Рішення

від 21.11.2024 по справі 461/7468/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/7468/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.,

при секретарі Штогрині В.-Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (81000, Львівська обл., Яворівський р-н, м. Яворів, вул. Львівська, 2, ЄДРПОУ: 34978144), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Львівська митниця (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ: 43971343) про визнання неправомірними та скасування рішень державного виконавця,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Львівська митниця про визнання неправомірними та скасування рішень державного виконавця.

Свої вимоги мотивує наступним. Постановою Галицького районного суду м. Львова у справі № 461/5456/19 від 30.07.2019 на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2046312,06 грн. В подальшому вже постановою державного виконавця Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Копитко Мар`яною Ігорівною від 14.04.2022 року було відкрито виконавче провадження № 68800605 з примусового виконання вищевказаної постанови суду. В рамках наведеного виконавчого провадження постановами того ж виконавця були накладені арешти на майно позивача та вчинені інші виконавчі дії. Також відомості про позивача були внесені до Єдиного реєстру боржників. Позивач зазначає, що дізнався про оскаржувану постанову та про відкрите щодо нього виконавче провадження після отримання адвокатом відповіді на адвокатський запит 31.08.2024 року. Позивач стверджує, що постанова Галицького районного суду м. Львова від 30.07.2019 року пред`явлена до примусового виконання з пропущенням встановленого для цього трьох місячного строку, так як виконавче провадження відкрито 14.04.2022 року. Позивач вважає, що відмова державного виконавця у відкритті виконавчого провадження і повернення стягувачу документа без виконання не перериває строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Тому позивач зазнає, що державним виконавцем було неправомірно відкрито виконавче провадження щодо нього. Просить суд задовольнити позовні вимоги та визнати неправомірними дії державного виконавця Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Копитко Мар`яни Ігорівни щодо відкриття виконавчого провадження № 68800605; скасувати постанову державного виконавця Копитко М.І. про відкриття виконавчого провадження № 68800605 та зобов`язати відповідача закінчити виконавче провадження та припинити усі обтяження.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 16.09.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Львівська митниця про визнання неправомірними та скасування рішень державного виконавця.

04.10.2024 року на адресу Галицького районного суду м. Львова надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких представник Львівської митниці зазначає, що виконавчий документ було пред`явлено до примусового виконання в межах строку, визначеного законом. Тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

21.10.2024 року на адресу Галицького районного суду м. Львова надійшли заперечення на позовну заяву. Представник Яворівського відділу ДВС у Яворівському районі Львівської області зазначає, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Також зазначає, що строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», під час дії воєнного стану в Україні перериваються. Вважає, що постанова державного виконавця є законною, строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання не є пропущеним. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за місцем проживання позивача. Згідно з інформацією поштового відстеження лист вручено особисто.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки. Згідно з інформацією поштового відстеження лист вручено адресату за довіреністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки. Згідно з інформацією поштового відстеження лист вручено адресату за довіреністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Встановлено, що постановою Галицького районного суду м. Львова від 30.07.2019 року у справі 461/5456/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 2046312,06 грн., а також конфіскації товару, а саме - бурштину, загальною вагою 275,3 кг., а у разі неможливості конфіскації товару стягнути, згідно ст.541 МК України з ОСОБА_1 на користь держави його вартість - 2046312,06 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 накористь державив особіДержавної судовоїадміністрації Українисудовий збірв розмірі384,20грн.

Постанова не оскаржувалася в апеляційному порядку та набрала законної сили 09.08.2019 року.

Листом Львівської митниці від 20.09.2019 року №15332/10/13-70-20/29 було звернено до Головного територіального управління юстиції у Львівській області заяву про виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 30.07.2019 року у справі № 461/5456/19 в частині конфіскації майна.

Листом Львівської митниці від 20.09.2019 року №15265/10/13-70-20/29 було звернено до Головного територіального управління юстиції у Львівській області заяву про виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 30.07.2019 року у справі № 461/5456/19 в частині стягнення штрафу.

Постановою старшогодержавного виконавцявідділу примусовоговиконання рішеньУправління державноївиконавчої службиГоловного територіальногоуправління юстиціїу Львівськійобласті РоманаН.О. відкрито виконавче провадження № 60325386 від 17.10.2019 року з примусового виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 30.07.2019 року у справі № 461/5456/19 про: ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 2046312,06 грн., а також конфіскації товару, а саме - бурштину, загальною вагою 275,3 кг., а у разі неможливості конфіскації товару стягнути, згідно ст.541 МК України з ОСОБА_1 на користь держави його вартість - 2046312,06 грн.

