Постанова

від 05.11.2024 по справі 910/4440/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. Справа№ 910/4440/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Павлов Р.В.

від відповідача: Шевченко Є.В.

при розгляді апеляційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2024

про призначення експертизи

у справі № 910/4440/24 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Приватного підприємства «ВЕРОНА 9»

про стягнення 31487396,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/4440/24 призначено у справі №910/4440/24 комплексну судову будівельно-технічну та судово-економічну експертизи, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експерти.

Ухвала мотивована тим, що враховуючи, що для аналізу та встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, а саме - визначення чи належать певні приміщення та об`єкти до відповідних категорій, визначених п. 4.2 Порядку, необхідним є застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації, суд приходить до висновку, що для роз`яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання й без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті. Суд зазначає, що встановлення приналежності спірного майна до тих чи інших видів об`єктів потребує спеціальних знань у галузі будівництва, оскільки вирішення зазначеного питання лише на підставі тлумачень відповідних будівельних стандартів, норм законодавства у сфері будівництва є неможливим, так як потребує застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень й не може бути зроблено господарським судом самостійно без проведення судової експертизи. На підставі вищезазначеного, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, з урахуванням того, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору, суд дійшов висновку про призначення у справі №910/4440/24 судової експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста від 18.09.2024 у справі № 910/4440/24. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити провадження у справі. Ухвалити рішення, яким скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва 18.09.2024 у справі № 910/4440/24, а направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва. Судові витрати покласти на відповідачів, стягнувши їх на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сумі 2 422,4 грн.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник зазначає, що технічна інвентаризація передбачає проведення кваліфікованим інженером комплексу заходів з виїздом на об`єкт, зокрема, кваліфікованим інженером визначається склад та площа будівлі. Тобто при проведенні робіт з інвентаризації на завершеному будівництвом об`єкті кваліфікований інженер оглядає усі збудовані приміщення та класифікує їх до відповідних категорій, що визначені Інструкцією та передбачені формою технічного паспорту.

На думку скаржника, відповіді на питання може надати особа, яка пройшла професійну атестацію та отримала кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт із технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна та якою вже проведено технічну інвентаризацію об`єкту по цьому об`єкту. Департаментом зроблено розрахунок за об`єктом «будівництво житлового комплексу об`єктами громадського призначення та дитячим дошкільним закладом на перетині вул. Академіка Глушкова та Академіка Заболотного, вул. Академіка Заболотного, 1 у Голосіївському районі м. Києва» на підставі Технічних паспортів ТОВ «ЖИТЛОЕКСПЕРТ» від 28.01.2021 (інвентаризаційні справи № 0814ЖЕ та № 0815ЖЕ). В технічних паспортах ТОВ «ЖИТЛОЕКСПЕРТ» зазначені основні характеристики, відомості, що характеризують об`єкт нерухомості та його складові. Тобто висновок експерта у цій справі можуть замінити інші засоби доказування, а саме технічні паспорти збудованого об`єкта, які наявні в матеріалах справи, оскільки суд першої інстанції поставив 3 питання щодо того, які приміщення збудовані у житлових будинках.

Скаржник зазначає про те, що суд попередньої інстанції, призначаючи експертизу у справі та зупиняючи провадження у ній, не навів обґрунтування необхідності залучення спеціальних знань для вирішення даної справи за тим предметом і підставою позову, що були визначені прокурором, не зазначив, у чому полягала потреба у спеціальних знаннях та яких саме спеціальних знань не вистачає суду для вирішення спору по суті, не обґрунтував, зокрема, доцільності встановлення збудованих об`єктів відповідачем поза межами земельних ділянок. Судом не зазначене, навіщо встановлювати чи відносяться побудовані відповідачем об`єкти водопостачання та каналізування поза межами земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 8000000000:79:392:0038, 8000000000:79:392:0301 та 8000000000:79:392:0302 до переліку об`єктів визначених у п. 4.2 Порядку, оскільки Департамент не нараховував пайову участь на об`єкти водопостачання та каналізування.

Також скаржник зазначає про те, що питання нарахування та сплати пайового внеску у цій справі мають вирішуватись відповідно до положень нормативно-правових актів станом на 14.04.2021. Однак, з 01.01.2020 частину 5 статтю 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено на підставі Закону № 132-IX від 20.09.2019 і наразі механізм щодо зменшення коштів пайової участі на суму кошторисної вартості будівництва інженерних мереж, які розташовані поза межами земельної ділянки відсутній. Тобто питання «чи відносяться побудовані відповідачем об`єкти водопостачання та каналізування поза межами земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 8000000000:79:392:0038, 8000000000:79:392:0301 та 8000000000:79:392:0302 до переліку об`єктів визначених у п. 4.2 Порядку» не відноситься до предмету розгляду у цій справі та підстав позовної заяви Департаменту.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі судової справи між суддями справу № 910/4440/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 поновлено Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/4440/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/4440/24. Призначено справу № 910/4440/24 до розгляду у судовому засіданні 05.11.2024.

Явка учасників справи та їх позиції

Представник позивача у судовому засіданні 05.11.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/4440/24, ухвалити рішення, яким скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва 18.09.2024 у справі № 910/4440/24, а направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.09.2024 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, на розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Приватного підприємства "ВЕРОНА 9" (далі - відповідач) на користь Департамента економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) пайовий внесок у сумі 31 487 396,09 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач, як забудовник житлових будинків №1 літ. А, №2 літ. А секція 1 та №2 літ. А секція 2 у м. Києві на вул. Заболотного, 1, які введені в експлуатацію, не звернувся із заявою про визначення розміру пайового внеску та не сплатив його, чим порушив права та інтереси територіальної громади міста Києва та Департаменту.

Заперечуючи проти вимог позову відповідач звертає увагу на те, що ним було збудовано водопровідні та каналізаційні інженерні мережі у зв`язку із чим сума пайового внеску має бути зменшена на суму вартості збудованих мереж. Крім того, відповідач зазначає, що у складі об`єкта будівництва заплановано будівництво дитячого дошкільного закладу, що відноситься до об`єктів соціальної інфраструктури. Відповідач також не погоджується із розрахунком пайової участі зробленого позивачем, оскільки останнім брався в розрахунок показник опосередкованої вартості спорудження житла в м. Києві станом на 01.01.2024 встановленого Міністерством розвитку громад та територій в наказі №72 від 01.01.2024, тоді як, відповідач вважає, що потрібно було брати до уваги наказ Міністерства розвитку громад та територій №119 від 20.05.2021.

Відповідачем також надавались заперечення щодо того, що при розрахунку пайового внеску позивач враховував технічні приміщення, які знаходяться у житловому будинку №1, житловому будинку №2 секція №1 та №2 , які є складовими частинами Об`єкта: "Будівництво житлового комплексу з об`єктами громадського призначення та дитячим дошкільним закладом на перетині вул. Академіка Глушкова та Академіка Заболотного, вул. Академіка Заболотного, 1 у Голосіївському районі м. Києва», частина яких за твердженнями відповідача входять до переліку приміщень, визначених в п. 4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва та щодо яких відповідач не має обов`язку сплачувати пайову участь.

21.06.2024 відповідачем були подані клопотання про призначення експертизи у даній справі з переліками запропонованих ним питань, а 17.09.2024 відповідач подав уточнені клопотання про призначення експертизи з уточненим переліком питань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/4440/24 призначено у справі №910/4440/24 комплексну судову будівельно-технічну та судово-економічну експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, викладеним в ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/4440/24, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно з ч.1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Визначення, чи потребує вирішення спірного питання застосування спеціальних знань експертів, чи ні, віднесено до компетенції суду. У разі, коли суд потребує висновків фахівця з питань, що відносяться до предмету доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть змінити інші засоби доказування, він вправі призначити експертизу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача пайовий внесок у сумі 31 487 396,09 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, зазначені вимоги мотивовані тим, що позивач, як забудовник житлових будинків №1 літ. А, №2 літ. А секція 1 та №2 літ. А секція 2 у м. Києві на вул. Заболотного, 1, які введені в експлуатацію, не звернувся із заявою про визначення розміру пайового внеску та не сплатив його, чим порушив права та інтереси територіальної громади міста Києва та Департаменту.

Так, рішенням Київської міської ради №411/1415 від 15.11.2016 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок). Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

У п. 4.2 Порядку визначено перелік об`єктів щодо яких не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури замовники у разі нового будівництва та/або реконструкції на території міста Києва.

Як вбачається з пояснень викладених позивачем у позові, при розрахунку ним суми пайового внеску бралися до уваги дані по площі приміщень наведені у технічних паспортах житлового будинку №1, житлового будинку №2 секції №1 та №2 у м. Києві на вул. Заболотного, 1.

Беручи до уваги експлікації приміщень у них міститься інформація про кількість приміщень та їх площу. Натомість, відповідач зазначає, що неможливо встановити, які з цих приміщень віднесені до тих, на які не підлягає нарахування пайового внеску відповідно до п. 4.2 Порядку.

Таким чином, в рамках розгляду даного позову підлягає з`ясуванню питання щодо того які приміщення в житлових будинках №1 та №2 (секція №1,№2), які побудовані у складі Об`єкта «Будівництво житлового комплексу з об`єктами громадського призначення та дитячим дошкільним закладом на перетині вул. Академіка Глушкова та Академіка Заболотного, вул. Академіка Заболотного, 1 у Голосіївському районі м. Києва » та яка їх загальна площа згідно відомостей, що містяться у Технічному паспорті на ці будинки, відносяться до об`єктів, що визначені в п.4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради 19.12.2019 №460/8033).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про необхідність встановлення, чи відносяться побудовані відповідачем об`єкти водопостачання та каналізування поза межами земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 8000000000:79:392:0038, 8000000000:79:392:0301 та 8000000000:79:392:0302 до переліку об`єктів визначених у п. 4.2 Порядку.

Таким чином, аналіз та встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, а саме - визначення чи належать певні приміщення та об`єкти до відповідних категорій, визначених п. 4.2 Порядку, не входить до компетенції та не може бути здійснено господарським судом самостійно, без залучення відповідних фахівців, тому є необхідним застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень і такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації, у зв`язку із чим, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду про те, що для роз`яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання й без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті.

Також колегія суддів апеляційної інстанції враховує те, що встановлення приналежності спірного майна до тих чи інших видів об`єктів потребує спеціальних знань у галузі будівництва, оскільки вирішення зазначеного питання лише на підставі тлумачень відповідних будівельних стандартів, норм законодавства у сфері будівництва є неможливим, так як потребує застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень й не може бути зроблено господарським судом самостійно без проведення судової експертизи.

Таким чином, проаналізувавши зміст позовних вимог, зміст питань, поставлених на вирішення судової експертизи оскаржуваною ухвалою суду, з урахуванням обставин даної справи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про необхідність призначення у справі експертизи.

Поставлені судом питання мають значення для справи, відповідають орієнтовному переліку питань згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (зі змінами) і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, тому для з`ясування цих обставин є необхідність у призначенні судової експертизи.

Перевіривши питання, поставлені місцевим господарським судом на вирішення експертизи, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що встановлення обставин, що входять до предмета доказування, може бути здійснено лише за наявності спеціальних знань у будівельно-технічній сфері, тоді як суд не наділений відповідною спеціальністю для вирішення таких питань.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що предметом доказування у даній справі та обставинами, які складають предмет дослідження, є обставини, чи відносяться побудовані об`єкти до об`єктів, що визначені в п.4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва та чи відносяться побудовані відповідачем об`єкти водопостачання та каналізування поза межами земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 8000000000:79:392:0038, 8000000000:79:392:0301 та 8000000000:79:392:0302 до переліку об`єктів визначених у п. 4.2 Порядку, тобто зазначені питання потребують спеціальних знань, з урахуванням того, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про призначення у справі № 910/4440/24 судової експертизи.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права, при цьому, виходячи із принципу диспозитивності господарського судочинства, господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції і така оцінка повинна ґрунтуватись на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з урахуванням сукупності всіх обставин. У випадку, якщо суд приходить до висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання експерта, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед ним ряд питань.

Згідно зі ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто, закінчення строку визначається вказівкою на подію. Крім того, перелік підстав відкладення розгляду справи не є вичерпним, а зупинити провадження у справі господарський суд може лише з підстав, установлених законом.

За наявності викладених у ч.1 ст. 228 ГПК України обставин суд вправі зупинити провадження у справі. Водночас, якщо зазначені процесуальні дії можливо виконати в межах строків для розгляду справи, встановлених ст.ст. 177, 195 ГПК України, суд не позбавлений права, не зупиняючи провадження у справі, відкласти розгляд справи.

У зв`язку із призначенням у справі судової експертизи матеріали справи підлягають направленню до експертної установи, а відсутність матеріалів справи у суді унеможливлює подальший розгляд справи, тому суд першої інстанції юридично правильно зупинив провадження у справі до отримання висновків судової експертизи.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Апеляційний господарський суд звертається до практики Європейського суду з прав людини у справі "Літвінюк проти України", в пункті 22 якого Суд зазначив, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявника (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Фрідлендер проти Франції" [ВП] [GC], заява N 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).

Зупинення провадження у справі обумовлене наявністю обставин, які є підставою для такого зупинення в силу вимог процесуального закону, та які мають істотне значення для правильного вирішення спору, тому зупинення провадження у цій справі на час проведення експертизи є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим не може вважатись затягуванням розгляду справи та не свідчить про порушення судом частини 1 статті 6 Конвенції.

Доводи скаржника про те, що судом не зазначене, навіщо встановлювати чи відносяться побудовані відповідачем об`єкти водопостачання та каналізування поза межами земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 8000000000:79:392:0038, 8000000000:79:392:0301 та 8000000000:79:392:0302 до переліку об`єктів визначених у п. 4.2 Порядку, оскільки Департамент не нараховував пайову участь на об`єкти водопостачання та каналізування, оцінюється колегією суддів апеляційної інстанції критично, оскільки в оскаржуваній ухвалі зазначено, що заперечуючи проти вимог позову відповідач звертає увагу на те, що ним було збудовано водопровідні та каналізаційні інженерні мережі, у зв`язку із чим сума пайового внеску має бути зменшена на суму вартості збудованих мереж.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що скаржником не наведено порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, такі аргументи були почуті, враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржена ухвала є вмотивованою, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята відповідно до вимог процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/4440/24 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/4440/24 слід залишити без змін.

Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/4440/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/4440/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали справи № 910/4440/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Постанова підписана 26.11.2024, зокрема, у зв`язку із перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич