Ухвала

від 27.11.2024 по справі 522/20770/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/20770/24

Провадження №2/522/8389/24

УХВАЛА

27 листопада 2024 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Косіцина В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІ ФІНАНС»</a>, треті особи приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович про визнання виконавчого напис таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІ ФІНАНС»</a>, треті особи приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович про визнання виконавчого напис таким, що не підлягає виконанню, у якій позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною 12 червня 2021 року №88106 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 20.09.2019 року №0984900677 у розмірі 25774,24 гривень; здійснити розподіл судових витрат.

За результатами автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Косіциній В.В.

Позивач звертаючись до Приморського районного суду м. Одеси в якості обґрунтування підсудності посилається на ч.12 ст.28 ЦПК України, у якій вказано, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

У постанові КЦС ВС від 29.10.2020 у справі № 263/14171/19 вказано, що лумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).

Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».

За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.

Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

ВС у постанові наголосив на тому, що позов подано до суду за місцем виконання виконавчого напису, за місцем проживання позивача, що відповідає частині другій статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та частині дванадцятій статті 28 ЦПК України.

Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.

Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Тому, позовні заяви можуть пред`являтися із застосуванням альтернативних правил підсудності, визначених ст.28 ЦПК України виключно за зареєстрованим місцем проживанням або зареєстрованим місцем перебування позивача.

Із копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , що виданий на ім`я ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться в межах Пересипського (Суворовського) району міста Одеси.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що справа підсудна Суворовському районному суду м. Одеси.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід також зауважити, що в силу ст. 378 ЦПК України, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

У статті 32 ЦПК України вказує на те, що не допускаються спори між судами про підсудність.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для розгляду цивільної справи №522/20770/24 Приморським районним судом м. Одеси - відсутні, а тому, справа підлягає передачі за підсудністю, на розгляд до територіальної юрисдикції Суворовського районного суду м. Одеси (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 68).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 30, 31, 32, 187, 260, 353, 378 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали цивільної справи №522/20770/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІ ФІНАНС»</a>, треті особи приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович про визнання виконавчого напис таким, що не підлягає виконанню передати за підсудністю до Суворовського районного суду м. Одеси (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 68).

Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.

Передачу справи №522/20770/24 на розгляд до Суворовського районного суду м. Одеси здійснити на підставі даної ухвали не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя Косіцина В.В.