в м.Хуст позивачці невідомо. В «Ощадбанку» також жодних відомостей щодо вказаної заборони немає. Наявність заборони на відчуження нерухомого майна, належного позивачці на праві власності за адресою: АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав перешкоджає позивачці розпоряджатися вказаним майном на власний розсуд. У зв`язку з чим для відновлення своїх прав змушена звернутися до суду з даною позовною заявою.
Представником відповідача подано відзив на позов, у якому в задоволенні позову просив відмовити, так як такий подано до неналежного відповідача. Посилається на те, що із Відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що датою первинної державної реєстрації створення АТ «Ощадбанк» є 31.12.1991, тобто після передумов, які стали підставою для внесення обтяження, про які вказує позивач, а тому АТ «Ощадбанк» не може нести будь-яку відповідальність по зобов`язанням, які виникли та мали місце 30.03.1981. Станом на дату надання Хустським відділенням «Держбанку» повідомлення б/н від 30.03.1981 не існувало як АТ «Державний ощадний банк України», так і юридичних осіб, правонаступником прав і обов`язків яких є Банк. АТ «Ощадбанк» є неналежним відповідачем в даній справі, який жодною дією чи бездіяльністю не перешкоджає позивачу розпоряджатися нерухомим майном та не вчиняє інших дій, які б порушували права та інтереси позивача, у зв`язку з чим представник позивача просить відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу у відсутності представника АТ «Ощадбанк».
Позивачка подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що наявність заборони на відчуження нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, перешкоджає їй розпоряджатися вказаним майном. На даний час юридичної особи, за повідомленням якої була накладена заборона на відчуження нерухомого майна немає і відсутня особа, яка вправі подати відповідні документи для зняття даної заборони. Також позивачкою подано заяву про виправлення описки у позовній заяві та уточнення позовних вимог, в якій зазначила, що у позовній заяві нею допущено описку щодо адреси житлового будинку, на який накладено обтяження у вигляді заборони на відчуження об`єкта нерухомого майна, а саме: замість правильного АДРЕСА_2 . Просить суд скасувати обтяження у вигляді заборони на відчуження об`єкта нерухомого майна, а саме: на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0802 га, кадастровий номер: 2125355300:01:002:0052 за № 4011454 (номер запису про обтяження: 6087858) зареєстрованого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу 07.11.2006 року на підставі повідомлення, б/н, 30.03.1981 року, видавник: Хустське відділення Держбанку індексний номер: 18644177 від 15.01.2015 року.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, уточнені позовні вимоги підтримала та просить задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом за №НАА 456888, зареєстрований в реєстрі за №597 від 20.06.2014 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.06.2014.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових на нерухоме майно №360325331 від 28.12.2023 року, на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0802 га, кадастровий номер: 2125355300:01:002:0052, 07.11.2006 року накладено обтяження у вигляді заборони на відчуження об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 4011454 від 07.11.2006 року. Підстава виникнення обтяження: повідомлення б/н від 30.03.1981 року, видавник Хустське відділення Держбанку. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу), індексний номер: 13939570 від 20.06.2014 року, приватний нотаріус Король Ольга Юріївна, Хустський районний нотаріальний округ, Закарпатська область, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, заборона (архівний запис).
Відповідно до ст. 317 ЦК України - власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 2 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.
Суд враховує, що зняття арешту з майна позивача не порушує прав інших осіб, не суперечить вимогам діючого законодавства, Конституції України, бере до уваги, що позивач позбавлений можливості вчинити правочини щодо майна, зважає, що позивачем доведені обставини на які він посилається в позовній заяві належними та допустимими доказами.
У відповідності до ст.34 Закону України «Про нотаріат» - накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.
Згідно п.5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 - нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.
Згідно ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду з захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути ... в т.ч. припинення дії, яка порушує право.
Щодо посилання представника відповідача про неналежність АТ «Ощадбанк» судом встановлено наступне.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 17.07.1987 року № 821 «Про вдосконалення системи банків в країні і посилання їх впливу на підвищення ефективності економіки» реорганізовано діючі та утворено нові спеціалізовані банки, які створили систему банків у такому складі: Державний банк СРСР (Держбанк СРСР), Банк зовнішньоекономічної діяльності СРСР (Зовнішекономбанк СРСР), Промислово-будівельний банк СРСР (Промбудбанк СРСР), Агропромисловий банк СРСР (Агропромбанк СРСР), Банк Житлово-комунального господарства і соціального розвитку СРСР (Житлосоцбанк СРСР), Банк трудових заощаджень і кредитування населення СРСР (Ощадний банк СРСР). Пунктом 8 зазначеної Постанови передбачено створення банками СРСР в союзних республіках відповідних республіканських банків з прямим підпорядкуванням банкам СРСР.
