Постанова

від 25.11.2024 по справі 914/3777/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р. Справа №914/3777/23

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача не з`явився

від відповідача (скаржника) Куликовець І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сокільники Естейт від 20 травня 2024 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 23 квітня 2024 року (повний текст підписано 01.05.2024), суддя Козак І.Б.

у справі №914/3777/23

за позовом Сокільницької сільської ради, с. Сокільники, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сокільники Естейт, с. Сокільники, Львівська область

про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на суму 4 440 466,32 грн

в с т а н о в и в :

21 грудня 2023 року Сокільницька сільська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокільники Естейт» про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на суму 4 440 466,32 грн.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції відповідач звертався до суду із клопотаннями про призначення експертизи (вх.№1473/24 від 16.04.2024) та про залучення до справи третьої особи (вх.№1502/24 від 17.04.2024), які залишено судом без розгляду на підставі ст.207 ГПК України, як такі, що без поважних причин не були заявлені на стадії підготовчого провадження.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23 квітня 2024 року (з урахуванням ухвали суду від 07 травня 2024 року) у справі №914/3777/23 позов задоволено у повному обсязі: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокільники Естейт» на користь Сокільницької сільської ради 4 440 466,32 грн та 66 607,00 грн судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію не звертався до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо будівництва об`єкта та не сплатив вартості такої. Так, судом встановлено, що спір між сторонами виник на підставі несплати відповідачем інвестиційного пайового внеску за результатами закінченого будівництва об`єкта «Будівництво багатоквартирних житлових будинків №№1,2,3,4,5,6 на генплані та підземного паркінгу №7 на генплані в с. Сокільники (вул.Проектована-1 вул.Підстригача вул.Проектована-3) Пустомитівського району Львівської області, перша черга будівництва житлові будинки №4,5,6 на генплані та трансформаторна підстанція №8 на генплані». Суд, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності», якими передбачено, що замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію, дійшов висновку про стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі ст.1212 ЦК України. Щодо розрахунку безпідставно збережених грошових коштів пайової участі суд, посилаючись на наказ Міністерства розвитку громад та територій України №337 від 16.12.2021 року «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» (розраховані станом на 01 жовтня 2021 року), за яким вартість 1 кв. м загальної площі квартир будинку у Львівській області становила 15 044 грн, та Сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів ІУ123220808590 від 10.08.2022 року, згідно з яким, загальна площа квартир становить 13 782,13 м. кв., а площа вбудованих нежитлових приміщень (вбудованих, вбудовано-прибудованих, прибудованих) 1 880,96 м. кв., визнав обґрунтованим розрахунок позивача.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокільники Естейт» звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23 квітня 2024 року у справі №914/3777/23 та прийняти нове про відмову в позові. Зокрема, зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; судом не дотримано вимог ст.177 ГПК України щодо завдань підготовчого провадження, що унеможливило подання відповідачем у підготовчому засіданні клопотань про призначення експертизи та залучення третьої особи. Поряд з цим, наголошує, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги сплату відповідачем коштів пайової участі на загальну суму 2 360 375 грн за договорами про пайову участь від 26.02.2018 року та від 29.11.2018 року (будинки №4 та №5 І-ша черга), а розрахунок пайової участі помилково проведено із загальної площі житла, будівництво яких здійснював відповідач, не врахувавши наведені сплати. Крім цього, наголошує, що судом першої інстанції не враховано обставин щодо будівництва забудовником інженерних мереж, що не передбачає сплату пайової участі в силу п.2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності».

До апеляційної скарги відповідач також долучив клопотання про призначення експертизи та залучення до участі у справі третьої особи.

У клопотанні про призначення експертизи апелянт просить суд призначити судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої просить доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення якої поставити питання щодо будівництва відповідачем інженерних мереж, їх вартості тощо, що на думку відповідача, вплине на розмір пайового внеску.

У клопотанні про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компаньйон-С», апелянт зазначає, що задоволення позову у цій справі вплине на права, свободи та інтереси вказаного товариства, оскільки у відповідача виникне право вимоги у порядку регресу в частині стягнення грошових коштів, у зв`язку з тим, що ТОВ «Компаньйон-С», у відповідності до договору №19/11-2019 про розподіл функцій замовника будівництва від 19 листопада 2019 року, укладеного з ТОВ «Ріелпогранбуд-3», виконує функції замовника будівництва, зокрема, але не виключно, щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що будівництво спірного обєкту відповідач розпочав у 2020 році (дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 113182260320), відтак, на нього поширюються Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності» та такий зобов`язаний сплатити кошти пайової участі у розмірі, передбаченому вказаним законом. Наголошує, що відсутність укладеного договору про пайову участь не звільняє відповідача від обов`язку сплати пайового внеску, а у зв`язку з видачею відповідачу Сертифікату №ІУ123220808590 про відповідність закінченого будівництвом об`єкта, строк сплати пайового внеску настав.

Поряд з тим, позивач подав до суду заперечення щодо призначення та проведення експертизи, в яких зазначає, що відповідач не мотивував і не підтвердив доказами, неможливість надати висновок експерта у строки, встановлені для подання доказів, з поважних причин, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів, а також, що відповідач не мотивував необхідності спеціальних знань для з`ясування обставин, що мають значення для справи. Вказує, що позов у цій справі подано на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 року №132-ІХ, у Прикінцевих та перехідних положеннях котрого визначено розмір пайової участі для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Разом з тим, наголошує, що площа житла визначена у сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів ІУ123220808590 від 10.08.2022 року, де вказано, що загальна площа квартир 13 782,13 м. кв.

Від апелянта до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати пайового внеску, а саме: меморіальні ордери №89 від 01 березня 2018 року на суму 1 764 888 грн та №86 від 10 травня 2019 року на суму 595 487 грн.

11 жовтня 2024 року від апелянта до суду надійшло клопотання про уточнення питань судової експертизи.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні підтримав раніше подані клопотання про призначення експертизи та залучення третьої особи, а також підтримав вимоги апеляційної скарги, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23 квітня 2024 року у справі №914/3777/23 та прийняти нове про відмову в позові, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, поряд з тим, 11 листопада 2024 року від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Також у вказаному клопотанні позивач підтримав позовну заяву, відзив на апеляційну скаргу та заперечення щодо призначення експертизи і зупинення провадження у справі. У попередніх судових засіданнях представник позивача заперечував проти задоволення клопотань апелянта про призначення експертизи та залучення третьої особи. Щодо долучення доказів сплати пайового внеску представник позивача зазначав, що вказані обставини потребують перевірки Сокільницькою сільською радою, у зв`язку з чим, суд відкладав розгляд справи. Однак, будь-яких пояснень з цього приводу позивач суду не надав.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення експертизи та залучення третьої особи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення таких, оскільки як встановлено судом, відповідач заявляв такі ж клопотання до суду першої інстанції, і судом правомірно було залишено їх без розгляду на підставі ст.207 ГПК України, як такі, що без поважних причин не були заявлені на стадії підготовчого провадження.

Щодо долучення доказів сплати пайової участі загальну суму 2 360 375 грн за договорами про пайову участь від 26.02.2018 року та від 29.11.2018 року (меморіальні ордери №89 від 01 березня 2018 року на суму 1 764 888 грн та №86 від 10 травня 2019 року на суму 595 487 грн), колегія суддів звертає увагу, що статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, та визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку відповідача).

При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Слід зазначити, що апелянтом у клопотанні про долучення доказів не наведено наявності будь-яких об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне подання таких доказів до суду першої інстанції разом з іншими доказами, які були подані відповідачем.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що посилання на такі докази містяться у актах готовності об`єкта до експлуатації від 01 березня 2018 року (п.12) та від 28 травня 2019 року (п.12), копії яких містяться у матеріалах справи та в яких зазначено про сплату вказаних сум пайового внеску.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно з Актом готовності об`єкта до експлуатації від 01 березня 2018 року об`єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку (№4 на генплані в межах вулиць Проектована-1 Підстригача Проектована-3 в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області)» закінчений будівництвом та готовий до експлуатації. Замовник ТОВ «Ріелпогранбуд-3». Будівельні роботи виконувалися у строк: червень лютий 2017 року (арк. справи 100 том І).

Згідно з п.6 Акту загальна площа квартир становить 5 852,20 кв. м.

Кошти пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до договору №1, укладеного 26 лютого 2018 року з Сокільницькою сільською радою на суму 1 764 888 грн, сплачено в повному обсязі, згідно платіжного доручення №89 від 01 березня 2018 року (п.12 Акту).

Копія договору №1 від 26 лютого 2018 року та Додатку №1 до нього міститься у матеріалах справи (арк. арк. справи 65-67 том І).

На підставі вказаного вище Акту готовності об`єкта до експлуатації, 23 березня 2018 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області видано Сертифікат серія ЛВ №162180820344, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку (№4 на генплані в межах вулиць Проектована-1 Підстригача Проектована-3 в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області)» та підтверджено його готовність до експлуатації. Замовник ТОВ «Ріелпогранбуд-3». Загальна площа квартир 5 852,20 кв. м (арк. справи 71 том І).

14 серпня 2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України надано замовнику ТОВ Ріелпогранбуд-3» Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113182260320 на «Будівництво багатоквартирних житлових будинків (№№1,2,3,4,5,6 на генплані та підземного паркінгу №7 на генплані» в с. Сокільники (вул. Проектована-1 вул. Підстригача вул. Проектована-3) Пустомитівського району Львівської області І-ша черга будівництва житлові будинки №4,5,6 на генплані та трансформаторна підстанція №8 на генплані» (арк. справи 60 том І).

Згідно з Актом готовності об`єкта до експлуатації від 28 травня 2019 року об`єкт «Будівництво багатоквартирних житлових будинків (№№1,2,3,4,5,6 на генплані та підземного паркінгу №7 на генплані» в с. Сокільники (вул. Проектована-1 вул. Підстригача вул. Проектована-3) Пустомитівського району Львівської області І-ша черга будівництва 2-гий пусковий комплекс будинок №5 на генплані» закінчений будівництвом та готовий до експлуатації. Замовник ТОВ «Ріелпогранбуд-3». Будівельні роботи виконувалися у строк: серпень 2018 року березень 2019 року (арк. справи 91 том І).

Згідно з п.6 Акту загальна площа квартир становить 2 154,90 кв. м.

Кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до договору №1, укладеного 29 листопада 2018 року з Сокільницькою сільською радою на суму 595 487 грн, сплачено в повному обсязі, згідно платіжного доручення №86 від 10 травня 2019 року (п.12 Акту).

Копія договору №1 від 29 листопада 2018 року та Додатку до нього міститься у матеріалах справи (арк. арк. справи 62-64 том І).

На підставі вказаного Акту готовності об`єкта до експлуатації, 04 червня 2019 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Сертифікат серія ІУ №163191550886, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво багатоквартирних житлових будинків (№№1,2,3,4,5,6 на генплані та підземного паркінгу №7 на генплані» в с. Сокільники (вул. Проектована-1 вул. Підстригача вул. Проектована-3) Пустомитівського району Львівської області І-ша черга будівництва житлові будинки №4,5,6 на генплані та трансформаторна підстанція №8 на генплані» 2-гий пусковий комплекс будинок №5 на генплані» та підтверджено його готовність до експлуатації. Замовник ТОВ «Ріелпогранбуд-3». Загальна площа квартир 2 154,90 кв. м (арк. справи 107 том І).

Згідно з Актом готовності об`єкта до експлуатації від 05 серпня 2022 року об`єкт «Будівництво багатоквартирних житлових будинків №№1,2,3,4,5,6 на генплані та підземного паркінгу №7 на генплані в с. Сокільники (вул. Проектована-1 вул. Підстригача вул. Проектована-3 Пустомитівського району Львівської області. І-ша черга будівництва житлові будинки №№4,5,6 на генплані та трансформаторна підстанція №8 на генплані». 3 чергами та пусковими комплексами, черга №1 пусковий комплекс №3» закінчений будівництвом та готовий до експлуатації. Замовник ТОВ «Сокільники-Естейт». Будівельні роботи виконувалися у строк: грудень 2020 року травень 2022 року (арк. справи 82 том І).

Згідно з п.6 Акту загальна площа квартир становить 5 791,10 кв. м.

Кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до п.13 розділу І ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-ІХ від 20.09.2019 року, не сплачується (п.12 Акту).

На підставі вказаного Акту готовності об`єкта до експлуатації, 10 серпня 2022 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано Сертифікат №ІУ123220808590, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво багатоквартирних житлових будинків №№1,2,3,4,5,6 на генплані та підземного паркінгу №7 на генплані в с. Сокільники (вул. Проектована-1 вул. Підстригача вул. Проектована-3 Пустомитівського району Львівської області. І-ша черга будівництва житлові будинки №№4,5,6 на генплані та трансформаторна підстанція №8 на генплані». черга №1 пусковий комплекс №3» та підтверджено його готовність до експлуатації. Замовник ТОВ «Сокільники-Естейт». Загальна площа квартир 5 791,10 кв. м (арк. справи 68 том І).

У грудні 2023 року Сокільницька сільська рада звернулася до суду з цим позовом про стягнення з ТОВ «Сокільники Естейт» безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на суму 4 440 466,32 грн, з яких: 4 146 767,27 грн безпідставно збережені грошові кошти пайової участі з будівництва житла (згідно розрахунку: 2% від вартості 13 782,13 кв. м, вартістю 15 044 грн за 1 кв. м) та 293 699,05 грн безпідставно збережені грошові кошти пайової участі з будівництва нежитлової будівлі (згідно розрахунку: 4% від вартості 1 880,96 кв. м).

Проектом будівництва було передбачено будівництво 6-ти будинків №1, №2, №3, №4, №5, №6 та трансформаторної підстанції №8. Назва об`єкту «Будівництво багатоквартирних житлових будинків №№1, 2, 3, 4, 5, 6 на генплані та підземного паркінгу №7 на генплані в с. Сокільники (вул. Проектована-1-вул. Підстригача - вул. Проектована-3) Пустомитівського району Львівської області».

Предметом спору даної справи є сплата пайового внеску за будівництво будинків першої черги - №№ 4, 5, 6.

Дозвіл №IУ11319372202 на будівництво вищевказаного Об`єкту другої черги будинки №№1, 2, АДРЕСА_1 було видано 03.12.2019. На даний момент вказані будинки №№1,2,3 другої черги ще будуються та в експлуатацію не здані.

Дозвіл №ІУ113182660320 від 14.08.2018 на «Будівництво багатоквартирних житлових будинків №№1, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 на генплані та підземного паркінгу №7 на генплані в с. Сокільники (вул. Проектована-1-вул. Підстригача - вул. Проектована-3) Пустомитівського району Львівської області» - перша черга будівництва житлові будинки №4,5,6 на генплані та трансформаторна підстанція №8 на генплані» (арк. справи 60, том І).

Будинок №4 будувався протягом червня 2017 року лютого 2018 року, що підтверджується актом готовості об`єкта до експлуатації від 01.03.2018 року (арк.арк. справи 100-106, том І) (в п.4 якого зазначено, що будівництво розпочато на підставі декларації) та сертифікатом від 23 березня 2018 року (арк. справи 71, том І).

У зв`язку із будівництвом будинку №4 між ТОВ Ріелпогранбуд-3 (змінено назву на ТОВ Сокільники-Естейт) та Сокільницькою сільською радою було укладено договір про пайову участь №1 від 26.02.2018 (арк.арк. справи 65-66 том І), на виконання якого ТОВ Ріелпогранбуд-3 сплатило пайову участь у розмірі 1 764 888 грн.

Так, згідно акта готовності об`єкта до експлуатації від 01.03.2018 (арк.арк. справи 100-106, том І) було завершено будівництво житлового будинку №4 в межах вулиць Проектована-1 Підстригача Проектована-3, вартість будівництва становила 44 122,2 тис. грн та відповідно до п. 12 відповідачем було сплачено 1 764 888 грн пайової участі згідно платіжного доручення №89 від 01.03.2018.

Будинок №5 будувався протягом серпня 2018 року березня 2019 року, що підтверджується актом готовості об`єкта до експлуатації від 28.05.2019 (арк.арк. справи 91-97 том І) та сертифікатом від 28.05.2019 (арк. справи 107 том І).

У зв`язку із будівництвом будинку №5 між ТОВ Ріелпогранбуд-3 (змінено назву на ТОВ Сокільники-Естейт) та Сокільницькою сільською радою було укладено договір про пайову участь №1 від 29.11.2018 (арк. справи 62, том І), на виконання умов якого ТОВ Ріелпогранбуд-3 сплатило пайову участь у розмірі 595 487 грн.

Згідно акта готовності об`єкта до експлуатації від 28.05.2019 (арк. арк. справи 91-97, том І) було завершено будівництво житлового будинку №5 в межах вулиць Проектована-1 Підстригача Проектована-3, вартість будівництва становила 14 887,176 тис. грн та відповідно до п. 12 відповідачем було сплачено 595 487 грн пайової участі згідно платіжного доручення №86 від 10.05.2019.

Таким чином, ТОВ Сокільники-Естейт сплатило Сокільницькій сільській раді 2 360 375 грн пайової участі до здачі в експлуатацію житлових будинків №№ 4,5 по вул. Проектована-1 Підстригача Проектована-3.

Водночас суд першої інстанції не надав належної оцінки вищезазначеним обставинам та безпідставно не взяв до уваги здійснену оплату пайового внеску за результатами будівництва будинків №№ 4, 5 І-шої черги вищевказаного об`єкту будівництва.

Щодо будівництва будинку №6 вищевказаного об`єкту будівництва І-шої черги, то таке завершилось у 2022 році, що підтверджується Актом готовості об`єкта до експлуатації від 05.08.2022 (арк. справи 82-87, том І), яким завершено будівництво першої черги будинків №4, №5, АДРЕСА_5 , а також сертифікатом від 10.08.2022 (арк. справи 68, том І). Договір пайової участі щодо будинку №6 не укладався.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, на якій здійснювалось будівництво, була пустирем, у зв`язку з чим у замовника існувала необхідність у прокладенні забудовником інженерних мереж та комунікацій, зокрема електрики, газу, водопостачання та водовідведення, з міста Львова.

У зв`язку з наведеним, ТОВ «Сокільники-Естейт» отримало технічні умови на приєднання:

- до газорозподільної системи (арк. справи 129-137, том І);

- до електричних мереж (арк. справи 74-79, том І);

- до централізованих систем водопостачання та водовідведення (було надано договір про будівництво зовнішніх мереж (арк. справи 138-143).

Окрім цього, згідно дозволу на виконання будівельних робіт №IУ113182260320 від 14.08.2018 також передбачено будівництво трансформаторної підстанції №8, яка призначена забезпечувати безперебійну подачу електроенергії до житлових кварталів.

Таким чином, протягом 2017-2018 років замовником здійснено будівництво інженерних мереж. Судом встановлено, що на даний час, замовником не були передані у комунальну власність інженерні мережі у зв`язку з тим, що ним ще здійснюється будівництво другої черги об`єкта будівництва будинки №№1, 2, АДРЕСА_1 .

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

З прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» та відповідно виключення із Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов`язку замовника взяти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, виникла правова проблема щодо застосування норм у таких правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 виклала висновок щодо вирішення правової проблеми, пов`язаної з застосуванням норм права до правовідносин, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір.

Вказаний висновок полягає у тому, що враховуючи норму ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а отже, і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після втрати нею чинності.

Як підтверджується матеріалами справи, дозвіл № ІУ 113182660320 на будівництво частини Об`єкта будівництва, а саме «Будівництво багатоквартирних житлових будинків №№1, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 на генплані та підземного паркінгу №7 на генплані в АДРЕСА_6 » - перша черга будівництва житлові будинки №4,5,6 на генплані та трансформаторна підстанція №8 на генплані» отримано 14.08.2018 (ар.спр. 60, т.1).

Як вказує відповідач та не спростовано позивачем, на даний момент в експлуатацію здані лише будинки №№4, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та трансформаторна підстанція вищезазначеного об`єкта першої черги будівництва, однак будинки №№ 1,2, 3 об`єкта будівництва другої черги, що входять у єдиний об`єкт «Будівництво багатоквартирних житлових будинків №№1, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 на генплані та підземного паркінгу №7 на генплані в с. Сокільники ( АДРЕСА_6 » на даний момент в експлуатацію не здані.

Виходячи з викладеного, а також позиції Великої Палати Верховного Суду, правовідносини, які почалися 14.08.2018 продовжують тривати та будуть тривати до моменту здачі в експлуатацію будинків №№1,2,3 другої черги будівництва та інженерних мереж, збудованих Замовником.

Таким чином, суд першої інстанції зробив неправомірний висновок про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки така була виключена Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-ІХ від 20.09.2019. При цьому, необхідно зазначити, що місцевий господарський суд в своєму рішенні правильно зазначаючи номер дозволу на будівництво об`єктів будівництва першої черги -№ ІУ 113182660320, неправильно зазначив, що такий видано 07.12.2020.

А отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки дозвіл на будівництво частини Об`єкта будівництва, а саме «Будівництво багатоквартирних житлових будинків №№1, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 на генплані та підземного паркінгу №7 на генплані в АДРЕСА_7 ( АДРЕСА_6 » - перша черга будівництва житлові будинки №4,5,6 на генплані та трансформаторна підстанція №8 на генплані» відповідачем отримано 14.08.2018 (арк. спр. 60, т.1), будинки №№ 1, 2, АДРЕСА_1 другої черги будівництва Єдиного об`єкта в експлуатацію та інженерні мережі, необхідні для функціонування житлових будинків, не здані, до спірних правовідносин підлягає до застосування Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції станом на 14.08.2018, оскільки правовідносини щодо забудови земельної ділянки ще тривають.

Так, відповідно до ст. 40 «Про регулювання містобудівної діяльності», яка діяла станом на 14.08.2018, закріплювала обов`язок замовника будівництва, що має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту (крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Згідно ч. 11 ст. 40 вищевказаного Закону інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Як підтверджується матеріалами справи, договори про пайову участь щодо будинків №№ 4,5 були укладені між позивачем та відповідачем, виконані, що підтверджується платіжними дорученнями №89 від 01.03.2018 та №86 від 10.05.2019.

Вказана інформація є зазначена в Акті готовності до експлуатації від 01.03.2018 (арк.спр. 100-106, т.1) та в Акті готовності об`єкта до експлуатації від 28.05.2019 (арк. спр. 91-97, т.1). як передбачено вищезгаданою нормою ч.11 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин та зрештою передбачено п.6 ч.2 р. ІI Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», на які покликався суд першої інстанції в своєму рішенні.

Суд першої інстанції вказаних обставин не врахував та неправомірно стягнув з відповідача суму у розмірі 2 360 375 грн як сплату пайового внеску.

Згідно ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи.

А відтак рішення суду в цій частині є безпідставним.

Щодо решта суми, яку було стягнено рішенням суду першої інстанції, а саме 2 080 091,32 грн., то необхідно зазначити таке.

Доказів укладення договору про пайову участь щодо сплати пайового внеску на будівництво щодо будинку №6 та трансформаторної підстанції між позивачем та відповідачем матеріали справи не містять.

Водночас, з 01.01.2020 набрав чинності п. 13 р. І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX, згідно з яким ст. 40 виключено із тексту Закону «Про регулювання містобудівної діяльності».

Однак у розділі ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX передбачено порядок пайової участі замовника будівництва, який впроваджено законодавцем для:

-об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

-об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Згідно з абз. 1 п. 2 розділу ІІ Закону №132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. З 01.01.2020 у замовників будь-яких об`єктів будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Водночас в абз. 2 п. 2 розділу ІІ Закону №132-IX законодавець чітко визначив розмір та порядок пайової участі замовників будівництва у разі, якщо будівництво об`єктів було розпочато до внесення законодавчих змін (до 01.01.2020), якщо станом на 01.01.2020 такі об`єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, але обов`язок щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі не перестав існувати після 01.01.2020.

Тобто, законодавець у вищевказаному випадку сплату пайового внеску ставить не в залежність від укладення договору, а в залежність від встановленого Законом на момент виникнення спірних правовідносин обов`язку сплатити пайовий внесок.

А отже, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було отримало технічні умови на приєднання: до газорозподільної системи (арк. справи 129-137, том І); до електричних мереж (арк. справи 74-79, том І); до централізованих систем водопостачання та водовідведення (було надано договір про будівництво зовнішніх мереж (арк. справи 138-143).

Окрім цього, згідно дозволу на виконання будівельних робіт №IУ113182260320 від 14.08.2018 також було передбачено будівництво трансформаторної підстанції №8, яка призначена забезпечувати безперебійну подачу електроенергії до житлових кварталів.

Таким чином, протягом 2017-2018 років замовником здійснено будівництво інженерних мереж. На даний час, інженерні мережі не були передані замовником у комунальну власність у зв`язку з тим, що ним ще здійснюється будівництво другої черги об`єкта будівництва. При цьому, законодавцем не встановлено чітко строків передачі інженерних мереж у комунальну власність.

З огляду на вищевикладене, враховуючи позицію Верховного Суду, апеляційний суд дійшов висновку, що строк виконання зобов`язання щодо сплати пайового внеску не настав.

Такий обов`язок виникне після здачі в експлуатацію збудованого об`єкту (в даному №№1,2,3 другої черги, які входять в єдиний об`єкт будівництва), а також передачі інженерних мереж у комунальну власність, котрі можуть бути передані лише після завершення будівництва об`єкта.

Колегія суддів звертає увагу також на те, що відповідач в судовому засіданні не заперечив щодо необхідності сплати пайового внеску, навпаки зазначив про необхідність перерахунку такого на підставі ч.5 ст.30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, у зв`язку із збудованими інженерними мережами, а також подав клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи щодо визначення вартості збудованих інженерних мереж.

Однак, проведення такої експертизи в межах даної справи є недоцільним, з тих підстав, що на момент звернення із позовною заявою строк виконання зобов`язання щодо сплати пайового внеску не настав, а тому відсутня потреба у встановленні вартості збудованих інженерних мереж на суму якої може бути зменшено розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За викладених обставин, позовні вимоги в цій частині є передчасними та такими, що не підлягають до задоволення.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Беручи до уваги все наведене вище, враховуючи вищенаведені положення чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, колегія суддів вважає помилковим задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України в сумі 4 440 466,32 грн.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 275 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про: задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокільники-Естейт», скасування рішення Господарського суду Львівської області від 23 квітня 2024 року у справі №914/3777/23 та прийняття нового рішення про відмову в задоволені позову.

Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи положення ст.129 ГПК України, з Сокільницької сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокільники-Естейт» слід стягнути 99 910,50 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Судовий збір за подання позову слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.129, 236, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сокільники-Естейт задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 23 квітня 2024 року у справі №914/3777/23 скасувати.

Прийняти нове рішення. У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Сокільницької сільської ради (81130, Львівська область, Львівський район, с. Сокільники, вул. Січових Стрільців, 1; ідентифікаційний код 04369682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокільники-Естейт» (81130, Львівська область, Львівський район, с. Сокільники, вул. Героїв Крут, 4А; ідентифікаційний код 40697190) 99 910,50 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови видати наказ.

Матеріали справи №914/3777/23 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку, у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 25 листопада 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.