Справа № 522/20568/24-Е
Провадження № 2-з/522/372/24
УХВАЛА
26 листопада 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова-Арт» про стягнення боргу за договором асоційованого членства в споживчому товаристві, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, -
ВСТАНОВИЛА:
До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова-Арт» про стягнення боргу за договором асоційованого членства в споживчому товаристві, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
22.11.2024 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Андрєєв М. А., через підсистему «Електронний суд» подала заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти, які розміщені на банківських рахунках Споживчого товариства «Будова-Арт» в межах суми 1037535,77 грн, до набрання законної сили рішенням у цій справі.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що вона звернулася до суду з позовом до СТ «Будова-Арт» про стягнення коштів в розмірі 1 037 535, 77 грн за невиконання останнім умов договору асоційованого членства, з урахуванням нарахованих позивачем сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Згідно з фінансовою звітністю відповідача за 2023 рік станом на 31.12.2023 на його банківських рахунках перебувало 21400 грн, що свідчить про наявність відкритих у банках рахунків відповідача. Крім того, за 2023 рік відповідач отримав дохід у розмірі 183400 грн.
Зазначає, що у випадку незабезпечення цього позову Споживче товариство «Будова-Арт» може згадані грошові кошти перевести у готівку, приховати, передати третім особам або витрачати на придбання будь-яких товарів чи послуг. При цьому рух готівки згідно з чинним законодавством жодним чином не обліковується, не відслідковується і не декларується. Вважає, що буде дотримана співмірність, оскільки позивач просить накласти арешт на кошти відповідача в межах ціни позову.
Указує, що такий захід забезпечення позову не порушить права інших осіб, натомість гарантує позивачу ефективне виконання судового рішення. При цьому арешт коштів не матиме наслідком вилучення цих грошей у відповідача і передачу їх позивачеві, натомість буде накладено обмеження щодо користування ними до набрання законної сили рішенням у цій справі.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви в межах вирішення цієї заяви, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову.
Відповідно до частини третьої статті 150ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пленум Верховного Суду України у пункті 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18 та від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).
Вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Отже, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, суд може, зокрема, накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачеві.
Тобто, суд має перевірити, які грошові кошти належать відповідачу і де вони знаходяться.
Саме з цією метою положеннями частини першої статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Верховним Судом у постанові від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18 зроблено висновок, що суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, у яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З наведеногослідує,що відомостіпро наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких знаходяться грошові кошти, є необхідними для забезпечення позову.
Проте ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на банківських рахунках Споживчого товариства «Будова-Арт», інформацію про номери рахунків, банківські установи, в яких ці рахунки відкриті, не надала.
При цьому ухвала про вжиття заходів забезпечення позову має бути чіткою для її виконання, а незазначення заявником чіткої інформації про конкретні рахунки, що належать Споживчому товариству «Будова-Арт» та в яких саме банківських установах, не забезпечить виконання ухвали суду про забезпечення позову.
З урахуванням викладеного, правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову на підставі поданої заяви про забезпечення позову відсутні, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 149-154, 157 ЦПК України, -
УХВАЛИЛА:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2024 |
Оприлюднено | 29.11.2024 |
Номер документу | 123335488 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Федчишена Т. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні