Ухвала

від 26.11.2024 по справі 766/19977/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/19977/24

н/п 2/766/13425/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 листопада 2024 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Скрипнік Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Матвєєва-Вац Надія Володимирівна, до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року до Херсонського міського суду Херсонської області надійшла зазначена позовна заява в якій позивач просить Зобов`язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34906792) вжити заходів для припинення арешту невизначеного майна та всього нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження від 0802.2012, реєстраційний номер запису про обтяження 12141484 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстру Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам п. 2, 4, 8, 9 ст. 175 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху.

Так, порядок зняття арешту з майна регулюється ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини зазначені в ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» в усіх випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права:

- на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного);

- особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна..

Звертатись з заявою про зняття арешту до суду можливо лише у разі накладення арешту на підставі ухвали суду. Відповідачами в справі за позовом про звільнення майна з-під арешту є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

В пункті 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснено судам, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).

Позивач в своєму позові, зазначає відповідачем - Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про звільнення майна з-під арешту, тоді, як позивач повинен зазначити в позові особу в інтересах якої накладено арешт, а виконавчу службу в якості заінтересованої особи.

Відтак позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання уточненої позовної заяви з визначенням процесуального становища осіб у справі, висуванням позовних вимог до належних відповідачів, зазначення їх в позові й наданням для них копій позовної заяви з додатками.

Крім того, позивачем не конкретизовано позовні вимоги, а саме зазначено вжити заходів для припинення арешту майна, проте не зазначено яких саме заходів повинен вжити відповідач для припинення арешту майна.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.185, 260, 294, 318 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Матвєєва-Вац Надія Володимирівна, до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про звільнення майна з-під арешту, - залишити без руху, надавши позивачу строк п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали, для виправлення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.А. Скрипнік