Рішення

від 27.11.2024 по справі 910/12053/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

27.11.2024Справа № 910/12053/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/12053/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гензер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоруська цементна компанія-Україна» про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить суд стягнути попередню оплату за непоставлений відповідачем товар на підставі договору поставки.

1.2. Відповідач заперечень проти позову не надав.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 11.02.2022 між ТОВ «Білоруська цементна компанія-Україна», як продавцем, та ТОВ «Гензер», як покупцем, укладено договір №37 (далі договір) за умовами п. 1.1. якого продавець зобов`язується постачати, а покупець прийняти та оплатити будівельну продукцію.

2.2. Відповідно до п. 1.2. договору найменування товару, асортимент, кількість, ціна, графік поставок, а також інші істотні умови визначаються в специфікаціях до договору, які є невід`ємною частиною цього договору.

2.3. Ціна товару узгоджується та вказується в специфікаціях до договору. Орієнтовна сума договору складає 15 000 000, 00 грн (п. п. 2.1. та 2.2. договору).

2.4. Відповідно до п. 2.3. договору цін товару не є фіксованою та може бути змінена продавцем товару. Про прийняте рішення про зміну ціни продавець повідомляє покупця за 20 календарних днів до дати її зміни.

2.5. За умовами п. п. 4.1. та 4.2. договору товар відвантажується на адресу покупця в терміни і на умовах, узгоджених в специфікаціях до договору. Покупець надає письмову заявку на поставку товару, в якій вказує наступні дані: номер та дату заявки, номер та дату договору, кількість та марку товару, назву та код отримувача товару, адреса отримувача.

2.6. Відповідно до п. 4.6. договору датою поставки товару (партії товару) продавцем сторони будуть вважати дату передачі товару представнику покупця шляхом підписання видаткової накладної.

2.7. Оплата партії товару запланованого до постачання, здійснюється за рахунок покупця в порядку 100% передплати, з зазначенням в платіжному дорученні покупцем дати і номера цього договору протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку продавцем (п. 6.1. договору).

2.8. Відповідно до п. 6.3. договору датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

2.9. На письмову вимогу покупця, продавець має право здійснити повернення грошових коштів, сплачених покупцем за непоставлений товар протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги (п. 6.4. договору).

2.10. У випадку несвоєчасної поставки товару, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,03% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, але не більше 10% від його вартості (п. 7.1. договору).

2.11. Пунктом 10.6. договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 10.02.2023, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання.

2.12. Специфікацією №1 до договору сторони погодили товар що поставляється, а саме: вапно будівельне негашене кальцієве мелене 2-го сорту розсипом вартістю 320 760, 00 грн з ПДВ.

2.13. Також, Специфікацією №1 до договору сторонами погоджено що товар відвантажується залізничним транспортом на умовах DAP Словечно. Поставка товару здійснюється на підставі наданої покупцем заявки протягом 30 днів з дня зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

2.14. На виконання умов договору позивач здійснив 100% передплату товару платіжною інструкцією №1271 від 21.02.2022 на суму 320 760, 00 грн з призначенням платежу «попередня оплата за вапно».

2.15. За твердженнями позивача, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань поставку товару не здійснив, що стало підставою для звернення з розглядуваним позовом до суду.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача 320 760, 00 грн попередньої оплати за непоставлений товар, 32 076, 00 грн пені, 23 420, 16 грн 3% річних та 92 914, 44 грн інфляційних втрат.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 265 ГК України, 525, 526, 530, 628, 629, 655, 693, 712 ЦК України.

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині поставки товару за договором на здійснену суму попередньої оплати.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач відзив на позов не надав.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам строки на подання заяв по суті справи.

5.2. На виконання вимог ГПК України ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом на юридичну адресу відповідача (01014, місто Київ, вул. Звіринецька, будинок 63, офіс 1), та отримана ним 15.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600294356387.

5.3. Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався. Заява про продовження строку на подання відзиву від відповідача до суду не надходила. Таким чином, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте не скористався правом на подання заяв по суті справи, суд, в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи порушені відповідачем умови укладеного договору? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?

- Чи правильно виконані розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ ДОГОВОРУ.

7.1. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

7.2. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

7.3. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

7.4. З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2022 між сторонами у справі укладено договір поставки №37, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов`язання з поставки позивачу замовленого товару у строки, передбачені договором.

7.5. Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

7.6. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

7.7. За ч. 1 та ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

7.8. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

7.9. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

7.10. Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

7.11. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

7.12. У п. 4.2. Специфікації №1 сторони передбачили строк поставки товару: протягом 30 днів з дня зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок покупця.

7.13. 21.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Гензер» перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Білоруська цементна компанія-Україна» (100% вартості товару згідно зі Специфікацією), тобто 320 760,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1271 від 21.02.2022. Тобто, у відповідача виник обов`язок з поставки товару до 23.03.2022 включно. Проте, доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки матеріали справи не містять.

7.14. Згідно із ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

7.15. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

7.16. Судом встановлено, що відповідач не здійснив поставку товару у визначений договором строк, відтак у позивача виникло право вимагати повернення сплаченої за нього попередньої оплати.

7.17. При цьому судом встановлено, що позивач скористався своїм правом саме на повернення суми попередньої оплати, а не вимагати передання оплаченого товару.

7.18. Листом №06/08 від 06.08.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати за непоставлений товар у строк протягом одного дня з дати отримання листа.

7.19. Лист про повернення суми попередньої оплати направлено на електронну пошту відповідача, зазначену у договорі (nd@genzer.kiev.ua) - 18.08.2024. Отже, у строк до 19.08.2024 включно у відповідача був наявний обов`язок здійснити повернення попередньої оплати.

7.20. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

7.21. Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

7.22. У відповідності до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

7.23. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач не надав належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження виконання ним поставки товару, всупереч умовам договору, а відтак не спростував доводів позивача про необхідність повернення грошових коштів, а відтак вимога про стягнення 320 760, 00 грн попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов`язання з повернення суми попередньої оплати з 20.08.2024.

8. ВИСНОВОК СУДУ ЩОДО СТЯГНЕННЯ ПЕНІ, 3% РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ.

8.1. У зв`язку із простроченням не грошового зобов`язання з поставки товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 32 076, 00 грн пені за період з 23.03.2022 по 27.08.2024.

8.2. Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

8.3. Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

8.4. Пунктом 7.1. договору визначено, що у випадку несвоєчасної поставки товару, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0, 03% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, але не більше 10% від його вартості.

8.5. З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

8.6. Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що позивач неправильно визначив період нарахування пені.

8.7. В межах визначеного позивачем періоду, суд зазначає, що пеня підлягає нарахуванню з 24.03.2022 (оскільки у відповідача був наявний обов`язок здійснити поставку товару у строк до 23.03.2022 включно) по 18.08.2024 (оскільки починаючи з 19.08.2024 у відповідача виникло грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати).

8.8. При цьому суд зазначає про нарахування пені у розмірі 0, 03 % на суму боргу, тобто не в межах подвійної облікової ставки НБУ, оскільки пеня у даному випадку нараховується у зв`язку з невиконанням не грошового зобов`язання.

8.9. Судом перераховано розмір пені та встановлено, що сума пені нарахована на суму 320 760, 00 грн за період 24.03.2022 по 18.08.2024 становить 84 584,41 грн, що перевищує 10% вартості товару.

8.10. За наведених обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у заявленому позивачем розмірі 32 076, 00 грн.

8.11. У зв`язку з простроченням повернення попередньої оплати позивач заявляє вимоги про стягнення 23 420, 16 грн 3% річних за період з 23.03.2022 по 27.08.2024 та 92 914, 44 грн інфляційних втрат за період з 23.03.2022 по 27.08.2024.

8.12. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.13. При цьому судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/631/19, згідно з якою стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, вважається грошовим зобов`язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, та при стягненні цієї суми підлягає застосуванню частина 2 статті 625 цього Кодексу щодо нарахування до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та 3 % річних.

8.14. Судом встановлено, що відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов`язання з повернення суми попередньої оплати з 20.08.2024, оскільки протягом одного дня з дати отримання листа-вимоги (протягом 19.08.2024) попередню оплату - не повернув.

8.15. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив що позивач неправильно визначив період нарахування з 23.03.2022, оскільки, як вже було встановлено судом відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов`язання з повернення суми попередньої оплати з 20.08.2024.

8.16. Суд перевірив розрахунок позивача та встановив, що нарахування з суми боргу 320 760, 00 грн за період з 20.08.2024 по 27.08.2024 3% річних становить 210, 33 грн. За наведених обставин позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню.

8.17. При цьому, здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

8.18. Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

8.19. У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

8.20. Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

8.21. Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

8.22. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

8.23. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

8.24. Дослідивши надані розрахунки інфляційних втрат, суд встановив, що позивачем неправильно визначений період нарахування з тих підстав, що і при визначенні 3% річних.

8.25. За наслідком здійсненого судом перерахунку інфляційних втрат з суми боргу 320 760, 00 грн за період з 20.08.2024 по 27.08.2024 інфляційні втрати становлять 0, 00 грн, оскільки в силу вимог законодавства інфляційні втрати підлягають нарахуванню тільки за повний місяць. Оскільки прострочення відповідача виникло після 15 числа місяця, а позивач визначив кінцевий строк нарахування інфляційних втрат 27.08.2024, то відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат за неповний місяць.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

9.1. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача 320 760, 00 грн попередньої оплати, 32 076, 00 грн пені, 210, 33 грн 3% річних.

9.2. В частині стягнення 3% річних в сумі 23 209,83 грн та 92 914, 44 грн інфляційних втрат суд відмовляє.

10. СУДОВІ ВИТРАТИ.

10.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 5 295, 69 грн покладаються на відповідача, решта витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 740,87 грн залишається за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоруська цементна компанія-Україна» (01014, місто Київ, вул. Звіринецька, будинок 63, офіс 1, код ЄДРПОУ 43920640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гензер» (04066, місто Київ, вул.Ризька, будинок 73Г, офіс 7/1, код ЄДРПОУ 42411609) 320 760, 00 грн попередньої оплати, 32 076, 00 грн пені, 210, 33 грн 3% річних та 5 295, 69 грн судового збору.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.11.2024.

Суддя Ігор Курдельчук