Постанова

від 20.11.2024 по справі 908/855/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2024 рокум. ДніпроСправа № 908/855/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 (суддя Ніколаєнко Р.А.; повне судове рішення складено 03.07.2023) у справі № 908/855/22

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-резерв», м. Запоріжжя,-

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заяви з грошовими вимогами і ухвали місцевого господарського суду.

Головне управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про визнання грошових вимог у справі № 908/855/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-резерв» у сумі 203591,72 грн, які складаються з 132495,30 грн податкових зобов`язань, 71096,42 грн штрафних санкцій та ґрунтуються на податкових-повідомленнях рішеннях, прийнятих контролювальним органом внаслідок порушення боржником вимог податкового законодавства.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання грошових вимог у справі № 908/3614/21.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що грошові вимоги контролювального органу у даному випадку виникли після визнання боржника банкрутом, оскільки вони ґрунтуються на податкових повідомленнях-рішеннях від 26.01.2023, своєю чергою постанова про визнання боржника банкрутом прийнята місцевим господарським судом 26.04.2022, тому відмовив у визнанні цих вимог через обмеження, встановлені частиною першою статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023 у справі № 908/3614/21 скасувати і ухвалити рішення, яким грошові вимоги задовольнити у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що грошові зобов`язання, відмова у визнанні якого є предметом апеляційного оскарження, утворилися не на підставі податкових повідомлень-рішень, а внаслідок порушення боржником податкового законодавства у період ведення господарської діяльності з 2017 року по 2020 рік, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство і визнання боржника банкрутом, а надані господарському суду податкові повідомлення-рішення є лише документальним оформленням податкових зобов`язань та передбачених податковим законодавством штрафних санкцій за їх невиконання.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Інші учасники провадження у справі відзив на апеляційну скаргу не надали.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.08.2023, постановленою колегією у складі суддів Коваль Л.А. (доповідач), Мороза В.Ф., Чередка А.Є., відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі № 908/855/22.

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 14.03.2024, прийнятою колегією у складі суддів Коваль Л.А. (доповідач), Мороза В.Ф., Чередка А.Є. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі № 908/855/22 задовольнив частково. Визнав грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України у справі № 908/855/22 у сумі 132495,30 грн податкових зобов`язань і 33370,75 грн пені, відмовив у визнанні грошових вимог у сумі 37725,67 грн штрафних санкцій.

Відмовляючи у задоволенні грошових вимог в частині визначеної зазначеними ППР суми штрафних санкцій, апеляційний господарський суд зазначив, що штраф накладено спірними ППР, прийнятими після відкриття провадження у справі про банкрутство, тобто штрафні санкції застосовані під час дії мораторію, що суперечить положенням частини третьої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства.

Верховний Суд постановою від 02.07.2024 скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 908/855/22 в частині відхилення грошових вимог контролювального органу у сумі 37725,67 грн. Справу 908/855/212 у скасованій частині Верховний Суд передав на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 908/855/22, Верховний Суд зазначив, що апеляційний господарський суд відмовив у визнанні грошових вимог в частині штрафних санкцій у сумі 37725,67 грн, виходячи не з моменту виникнення основного зобов`язання і штрафних санкцій, а з моменту їх документального оформлення, тому під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати момент виникнення податкового зобов`язання і момент його невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій.

У судовому засіданні 20.11.2024 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частину постанови.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 29.06.2022 відкрив провадження у справі № 908/855/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Зап-екоінвест».

Господарський суд Запорізької області постановою від 31.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-резерв» визнав банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру у справі № 908/855/22.

Головне управління ДПС у Запорізькій Державної податкової служби України провело документальну позапланову невиїзну перевірка за період діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-резерв» з 01.01.2017 по 09.11.2022, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 09.11.2022, з питань єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 09.11.2022, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 09.11.2022, за результатами якої склало акт № 2660/08-01-07-01/32977112 від 18.1.2022.

За порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-резерв» податкового законодавства, Головне управління ДПС у Запорізькій області ухвалило податкові повідомлення-рішення, як-от:

-ППР «форми Р» № 15142/13-01-07-04 від 27.12.2022 на суму 197471,72 грн, з яких 132495,30 грн основне зобов`язання, 33370,75 грн штрафні санкції;

-ППР «форми ПС» № 15144/13-01-07-04 від 27.12.2022 на суму 6120,00 грн штрафних санкцій.

Також, у відповідності до підпункту 129.1.1 пункту 129.11 статті 129 Податкового кодексу України, кредитором нарахована боржнику пеня з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1201653,10 грн та з податку на додану вартість в сумі 31605,67 грн.

6.Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Об`єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про визнання грошових вимог у справі про банкрутство, які ґрунтуються на заборгованості боржника з виконання податкового зобов`язання, визначеного контролювальним органом шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень.

Предметом апеляційного розгляду є питання правомірності відмови місцевим господарським судом у задоволенні заяви про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство.

Після скасування Верховним Судом постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2024 в частині відмови у визнанні грошових вимог контролювального органу у сумі 37725,67 грн, яка є штрафними санкціями застосованими податковим органом внаслідок прийняття податкових повідомлень-рішень, апеляційний господарський суд під час нового розгляду апеляційної скарги, надає оцінку правомірності грошових вимог лише в частині 37725,67 грн штрафу.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, що виникли з такої участі.

Кредитором є юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (абзац 1 частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновок Верховного Суду в постанові від 20.06.2019 у справ № 915/535/17).

Головне управління ДПС у Запорізькій області на підтвердження наявності перед ним у Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-резерв» грошових зобов`язань, надало два податкових повідомлення рішення від 27.12.2022.

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, яким відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктами 14.1.156, 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено таке:

- податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

- податкове повідомлення-рішення письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Натомість згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020, прийнятої за результатами розгляду справи № 904/1693/19, дійшла висновку, що аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень Податкового кодексу України, дає змогу дійти висновку про те, що для визначення статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, тому вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника. Верховний Суд дійшов висновку, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. При цьому неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

В податковому законодавстві податковий обов`язок включає в себе обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу України).

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (пункт 37.2 статті 37 Податкового кодексу України).

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі № 380/7694/20 наведено висновок, що за загальним правилом обов`язок з обчислення суми податкового зобов`язання і зазначення такої у відповідній податковій декларації покладено на платників податків (крім випадків, передбачених Податковим кодексом України). Строк для сплати податкового зобов`язання становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (крім випадків, встановлених цим Кодексом). Якщо під час проведення перевірки контролюючий орган встановить порушення платником податків вимог податкового законодавства, що призвело до заниження у податковому (звітному) періоді суми податкового зобов`язання з відповідного податку та/або збору, обов`язок з визначення суми такого заниження покладено на контролюючий орган. За змістом статті 58 Податкового кодексу України визначення контролюючим органом такої суми відбувається за кожним видом податку та/або збору шляхом надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у якому також у випадках, визначених Податковим кодексом України, визначається сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Така сума коштів, до якої входить сума податкового зобов`язання та сума штрафних (фінансових) санкцій, є грошовим зобов`язанням платника податків».

Таким чином, у разі добросовісного виконання платником податків податкового обов`язку, платник податків уникає наслідків порушення податкового законодавства (зокрема, покладення на нього штрафних санкцій визначених Податковим кодексом України), а податковий орган може належно виконати обов`язок з реєстрації, перевірки та обліку платників податків тощо. Водночас у випадку, коли платник податку в установлені строки не подає декларації або дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, контролювальний орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань та надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 15.12.2020, прийнятої за результатами розгляду справи № 904/1693/19, положення пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України встановлюють загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язують з цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку.

Своєю чергою, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 зазначив, що для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

Крім того, положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони на звернення кредитора з конкурсними грошовими вимогами до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 25.07.2023, прийнятої за результатом розгляду справи № 922/5231/21.

На підтвердження грошових вимог контролювальний орган надав місцевому господарському суду два податкові повідомлення-рішення від 27.12.2022, згідно з якими відображені у цих ППР грошові зобов`язання виникли до відкриття провадження у справі № 908/855/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-резерв».

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Надаючи оцінку наданим податковим органом доказам, місцевий господарський суд помилково керувався не моментом виникнення основного зобов`язання і штрафних санкцій, а моментом їх документального оформлення. Водночас апеляційний господарський суд зазначає, що згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 16.04.2024, прийнятої за результатом розгляду справи № 926/869-б/23, якщо основне податкове зобов`язання і момент його невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, виникло у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, відповідно, незалежно від часу документального оформлення таких зобов`язань податковим органом, такі вимоги, у тому числі штраф за невиконання податкового зобовязання, повинні вважатися конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.

З огляду на викладене, заявлені контролювальним органом грошові вимоги та підтверджені доданими до заяви двома податковими повідомленнями-рішеннями, які містять, зокрема, вимоги за штрафними санкціями (37725,67 грн), сума яких у розумінні підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є грошовим зобов`язанням, виникли до 29.06.2022, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тому підлягають визнанню.

Апеляційний господарський суд зазначає, що Центральний апеляційний господарський суд постановою від 14.03.2024, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2024, визнав грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області у справі № 908/855/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-резерв» у сумі 132495,30 грн податкових зобов`язань і 33370,75 грн пені.

Під час нового розгляду апеляційної скарги у скасованій Верховним Судом частині постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 908/855/22, апеляційний господарський суд у складі нової колегії суддів ухвалює рішення про визнання грошових вимог у сумі 37725,67 грн, які є штрафними санкціями, застосованими податковим органом відповідно до ухвалених ним ППР.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що наявні передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування рішення і ухвалення нового рішення.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати скаржника щодо сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та розгляд апеляційної скарги покладаються на боржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023 у справі № 908/855/22 задовольнити.

Скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.06.2023, постановлену за результатами розгляду грошових вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України у справі № 908/855/22, в частині відхилення 37725,67 грн штрафних санкцій.

Ухвалити нове судове рішення.

Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України у справі № 908/855/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-резерв» у сумі 37725,67 грн штрафних санкцій.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 27.11.2024

Головуючий суддяЮ ПАРУСНІКОВ

СуддяТ. ВЕРХОГЛЯД

СуддяО. ІВАНОВ