Рішення

від 25.11.2024 по справі 922/3309/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3309/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; ідент. код 30019775)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Фрунзе" (61001, м. Харків, майдан Захисників України, 7/8; ідент. код 35072566)

про стягнення 7165,16 грн

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Фрунзе", в якій просить суд стягнути з відповідача 7165,16 грн збитків. Позов обґрунтовано тим, що за Договором Договір №43-ТО/22 від 24.03.2021 р. позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти за надані послуги в сумі 42 990,95 грн, в тому числі ПДВ в сумі 7 165,16 грн. натомість відповідач, всупереч п. 201.10 ст. 201 ПК України в установлені терміни не зареєстрував в ЄРПН податкову накладну з ПДВ на суму 7 165,16 грн, чим позбавив позивача права включити суми ПДВ у розмірі 7 165,16 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на цю суму. Також позивач просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 відкрито провадження у справі № 922/3309/24; постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на позов.

Сторони про факт відкриття провадження у справі № 922/3309/24 та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права були повідомлені в порядку приписів ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України шляхом направлення ухвали від 24.09.2024 в електронній формі до Електронного кабінету із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. У даному випадку позивач та відповідач отримали ухвалу суду від 24.09.2024 у справі № 922/3309/24 - 25.09.2024.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляду справи, а останні в розумінні вимог ст. 120, п. 2 ст. 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк (до 10.10.2024 р.), встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.09.2024.

Враховуючи те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі документами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2021 між АТ "Укргазвидобування" (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Фрунзе" (відповідач, виконавець) був укладений Договір № 43-ТО/22, згідно з умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання протягом строку дії договору на свій ризик, своїми силами, засобами та механізмами, відповідно до технічного завдання (Додаток №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною), надати послуги за кодом CPV за ДК 021:2015 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (Послуги з ремонту і технічного обслуговування легкових ТЗ) (надалі послуги).

Відповідно до п. 2.7 договору приймання-передача наданих послуг здійснюється шляхом підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг.

Ціна договору становить 1 537 941,00 гривень, з урахуванням ПДВ 256 323,50 гривень, згідно «Кошторису вартості послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів», який є Додатком № 2 до Договору (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 3.2 договору розрахунки з виконавцем за надані послуги проводяться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 30-ти календарних днів з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг та отримання рахунку.

Відповідно до п. 4.2.8 договору виконавець зобов`язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України.

Відповідно до п. 5.6 договору, якщо виконавець не зареєстрував, неправильно або несвоєчасно зареєстрував податкову/і накладну/і в системі електронного адміністрування податку на додану вартість чи вчинив інші дії/бездіяльність, в результаті чого замовник втратив права на податковий кредит, виконавець зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від суми операції/й по якій не зареєстровано, неправильно або несвоєчасно зареєстровано податкову/і накладну.

Договір набирає чинності з моменту з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання зобов`язань за договором (п. 7.1 Договору).

Як вбачається з наданої позивачем до позовної заяви копії Договору, вказаний Договір підписаний обома сторонами та скріплений відтисками їх печаток (а.с. 41-67).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору № 43-ТО/22 виконавець (відповідач) передав виконані послуги, які прийнято замовником відповідно до підписаних сторонами Актів виконаних робіт (а.с.68-69), а саме:

- № 6496 від 13.06.2023 р. на суму 5 023,20 грн, в тому числі ПДВ 837,20 грн;

- № 6618 від 26.06.2023 р. на суму 14 100,00 грн, в тому числі ПДВ 2 350,00 грн;

- № 6648 від 28.06.2023 р. на суму 14 087,75 грн, в тому числі ПДВ 2 347,96 грн;

- № 6694 від 03.07.2023 р. на суму 9 780,00 грн, в тому числі ПДВ 1630,00 грн.

Всього на суму 42 990,95 гривень, в тому числі ПДВ в сумі 7 165,16 гривень.

В свою чергу, замовником (позивач) з посиланням на договір № 43-ТО/22 від 24.03.2021 були перераховані відповідачу грошові кошти за надані послуги (ремонт та ТО) наступними платіжним інструкціями (а.с. 70-72):

- № 636973 від 07.07.2023 р. в сумі 5 023,20 грн, в тому числі ПДВ 837,20 грн;

- № 640971 від 21.07.2023 р. в сумі 14 100,00 грн, в тому числі ПДВ 2 350,00 грн;

- № 644369 від 28.07.2023 р. в сумі 14 087,75 грн, в тому числі ПДВ 2 347,96 грн;

- № 649342 від 11.08.2023 р. в сумі 9 780,00 грн, в тому числі ПДВ 1 630,00 грн.

