Ухвала
від 27.11.2024 по справі 910/12016/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.11.2024Справа № 910/12016/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 1"

до 1)Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомийка на Печерську»

про визнання правочину недійсним

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Рада 1" (далі - позивач; заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "КИЇВПАРКТРАНССЕРВІС" (далі - відповідач) про визнання правочину недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що діяльність відповідачів на майданчику для паркування, який розміщений за адресою: м.Київ, вул. Предславинська, 40, порушує права співвласників багатоквартирного будинку №17, управителем якого є позивач, а саме створює перешкоди у користуванні спільним майном та порушує право на земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 1" про забезпечення позову.

26.11.2024 в системі «Електронний суд» позивачем повторно сформовано заяву про забезпечення позову в якій просить:

- заборони Комунальному підприємству "КИЇВПАРКТРАНССЕРВІС" вчиняти дії щодо експлуатації, утримання і обладнання майданчика для паркування транспортних засобів за адресою : м.Київ, вул. Предславинська, 40;

- заборони іншим особам вчиняти дії щодо демонтажу тимчасових споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою, в тому числі приміщення для охорони та шлагбауму, які знаходяться на майданчику для паркування транспортних засобів за адресою : м.Київ, вул. Предславинська, 40.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що виключне право на отримання у власність чи постійне користування земельної ділянки комунальної власності, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, належить співвласникам багатоквартирного будинку. Спірна земельна ділянка не була сформована відповідно до законодавства як об`єкт цивільних прав.

14 жовтня 2024 року комісією у складі фахівців відділу моніторингу паркувального простору КП «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» здійснено обстеження та фото-фіксацію майданчика для паркування за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 40, про що складено відповідний акт обстеження, яким встановлено, що майданчик для паркування за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 40, використовується мешканцями будинку по вул . Ковпака 17, має задовільний санітарний, технічний стан, наявну розмітку машино-місць. 11 листопада 2024 року за ініціативи КП «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» було демонтовано огорожу автостоянки. Разом із цим, ОСОБА_1 було проінформовано стосовно того, що представниками КП «Київблагоустрій» відповідно до протоколу засідання робочої групи Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2024 № 97, заплановано вжиття заходів щодо демонтажу приміщення для охорони та шлагбауму майданчика для паркування за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 40. Вищевказані дії будуть вчинені у зв`язку з невиконанням приписів № 16481 від 26.09.2024, № 16482 від 26.09.2024, № 16483 від 26.09.2024, виданих головним спеціалістом і інспектором Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гавришем Віктором Івановичем про усунення порушення шляхом надання документації на малі архітектурні форми: приміщення для охорони, шлагбауму та огорожі майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 40.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Заборона відповідачу вчиняти певні дії, як процесуальний захід забезпечення позову, має на меті обмежити активну поведінку особи, щодо якої вживається такий захід, шляхом встановлення судом певного зобов`язання особи, яке виникає безпосередньо з відповідного процесуального документа (ухвали суду про забезпечення позову) та покликане забезпечити виконання ймовірного судового рішення про задоволення позову і забезпечує ефективний захист, поновлення порушених прав позивача.

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача і з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 та від 26.10.2020 у справі №907/477/20.

Разом з цим, частиною 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову, передбачені пунктами 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України (на відміну від інших пунктів цієї ж статті), визначають широке коло засобів (заходів) забезпечення позову, оскільки не містять чіткого переліку дій, які може бути заборонено вчиняти шляхом постановлення відповідної ухвали. А тому суди під час вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії (певні дії щодо предмету спору) мають дослідити зміст відповідних заходів забезпечення позову і встановити, чи не є вони за своєю суттю іншим заходом забезпечення позову, передбаченим відповідним пунктом частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України і чи відсутні заборони на вжиття заявлених заходів забезпечення позову, передбачені вказаною статтею.

Виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про безпідставність останньої, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів жодним чином не обґрунтована і документально не підтверджена.

Як стверджує заявник спірна земельна ділянка не була сформована відповідно до законодавства, як об`єкт цивільних прав, не здійснювалася державна реєстрація земельної ділянки, не присвоювався кадастровий номер, не визначалося місце розташування та межі земельної ділянки.

При цьому, заявник посилається на адресу знаходження спірної земельної ділянки, м.Київ, вул.Предславинська, 40, не надаючи жодних доказів належності цієї земельної ділянки саме - ОСББ «Ковпака 17», управителем якого є ТОВ "Рада 1".

Судом зазначалося, що обставини правомірності або неправомірності звернення саме заявником за спірним паркувальним майданчиком належить встановлювати безпосередньо під час вирішення спору, у зв`язку з чим наведені у заяві твердження не можуть бути єдиною та достатньою підставою для забезпечення позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 1" заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 1" про забезпечення позову.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Дата підписання ухвали 27.11.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення27.11.2024
Оприлюднено29.11.2024
Номер документу123337202
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними інші договори

Судовий реєстр по справі —910/12016/24

Ухвала від 04.12.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ягічева Н.І.

Ухвала від 27.11.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ягічева Н.І.

Ухвала від 06.11.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ягічева Н.І.

Ухвала від 21.10.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ягічева Н.І.

Ухвала від 01.10.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ягічева Н.І.

Ухвала від 02.10.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ягічева Н.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні