Ухвала

від 10.10.2024 по справі 917/1759/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

10.10.2024 Справа № 917/1759/19(917/543/24)

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Паламарчук В.В., суддя Білоусов С.М., суддя Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кір`яковій Я.Г. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Веприк Плюс" (вхід. №4266 від 28.03.2024) про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) по справі №917/1759/19

за заявою Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10 в особі філії "Менський сир", 15600, Чернігівська область, м. Мена, вул. Леніна, 122

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", 64600, Харківська область, м. Лозова, вул. Гвардійська, буд. 45 А, ідентифікаційний код 33460268

про банкрутство

Представники учасників справи: відсутні

Встановила: у провадженні Господарського суду Полтавської області знаходиться справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (код ЄДРПОУ 33460268).

В ході ліквідаційної процедури банкрута на адресу суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Веприк Плюс" (вхід. №4266 від 28.03.2024) про покладення на керівника ТОВ "Гадячсир" - ОСОБА_1 солідарної відповідальності в порядку вимог ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі -КУзПБ).

Заява мотивована порушенням керівником боржника встановленої ч. 6 ст. 34 КУзПБ імперативної вимоги щодо звернення в місячний строк до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в разі загрози неплатоспроможності.

Відповідно до поданої заяви, прохає суд:

- визнати недотримання керівником ТОВ "Гадячсир" ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) вимоги щодо обов`язку у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності (якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами);

- визнати, що керівником ТОВ "Гадячсир" ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), допущено порушення вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства;

- покласти на керівника ТОВ "Гадячсир" ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів ТОВ "Гадячсир" у справі №917/1759/19.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.04.2024 року вказану заяву залишено без руху; надано заявнику строк для усунення недоліків заяви, шляхом надання суду:

- доказів надсилання заяви керівнику боржника ОСОБА_1 та учасникам провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гадячсир". Зазначити відомості стосовно ОСОБА_1 ;

- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги кредитора ТОВ "Веприк Плюс".

Ухвалою господарського суду від 19.04.2024 дану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.05.2024, в межах справи №917/1759/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир".

Ухвалою від 02.05.2024 відкладено розгляд заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" ОСОБА_1 на 06.06.2024 та зобов`язано ТОВ "Веприк Плюс" надати суду інформацію за період з 24.05.2011 по 27.07.2021 щодо усіх активів та пасивів балансу ТОВ "Гадячсир", перелік усіх кредиторів та боржників, підстави виникнення зобов`язань та суми, строки їх виконання, перелік майна та місцезнаходження.

Ухвалою від 06.06.2024 відкладено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Веприк Плюс" на 25.07.2024 на 09:00 год; задоволено клопотання ТОВ "Веприк Плюс" про витребування документів (вхід. №7821 від 03.06.2024); витребувано у ліквідатора ТОВ "Гадячсир" арбітражної керуючої Буркуш О.А. в строк до 23.07.2024 (за наявності), інформацію за період з 24.05.2011 по 27.07.2021 щодо усіх активів та пасивів балансу ТОВ "Гадячсир", перелік усіх кредиторів та боржників, підстави виникнення зобов`язань та суми, строки їх виконання, перелік майна та місцезнаходження; зобов`язано ОСОБА_1 подати до суду свої пояснення/заперечення щодо заяви ТОВ "Веприк Плюс".

Судове засідання з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Веприк Плюс" про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" ОСОБА_1 призначене на 25.07.2024 не відбулося, в зв`язку з перебуванням головуючого судді Паламарчука В.В. у відпустці. Ухвалою від 05.09.2024 розгляд заяви призначено на 10.10.2024 на 11:00 год.

Копії ухвал направлені ОСОБА_1 на адресу вул. Василя Стуса, 5, м. Гадяч, Полтавської області, були повернуті органом поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній".

Ліквідатором витребуваних ухвалою суду від 06.06.2024 документів суд не надано.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

За приписами ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з положень наведених статей, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, необхідно не лише зазначити, а й обґрунтувати відповідним чином, що вбачається з положень ст.74 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. До позовної заяви мають бути додані відповідні докази, які підтверджують певні юридичні факти, на які посилається заявник.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на викладене, при зверненні до суду заявник зобов`язаний надати всі докази на підтвердження факту порушення його прав та законних інтересів діями або бездіяльністю особи та, як наслідок, наявність правових підстав для звернення до суду.

В обґрунтування поданої заяви, ТОВ "Веприк Плюс" посилається лише на те, що керівництво ТОВ "Гадячсир" (а саме ОСОБА_1 ) ухилялося від виконання судових рішень (по справах №917/918/18, № 917/562/19, № 917/788/18), а наявними у справі про банкрутство матеріалами, зокрема зібраним у справі доказам..., доводиться в повному обсязі перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності та недотримання боржником вимоги щодо обов`язку у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі.

Однак, доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги ТОВ "Веприк Плюс", заявником не подано.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Висновок щодо застосування ч. 1 ст. ст. 58 Конституції України, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 р. у справі № 3-1085гс15.

Статтею 5 Цивільного кодексу України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Конституційний Суд України в абз. 3 п. 4 мотивувальної частини рішення від 11.10.2005 № 8-рп/2005 та в абз. 1 пп. 2.1. п. 2 мотивувальної частини рішення від 31.03.2015 № 1-рп/2015 зазначив, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 3-р(І)/2019).

Отже правова визначеність гарантує, що однакові відносини, які склались в один і той же проміжок часу, не будуть врегульовані у різний спосіб.

Згідно з п. 3.1. рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 № 17-рп/2010 принцип правової визначеності передбачає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці є допустимим за умови передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права має базуватися на критеріях, які дадуть змогу передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.

Ухвалою від 15.10.2019 заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" прийнято до розгляду.

Як встановлено судом, в період з 24.05.2011 по 27.07.2021 (ухвала Господарського суду Полтавської області від 27.07.2021 року - припинено повноваження директора) - директором "Гадячсир" був ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Можливість покладення солідарної відповідальності на керівника боржника у випадку існування загрози неплатоспроможності визначена ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства який введений в дію 21.10.2019 року, а отже в силу положень ст. 58 Конституції України, зазначена норма закону не може бути застосована до правовідносин, що мали місце до набрання чинності цим законом.

Отже, вимоги п. 6 ст. 34 Кодексу України з процедури банкрутства керівник ОСОБА_1 не міг виконати, оскільки Кодекс набрав чинності 21.10.2019 року.

З огляду вищевикладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Веприк Плюс" про покладення солідарної відповідальності на керівника, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 2, 9, 34 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 73, 74, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Веприк Плюс" (вхід. №4266 від 28.03.2024) про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" ОСОБА_1 - відмовити.

2. Копію ухвали направити ліквідатору ТОВ "Гадячсир", ТОВ "Веприк Плюс", ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена та підписана 22.11.2024р.

Головуючий суддя В.В. Паламарчук

Суддя С.М. Білоусов

Суддя О.О. Ореховська