Ухвала

від 26.11.2024 по справі 904/120/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

26.11.2024м. ДніпроСправа № 904/120/24 (904/4216/24)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А.,

за участю секретаря судового засідання Скорик Н.О.

та представників:

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження об`єднану справу

за позовом позивача-1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

та позивача-2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Альбува" (49000, місто Дніпро, вулиця Святослава Хороброго, будинок 11; ідентифікаційний код 36120767)

про захист прав споживача та визнання майнових прав на об`єкт інвестування

в межах розгляду справи №904/120/24

за заявою ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбува" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Святослава Хороброго, будинок 11; ідентифікаційний код 36120767)

про визнання банкрутом

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду 25.09.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач-1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбува" (далі - відповідач) в якій він просить суд визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , майнові права на об`єкт незвершеного будівництва - квартиру будівельний № 87 проєктною загальною площею 92,84 кв. м в багатоповерховому житловому будинку готельного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою господарського суду від 30.09.2024 у справі №904/120/24 (904/4216/24) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 15.10.2024.

Також, до господарського суду 25.09.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі - позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбува" (далі - відповідач) в якій вона просить суд визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , майнові права на об`єкт незвершеного будівництва - квартиру будівельний № 87 проєктною загальною площею 92,84 кв. м в багатоповерховому житловому будинку готельного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою господарського суду від 30.09.2024 у справі №904/120/24 (904/4217/24) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 15.10.2024. Також постановлено об`єднати справу №904/120/24 (904/4217/24) за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбува" в одне провадження зі справою №904/120/24 (904/4216/24) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбува", присвоївши єдиний унікальний номер справи 904/120/24 (904/4216/24).

До господарського суду 10.10.2024 від позивача-1 ОСОБА_1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №47223/24 від 10.10.2024) про збільшення розміру позовних вимог.

До господарського суду 10.10.2024 від позивача-2 ОСОБА_2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №47226/24 від 10.10.2024) про збільшення розміру позовних вимог.

До господарського суду 14.10.2024 надійшла спільна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову (вх. суду №47522/24 від 14.10.2024).

Ухвалою господарського суду від 15.10.2024 відкладено підготовче засідання на 12.11.2024. Призначено розгляд заяви позивача-1 ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог (вх. суду №47223/24 від 10.10.2024) до розгляду у підготовчому засіданні на 12.11.2024. Призначено розгляд заяви позивача-2 ОСОБА_2 про збільшення розміру позовних вимог (вх. суду №47226/24 від 10.10.2024) до розгляду у підготовчому засіданні на 12.11.2024. Призначено розгляд заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову (вх. суду №47522/24 від 14.10.2024) до розгляду у підготовчому засіданні на 12.11.2024.

До господарського суду 21.10.2024 від позивача-1 ОСОБА_1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшли письмові пояснення (вх. суду №48597/24 від 21.10.2024) до заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову.

До господарського суду 21.10.2024 від позивача-2 ОСОБА_2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшли письмові пояснення (вх. суду №48598/24 від 21.10.2024) до заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду від 12.11.2024 відкладено розгляд заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову (вх. суду №47522/24 від 14.10.2024) у судовому засіданні на 26.11.2024 на 12:50 год, зобов`язавши позивачів надати до господарського суду пояснення щодо наявності вчинення іншими особами дій з відчуження майнових прав/реєстраційних дій відносно квартири будівельний АДРЕСА_4 .

Ухвалою господарського суду від 12.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбува" про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 10.10.2024 залишено без руху.

До господарського суду 14.11.2024 від позивача-1 ОСОБА_1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №52842/24 від 14.11.2024) про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду від 14.11.2024 продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариство з обмеженою відповідальністю "Альбува" про захист прав споживача та визнання майнових прав на об`єкт інвестування. Призначено підготовче засідання на 26.11.2024 о 12:50 год.

До господарського суду 18.11.2024 від позивача-1 ОСОБА_1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №53252/24 від 18.11.2024) про зменшення позовних вимог.

До господарського суду 18.11.2024 від позивача-2 ОСОБА_2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №53255/24 від 18.11.2024) про зменшення позовних вимог.

До господарського суду 19.11.2024 від позивача-1 ОСОБА_1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла додаткова заява (вх. суду №53571/24 від 19.11.2024) про зменшення позовних вимог.

До господарського суду 25.11.2024 від позивача-1 ОСОБА_1 за допомогою системи "Електронний суд" на виконання ухвали суду від 12.11.2024 надійшли письмові пояснення (вх. суду №54425/24 від 25.11.2024) по справі.

До господарського суду 25.11.2024 відпозивача-2 ОСОБА_2 за допомогою системи "Електронний суд" на виконання ухвали суду від 12.11.2024 надійшли письмові пояснення (вх. суду №54427/24 від 25.11.2024) по справі.

У підготовче засідання 26.11.2024 повноважні представники сторін не з`явилися. Про дату час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у підготовчому засіданні 26.11.2024 заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (вх. суду №47522/24 від 14.10.2024) про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, з урахуванням заяви (вх. суду №47525/24 від 14.10.2024), господарський суд встановив.

Відповідно до статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; встановленням обов`язку вчинити певні дії (стаття 137 Господарського процесуального кодекску України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Предметом даного спору є вимога позивачів-1,2 про визнання за ними майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва - квартиру АДРЕСА_5 , проектною загальною площею 92,84 кв.м. в багатоповерховому житловому будинку готельного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивачі-1,2 просять вжити запобіжних заходів та забезпечити позовні вимоги наступним шляхом:

- заборонити відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Альбува" (ідентифікаційний код 36120767) та розпоряднику майна арбітражному керуючому Шершень

Юрію Сергійовичу (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) вчиняти будь-які дії з відчуження майнових прав на квартиру будівельний № 87 проєктною загальною площею 92,84 кв.м в багатоповерховому житловому будинку готельного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_3 ;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Альбува" (ідентифікаційний код 36120767), розпоряднику майна арбітражному керуючому Шершень Юрію Сергійовичу (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), всім державним реєстраторам суб`єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб`єктам державної реєстрації, вчиняти реєстраційні дії відносно квартири будівельний № 87 проєктною загальною площею 92,84 кв. м в багатоповерховому житловому будинку готельного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_3 , крім ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) і ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

В доповнення до поданої заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, позивачами-1,2 подано ряд письмових пояснень, з метою обґрунтування належності вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову.

Так, відповідно до поданих письмових пояснень до заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, позивачами-1,2 обґрунтування необхідності вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, виходить з наступного:

- наявністю кримінального провадження №12018170020001699 від 13.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 355 КК України, стосовно боржника;

- мотивувальною частиною рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 16.08.2023 у справі № 545/186/23, відповідно якого вказано про неправомірні дії директора боржника;

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 07 червня 2018 року у справі № 5027/398-б/2012 Верховний суд України висловив позицію, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Отже необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є перебування майна у власності відповідача.

Крім цього, у цій же справі Верховний суд вказує на те, що вказані заходи забезпечення позову ("арешт") не пов`язані з правовою суттю позовних вимог і їх невжиття жодним чином не впливає на виконання рішення суду у спорі за позовом, предметом якого є визнання результатів аукціону недійсним. При цьому суд також зазначив, що заходи забезпечення позову, про які просить заявник, могли би бути адекватними позовній вимозі про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на майно тощо.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У відповідності до приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні ЄСПЛ Волошин проти України зазначено - ключовим для концепції справедливого розгляду справи є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін (див. рішення у справі Стіл та Морріс проти Сполученого Королівства (Steel and Morris v. the United Kingdom), заява № 68416/01, п. 59, ECHR 2005). Принцип рівності сторін вимагає справедливого балансу між сторонами, і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (див. рішення від 26 травня 2009 року у справі Бацаніна проти Росії (Batsanina v. Russia), заява № 3932/02, § 22).

Матеріалами справи, не підтверджено намірів, з боку посадових осіб боржника та розпорядника майна, щодо відчуження прав власності на об`єкт незавершеного будівництва розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Стосовно посилання позивачів-1,2 на наявністю кримінального провадження №12018170020001699 від 13.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 355 КК України, стосовно боржника (його посадових осіб) та проведенням досудового розслідування, господарський суд зазначає наступне.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018170020001699 від 13.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 355 КК України триває, винних у судовому порядку осіб не встановлено.

Згідно статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Тому правові підстави брати до уваги суду матеріали досудового розслідування, в рамках кримінального провадження №12018170020001699 від 13.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 355 КК України, відсутні.

Стосовно рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 16.08.2023 у справі № 545/186/23, господарський суд зазначає, відповідно до мотивувальної частини вказаного рішення, значиться, таке.

"Використовуючи завідомо неправдиві (підроблені) офіційні документи (Виписку з особового рахунку від 12.01.2023 року та дані бухгалтерського обліку ТОВ "АЛЬБУВА") з метою заволодіння грошовими коштами інвестора будівництва громадянина України ОСОБА_1 (процесуальний правонаступник ОСОБА_2 ) шляхом спростування наявності зобов`язань та фактично заперечуючи існування зобов`язальних правовідносин, 16.01.2023 року директор ТОВ "АЛЬБУВА" Головійчук О.В. подав до відділення поліції № 5 Дніпровського РУП ГУНП Дніпропетровської області завідомо неправдиве Повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення з обвинуваченням громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в тяжкому злочині за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, із штучним створенням доказів обвинувачення, а також з корисливих мотивів (заволодіння коштами інвестора будівництва).

Далі завідомо неправдиве Повідомлення директора ТОВ "АЛЬБУВА" про вчинення кримінального правопорушення було 17.01.2023 року зареєстроване в ЄРДР (номер кримінального провадження 12023041650000116). Тобто 17.01.2023 року незаконні дії директора ТОВ "АЛЬБУВА" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України набули форми завершеного злочину.".

Вказане, не підтверджує факт наміру відчуження майнових прав позивачів-1,2 на користь третіх осіб, що є предметом даного спору.

До господарського суду не подано доказів того, що вчинюються будь-які дії направлені на реалізацію майнових прав позивачі на об`єкт незавершеного будівництва, не представлено суду доказів підготовки до продажу такого майна.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Оцінивши співвідношення змісту прав (інтересу), про захист яких просять заявники, а саме забезпечити позов, застосувавши до вимог заявника принципів розумності, обґрунтованості і адекватності щодо забезпечення позову та наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а також оцінивши подані до суду докази та обгрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (вх.суду №47522/24 від 14.10.2024) про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову.

Крім того, даному у підготовчому засіданні досліджено інші матеріали справи, з`ясовано питання пов`язані з розглядом справи в рамках підготовчого провадження.

Господарський суд зазначає, що у відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчується 29.11.2024, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважає за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи наведені вище правові норми та обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання, оскільки суд позбавлений можливості вирішити питання, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності.

Керуючись статтями 119, 140, 177 182, 183, 202, 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (вх. суду №47522/24 від 14.10.2024) про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, з урахуванням заяви (вх. суду №47525/24 від 14.10.2024) - відмовити.

Продовжити строк підготовчого провадження у справі строком на 30 днів, до 30.12.2024 включно.

Відкласти підготовче засідання у справі на 17.12.2024 на 11:40 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті № 3-410 за адресою: вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027.

Враховуючи запровадження воєнного стану в Україні, приймаючи до уваги неможливість забезпечення на даний час безпеки учасників судових проваджень, рекомендувати утриматися від безпосередньої участі у судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області та роз`яснити учасникам справи можливість подання пояснень, заяв чи клопотань на адресу суду: за допомогою електронної пошти: inbox@dp.arbitr.gov.ua; за допомогою сервісу "Електронний суд"; засобами поштового зв`язку: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка,1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 26.11.2024 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст ухвали складено та підписано - 26.11.2024.

Суддя С.А. Примак