Рішення

від 14.11.2024 по справі 604/1397/24

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1397/24

Провадження № 2/604/504/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Костів О.В.,

розглянувши в селищі Підволочиську Тернопільської області в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Драус Ольга Олегівна до Підволочиської територіальної громади в особі Підволочиської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

Представниця позивачки ОСОБА_1 адвокат Драус О.О. звернулась до суду з позовом до Підволочиської територіальної громади в особі Підволочиської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 . Однак після звернення позивачкою до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний вище будинок, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, який би підтверджував право власності спадкодавця на вказане майно, позивачка просить визнати за нею право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2024 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У підготовче засідання представниця позивачки не з`явилась, подала до суду заяву в якій просила справу розглядати за її відсутності та відсутності позивачки, заявлені позовні вимоги підтримала.

Представниця відповідача Підволочиської селищної ради у підготовче засідання не з`явилась, подала до суду заяву, згідно якої Підволочиська селищна рада не заперечує щодо задоволення позову, просить справу розглядати за відсутності представника відповідача.

Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явились, то відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК Українисуд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Частиною 3ст.200 ЦПК Українипередбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.1ст.206 ЦПК Українивідповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв`язку з визнанням відповідачем позову, суд вважає за можливе прийняти рішення у підготовчому засіданні на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст.223,247 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив наступне.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 18 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Підволочиського районного управління юстиції у Тернопільській області, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Жеребки Підволочиського району Тернопільської області, про що складено відповідний актовий запис №8. Місце державної реєстрації: Жеребківська сільська рада Підволочиського району Тернопільської області. Батьками дитини є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого повторно 17 жовтня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 19 лютого 1996 року, після реєстрації шлюбу прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено на ОСОБА_6 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 січня 2013 року у справі №1915/16916/2012 було розірвано шлюб мж ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Прізвище дружини після розірвання шлюбу не змінювалось.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 25 листопада 2014 року виконавчим комітетом Жеребківської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії довідки №959 від 17 лютого 2016 року, станом на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею були зареєтровані та проживали: ОСОБА_1 , 1976 року народження дочка, ОСОБА_7 , 1999 року народження внучка, ОСОБА_8 , 2000 року народження внук, ОСОБА_9 , 2002 року народження внук.

Згідно листа приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Коломійчука Олександра Івановича № 77/02-14 від 11 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з метою видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Нотаріусом вказано, що ОСОБА_1 постійно проживала зі своєю матір`ю ОСОБА_2 на час прийняття спадщини і вважається такою що прийняла спадщину. Однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на ім`я спадкодавця, що посвідчували б його право власності на спадкове майно. У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 запропоновано звернутись до суду.

Згідно виписки з погосподарської книги №1 на 2021-2025 Підволочиської селищної ради Тернопільської області, домогосподарство що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 .

Згідно довідки про технічний опис об`єкта нерухомого майна №396 від 09 жовтня 2024 року, виданої начальником БТІ Підволочиського району, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , у графі «Підстава виникнення права власності» зазначено право власності не зареєстровано.

Згідно інформації БТІ Підволочиського району №397 від 09 жовтня 2024 року, житловий будинок (будинковолодіння), АДРЕСА_1 , загальною площею 63,4 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м., належить ОСОБА_2 , у графі «Підстава виникнення права власності» зазначено право власності не зареєстровано.

З технічного паспорту виданого БТІ Підволочиського району Тернопільської області та експлікації приміщень до плану будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що загальна площа приміщень будинку становить 63,4 кв.м, з них: житлова 38,8 кв.м., допоміжна 24,6 кв.м.

Відповідно до ч.3ст.1296 ЦК Українивідсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зіст.11 ЦК Україницивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.

Відповідно дост.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимогст.16 ЦК Українимає право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1218 цього Кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно положень ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно положень ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з частиною 1статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Коломійчука О.І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , однак у видачі такого свідоцтва, їй було відмовлено з підстави ненадання заявником необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, яке підлягає реєстрації.

Отже, з вищенаведеного випливає, що позивачка є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок отримати не може, оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи на ім`я спадкодавця стосовно спадкового майна.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.

Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22 лютого 2012 року № 296/5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку, що стало причиною звернення позивача до суду.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 за час свого життя не оформила правовстановлюючих документів на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому на даний час позивачка як спадкоємець за законом позбавлена можливості підтвердити факт належності вказаного будинку спадкодавцеві, у зв`язку з чим і звернулась з даним позовом до суду.

Згідно положень ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або законність набуття такого права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Враховуючи наведене, суд, належним чином оцінивши зібрані у справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.81, 89, 247, 258-259, 264-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Підволочиської територіальної громади в особі Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,4 кв.м,з них:житлова 38,8кв.м.,допоміжна 24,6кв.м.,в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Б. Сташків.