21.11.2019 року було винесено постанову у виконавчому провадженні №60325386 про зміну (доповнення) реєстраційних даних, у зв`язку з неможливістю конфіскації товарів. Тому було внесено зміни у постанову на підставі ч. 2 ст. 541 МКУ, а саме замість конфіскації майна, вилученого митними органами, зазначити стягнення коштів на користь держави у розмірі 2046 312,06 грн.

18.11.2021 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Романом Н.О. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, так як у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення.

З вказаної постанови вбачається, що в рамках виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на все майно та кошти боржника, що містяться на рахунках боржника. Однак, згідно повідомлення банківських установ залишок коштів на рахунках боржника недостатній для задоволення вимог стягувача. Згідно отриманих відповідей ЄДР МВС України та даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстрація рухомого чи нерухомого майна за боржником не здійснювалась. Згідно повідомлень ПФУ України та ДПС України боржник не працевлаштований, інформація про отримання доходів та відкриті рахунки відсутні. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.08.2021 №461/6850/21 відмовлено у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України. В рамках виконавчого провадження з боржника було стягнуто грошові кошти загальною сумою 1 948,89 грн., з яких 1 520,89 грн. перераховано стягувачу, 152,09 грн. стягнуто виконавчий збір, а також повністю відшкодовано витрати виконавчого провадження. Виконавчий документ було повернуто митниці відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. Виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 18.02.2022 року.

Листом Львівської митниці від 18.01.2022 року №7.4/20-04/8.19/1332 було повторно звернено до Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) заяву про виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 30.07.2019 року у справі № 461/5456/19 в частині конфіскації.

Постановою старшого державного виконавця Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Карп`яком А.В. від 15.12.2021 року у виконавчому провадженні 61259743 повернуто виконавчий документ про стягнення штрафу у розмірі 2046312,06 грн. стягувачу. Виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 15.03.2022 року.

На адресу Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) була скерована заява в.о. заступника начальника митниці начальника управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил Львівської митниці Приходька Ю. від 12.03.2024 року № 7.4-4/20-04/8.19/5522, відповідно до якої повторно скеровують постанову Галицького районного суду м. Львова від 30.07.2019 року та просять виконати вказану постанову в частині стягнення штрафу.

Постановою державного виконавця Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Копитко М.І. від 14.04.2022 року відкрито виконавче провадження № 68800605 з примусового виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 30.07.2019 року у справі № 461/5456/19 про стягнення штрафу на суму 2046312,06 грн.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ч.ч.4, 8 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до частини першої, четвертої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження"виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2,4,5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Як буловстановлено судом, виконавчий документ про стягнення штрафу з ОСОБА_1 у розмірі 2046312,06 грн. 15.12.2021 року було повернуто стягувачу. З постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу вбачається, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 15.03.2022 року.

Суд зазначає, що повернення виконавчого документу не позбавляє права стягувача звернутись повторно протягом строків, встановлених ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто в даному випадку, виконавчий документ міг бути повторно пред`явлений для виконання 15.03.2022 року.

З урахуванням положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», 12.03.2024 року виконавчий документ Львівською митницею було повторно скеровано для примусового виконання до відділу виконавчої служби та 14.04.2022 року державним виконавцем Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Копитко М.І. відкрито виконавче провадження № 68800605 про примусове виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 30.07.2019 року про стягнення штрафу з ОСОБА_1 у розмірі 204312,06 грн. Тобто стягувач повторно звернувся до виконавчої служби з примусового виконання виконавчого документа в межах строку, визначеного законодавством.

Окрім того, згідно Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.

Відповідно до підпункту 4 пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Положення пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» стосуються також строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З урахуванням наведених положень та встановлених судом обставин, приходжу до переконання, що стягувачем було дотримано передбачені законодавством строки для пред`явлення виконавчого документа до виконання, такі строки пред`явлення постанови Галицького районного суду м. Львова від 30.07.2019 року у справі № 461/5456/19 до виконання не пропущені, оскільки перервались внаслідок повернення виконавчого документа стягувачу, а також внаслідок запровадження в Україні воєнного стану.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За ч. 1 та ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

За ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).

Тому суд, з урахуванням наведеного, приходить до переконання про відсутність підстав для скасування постанови державного виконавця Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Копитко М.І. від 14.04.2022 року про відкриття виконавчого провадження № 68800605 з примусового виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 30.07.2019 року у справі № 461/5456/19 про стягнення штрафу на суму 2046312,06 грн.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч. 3 ст.243, ст. 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (81000, Львівська обл., Яворівський р-н, м. Яворів, вул. Львівська, 2, ЄДРПОУ: 34978144), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Львівська митниця (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ: 43971343) про визнання неправомірними та скасування рішень державного виконавця.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 26.11.2024 р.

Суддя В.Є. Радченко