Ухвала

від 25.11.2024 по справі 495/10526/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви забезпечення позову

Справа № 495/10526/24

Номер провадження 2-з/495/77/2024

25 листопада 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Боярського О.О.,

за участі секретаря судових засідань - Червинської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровський заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ПХМ ПОКРОВ» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ПХМ ПОКРОВ» про стягнення грошових коштів.

Разом із позовом позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову у якій просить суд вжити заходів забезпечення позову, а саме:

- накласти арешт на нерухомого майна будівлі кафе за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 431.2 кв.м., за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 845634451103, право власності на яке зареєстровано за Приватним підприємством «ПХМ Покров» (ідентифікаційний код юридичної особи36533705, адреса місця знаходження юридичної особи: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, буд. 11А);

-заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, районним державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна будівлі кафе за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 431.2 кв.м., за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 845634451103;

-заборонити приватному підприємством «ПХМ Покров» (ідентифікаційний код юридичної особи36533705, адреса місця знаходження юридичної особи: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, буд. 11А). відчужувати нерухомого майна будівлі кафе за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 431.2 кв.м., за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 845634451103.

Заяву обґрунтовує тим, що 01.04.2024року ОСОБА_1 надав у борг Приватному підприємству «ПХМ Покров», ідентифікаційний код юридичної особи36533705в особі директора ОСОБА_2 грошові кошти в сумі300000 (триста тисяч) гривень. На підтвердження отримання грошових коштів ПП «ПХМ Покров» та ОСОБА_1 уклали договір позики від 01.04.2024року у м. Білгород-Дністровському Одеської області, згідно якого ОСОБА_1 передав, а ПП «ПХМ Покров» прийняв грошові кошти у розмірі300 000(триста тисяч) гривень, сторони домовилися, що ПП «ПХМ Покров» зобов?язується повернути (погасити) суму грошових коштів, зазначену в договорі позики, в повному обсязі до 01.10.2024року. З інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, стало відомо, що Приватне підприємство «ПХМ Покров» є власником нерухомого майна будівлі кафе за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 431.2 кв.м., за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 845634451103.

На думку Позивача на теперішній є ризики відчуження нерухомого майна будівлі кафе за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 431.2 кв.м., за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 845634451103, яке є у власності ПП «ПХМ Покров»

На підставі наведеного просить задовольнити заяву.

Дослідивши матеріали справи, подану заяву, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у її задоволенні.

За положенням ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цьогоКодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.151ЦПКУкраїни визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 наведеної вище постанови Пленуму, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, цивільно-процесуальним законом визначено обов`язок заявника вказати та обґрунтувати причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення та його обґрунтування, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Із змісту заяви такої реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. Доводи позивача в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущенні.

Суд враховує, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі статтею 81 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про недоведеність того, що не вжиття судом обраного нею заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153,353-355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ПХМ ПОКРОВ» про стягнення грошових коштів залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О.Боярський