За приписами ст. 22 Закону СРСР №1305-1 від 06.03.1990р. "Про власність в СРСР" у власності союзної республіки (тобто, Української РСР) перебувають майно органів влади і управління союзної республіки, культурні та історичні цінності народів союзної республіки, кошти республіканського бюджету, республіканські банки, республіканські страхові, резервні та інші фонди, а також підприємства і народногосподарські комплекси, вищі навчальні заклади республіканського значення, об`єкти соціально-культурної сфери та інше майно, що забезпечує суверенітет, господарську самостійність республіки, її економічний і соціальний розвиток.
З часу прийняття Українською РСР Закону України "Про власність" № 885-XII, тобто з 26 березня 1991 року, у статті 34 такого Закону було визначено об`єкти права загальнодержавної (республіканської) власності.
Згідно ст. 34 ЗУ "Про власність" загальнодержавну (республіканську) власність складають: земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, внутрішніх військ і Державної прикордонної служби України; оборонні об`єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв`язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; кошти республіканського бюджету; республіканський національний банк, інші державні республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об`єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.
Відповідно до пункту 2 Постанови ВРУ від 20.03.1991р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про банки і банківську діяльність" було оголошено власністю України Український Республіканський банк Держбанку СРСР, Український Республіканський банк державного комерційного промислово-будівельного банку "Укрпромбудбанк", Український Республіканський Банк Ощадного банку СРСР, Український республіканський банк Зовнішекономбанку СРСР з їх мережею, обчислювальним центрами, усіма активами, пасивами.
Наказом Українського Республіканського банку від 02.01.1992 року за №2-К у відповідності з Статутом, зареєстрованим Національним банком України 31.12.1991 року за №4, Український Республіканський банк Ощадного банку СРСР, з підзвітною йому інфраструктурою установ та організацій, перетворено в Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України (Ощадбанк України).
Із статуту Державного спеціалізованого комерційного Ощадного банку України, зареєстрованого НБУ 31 грудня 1991 року відомо, що Державний спеціалізований комерційний Ощадбанк України (Ощадбанк України), створений відповідно до Закону України від 20 березня 1991 року «Про банки та банківську діяльність» і входить в банківську систему України.
Постановою КМУ від 21.05.1999 року за № 876 "Про деякі питання управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України" на виконання розпорядження Президента України від 20.05.1999 року №106 та з метою удосконалення структури і організації управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України, створення умов для більш ефективної реалізації державою прав власника вирішено перетворити Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України (Ощадбанк України) у відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України". Установлено, що Банк є правонаступником прав і обов`язків Ощадбанку. 02 червня 2011 року внесено зміни до Статуту Банку, якими слово «відкрите» змінено на «публічне».
Постановою КМУ від 5 червня 2019 р. № 568 «Питання акціонерного товариства Державний ощадний банк України» затверджено статут такого банку, згідно якого цей банк є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, зареєстрованого Національним банком 31 грудня 1991 р. за № 4.
З вищевикладеного вбачається, що з моменту створення системи Ощадбанків і до сьогоднішнього часу такі відносяться до державних банків, а відповідач є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, який перетворено з Українського Республіканського банку Ощадного банку СРСР в інтересах якого накладено заборону.
Враховуючи, що наявна заборона на нерухоме майно та позивач не може в повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд, позов необхідно задовольнити.
Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 18, 76, 81, 128, 133, 141,200, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. 16, 317, 319, 321 ЦК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Скасувати обтяження у вигляді заборони на відчуження об`єкта нерухомого майна, а саме: на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0802 га, кадастровий номер: 2125355300:01:002:0052, за №4011454 (номер запису про обтяження 6087858) зареєстрованого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу 07.11.2006 року на підставі повідомлення б/н 30.03.1981 року, видавник: Хустське відділення Держбанку індексний номер: 13939570 від 20.06.2014 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Хустського
районного суду: Кемінь В.Д.
Суд | Хустський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2024 |
Оприлюднено | 29.11.2024 |
Номер документу | 123331653 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису) |
Цивільне
Хустський районний суд Закарпатської області
Кемінь В. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні