Рішення

від 25.11.2024 по справі 910/11646/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2024Справа № 910/11646/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Центр», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстрім», м. Київ

про стягнення 446 140,36 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Центр" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстрім» про стягнення основного боргу в сумі 373 874,56 грн, пені в розмірі 33955,34 грн, 3% річних у розмірі 11285,59 грн та інфляційних втрат у розмірі 27024,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договором транспортного експедирування №1360/09-19 від 25.09.2019 в частині своєчасної оплати отриманих послуг з організації перевезення вантажів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/11646/24; визнано справу малозначною; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою від 30.09.2024 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням наступного.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як встановлено судом станом відповідачем не було здійснено реєстрацію електронного кабінету в підсистемі електронний суд.

Ухвала суду про відкриття провадження була направлена відповідачу засобами пошитого зв`язку на адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03164, м.Київ, вул.Підлісна, буд.1. Проте, конверт із судовою кореспонденцією було повернуто на адресу суду з відміткою «За закінченням встановленого терміну зберігання».

Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Центр" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансстрім» (клієнт) було укладено договір транспортного експедирування №1360/09-19, за умовами п.1.1 якого клієнт доручає, а експедитор зобов`язується за винагороду і за рахунок клієнта організувати перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів клієнта, що перевозяться залізничним транспортом, погоджені сторонами в додаткових угодах та / або заявках. Вантажі, організацію перевезення яких здійснює експедитор, є власністю клієнта. При прийнятті вантажів клієнта експедитором права власності на відповідні вантажі в останнього не виникає.

Згідно п.п.1.2, 1.3 договору №1360/09-19 від 25.09.2019 експедитор надає клієнту додаткові послуги, пов`язані з перевезенням його вантажів по території України та інших держав на умовах, зазначених у цьому договорі та додаткових угодах до нього. З метою виконання зобов`язань, покладених на експедитора відповідно до п.п. 1.1., 1.2. цього договору, експедитор уповноважується від свого імені та за рахунок клієнта здійснювати операції з транспортними та іншими підприємствами що є предметом цього договору перевезення вантажів клієнта залізничним транспортом. Клієнт зобов`язаний видати експедитору довіреність, якщо вона є необхідною для виконання експедитором своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п.1.4 договору №1360/09-19 від 25.09.2019 діяльність сторін при виконанні цього договору регламентується діючими Правилами перевезення вантажів, Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС), Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транспортно-експедиторську діяльність», «Про транспорт», «Про транзит вантажів», іншими нормативними актами України, у тому числі транспортними кодексами та статутами. Норми міжнародних договорів (угод) застосовуються у порядку, визначеному чинним законодавством України.

У п.2.1-2.3 договору №1360/09-19 від 25.09.2019 вказано, що сторони погоджують, який саме вантаж клієнта (найменування, кількість, код вантажу відповідно до Гармонізованої номенклатури вантажів (ГНВ), код вантажу відповідно до Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ) і т.д.) буде експедируватись, маршрути його транспортування в додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього договору. Умови надання експедитором послуг, передбачених цим договором, у відношенні конкретного вантажу клієнта також вважатимуться узгодженими в разі направлення клієнтом експедитору заявки, що містить всю необхідну інформацію, і прийняття експедитором заявки до виконання відповідно до п.п. 2.2. - 2.5. цього договору. Клієнт не пізніше 15 (п`ятнадцяти) днів до запланованої дати відправлення вантажу, направляє експедитору заявку із зазначенням маршруту і всіх можливих даних про вантаж та в обов`язковому порядку відповідно до форми заявки вказує: найменування, кількість, код вантажу по ГНВ, ЄТСНВ, необхідний для перевезення рухомий склад, кількість вагонів, завантаження вагонів, терміни транспортування, станції відправлення, станції призначення вантажу, найменування вантажовідправника і вантажоодержувача. Після отримання заявки експедитор направляє клієнту рахунок із зазначенням сум, необхідних для надання послуг відповідно до замовлення. Після отримання оплати в розмірі, зазначеному в відповідному рахунку, експедитор надає клієнту інструкцію з заповненню накладних УМВС на відвантаження відповідної партії вантажу, і направляє дозволу на відправку.

У п.2.10 договору №1360/09-19 від 25.09.2019 експедитор до 13 числа місяця наступного за звітним, відповідно до умов цього договору, надає клієнту: «Податкову накладну», «звіт Експедитора», «Акт виконаних робіт (послуг)», в якому фіксуються всі транспортно-експедиторські послуги, отримані клієнтом від експедитора. Акт виконаних робіт (послуг) підтверджує факт передачі послуги експедитором клієнту, та складається на підставі первинних (фінансових) документів отриманих від транспортних та інших підприємств залучених для перевезення вантажів клієнта.

Згідно п.3.2.1 договору №1360/09-19 від 25.09.2019 до обов`язків клієнта належить, в тому числі, своєчасно перераховувати експедитору грошові кошти, необхідні для проведення розрахунків з відповідними залізницями та іншими підприємствами, послуги яких необхідні для транспортування вантажів клієнта, а також виплачувати плату експедитору, в порядку, погодженому в цьому договорі. Періодичність сплати послуг, що поставляються один раз на десять днів, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця на підставі виставлених рахунків.

У п.4.1 договору №1360/09-19 від 25.09.2019 зазначено, що клієнт перераховує експедитору 100% передоплату грошових коштів, необхідних для виконання його доручень по перевезенню відповідних партій вантажів до їх відвантаження, згідно виставленого рахунку. Грошові кошти, що надаються клієнтом експедитору для виконання цього договору (за винятком плати Експедитору) є власністю клієнта. Можлива оплата рахунків, переданих за допомогою засобів факсимільного зв`язку.

Пунктом 4.2 договору №1360/09-19 від 25.09.2019 винагородою експедитора вважаються кошти, що виплачуються клієнтом експедитору за належне виконання цього договору транспортного експедирування. Розмір винагороди експедитору за цим договором визначається як різниця між ціною (робіт) послуг, обумовленої сторонами у відповідній додатковій угоді (протоколі) та / або рахунку, виставленому на підставі відповідної заявки, і тією більш вигідною ціною, за якою експедитор укладе угоди з транспортними та іншими підприємствами щодо перевезення вантажів клієнта. Виплата винагороди експедитору здійснюється шляхом утримання експедитором суми з грошових коштів, що перераховуються клієнтом на банківський рахунок експедитора. Розмір, винагороди експедитора фіксується в акті виконаних робіт (послуг) до даного договору та підписується сторонами.

У п.4.3 договору №1360/09-19 від 25.09.2019 зазначено, що валютою договору визначена гривня України. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок експедитора.

Відповідно до п.4.4 договору №1360/09-19 від 25.09.2019 у разі якщо експедитор організував транспортування вантажу в обсязі більшому, ніж було вказано клієнтом у відповідній заявці, і вартість транспортування вантажів клієнта перевищила узгоджену раніше, клієнт зобов`язаний компенсувати експедитору понесені витрати та оплатити послуги експедитора з організації транспортування додаткового вантажу протягом 5 (п`яти) днів після отримання від експедитора відповідного рахунку.

Пунктом 5.2 договору №1360/09-19 від 25.09.2019 визначено, що за несвоєчасне перерахування грошових коштів у встановлені сторонами терміни, експедитор має право вимагати від клієнта оплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої або несвоєчасно сплаченої суми, яка діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день несвоєчасного перерахування.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення, з подальшою автоматичною його пролонгацією на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін до закінчення зазначеного терміну не заявила про його розірвання в письмовому вигляді (п.8.1 договору №1360/09-19 від 25.09.2019).

Як свідчать матеріали справи, в межах договору №1360/09-19 від 25.09.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Центр" було надано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансстрім» прийнято послуги, обсяги та вартість яких засвідчуються актами виконаних робіт (послуг) №43 від 31.01.2023 на суму 11 000 грн, №344 від 30.06.2023 на суму 29500 грн, №398 від 31.07.2023 на суму 417 806,82 грн, №460 від 31.08.2023 на суму 35 212 грн, №492 від 30.09.2023 на суму 314 493,60 грн, №556 від 31.10.2023 на суму 212 168,96 грн.

Проте, як вказує позивач, відповідачем своєчасно розрахунків за вказаними актами здійснено не було, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстрім» утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Центр" на суму 373 874,56 грн, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат та звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи доводи позивача та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог. При цьому, суд виходить з такого.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

У ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України вказано, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст.931 Цивільного кодексу України).

Як вказувалось вище, згідно п.3.2.1 договору №1360/09-19 від 25.09.2019 до обов`язків клієнта належить, в тому числі, своєчасно перераховувати експедитору грошові кошти, необхідні для проведення розрахунків з відповідними залізницями та іншими підприємствами, послуги яких необхідні для транспортування вантажів клієнта, а також виплачувати плату експедитору, в порядку, погодженому в цьому договорі. Періодичність сплати послуг, що поставляються один раз на десять днів, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця на підставі виставлених рахунків.

У п.4.1 договору №1360/09-19 від 25.09.2019 зазначено, що клієнт перераховує експедитору 100% передоплату грошових коштів, необхідних для виконання його доручень по перевезенню відповідних партій вантажів до їх відвантаження, згідно виставленого рахунку. Грошові кошти, що надаються клієнтом експедитору для виконання цього договору (за винятком плати Експедитору) є власністю клієнта. Можлива оплата рахунків, переданих за допомогою засобів факсимільного зв`язку.

Пунктом 4.2 договору №1360/09-19 від 25.09.2019 винагородою експедитора вважаються кошти, що виплачуються клієнтом експедитору за належне виконання цього договору транспортного експедирування. Розмір винагороди експедитору за цим договором визначається як різниця між ціною (робіт) послуг, обумовленої сторонами у відповідній додатковій угоді (протоколі) та / або рахунку, виставленому на підставі відповідної заявки, і тією більш вигідною ціною, за якою експедитор укладе угоди з транспортними та іншими підприємствами щодо перевезення вантажів клієнта. Виплата винагороди експедитору здійснюється шляхом утримання експедитором суми з грошових коштів, що перераховуються клієнтом на банківський рахунок експедитора. Розмір, винагороди експедитора фіксується в акті виконаних робіт (послуг) до даного договору та підписується сторонами.

Судом було встановлено, що в межах договору №1360/09-19 від 25.09.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Центр" було надано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансстрім» прийнято послуги, обсяги та вартість яких засвідчуються актами виконаних робіт (послуг) №43 від 31.01.2023 на суму 11 000 грн, №344 від 30.06.2023 на суму 29500 грн, №398 від 31.07.2023 на суму 417 806,82 грн, №460 від 31.08.2023 на суму 35 212 грн, №492 від 30.09.2023 на суму 314 493,60 грн, №556 від 31.10.2023 на суму 212 168,96 грн.

Вказані акти підписані представниками обох сторін, скріплені печатками господарських товариств без жодних зауважень та заперечень. До того ж, судом враховано, що в актах сторонами також визначався розмір поточної заборгованості клієнту на дату підписання акту. Зокрема, в акті №556 від 31.10.2023 вказано, що заборгованість станом на 31.10.2023 складає 461 874,56 грн.

Одночасно, як вказує позивач, у подальшому відповідачем було частково сплачено вартість наданих послуг, з урахуванням чого станом на теперішній час заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстрім» перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Центр" становить 373 874,56 грн.

До того ж, судом враховано, що означений розмір боргу підтверджено в акті звіряння взаємних розрахунків за період 2024 року за договором №1360/09-19 від 25.09.2019, який підписано сторонами.

При цьому, оцінюючи доводи позивача щодо настання строку оплати, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що в матеріалах справи відсутність докази виставлення експедитором рахунків клієнту на попередню оплату, що фактично вказує на необхідність застосування для визначення строку оплати саме умов п.3.2.1 договору №1360/09-19 від 25.09.2019.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, всупереч наведеного вище, відповідачем обставин відсутності заборгованості за договором №1360/09-19 від 25.09.2019 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Центр" в сумі 373 874,56 грн. належним чином доказово не спростовано.

За таких обставин, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстрім» в частині стягнення основного боргу в сумі 373 874,56 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 33955,34 грн, 3% річних у розмірі 11285,59 грн та інфляційних втрат у розмірі 27024,87 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 5.2 договору №1360/09-19 від 25.09.2019 визначено, що за несвоєчасне перерахування грошових коштів у встановлені сторонами терміни, експедитор має право вимагати від клієнта оплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої або несвоєчасно сплаченої суми, яка діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день несвоєчасного перерахування.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наразі, дослідивши наявний в матеріалах справи розрахунок пені та 3% річних суд дійшов висновку, що останній містить помилку у визначенні початкової дати прострочення, а саме позивачем не враховано, що пеня нараховуються починаючи з наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Судом вказувалось, що в матеріалах справи відсутність докази виставлення експедитором рахунків клієнту на попередню оплату, що фактично вказує на необхідність застосування для визначення строку оплати саме умов п.3.2.1 договору №1360/09-19 від 25.09.2019, згідно якого до обов`язків клієнта належить, в тому числі, своєчасно перераховувати експедитору грошові кошти, необхідні для проведення розрахунків з відповідними залізницями та іншими підприємствами, послуги яких необхідні для транспортування вантажів клієнта, а також виплачувати плату експедитору, в порядку, погодженому в цьому договорі. Періодичність сплати послуг, що поставляються один раз на десять днів, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця на підставі виставлених рахунків.

Отже, здійснивши власний перерахунок в межах періодів, які визначено позивачем, проте із урахуванням початкової дати прострочення платежу, визначеної згідно п.3.2.1 договору №1360/09-19 від 25.09.2019, суд дійшов висновку, що обгрунтованим є стягнення з відповдача пені на суму 27 212,44 грн та 3% річних в розмірі 10302,24 грн.

Одночасно, дослідивши наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат судом встановлено, що арифметично визначена позивачем сума є обгрунтованою, а отже, в цій частині позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 27 024,87 грн.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстрім» про стягнення основного боргу в сумі 373 874,56 грн, пені в розмірі 33955,34 грн, 3% річних у розмірі 11285,59 грн та інфляційних втрат у розмірі 27024,87 грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстрім» (03164, м.Київ, вул.Підлісна, 1, ЄДРПОУ 37388051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Центр" (02089, м.Київ, вул.Радистів, буд.14, ЄДРПОУ 37117413) основний борг в сумі 373 874,56 грн, пеню в розмірі 27 212,44 грн, 3% річних в розмірі 10302,52 грн, інфляційні втрати в сумі 27024,87 грн та судовий збір в розмірі 6576,21 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено та підписано 25.11.2024.

Суддя В.В. Князьков