ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
11.09.2024Справа № 910/13909/20За заявою Закритого акціонерного товариства "Беллюс Фирніче"
до Громадянина Естонської Республіки ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в межах покладеної солідарної відповідальності
в межах справи №910/13909/20
За заявою Закритого акціонерного товариства "Беллюс Фирніче" (45301, Естонська Республіка, повіт Ляяне-Вірумаа, волость Хальяла, селище Хальяла, шосе Раквере,23а, зареєстроване в комерційному реєстрі Естонської Республіки за №10229672)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен" (02141, м. Київ, вул., Б.Гмирі,15, ідентифікаційний номер 36506320)
про банкрутство
Суддя Яковенко А.В.
Секретар судового засідання Муханьков Ю.В.
Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/13909/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 задоволено частково заяву арбітражної керуючої Петровської Н.А. про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен"; покладено солідарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен" на керівника боржника громадянина Естонії ОСОБА_2 у зв`язку з незверненням всупереч приписам частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен".
До Господарського суду міста Києва надійшла заява Закритого акціонерного товариства "Беллюс Фирніче" до Громадянина Естонської Республіки ОСОБА_2 про стягнення 30 518 081,51 грн. заборгованості в межах покладеної солідарної відповідальності в порядку п. 2 ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 26.08.2024.
22.08.2024 до суду надійшла заява ліквідатора про розгляд справи без її участі.
Судове засідання, призначене на 26.08.2024, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 11.09.2024.
У судове засідання, призначене на 11.09.2024, з`явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 задоволено частково заяву арбітражної керуючої Петровської Н.А. про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен". Покладено солідарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен" (02141, м. Київ, вул., Б.Гмирі,15, ідентифікаційний номер 36506320) на керівника боржника громадянина Естонської Республіки ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , паспорт громадянина Естонії Тип: Р; номер НОМЕР_2 ) у зв`язку з незверненням всупереч приписам частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен" (02141, м. Київ, вул., Б.Гмирі,15, ідентифікаційний номер 36506320). В іншій частині відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 апеляційну скаргу громадянина Естонії ОСОБА_2 задоволено. Увалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 у справі №910/13909/20 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви арбітражного керуючого Петровської Н.А. про покладення солідарної відповідальності на керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен" відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен" (02141, м. Київ, вул.Бориса Гмирі, буд. 15, код ЄДРПОУ 36506320) на користь громадянина Естонської Республіки ОСОБА_2 (паспорт № НОМЕР_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.
Постановою Верховного Суду від 30.03.2023 касаційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен" - арбітражного керуючого Петровської Наталії Андріївни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Беллус УА" задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 у справі № 910/13909/20 скасовано. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 у справі № 910/13909/20 залишено без змін.
Закрите акціонерне товариство «Беллюс Фирніче» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до ОСОБА_2 у розмірі 30 518 081,51 грн.
Позивач зазначає, що оскільки ОСОБА_2 в порядку ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства визнано солідарним боржником за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Реколсен», то заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Реколсен» перед позивачем (кредитором у справі № 910/13909/20) у розмірі 30 518 081,51 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_2 у примусовому порядку.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
За абзацом другим частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення кредиторами своїх вимог до керівника боржника виникає після встановлення ухвалою суду порушення ним приписів абзацу першого цієї норми та його вини у невиконанні обов`язку визначеного цією нормою.
Таке право, яке закріплено законодавцем в реченні третьому абзацу другого частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства належить виключно кредиторам боржника.
Кодекс України з процедур банкрутства не визначає, які саме кредитори (поточні, конкурсні або забезпечені) мають право звернення своїх вимог до керівника боржника, однак з урахуванням текстуального викладення речення третього абзацу другого частини шостої статті 34 КУзПБ таке звернення можливе після визнання судом всіх вимог кредиторів, а отже, після постановлення ухвали за результатами проведення попереднього засідання.
Крім того, у Кодексі України з процедур банкрутства відсутні конкретно визначені вимоги щодо форми звернення кредиторами своїх вимог до керівника боржника, тому таке звернення може відбуватися у формі заяви, клопотання тощо.
Однак розгляд цих вимог, як і вимог про покладення солідарної відповідальності, здійснюється за правилами ГПК України в порядку, визначеному статтею 7 КУзПБ у межах справи про банкрутство, в т.ч. із урахуванням можливості застосування процесуального інституту об`єднання позовів (стаття 173 ГПК України).
За змістом речення третього абзацу другого частини шостої статті 34 КУзПБ виявлення порушення керівником боржника приписів визначених абзацом першим цієї норми є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
Тлумачення наведеної норми свідчить, що у кредиторів наявне право на звернення до керівника боржника про стягнення з останнього грошових коштів в розмірі їх вимог, які внесені до реєстру вимог кредиторів.
Також тлумачення абзацу другого частини шостої статті 34 КУзПБ свідчить, що право на звернення до керівника боржника про стягнення з останнього грошових коштів в розмірі їх вимог, які внесені до реєстру вимог кредиторів, належить виключно кредиторам боржника після визнання судом всіх вимог кредиторів, а, отже, після постановлення ухвали за результатами проведення попереднього засідання.
Таке визначення розміру солідарної відповідальності керівника боржника відповідає суті солідарного обов`язку боржника та цілком узгоджується із тим завданням, що має на меті застосування такої відповідальності у справі про банкрутство, яку законодавцем фактично визначено як санкцію за недобросовісні і нерозумні дії керівника боржника та превентивний механізм стимулювання добросовісності, розумності його дій під час виконання повноважень керівника юридичної особи, присікання протиправності його дій, з метою захисту інтересів кредиторів, необізнаних з вини керівника боржника про наявність суттєвої переваги грошових зобов`язань боржника на розміром його майнових активів, і гарантування погашення їх вимог в максимально можливому розмірі.
Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №904/76/21.
Так, як встановлено судом, ухвалою попереднього засідання від 19.04.2021 визнано кредитором у справі № 910/13909/20 по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реколсен" у тому числі Закрите акціонерне товариство "Беллюс Фирніче" з грошовими вимогами на суму 30 518 081,51 грн., з яких: 70 560,00 грн. - вимоги першої черги, 30 447 521,51 грн. - вимоги четвертої черги.
Відтак, виходячи з викладеного, суд приходить до обґрунтованого висновку, що Закрите акціонерне товариство «Беллюс Фирніче» має право вимоги до ОСОБА_2 в частині вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів боржника, тобто у розмірі 30 518 081,51 грн.
У відповідності до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Суд наголошує, що на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, провадження у справі про банкрутство має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. При цьому, обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів. Тому, провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкурсу кредиторів.
Тобто, призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.
Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури (висновок викладений у постановах судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 910/9535/18 та від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15).
Приймаючи до уваги принцип конкурсного імунітету, не допускається стягнення кредитором(-ами) з керівника боржника грошових коштів в рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Разом з тим, пунктом 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено право кредитора на звернення до керівника боржника зі своїми кредиторськими вимогами після встановлення ухвалою суду порушення ним приписів абзацу першого цієї норми та його вини у невиконанні обов`язку визначеного цією нормою.
При цьому у КУзПБ не встановлено процесуальну назву (форму) документа, з якою кредитор має звертатися до господарського суду - позовна заява, заява чи ін., а також не передбачено який процесуальний документ має ухвалити суд ї після розгляду по суті такої заяви - ухвалу або рішення суду.
Як вже було зазначено вище, Верховним Судом у постанові від 09.06.2022 у справі № 904/76/21 визначено, що вказана заява повинна розглядатись за правилами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Також, у вказаній постанові зазначено, що з керівника боржника підлягає стягненню виключно сума боргу, включена до реєстру вимог кредиторів.
Відтак, суд приходить до висновку, що на керівника боржника не може бути покладено додатковий тягар зі сплати судового збору, а також зважаючи на те, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки судового збору за подання заяв кредиторами в порядку ч. 6 ст. 34 КУзПБ, суд приходить до висновку, що такі заяви не оплачуються судовим збором, по аналогії із заявами про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника. (Постанова Верховного Суду №911(3554/17 (911/401/21) від 20.10.2022).
Таким чином, судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з громадянина Естонської Республіки ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , паспорт громадянина Естонії Тип: Р; номер НОМЕР_2 ) на користь Закритого акціонерного товариства "Беллюс Фирніче" (45301, Естонська Республіка, повіт Ляяне-Вірумаа, волость Хальяла, селище Хальяла, шосе Раквере, 23а, зареєстроване в комерційному реєстрі Естонської Республіки за № 10229672) 30 518 081 (тридцять мільйонів п`ятсот вісімнадцять тисяч вісімдесят одну) грн. 51 коп. боргу.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено 22.11.2024
Суддя А.В. Яковенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2024 |
Оприлюднено | 29.11.2024 |
Номер документу | 123336883 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Яковенко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні