Ухвала

від 27.11.2024 по справі 473/6448/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/6448/24

Номер провадження 1-кп/473/429/2024

У Х В А Л А

іменем України

"27" листопада 2024 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань ОСОБА_2 ,

учасники процесу:

прокурор ОСОБА_3 ,

неповнолітня особа, щодо якої внесено клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру ОСОБА_4 ,

його законний представник ОСОБА_5 ,

захисник неповнолітнього - адвокат ОСОБА_6 ,

потерпілий ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадження №12024153190000215 за ч.1 ст.125 КК України з клопотанням прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області, з неповною середньою освітою, не навчається, не працює, до відповідальності не притягувався, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою

АДРЕСА_2 С Т А Н О В И В:

У діях ОСОБА_4 , який є особою, яка не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, вбачаються ознаки суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

Так досудовим розслідуванням встановлено, що 30.09.2024 близько 19 години 40 хвилин ОСОБА_4 , 2008 року народження, та ОСОБА_7 , 2006 року народження, перебували на дитячому майданчику біля домоволодіння АДРЕСА_1 , де між ними на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник конфлікт. Під час конфлікту у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді тілесних ушкоджень ОСОБА_4 наніс один удар кулаком правої руки в область губ зліва ОСОБА_7 .

В результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: рани на слизовій облонці лівої щоки, яка за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином в діях неповнолітнього ОСОБА_4 вбачаються ознаки суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 просив закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 за ч.1ст.125 КК України, оскільки відмовляється від приватного обвинувачення, розпочатого за його зверненням до поліції.

Суд, з`ясувавши думку всіх учасників провадження, які не заперечували проти задоволення клопотання потерпілого, вважає, що існують підстави для закриття кримінального провадження, оскільки згідно із п.7 ч.1 ст.284КПК України провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовивсявід обвинуваченняу кримінальномупровадженні уформі приватногообвинувачення,крім кримінальногопровадження щодокримінального правопорушення,пов`язаного здомашнім насильством.

Судом було встановлено, що характер відносин між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_7 не є сімейним, а провадження не пов`язане із домашнім насильством, про такі обставини в клопотанні, яке затверджено прокурором, - нічого не зазначено, тому відсутні перешкоди для закриття провадження з підстав, які передбачені п.7 ч.1 ст.284 КПК України.

Окрім того, згідно з ч.4 ст.26КПК України відмова потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.

При цьому суд враховує, що згідно із ч.1 ст.3 КПК України:

10) кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;

12) неповнолітня особа - малолітня особа, а також дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років;

24) судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Таким чином як кримінальне, так і судове провадження, охоплює розгляд клопотань про застосування примусових заходів виховного характеру стосовно неповнолітніх.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.125 КК України, за яким складено клопотання стосовно ОСОБА_4 про застосування примусових заходів виховного характеру, відповідно до п.1 ч.1 ст.477КПК України відноситься до категорії кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, потерпілий відмовився від обвинувачення, така відмова є добровільною і не суперечить закону, учасники процесу не заперечували проти закриття провадження, наслідки закриття провадження судом роз`яснені та учасникам зрозумілі, тому суд вважає, що провадження слід закрити.

При розгляді клопотання прокурора суд враховує відповідь на запит суду, отриману від Касаційного Кримінального суду Верховного Суду за №152/0/158-24 від 19.03.2024 року, який повідомив таке:

«Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду розглянуто лист (вх. № 66/0/157-24 від 06 березня 2024) щодо роз`яснення положень Кримінального процесуального кодексу України про можливість закриття кримінального провадження стосовно неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності та щодо якого до суду надійшло клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, на підставі пункту 7 частини першої статті 284 КПК чи з інших підстав, передбачених законом, зокрема у зв`язку з примиренням винного з потерпілим. За результатами розгляду листа повідомляємо таке.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація вказаного завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд згідно з пунктом 1 частини другої статті 36 зазначеного Закону та відповідними нормами процесуального законодавства, переглядаючи справи в касаційному порядку, у своїх рішеннях формулює висновки з питань правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб суди на однакове застосування норм права.

Формулювання висновків у конкретному кримінальному провадженні щодо порядку розгляду справи, застосування норм права та інших правових питань може бути здійснено лише під час перегляду відповідних судових рішень у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством.

Інформуємо, що на час розгляду звернення Касаційним кримінальним судом не було сформовано висновків з цього питання.

Разом з тим звертаємо увагу, що за відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень місцевими та апеляційними судами сформовано практику щодо застосування пункту 7 частини першої статті 284 КПК і закриття кримінального провадження під час розгляду клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру у кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення, у яких потерпілий відмовився від обвинувачення. При цьому суди мотивують свою позицію тим, що норми про закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення в разі відмови потерпілого від обвинувачення, закріплені в пункті 7 частини першої статті 284 КПК, е імперативними; два особливі порядки кримінального провадження, передбачені в КПК, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення (глава 36) та кримінальне провадження щодо неповнолітніх (глава 38), не виключають один одного, а неповнолітній вік особи не може призвести до більш тяжких наслідків, ніж якби обвинуваченим був повнолітній.

Враховуючи викладене, у разі відмови потерпілих від обвинувачення у кримінальних провадженнях приватного обвинувачення, у яких розглядаються клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності, суди доходять висновку про наявність правових підстав для закриття провадження відповідно до пункту 7 частини першої статті 284 КПК»

Також згідно п.2 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» зазначено таке: «Примусові заходи виховного характеру, зокрема, застосовують: до особи, котра до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння (ч.2 ст.97 КК). Якщо в матеріалах справи крім зазначених наявні й інші підстави для звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності (наприклад, передбаченістаттями 45-49 КК), які за правовими наслідками є більш сприятливими для забезпечення його інтересів, мають бути обрані саме ці підстави».

Згідно ізч.5та 6ст.9КПК України:«5.Кримінальне процесуальнезаконодавство Українизастосовується зурахуванням практикиЄвропейського судуз правлюдини. 6. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначенічастиною першою статті 7цього Кодексу».

У даному випадку суд враховує положення Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», яким передбачено, що в разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Керуючись ст.ст.26 ч.4, ст.284 ч.1 п.7, 371, 372КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

кримінальне провадження стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.125 КК України, з клопотанням прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру - закрити у зв`язку з відмовою потерпілого ОСОБА_7 від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.

Апеляції на ухвалу суду можуть бути подані протягом 7 днів з моменту її оголошення через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1