Рішення

від 27.11.2024 по справі 904/4460/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2024м. ДніпроСправа № 904/4460/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", Сумська область, м. Конотоп

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 1168,00 грн

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор" про стягнення 1168,00 грн збитків.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 11.10.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Задовольнив клопотання позивача та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

17.10.2024 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що за фактом поставки товару позивачу за видатковою накладною від 03.10.2019 № РН-19132 на суму 7008,00 грн, в т.ч. ПДВ 1168,00 грн було складено та направлено на реєстрацію податкову накладну №8 від 03.10.2019 на суму 7008,00 грн згідно з квитанцією від 21.10.2019, така ПН прийнята, зареєстрована в ЄРПН за № 9245687761, реєстрація зупинена. Тобто, жодного порушення відповідачем допущено не було, в тому числі і порушення, передбаченого у пункті 11.1. та у пункті 11.2. договору, у зв`язку із чим відсутні підстави для стягнення шкоди та задоволення позову. Контролюючим органом не відмовлено у реєстрації податкової накладної, тобто жодних збитків позивачем не понесено, ним не втрачено право на податковий кредит. Матеріали справи не містять доказів прийняття органом ДПС (комісією регіонального рівня) рішення після зупинення реєстрації спірної податкової накладної, а саме: рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації податкової накладної. Оскільки реєстрація податкової накладної, поданої відповідачем на реєстрацію, фактично є зупиненою, а процедура реєстрації цієї податкової накладної не завершена, оскільки відмова у реєстрації податкових ПН у встановленому законом порядку відсутня, то можливість реєстрації ПН не втрачена. Разом з цим, також зупинений перебіг строку 365 календарних днів. За таких обставин позивач не втратив можливість включити відображений у поданій відповідачем податковій накладній податок на додану вартість до складу податкового кредиту у наступних звітних періодах. Отже, враховуючи зміст позовних вимог (підстави і предмет позову), відповідач вважає, що позивач не довів наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

29.10.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що в квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, яку відповідач долучив до відзиву на позов, зазначається: «Документ доставлено до ДПС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена». При цьому відповідачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Згідно з пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Зупинення органами ДПС реєстрації податкової накладної та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість органам ДПС упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит. Тому факт зупинення органами ДПС реєстрації податкової накладної унеможливлює отримання позивачем податкового кредиту відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Вказане вище узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.01.2022 у справі N 910/3338/21. Відповідач у відзиві не зазначає про те, що ним були подані до контролюючого органу пояснення та відповідні документи, необхідні для завершення процедури реєстрації спірної податкової накладної та прийняття відповідного рішення про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до положень Порядків № 1165 та № 520. Відповідно до вимог п.6 Порядку № 520, відповідач мав право подати письмові пояснення та копії документів до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній. У даному випадку - до 03.10.2020. Ігнорування відповідачем своїм правом на подання таких пояснень протягом визначеного законодавством строку передбачає відповідні правові наслідки - можливість відмови у реєстрації податкової накладної. Згідно з відомостями з Реєстру податкових документів програми МЕ.DOC за жовтень 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня належним чином зареєстрована податкова накладна від 03.10.2019 № 8. Тобто, спірна податкова накладна до цього часу не зареєстрована та має статус зупиненої. Також позивач зазначає, що після набрання Законом №1914-IX законної сили не сформований позивачем станом на 01.01.2022 податковий кредит за спірною з відповідачем господарською операцією може бути включений до податкового кредиту у наступних податкових періодах протягом 365 календарних днів, що починає перебіг з 01.01.2022, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення спірної податкової накладної, а саме не пізніше 03.10.2022 (не пізніше звітного періоду вересень 2022 року) та за умови обов`язкової її реєстрації відповідачем до цього часу в ЄРПН. Висновки щодо порядку застосування Закону №1914-IX в частині термінів можливої реєстрації податкової накладної протягом 1095 календарних днів з дати її складення та порядку формування податкового кредиту в межах цього строку відповідають як законодавчим приписам, так і сформованій на його підставі позиції Державної податкової служби України, викладеній у його листі від 10.01.2022 №227/7/99-00-21-03-02-07 на адресу Головних управлінь ДПС в областях, м. Києві, Міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків, Інформаційно-довідкового департаменту ДПС. При цьому зупинення для позивача перебігу 365 календарних днів для формування податкового кредиту у зв`язку із зупиненням реєстрації податкової накладної не змінює наслідків втрати позивачем можливості сформувати податковий кредит за спірними податковими накладними, оскільки на відміну від зупинення для позивача строку для формування податкового кредиту строк для реєстрації відповідачем податкових накладних не зупиняється. Отже, зважаючи на ту обставину, що податкова накладна від 03.10.2019 №8 до гранично допустимого строку 03.10.2022 не зареєстрована відповідачем в ЄРПН, можливість сформувати податковий кредит у сумі 1168,00 грн. ПДВ позивачем втрачена. Таким чином, безпідставним є твердження представника відповідача про те, що позивачем не втрачено право на податковий кредит.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2019 між Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон») (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стенкор» (постачальник) було укладено договір № 889-19 (далі договір).

Постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти й оплатити продукцію, вказану у додатку 1 до цього договору, надалі - "продукція", на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1. договору).

Кількість, номенклатура продукції вказується в додатку 1 до даного договору, що є невід`ємною частиною договору (п. 2.1. договору).

Поставка Продукції здійснюються однією партією на умовах поставки DDР м. Конотоп, склад перевізника "Нова Пошта" №1 відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року. Датою поставки продукції є дата надходження продукції на склад перевізника за місцезнаходженням покупця. У разі поставки частини продукції така частина може бути прийнята покупцем, проте оплаті не підлягає до моменту поставки всього обсягу продукції та проходження вхідного контролю (п. 3.1. договору).

Строки поставки продукції складають 15 календарних днів з моменту набуття чинності цим договором. Постачальник має право здійснити поставку продукції в інші строки винятково на підставі попередньої згоди покупця в письмовій формі (п. 3.2. договору).

Поставка продукції здійснюється за цінами, які визначені у додатку № 1 і включають всі податки, збори й інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов`язані з поставкою продукції. Загальна вартість договору на момент його укладання складає 7008,00 грн в т.ч. ПДВ: 1168,00 грн (п. 4.1. договору).

Оплата покупцем продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному договорі (якщо постачальник не повідомить покупцеві реквізитів іншого рахунка) (п. 5.1. договору).

Оплата продукції у розмірі 100% її вартості здійснюється протягом 10 робочих днів з дати проходження всього обсягу продукції, передбаченої додатком №1 до договору, вхідного контролю на ДП "Авіакон" (п. 5.2. договору).

Датою оплати продукції вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця (п. 5.3. договору).

За узгодженням сторін можливі інші форми оплати, що не суперечать чинному законодавству (п. 5.4. договору).

Всі податкові накладні складаються постачальником і направляються покупцю виключно в електронному вигляді. Податкові накладні повинні бути зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від суми ПДВ в одній податковій накладній (п. 11.1. договору).

Всі податкові накладні або розрахунки коректировок до них мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно чинного законодавства України. За відсутність факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкових накладних, що дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту - постачальник відшкодовує збитки, понесені покупцем, в розмірі суми податку на додану вартість по даним накладним (п. 11.2. договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) заданим договором (п. 11.6. договору).

30.09.2019 сторони підписали додаток № 1 до договору (а.с. 8), в якому погодили товар, що підлягає поставці на суму 7008,00 грн, в тому числі ПДВ 1168,00 грн.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору відповідач поставив товар на загальну суму 7008,00 грн, в т.ч. ПДВ 1168,00 грн, на підтвердження чого надав підписану сторонами та скріплену їх печатками видаткову накладну № РН-19132 від 03.10.2019 (а.с. 9).

На виконання умов договору позивач сплатив за поставлений товар грошові кошти у розмірі 7008,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5494 від 20.11.2019 (а.с. 9).

Позивач зазначає, що відповідач не зареєстрував податкові накладні за спірними операціями на загальну суму ПДВ 1168,00 грн. Таким чином, у зв`язку з зазначеними діями постачальника покупець втратив право на податковий кредит на суму 1168,00 грн. У даному випадку наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку належним чином скласти та зареєструвати податкову накладну та неможливістю позивача включити суму ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму (1168,00 грн), яка фактично є збитками позивача. З огляду на викладене, як зазначає позивач, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 1168,00 грн.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України).

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Згідно п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому суд приходить до висновку, що обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача, як постачальника в розумінні ст.201 ПК України.

Відповідно до п 198.2. ст. 198 датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Таким чином, відповідно до положень п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України відповідач був зобов`язаний зареєструвати податкові накладні з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Належні та достовірні докази реєстрації відповідачем спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в матеріалах справи відсутні, у зв`язку із чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, зобов`язаний сплатити на користь держави грошове зобов`язання з ПДВ в розмірі 1168,00 грн.

Разом з тим господарський суд зауважує, що стаття 201 Податкового кодексу України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов`язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 № 21.

Однак, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

З огляду на викладене суд не вважає, що саме позивач повинен був вчинити відповідні дії щодо невиконання відповідачем обов`язку з реєстрації податкових накладних - подати скаргу податковому органу. Така правова позиція суперечить принципам добросовісності ведення господарської діяльності.

Так, згідно ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 05.06.2019 по справі № 908/1568/18 дійшла наступного висновку: «обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних».

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення .

Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.

Відповідач не виконав вимог ст. 201 ПК України, у зв`язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1168,00 грн. Тобто має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 1168,00 грн, яка фактично є збитками останнього.

Господарський суд, проаналізувавши наведені нормативно-правові акти в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що в діяннях відповідача наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання збитків.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, тому відхиляються господарським судом.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

З огляду на викладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1168,00 грн збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор" (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38, ідентифікаційний код 41557466) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (41600, Сумська область, Конотопський р-н, м. Конотоп, вул. Петлюри Симона, буд. 25, ідентифікаційний код 12602750) 3 590,40 грн, а саме: 1168,00 грн збитків, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Мілєва