Ухвала

від 26.11.2024 по справі 918/977/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" листопада 2024 р. м. Рівне Справа № 918/977/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: Підприємства об`єднання громадян "Ювінбест" громадської організації "Всеукраїнська організація союз осіб з інвалідністю України"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-3"

про: стягнення в сумі 173 481,61 грн

секретар судового зсідання: С.Коваль

представники сторін:

від позивача: Р.Кенц

від відповідача: М.Гольонко

Підприємство об`єднання громадян "Ювінбест" громадської організації "Всеукраїнська організація союз осіб з інвалідністю України" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-3" про стягнення в сумі 173 481,61 грн, з яких: 159 764,00 грн заборгованості, 3 681,00 грн відсотків річних та 10 036,61 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 26 листопада 2024 року.

13 листопада 2024 року відповідачем подано відзив на позов.

20 листопада 2024 року позивачем подано відповідь на відзив.

22 листопада 2024 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач стверджує у позові, що на розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовною заявою відповідача до позивача про стягнення з останнього заборгованості за договором поставки. На підставі рішення суду видано виконавчий документ, який пред`явлено до виконання.

Водночас позивач стверджує, що у період розгляду справи (частково до прийняття рішення судом першої інстанції, частково на стадії апеляційного перегляду) він здійснив оплату частини боргу в розмірі 159 764,00 грн. Відповідач отримав вказані грошові кошти за існуючим зобов`язанням з погашення заборгованості, але не зарахував їх в рахунок погашення такої заборгованості.

Згодом відповідач отримав на свою користь стягнення повної суми заборгованості з розрахункового рахунку позивача здійснене приватним виконавцем за виконавчим документом. А тому позивач вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк-3" зберегло у себе отримані від позивача грошові кошти в сумі 159 764,00 грн без достатньої правової підстави.

Таким чином позивач стверджує, що незважаючи на оплату частини боргу ще під час розгляду справи, виконавець стягнув з нього повну суму боргу без урахування часткової добровільної сплати заборгованості.

З огляду на такі обставини позивач звернувся до Господарського суду Рівненської області з цією позовною заявою. З посиланням на норми статті 1212 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 159 764,00 грн як безпідставно набутого майна, а також проценти річні та втрати від інфляції нараховані на цю суму.

Суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Такі ж положення містяться у статті 326 ГПК України.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Натомість статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша).

Разом з тим відповідач отримав грошові кошти за рішенням суду, на виконання якого видано виконавчий документ.

Суд зауважує, що розділом V ГПК України урегульовано процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах.

Правила статті 328 цього кодексу передбачають можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Так суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частини 1, 2 статті 328 ГПК України).

Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом (частини 4, 5 статті 328 ГПК України).

Визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню зі стягненням безпідставно одержаного стягувачем це процесуальна гарантія захисту майнових прав боржника, яка полягає у поверненні на користь боржника за його вимогою безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом. Захист прав боржника у такий спосіб відбувається за наявності обставин коли обов`язок боржника відсутній через добровільне виконання та водночас стягнення за виконавчим документом також відбулося. Тобто коли одночасно має місце добровільна сплата боргу і примусове стягнення за виконавчим документом.

Кондикційний позов (позов про повернення безпідставно набутого майна) урегульовано нормами матеріального права, а визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню із одночасним стягненням на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем нормами процесуального права. За змістом дані механізми захисту прав схожі, проте не перетинаються та регулюються різними нормами права.

Положення глави 83 ЦК України, котрими врегульовано набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є нормами матеріального права. А тому ці норми не можуть бути застосовані у випадку коли має місце добровільна сплата боргу та одночасне стягнення за виконавчим документом.

Замість того на забезпечення захисту майнових прав боржника передбачений процесуальний механізм визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню із одночасним стягненням на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом.

Такі питання суд вирішує за заявою боржника в межах процесуальних дій, пов`язаних з виконанням судового рішення у господарській справі. Стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом в такому випадку здійснюється за ухвалою суду, а не шляхом прийняття рішення у справі за новим позовом боржника.

Розгляд таких вимог боржника відбувається у спеціальному порядку, визначеному процесуальним законом, а не у позовному провадженні.

У такому разі боржник подає заяву до суду, який видав виконавчий документ, а не до суду за місцезнаходженням стягувача. Тобто заява боржника подається у межах справи у якій прийнято рішення про стягнення.

Між учасниками цієї справи не виникло цивільно-правового спору, який підлягав би вирішенню в порядку позовного провадження. Позивач у цій справі звернувся до суду за захистом своїх прав по суті як сторона виконавчого провадження, тобто як боржник, який добровільно сплатив борг та зазнав стягнення цього ж боргу за виконавчим документом. Зокрема доводи позивача наведені у позові свідчать про такі обставини. Однак така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні.

Суд підкреслює, що позивач, як боржник, може отримати захист своїх прав слідуючи процедурі унормованій статтею 328 ГПК України, а не через ініціювання нового позову.

Відповідно до правил пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

З огляду на наведене суд робить висновок про необхідність закриття провадження у цій справі.

Разом з тим позивач вправі звернутися до суду який видав виконавчий документ із відповідною заявою.

Згідно з правилами частини 4 статі 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

При зверненні з даним позовом до суду, позивач сплатив 3 028,00 грн судового збору.

Згідно з нормами статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, сплачений позивачем судовий збір може бути повернутий позивачу за його клопотанням у порядку, що встановлений статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 231, 232, 234, 252 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Підприємства об`єднання громадян "Ювінбест" громадської організації "Всеукраїнська організація союз осіб з інвалідністю України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-3" про стягнення в сумі 173 481,61 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Андрій КАЧУР