Рішення

від 27.11.2024 по справі 923/178/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 923/178/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом: першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача-1: Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області,

позивача-2: Південного офісу Держаудитслужби,

до: Приватного підприємства "ПОЛТАВАБУДЦЕНТР"

про зобов`язання виконати обов`язок в натурі шляхом здійснення гарантійного ремонту дорожнього покриття вартістю 2 689 681,19 грн

за участю представника прокуратури - Зубік В.

Перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури подав до Господарського суду Херсонської області 09.02.2021 позов в інтересах держави в особі позивача-1: Служби автомобільних доріг у Херсонській області, позивача-2: Південного офісу Держаудитслужби, до: Приватного підприємства "ПОЛТАВАБУДЦЕНТР" про зобов`язання виконати гарантійні зобов`язання за договором від 18.06.2019 № 1-ПБЦ/19 про закупівлю послуг з поточного ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 282+700-км 292+000 в Херсонській області, а сами виконати роботи вартістю 2 689 681,19 грн з ліквідації колійності та нерівностей покриття на проїздній частині довжиною 1000м.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 03.03.2021 відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Цією ж ухвалою суд встановив відповідачу строк для подання відзиву не пізніше 24.03.2021.

Згідно з поштовим повідомленням про вручення відповідач отримав ухвалу 10.03.2021.

Відповідач надіслав поштою відзив 16.04.2021 та просив поновити строк для його подання, посилаючись на те, що директор був у відрядженні з 10.03.2021 по 09.04.2021. У відзиві відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою від 19.05.2021 суд обгрунтовано відмовив у поновленні строку для подання відзиву, оскільки відповідач не довів поважності причин пропуску строку, оскільки не доведено того, що лише директор має повноваження на подання відзиву.

Ухвалою від 19.05.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

У черговому судовому засіданні 29.09.2021 по розгляду справи по суті суд оголосив перерву до 14-30год. 03.11.2021.

В Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, місто Херсон було окуповано.

Розпорядженням голови Верховного Суду № 11/0/9-22 від 18.03.2022 змінено територіальну підсудність справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Після деокупації міста Херсон справа передана на розгляд судді Господарського суду Одеської області Литвиновій В.В. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024.

При цьому, в матеріалах справи відсутні результати засідання 03.11.2021. Про відсутність зазначеного вказано і в супровідному листі Господарського суду Херсонського області від 17.09.2024, з яким справа надійшла до Господарського суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 справу передано судді Литвиновій В.В.

Ухвалою від 18.09.2024 справу прийнято до свого провадження, підготовче засідання призначено на 30.10.2024. Запропоновано відповідачу подати відзив протягом 15 днів з моменту вручення ухвали.

Відповідач отримав ухвалу в електронному кабінеті 18.09.2024 відповідно до довідки про доставку електронного документу. Відзиву відповідач не надав, в засідання не прибув.

Ухвалою від 30.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.11.2024. Також цією ухвалою суд замінив найменування позивача-1 на Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Херсонській області.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Відповідно до положення про Службу автомобільних доріг у Херсонській області (теперішня назва - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області), затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 27.04.2016 № 122 Служба є юридичною особою, державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, яке є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.

Метою діяльності Служби є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них, задоволення потреб народного господарства та населення України в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури, що обслуговується.

Основними напрямами діяльності Служби є: організація будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, а також відповідних інженерних комунікацій і споруд; здійснення функцій замовника по всьому комплексу дорожніх робіт; забезпечення приймання та контролю якості виконаних робіт; фінансування таких робіт; здійснення контролю за умовами виконання контрактів та угод з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг; організація внутрішнього контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, що надходять на розвиток мережі і утримання автомобільних доріг з урахуванням положень Бюджетного кодексу та інших нормативно-правових актів.

За наслідками закупівлі послуг за державні кошти 18.06.2019 Службою у якості замовника укладено договір № 1-ПБЦ/19 далі - договір) з приватним підприємством «Полтавабудцентр» у якості підрядника (далі - підприємство), предметом якого є надання послуг з поточного ремонту автомобільної дороги.

Умовами договору сторони погодили наступне:

-підрядник зобов`язується до 31 грудня 2019 року надати замовникові послуги, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (п. 1.1 договору);

-найменування послуг - ГБН 171-218-182:2011 «Поточний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення М-14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 282+700 - км 292+000 в Херсонській області (45233142-6 Ремонт доріг)» (п. 1.2 договору);

-підрядник повинен надати Замовнику передбачені цим Договором послуги, якість яких відповідає умовам та настановам, визначеним в СОУ 42.1 -37641918-085:2018, ДБН В.2.3-4-2015 (пункт 2.1 до договору);

-підрядник гарантує якість та можливість експлуатації об`єкта відповідно до умов затвердженої кошторисної документації з гарантійними термінами від З до 5 років (п. 2.3 договору);

-підрядник гарантує можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку від дня прийняття наданих послуг (робіт) замовником (п. 2.7 договору).

-підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку ' п. 2.8 договору);

-замовник має право вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущення підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором підряду. У такому разі збитки, завдані Замовнику, відшкодовуються Підрядником (п. 2.12 договору);

-підрядник несе відповідальність за неналежну якість послуг, що надаються за цим договором, в порядку, визначеному статтею 858 Цивільного кодексу України, а також відшкодовує заподіяні збитки в повному об`ємі п. 7.3 договору);

-при неможливості досягнення згоди між сторонами договору стосовно спірного питання, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п. 10.2 договору).

Повноту надання послуг (виконання робіт), передбачених договором перевірено під час -ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Херсонській області Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, про що складено акт ревізії від 15.09.2020 № 15-21-05-13/04.

Згідно з цим актом за результатами обстеження по об`єкту «Поточний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення М-14 Одеса - Мелітополь -Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 282+700 - км 292+000 в Херсонській області», який виконувався ПП «Полтавабудцентр» на підставі договору від 18.06.2019 № 1-ПБЦ/19, встановлено деформації дорожнього одягу у вигляді поздовжніх борозн (колійності) по смугах накату, загальною довжиною 1000 м.

Згідно з Державними будівельними нормами В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Проектування. Будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.09.2015 № 234 (далі - ДБН) зазначені недоліки є критичними та потребують виправленню.

В ході ревізії за результатом обрахунку встановлено, що вартість робіт, проведених ПП «Полтавабудцентр» із недоліками, а саме: деформації дорожнього одягу у вигляді поздовжніх борозн (колійності) по смугах накату на проїзній частині автомобільної дороги загального користування державного значення Службою сплачено за рахунок коштів по КПКВ 3111020 за КЕКВ 2281 на загальну суму 2 689 681,19 гривень.

Розрахунок вартості проведених робіт на ділянках зі встановленими недоліками долучено до матеріалів ревізії та додано до позову.

При цьому установлено, що працівниками Служби також проведено обстеження експлуатаційного стану по вказаному об`єкту та встановлено наступні недоліки: проступання плям в`яжучого матеріалу та значну колійність на проїзній частині (рівність покриття під рейкою довжиною 3 м не відповідає нормативним значенням). З вимогою усунення виявлених дефектів, що виникли протягом терміну гарантії, Службою направлено листи підряднику від 0.07.2020 № 02-5/1131 та від 29.07.2020 № 02-5/1335.

Через відсутність реагування на вказані листи, Службою 18.09.2020 за № 11-9/1731 на адресу підприємства направлено претензію з вимогою у 10-денний строк виконати гарантійні зобов`язання та усунути виявлені під час обстеження та ревізії недоліки у виконаній роботі.

Згідно з листом Служби від 02.12.2020 № 11-9/2346 на запит обласної прокуратури повідомлено про те, що недоліки не виправлено.

Статтями 173, 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 857, 859, 884 Цивільного кодексу України виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду. Якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи.

Підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку.

У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

У таких випадках право замовника гарантовано статями 22, 852 цього Кодексу, якими передбачено, що на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі, у разі, коли підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Як уже зазначалося вище, відповідно до пунктів 2.7, 2.8, договору підрядник гарантує можливість експлуатації об`єкта відповідно до цього договору протягом гарантійного терміну. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку.

Оскільки про виявлені дефекти дорожнього покриття ТОВ «ПБС» повідомлено листами служби від 08.07.2020 №12-5/1151 та від 29.07.2020 №12- 5/1336, недоліки виявлено у період дії гарантійного строку, передбаченого умовами договору.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99).

Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема у постанові від 2? 04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та від 06 2.2019 у справі № 927/246/18), що надмірна формалізація «інтересів держави» може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Статтею 15 Закону України «Про прокуратуру» визначено статус прокурора, відповідно до якої статус прокурора має також перший заступник керівника обласної прокуратури.

Частиною 1 статті 24 Закону передбачено право подання позовної заяви з порядку господарського судочинства Генеральним прокурором України, його першим заступником та заступниками, керівниками обласних та окружних прокуратур, їх першими заступниками та заступниками.

Отже, перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури уповноважений звертатись до суду із позовною заявою на захист державних інтересів.

Підстави для звернення прокурора до суду визначено у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей також має, з огляду на ст. ст. 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені земельних питань, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права масності Українського народу на землю.

Обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави необхідно зазначити, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 01.06.2006).

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах «Хендісайд проти Сполученого Королівства» від 07.12.1976, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.01.1986).

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів однозначно становлять суспільний та публічний інтерес.

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в Законі України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У даному випадку порушення державних інтересів полягає у неефективному та зайвому витрачанні бюджетних коштів, розпорядником яких є Служба автомобільних доріг у Херсонській області і які були сплачені за виконання робіт неналежної якості. Тобто порушуються економічні інтереси держави, оскільки нею не отримано того обсягу та тієї якості активи у вигляді дорожнього покриття, на які вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення), державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з п.п. 4. 7 Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи. Для виконання покладених завдань органи Держаудитслужби наділені повноваженнями щодо проведення ревізій та звернення до суду із позовами на захист інтересів держави. Відповідно до вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп. 9 п.4 Положення).

Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 року «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п.1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України №23 від 02.06.2017 затверджено Положення про Південний офіс Держаудитслужби, згідно якого Південний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністравтино-територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно. Повноваження Південного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Таким чином, Південний офіс Державної аудиторської служби України є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Херсонської області через його Управління в Херсонській області.

Про необхідність захисту державних інтересів у зв`язку із виявленими під час ревізії порушеннями вимог законодавства Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області обласною прокуратурою повідомлено листом від 27.11.2020 № 15/2-350 вих. - 20.

У відповідь на цей лист отримано повідомлення від 02.12.2020 № 152105-17/3 899-2020, зі змісту якого вбачається, що орган Держаудитслужби відмовляє у наданні матеріалів ревізії, а щодо вжитих заходів до усунення порушень державних інтересів поставлене питання було проігноровано.

Повторним листом від 04.12.2020 № 152105-17/3963 до обласної прокуратури надано завірені належним чином акт та матеріали ревізії та знову не повідомлено про вжиті заходи до усунення порушень державних інтересів. А листом від 07.12.2020 № 152105-17/3971-20 повідомлено про, те що Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області позовна робота у судових органах не проводилась через долучення матеріалів ревізії до кримінального провадження.

Таким чином компетентним суб`єктом владних повноважень у даних правовідносинах є Управління Південного офісу Держаудитслужби у Херсонській області, якою виявлено порушення державних інтересів та не вжито достатніх заходів для їх усунення.

Також, як вищевказано, Служба автомобільних доріг України у Херсонській області є замовником надання послуг (виконання робіт) за договором, розпорядником коштів на їх оплату та суб`єктом контролю за правильністю їх використання, Служба також є уповноваженим органом на захист державних інтересів.

Про порушення цих інтересів Службу було повідомлено листом обласної прокуратури від 30.11.2020 № 15/2-355 вих.-20, у відповідь на який отримано повідомлення від 02.12.2020 № 11-9/2346 про неможливість звернення до суду із позовом через відсутність коштів на судові витрати.

За таких обставин вбачається, що Службою вживалися певні заходи у вигляді направлення листів і претензії підряднику однак, ці заходи є недостатніми, що свідчить про неналежний захист державних інтересів.

Щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор, у даному випадку, виконує субсидіарну роль та на законних підставах замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснив захисту державних інтересів.

Будь-які порушення у цій сфері спричиняють шкоду інтересам держави і є підставою, за відсутності належного реагування з боку компетентних органів, для втручання органів прокуратури, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом.

При цьому, приписи чинного законодавства передбачають право прокурора здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно чином здійснює орган державної влади без будь-яких застережень щодо причин, через які орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави.

Відтак, достатньою підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органів державної влади, є, зокрема, факт нездійснення цими органами захисту державних інтересів незалежно від причин такої бездіяльності.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 (справа № 912/2385/18) прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду із позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У даному випадку «нездійснення захисту» полягає в тому, що уповноважені суб`єкти за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, за їх захистом до суду не звернулися, незважаючи на очевидний характер порушень та обізнаність про них.

Відповідно до ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання, можуть пред`являтися за місцем виконання цих договорів.

Оскільки пунктом 5.2 договору визначено, що місце надання послуг - автомобільна дорога загального користування державного значення М-14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 277+500 - км 282+700 в Херсонській області, даний позов пред`являється до господарського суду Херсонської області.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Приватне підприємство «Полтавабудцентр» (36017, м. Полтава, вул. Лісозахисна, 14 ЄДРПОУ 24565511) виконати гарантійні зобов`язання за договором від 18.06.2019 № 1-ПБЦ/19 про закупівлю послуг з поточного ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення М-14 Одеса,- Мелітополь - Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 282+700 - км 292+000 в Херсонській, а саме виконати роботи вартістю 2 689 681,19 грн. з ліквідації колійності та нерівністей покриття на проїздній частині довжиною 1000 м.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Полтавабудцентр» (36017, м. Полтава, вул. Лісозахисна, 14 ЄДРПОУ 24565511) на користь Херсонської обласної прокуратури (м. Херсон вул. Михайлівська 33, код 04851120) 2270грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено і підписано27 листопада 2024 р.

Суддя В.В. Литвинова