Рішення

від 25.11.2024 по справі 910/5930/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2024Справа № 910/5930/24

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., розглянув без виклику (повідомлення) представників учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕЧЕРСЬК РЕЗИДЕНС"

до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК"

про стягнення заборгованості у розмірі 12 104,60 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕЧЕРСЬК РЕЗИДЕНС" (далі - позивач, ОСББ) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" (далі - відповідач, Банк) про стягнення заборгованості з внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 12 104,60 грн, з яких: 11 595,60 грн основного боргу, 187,76 грн інфляційних втрат, 321,00 грн три проценти річних. Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача обов`язку своєчасного внесення плати на утримання будинку та прибудинкової території .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі 910/5930/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін та визначено сторонам строки на вчинення процесуальних дій.

Позивач та відповідач належним чином були повідомлені про відкриття провадження у справі, що підтверджено наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Будь-яких заяв та клопотань від представників сторін не зареєстровано.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (частина 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2020 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерськ Резиденс" (позивач, ОСББ), яке відповідно до Статуту створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 6-В по вул. Підвисоцького у м. Києві з забезпечення і захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом.

Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку №6-В по вул. Підвисоцького у м. Києві , яке оформлено протоколом зборів ОСББ від 14.06.2021, затверджено розмір сплати загальнообов`язкових щомісячних внесків у розмірах 10,50 грн. за м. кв. для жилих приміщень, 10.50 грн. за м.кв. для нежилих приміщень, а також затверджено кошторис ОСББ на 2021-2022 роки.

Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку №6-В по вул. Підвисоцького у м. Києві , яке оформлено протоколом зборів ОСББ від 13.12.2022 затверджено кошторис ОСББ на 2023 рік

Відповідно до кошторису ОСББ «ПЕЧЕРСЬК РЕЗИДЕНС» на 2023 рік, надходження складаються з внесків власників квартир (10,50 грн. за м. кв.), власників нежитлових приміщень, надходжень від оренди приміщення та сервітуту. Витрати на утримання будинку і прибудинкових територій складаються з: електроенергії, вивезення твердих побутових відходів, технічного обслуговування ліфтів, обслуговування внутрішніх інженерних мереж, витрати на бухгалтерське обслуговування та систему МДО, ремонту та модернізації системи відеонагляду, прибирання місць загального користування, заробітної плати, нарахування на заробітну плату, поточного ремонту спільного майна, придбання інвентаря, поштових витрат, канцтоварів та інших адміністративних витрат, господарських витрат (миючі і т.п.), послуг зв`язку, банківських послуг.

Крім того, на придбання генератора для потреб будинку (аварійної роботи ліфтів під час відсутності електропостачання, після початку російської агресії та пошкодження енергетичної інфраструктури у м. Києві), до складу витрат починаючи з грудня 2022 року включено одноразовий внесок у розмірі 2000,00 грн.

В подальшому рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку №6-В по вул. Підвисоцького у м. Києві , оформленого протоколом зборів ОСББ «ПЕЧЕРСЬК РЕЗИДЕНС» від 12.12.2023 затверджено рішення про створення окремого щомісячного внеску на оплату вартості охоронної компанії, в розмірі 470,00 грн.

Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку №6-В по вул. Підвисоцького у м. Києві , оформленого протоколом зборів ОСББ «ПЕЧЕРСЬК РЕЗИДЕНС» від 27.07.2023 затверджено рішення про створення окремого загальнообов`язкового внеску для кожного співвласника квартири у розмірі 300 грн. за злив стояка гарячої води в разі власної потреби. Також затверджено розмір сплати загальнообов`язкових щомісячних внесків у розмірах 11,90 грн за м. кв. - для жилих приміщень; 11,90 грн - за м. кв. - для нежилих приміщень та кошторису ОСББ «ПЕЧЕРСЬК РЕЗИДЕНС» на 2024-2025 рр.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (Інформаційна довідка №378245106 від 13.05.2024), Акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК» (АТ «УКРСОЦБАНК») з 19 лютого 2019 року є власником квартири № 21 у будинку № 6-В по вулиці Підвисоцького у місті Києві , загальною площею 52,40 квадратних метри.

В результаті проведеної за дозволом Національного банку України реорганізації АТ «Альфа-Банк» став правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» стосовно його клієнтів та контрагентів. АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набув всіх прав за переданими йому активами, а також набув обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

У 2022 році було здійснено зміну юридичного найменування АТ «Альфа - Банк» на АТ «СЕНС БАНК» та створено новий бренд Sense Bank.

Позивач зазначає, що, не зважаючи на наявність рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 у справі №910/7170/23 про стягнення з відповідача заборгованості щодо сплати внесків з утримання будинку і прибудинкової території, відповідач і надалі продовжує ухилятися від сплати відповідних внесків на утримання будинку і прибудинкової території, у зв`язку з чим, знову утворилась заборгованість в розмірі 11 595,84 грн. за період з 01.05.2023 по 30.04.2024.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Статтею 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством. Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6 ст. 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" Об`єднання має право, зокрема: приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднанім внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення (ст. 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Частинами 2, 3 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку2 передбачено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (п. 4.2.1 Статуту ОСББ).

Відповідно до п. п. 5.2.2., 5.2.6. Статуту ОСББ співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески та платежі.

Оскільки відповідач, як співвласник майна, не здійснював оплату обов`язкових платежів та внесків, позивач з метою досудового врегулювання спору направив відповідачу претензію від 10 квітня 2024 року щодо сплати заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території.

Листом №19875-56,3 від 23.04.2024 АТ «СЕНС БАНК» повідомило ОСББ «ПЕЧЕРСЬК РЕЗИДЕНС», що «відносно квартири, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 6-в, кв. 21 тривають судові тяжби з колишнім власником майна. Після ухвалення рішення судом по суті спору та набрання ним законної сили Банком буде ініційовано розгляд питання».

Таким чином, за твердженням позивача, Відповідач відмовився від добровільного погашення заборгованості, не дивлячись на те, що є власником даної квартири, наявність судового рішення про примусове стягнення заборгованості за попередній період (справа 910/7170/23), що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг з утримання багатоквартирного будинку № 6-В по вул. Підвисоцького у м. Києві в означений період, при чому відповідач факт надання означених послуг, їх вартість та якість не спростував. Доказів зворотного сторонами до матеріалів справи не надано.

Крім суми основного боргу, позивачем також нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 187,76 грн інфляційних втрат та 321,00 грн 3 % річних.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів позивача в установленому законом порядку не спростував.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві позивач зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 2 000,00 грн.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2019 у справі № 923/1121/17.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав наступні докази:

- копію договору про надання правничої допомоги від 08.04.2024;

- копію платіжної інструкції № 785 від 13.05.2024 на суму 2 000,00 грн;

- копію банківської виписки від 13.05.2024;

- копію акту надання послуг від 14.05.2024.

Представництво інтересів позивача у даній справі здійснювала адвокат Атаманюк Василина Ігорівна.

На підтвердження наявності у Атаманюк В. І. статусу адвоката надано копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ № 001187 від 27.09.2019 та Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серії АІ № 006906.

Заперечень відповідача щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із предметом позову, складністю справи та виконаних адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), стягнення адвокатських витрат у зазначеній заявником сумі відповідає критеріям розумності, необхідності, співрозмірності, справедливості, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100; ідентифікаційний код 23494714) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерськ Резиденс" (01103, місто Київ, вулиця Підвисоцького Професора, будинок 6-В; ідентифікаційний код 43764374) 11 595,60 грн (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять гривень 60 копійок) основного боргу, 187,76 грн (сто вісімдесят сім гривень 76 копійок) інфляційних втрат, 321,00 грн (триста двадцять одну гривню 00 копійок) трьох процентів річних, 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) судового збору та 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