Рішення

від 14.11.2024 по справі 910/10322/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2024Справа № 910/10322/24Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Ай-Ті-Бі"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , 3) ОСОБА_4 , 4) ОСОБА_5 , 5) Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація

про визнання припиненими трудових відносин, зобов`язання внести зміни до відомостей про керівника до державного реєстру

представники учасників справи: не з`явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Ай-Ті-Бі", в якій просив: визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Ай-Ті-Бі" з 29 липня 2024 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Ай-Ті-Бі" за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України; зобов`язати Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації внести відповідні зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Ай-Ті-Бі", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме: виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як керівника і підписанта Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Ай-Ті-Бі".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

29.08.2024 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію.

Зазначена ухвала суду про відкриття провадження у справі відповідачу вручена, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням із відміткою про вручення.

Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Також, ухвала суду про відкриття провадження у справі вручена третім особам-3,-4,-5.

Одночасно, судом направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місця реєстрації третіх осіб-1,-2, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Проте конверти із копіями ухвал суду повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення третім особам-1,-2 за закінченням терміну зберігання.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Отже, ухвали суду в справі направлялися за адресою місця реєстрації третіх осіб-1,-2 згідно із вказаними відомостями в позовній заяві та в Єдиному державному демографічному реєстрі за відсутності заяв про зміну місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Відтак, треті особи-1,-2 мали право та можливість ознайомитися з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

14.11.2024 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримані позивачем у повному обсязі.

Також, 14.11.2024 через відділ діловодства та документообігу суду від третьої особи-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подане третьою особою-1 клопотання, суд дійшов висновку в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовити, оскільки участь учасників справи та їх представників у судовому засіданні 14.11.2024 судом обов`язковою не визнавалась.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Ай-Ті-Бі" є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ; керівником юридичної особи є ОСОБА_1 .

Із матеріалів справи слідує, що 26.06.2024 позивач направив ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлення про проведення загальних зборів 29.07.2024, де буде розглядатися в тому числі питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства. До вказаного повідомлення долучено також заяву про звільнення з посади директора товариства від 26.06.2024 року.

На підтвердження направлення відповідного повідомлення про проведення загальних зборів та заяви про звільнення з посади директора усім засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Ай-Ті-Бі" позивачем долучено до матеріалів справи копії описів вкладення в цінний лист, накладних та фіскальних чеків від 26.06.2024 року.

Разом із цим, 29.07.2024 позивачем складено акт про не проведення позачергових загальних зборів у зв`язку з неприбуттям жодного учасника товариства.

За наведених обставин позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Отже відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора товариства полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не визначено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно з частинами 1-3 статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства (пункт 7 частини 2 статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Згідно з частиною 4 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Частинами 2, 3 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставі статті 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення (даного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі № 911/719/21).

У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 448/362/22).

Судом установлено, що позивач направляв на адреси засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Ай-Ті-Бі" ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлення про проведення загальних зборів 29.07.2024, де буде розглядатися в тому числі питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства, а також направляв заяву про звільнення з посади директора товариства від 26.06.2024 року.

Водночас, відповідно до складеного позивачем акту від 29.07.2024 про не проведення позачергових загальних зборів, учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Ай-Ті-Бі" на загальні збори не з`явилися.

Ураховуючи те, що позивачем дотримано вимоги закону щодо реалізації свого права на припинення трудових відносин за власним бажанням (волевиявленням) із товариством, однак загальні збори учасників товариства не відбулися через нез`явлення учасників, суд дійшов висновку про наявність порушеного права позивача та підстав для задоволення позову в частині визнання припиненими трудових відносин між позивачем та товариством із 29.07.2024 року.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 13 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру підлягають внесенню відомості про юридичну особу, зокрема відомості про керівника юридичної особи.

Відповідно до частин 1, 5 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема, зобов`язання вчинення реєстраційних дій. Суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, суд дійшов висновку задовольнити позовну вимогу про зобов`язання Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації внести відповідні зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Ай-Ті-Бі", оскільки обраний позивачем спосіб захисту є ефективним та таким, що направлений на поновлення порушених прав позивача.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Ай-Ті-Бі" (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 24, кв. 21; ідентифікаційний код 14335611) із 29 липня 2024 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Ай-Ті-Бі" за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України.

Зобов`язати Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації внести відповідні зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Ай-Ті-Бі" (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 24, кв. 21; ідентифікаційний код 14335611), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме: виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як керівника і підписанта Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Ай-Ті-Бі".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція Ай-Ті-Бі" (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 24, кв. 21; ідентифікаційний код 14335611) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 26.11.2024 року.

Суддя К.В. Полякова