Рішення

від 18.11.2024 по справі 908/2356/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/160//24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024 Справа № 908/2356/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Проскуряков К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянув матеріали справи

За позовом: Комунального підприємства "ТИТАН" (вул. Макаренка, буд. 7, м. Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 19268685; електронна пошта: kptitan_zp@ukr.net)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форпост Сіті" (вул. Гоголя, буд. 143, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 42722773; електронна пошта: FORPOSTSITI2019@GMAIL.COM)

про стягнення 12 458,27 грн.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

03.09.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства "ТИТАН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форпост Сіті" про стягнення 12 458,27 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024 справу №908/2356/24 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 09.09.2024 вказану позовну заяву на підставі п. 2 ч. 3 ст. 162, ст. 174 ГПК України залишено без руху.

17.09.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 17.09.2024.

Ухвалою від 19.09.2024р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 908/2356/24 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/160/24. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати з 17.10.2024. Зобов`язано відповідача у строк до 04.10.2024 здійснити реєстрацію свого електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС, докази чого надати суду у вказаний строк.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

З позовної заяви вбачається, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 12 458,27 грн. за договором №21/04/12 від 12.04.2021р. поставки бензину по талонах та дизельного палива по талонах, укладеного з ТОВ «Форпост Сіті». Посилаючись на ст.ст. 22, 525, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Станом на 18.11.2024 відповідач запропонований ухвалою суду про відкриття провадження у справі №908/1641/24, письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, на адресу суду не надіслав, а також й доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 19.09.2024р. повернулася до суду 29.10.2024р., проте з відміткою поштової установи на бланку рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення про отримання особисто 28.09.2024р. представником Відповідача вказаної ухвали. Наведене свідчить про обізнаність Відповідача про розгляд цієї справи в суді, час і місце судового розгляду. Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляду справи №908/2356/24 в суді.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

18.11.2024р. судом проголошено вступну та резолютивну частині рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що між комунальним підприємством «Титан» (Позивач, Покупець) та ТОВ «Форпост Сіті» (Відповідач, Постачальник) було укладено договір №21/04/12 від 12.04.2021р. поставки бензину по талонах та дизельного палива по талонах (ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти).

Відповідно до пункту 1.2. Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця Бензин А-95 та дизельне паливо по талонах згідно з ДК 021:2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти, в асортименті, кількості та за ціною, що зазначені у Специфікації (Додаток 1 до цього Договору) (далі - Товар), а Покупець - прийняти і оплатити Товар, що відповідає умовам цього Договору.

Відповідно до п.3.3. Договору (з урахуванням додаткової угоди №9 від 23.02.2022) загальна сума договору за 2021 рік становила 757519,20 грн., у тому числі ПДВ 126253,20 грн. Сума договору з 01.01.2022 по 28.02.2022 становить 74749,60 грн. у тому числі ПДВ 12458,27 грн.. Усього за договором 832268,80 грн. у тому числі ПДВ 138711,47 грн.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що розрахунки проводяться на підставі оформлених належним чином видаткової накладної та акту прийому передачі товару, підписаних уповноваженими представниками обох сторін, після отримання Покупцем бюджетних призначень на підставі ст.ст. 48, 49 Бюджетного кодексу України протягом 30 банківських днів з дня отримання бюджетних призначень на предмет даного Договору на свій реєстраційний рахунок. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 15 банківських днів з дати отримання Покупцем бюджетного призначення на фінансування предмету даного Договору на свій реєстраційний рахунок.

Згідно пункту 5.6. Договору податкова накладна складається Постачальником в день виникнення податкових зобов`язань, визначених у відповідності з нормами статті 187 Податкового кодексу України та надається Покупцю в порядку, визначеному пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу України. Постачальник зобов`язаний оформлювати для Покупця податкову накладну, склавши її в електронній формі, а також з виконанням умов відносно її реєстрації в порядку, визначеному діючим законодавством, електронного цифрового підпису уповноваженої Постачальником особи та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Постачальник зобов`язаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день(включно) календарного місяця,- до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 6.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавчими актами України та цим Договором.

Пунктом 8.1 Договору (з урахуванням додаткової угоди №6 від 23.12.2021) передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками Сторонами і діє до 28.02.2022, а в частині грошових зобов`язано до повного виконання.

На виконання умов Договору, Постачальник протягом квітня 2021 - березня 2022 року поставив Покупцю товар у повному обсязі, а Покупець оплатив поставлений Товар бюджетними коштами, з рахунку відкритого в УДКСУ у м. Запоріжжі у сумі - 832268,80 грн., у тому числі ПДВ 138711,47 грн.

07.06.2021 КП "Титан" здійснено оплату за поставлений товар згідно видаткової накладної від 01.06.2021 № 202 у розмірі 124 200,00 грн. (в тому числі ПДВ 20 700,00 грн.) за рахунок коштів місцевого бюджету з рахунку, який відкрито в ДКСУ у м.Київ, про що свідчить платіжне доручення від 04.06.2021 № 353 та виписка по рахунках від 07.06.2021. Податкова накладна від 07.06.2021 № 13 зареєстрована в ЄРПН 30.06.2021.

26.07.2021 КП "Титан" здійснено оплату за поставлений товар згідно видаткової накладної від 20.07.2021 № 266 у розмірі 133 110,00 грн. (в тому числі ПДВ 22 185,00 грн.) за рахунок коштів місцевого бюджету з рахунку, який відкрито в ДКСУ у м.Київ, про що свідчить платіжне доручення від 21.07.2021 № 468 та виписка по рахунках від 26.07.2021. Податкова накладна від 26.07.2021 № 65 зареєстрована в ЄРПН 13.08.2021.

19.08.2021 КП "Титан" здійснено оплату за поставлений товар згідно видаткової накладної від 11.08.2021 № 319 у розмірі 133 110,00 грн. (в тому числі ПДВ 22 185,00 грн.) за рахунок коштів місцевого бюджету з рахунку, який відкрито в ДКСУ у м.Київ, про що свідчить платіжне доручення від від 18.08.2021 № 543 та виписка по рахунках від 19.08.2021. Податкова накладна від 19.08.2021 № 36 зареєстрована в ЄРПН 15.09.2021.

10.09.2021 КП "Титан" здійснено оплату за поставлений товар згідно видаткової накладної від 06.09.2021 № 352 у розмірі 133 110,00 грн. (в тому числі ПДВ 22 185,00 грн.) за рахунок коштів місцевого бюджету з рахунку, який відкрито в ДКСУ у м.Київ, про що свідчить платіжне доручення від 09.09.2021 № 621 та виписка по рахунках від 10.09.2021. Податкова накладна від 10.09.2021 № 9 зареєстрована в ЄРПН 29.09.2021.

10.11.2021 КП "Титан" здійснено оплату за поставлений товар згідно видаткової накладної № 496 від 04.11.2021 у розмірі 100 584,00 грн. (в тому числі ПДВ 16 784,00 грн.) за рахунок коштів місцевого бюджету з рахунку, який відкрито в ДКСУ у м.Київ, про що свідчить платіжне доручення від 09.11.2021 № 790 та виписка по рахунках від 10.11.2021. Податкова накладна від 10.11.2021 № 22 зареєстрована в ЄРПН 01.12.2021.

16.12.2021 КП "Титан" здійснено оплату за поставлений товар згідно видаткової накладної від 10.12.2021 № 541 у розмірі 133 405,00 грн. (в тому числі ПДВ 22 234,00 грн.) за рахунок коштів місцевого бюджету з рахунку, який відкрито в ДКСУ у м.Київ, про що свідчить платіжне доручення від 15.12.2021 № 906 та виписка по рахунках від 16.12.2021. Податкова накладна від 16.12.2021 №19 зареєстрована в ЄРПН 14.01.2022.

11.03.2022 КП "Титан" здійснено оплату за поставлений товар згідно видаткової накладної від 18.02.2022 № 53 у розмірі 74 749,60 грн. (в тому числі ПДВ 12 458,00 грн.) за рахунок коштів місцевого бюджету з рахунку , який відкрито в ДКСУ у м.Київ, про що свідчить платіжне доручення від 23.02.2022 № 75 та виписка по рахунках від 11.03.2022. Податкова накладна не складена та не зареєстрована в ЄРПН.

Згідно пункту 5.2 Договору, Покупцем 11.03.2022 проведена оплата за поставлений товар (видаткова накладна від 18.02.2024 №53) бюджетними коштами, з рахунку відкритого в УДКСУ у м. Запоріжжі у сумі - 74749,60 грн., у тому числі ПДВ 12458,27 грн (платіжне доручення від 23.02.2022 №75) про що свідчить виписка по рахунках за 11.03.2022.

Однак, всупереч вимог пункту 187.7 ст. 187, пункту 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (ПК України) та пункту 5.6 Договору, Постачальником не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну у розмірі 74749,60 грн., в тому числі ПДВ 12458,27 грн. на дату виникнення податкових зобов`язань, а саме на дату зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою, тобто податкова накладна повинна була складена та зареєстрована на суму 74749,60 грн. в тому числі ПДВ - 12458,27 грн. до 31.03.2022 р. (оплата була проведена 11.03.2022 р.)

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку (ЄРПН) не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній до суми податкових зобов`язань за відповідний період.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України, порушення Відповідачем зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН позбавило Позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 12458,47 грн., тобто Позивач поніс збитки в цій сумі.

11.04.2024 позивач звернувся до відповідача із претензією (вимогою) № 386/01-04 від 11.04.2024 у якій просив провести реєстрацію податкової накладної та сплати штраф у розумінні, еквівалентному сумі податкового кредити, протягом 5 банківських днів з моменту отримання вказаної претензії (вимоги).

Також Позивач вказує, зо відповідно до наявної інформації на сайті за посиланням: (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113895887) рішенням суду по справі № 280/2640/23 скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 16.08.2022 №25150 про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРПОСТ СІТІ» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Правові підстави позову

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України (у редакції яка діяла на дату здійснення господарської операції) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до п.187.7 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України податковий кредит можна сформувати протягом 365 календарних днів із дати, коли склали таку податкову накладну але тільки за умови її реєстрації в ЄРПН.

Оскільки Постачальник у відведений термін так і не зареєстрував податкову накладну в ЄРПН, це призвело до втрати у Покупця права на податковий кредит.

Згідно п. 198.6 ст.198 ПК України платники податку на додану вартість суми податку на додану вартість, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, які були своєчасно зареєстрована в ЄРПН, можуть включити до складу податкового кредити, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 365 календарних днів із дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування.

01.01.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень " від 30.11.2021 № 1914 - ІХ , відповідно до якого в абзаці четвертом п. 198.6 ст 198 ПК України строк відображення податкового кредиту був скорочений з 1095 колендарних дінв на 365 календарних днів.

Таким чином, на відображення податкового кредиту є 365 днів з дати складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної. Останнім періодом, коли може бути відображений податковий кредит за складеною та зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною є період на який припадає 365-й день з дати складання податкової накладної.

07.03.2022 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 03.03.3022 р. №2118-ІХ. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ України доповнено п. 69, яким передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьомупункті.

Так, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Законом України від 15.03.2022 р. № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до ПК України, зокрема ст. 102 ПК України було доповнено новим п. 102.9.

Згідно з п. 102.9 ст. 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПК України.

Враховуючи вищенаведене зупинення перебігу строків на період дії воєнного стану в Україні поширюється і на строк відображення податкового кредиту.

Законом України від 30.06.2023 р. № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023, виключено норму п. 102.9 ст. 102 ПК України, тобто починаючи з 01.08.2023 поновлено перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, з 01.08.2023 р. відновлюється перебіг 365-денного строку, протягом якого можна показати податковий кредит.

За податковими накладними, складеними в період з 24.02.2022 р. по 31.07.2023 р. перебіг 365 календарних днів для відображення податкового кредити розпочнеться з 01.08.2023 р.

За загальним правилом відображення податкового кредиту, без зареєстрованої постачальником податкової накладної в ЄРПН покупець немає права на відображення податкового кредиту.

Покупець втрачає право на відображення податкового кредиту при настанні однієї з цих подій, яка настане раніше:

- коли закінчиться граничний строк, протягом якого можна показати податкову накладну (з урахуванням "воєного" призупинення строку);

- коли мине термін, протягом якого постачальник може зареєструвати податкову накладну (1095 каландарних днів з дати складання податкової накладної).

Для податкових накладних складених в період в період з 24.02.2022 р. по 31.07.2023 р., які й досі не подавались постачальником на реєстрацію гранічний строк, протягом якого така податкова накладна ще може бути зареєстрована - 23.02.2025 р. (1095 днів, відведених для реєстрації податкових накладних). накладної). Граничний строк відображення податкового кредиту (якщо б податкова накладна була зареєстрована) був би 31.07.2024 (365 календарних днів із дати поновлення терміну відображення податкового кредиту).

Тобто, якщо постачальник не зареєструє податкову накладну до 30.07.2024 р., то право списання податку на додану вартість на витрати з`явиться в липні 2024 р.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Пунктом 187.7 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивачем (Покупцем) 11.03.2022 проведена оплата за поставлений товар бюджетними коштами, з рахунку відкритого в УДКСУ у м. Запоріжжі у сумі - 74749,60 грн., у тому числі ПДВ 12458,27 грн. (платіжне доручення від 23.02.2022 №75).

Таким чином, оскільки податкова накладна повинна бути складена та зареєстрована Постачальником 11.03.3022, тог граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄДПН був до 31.03.2022.

Станом на 31.07.2024 Постачальником не проведено реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, що порушує вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Внаслідок порушення ТОВ "Форпост Сіті" встановлених чинним законодавством вимог до надання та/або реєстрації податкової накладної, Покупець втратив право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, зазначених в податковій накладній, що призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту КП "Титан", а також відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками КП "Титан".

Згідно зі ст.. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України (далі -ГК) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст..ст. 610, 611 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

За приписами ст. 623 ЦК боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть майнову відповідальність згідно чинного законодавства України.

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно до ст. 224 ГК, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Оскільки саме від Продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (Продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що бездіяльність Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні на дату виникнення податкових зобов`язань призвела до неможливості включення суми ПДВ - 12458,27 грн. до податкового кредиту Позивача, а відповідно до зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, що завдало Позивачу реальні збитки у сумі 12458,27 грн.

Отже, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Відповідач не надав суду вказаних належних та допустимих доказів виконання вказаних вимог законодавства України та умов договору в частині складання та належної своєчасної реєстрації податкової накладної за спірною поставкою.

Бездіяльність Відповідача щодо виконання встановленого законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту Підрядника, фактично є збитками останнього.

Таким чином, очевидною є наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку скласти і зареєструвати ПН та неможливістю зменшення Позивачем суми податкових зобов`язань на суму 12458,27 грн., яка фактично є збитками Позивача.

Вказане означає наявність усіх елементів складу господарського правопорушення

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 р. у справі № 908/1568/18 та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 р. по справі № 917/877/17, від 03.12.2018 у справі N 908/76/18, від 10.01.2022 у справі N 910/3338/21, від 15.06.2023 у справі №914/2524/21 при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

Крім цього, суд враховує, що Верховний суд у постанові від 15.06.2023р. у справі № 904/2524/21 дійшов висновку про наступне:

37. Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

38. Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

39. Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст.611 ЦК є порушення зобов`язання.

40. При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних.

41. Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

42. Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

43. Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

44.Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, на які посилається скаржник.

45.Пунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

46. Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому Верховний Суд приходить до висновку, що з огляду на положення ст.201 ПК, саме на ТОВ "Рекорд Сістем" (як постачальника за Договорами №111/39 та №111/4) покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

47. Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.

48. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

49. З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

50. Оскільки саме від постачальника (продавця), який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (постачальник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

53. Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

54. Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

55. Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

56. Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17 (на яку посилається скаржник), Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18 (на яку посилається скаржник), від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22 (стосується коригування відповідачем суми ПДВ).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн. покладаються на відповідача оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, п. 2. ч. 1 ст. 231, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форпост Сіті" (вул. Гоголя, буд. 143, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 42722773) на користь комунального підприємства "Титан" (вул. Макаренка, буд. 7, м. Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 19268685) суму збитків у розмірі 12458 (дванадцять тисяч чотириста п`ятдесят вісім) грн. 27 коп., а також витрати зі сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2024.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.