Всього на суму 42 990,95 грн, в тому числі ПДВ в сумі 7 165,16 грн.

Таким чином, в силу приписів п. 187.1 ст. 187, ст. 201 Податкового кодексу України та у відповідності до умов п. 4.2.8 договору виконавець (відповідач) був зобов`язаний зареєструвати податкові накладні в електронній формі за вказаними видатковими накладними.

Проте, як наголошує позивач, відповідачем в установлений Податковим кодексом України строк податкові накладні в реєстр не внесені та не зареєстровані.

Згідно даних Електронного кабінету про перегляд інформації щодо податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Фрунзе" (ІПН 350725620388) за період з 01.06.2023 по 04.09.2024 (дата реєстрації ПН/РК в ЄРПН), дата складання ПН/РК з 13.06.2023 по 31.07.2023, та витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 58787 на запит від 11.07.2023 № 58787 відповідачем за вказаний період була складена податкова накладна № 40 від 13.06.2023 р. (дата реєстрації в ЄРПН) на суму ПДВ 837,21 гривень, яка відкоригована розрахунком корегування № 55 від 13.06.2023 (дата реєстрації РК в ЄРПН 05.07.2023) на суму ПДВ - 837,21 гривень, інші податкові накладні за вказаний період не складались та не зареєстровані в ЄРПН.

Таким чином, позивач - АТ "Укргазвидобування", стверджуючи, що внаслідок нездійснення відповідачем - ТОВ "Автоцентр Фрунзе" реєстрації податкових накладних в ЄРПН на суму ПДВ в сумі 7 165,16 грн, сплаченого позивачем як оплату за надані послуги, АТ "Укргазвидобування" було позбавлене права включити зазначену суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 7 165,16 грн.

За таких підстав, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача - ТОВ "Автоцентр Фрунзе" 7 165,16 грн збитків.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами у даній справі, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до п. 14.1. ст. 14 ПК України (тут і далі по тексту - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо окремо не вказано інше), податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178); податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181).

Згідно з п. 181.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пп. «а» п. 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг; датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів / послуг; дата отримання платником податку товарів / послуг.

За приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 статті 198 та п. 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

На період воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, в порядку приписів п. 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово було зупинено перебіг строків, визначених ПКУ (п. 102.9 ПКУ), у тому числі було зупинено й перебіг строків і для формування податкового кредиту. Проте приписи п. 102.9 та пп. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, діяли до 01.08.2023 року. Тому перебіг строків для формування податкового кредиту (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) відновлюється з 01.08.2023 року.

Таким чином, сума ПДВ, зазначена у податкових накладних з датою складання з 13.06.2023 року по 03.07.2023 та які зареєстровані в ЄРПН, могла бути включена позивачем до складу податкового кредиту не пізніше 31.07.2024 року, тобто, у податковій звітності за липень 2024 року.

Разом з тим, порушення відповідачем умов підпункту 6.2.8 договору та вимог статті 201 Податкового кодексу України, позбавили позивача права включити суми ПДВ у розмірі 7165,16 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на цю суму

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків, відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, є порушення зобов`язання.

Усталеною є позиція, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

За таких обставин, хоча обов`язок виконавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед замовником, невиконання цього обов`язку може завдати замовнику збитків, а тому належним способом захисту для замовника може бути звернення до виконавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних.

З огляду на викладене суд вважає, що вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.

Як вже зазначалося вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинним законодавством не передбачено обов`язку покупця/замовника реєструвати податкову накладну в ЄРПН, тому суд приходить до висновку, що з огляду на положення ст. 201 ПК України, саме на ТОВ "Автоцентр Фрунзе" (відповідача), як продавцем послуги за договором від 24.03.2021 № 43-ТО/22, покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента (позивача) на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту (Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 925/17/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас, саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на викладене, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від продавця послуги, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (постачальник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем - ТОВ "Автоцентр Фрунзе" (виконавець) вимог податкового законодавства та умов пп. 4.2.8 договору №43-ТО/22 від 24.03.2021 р. щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ в розмірі 7165,16 грн, сплаченого позивачем - АТ "Укргазвидобування" (Замовник) як оплату за надані послуги, надані на підставі зазначеного договору за період з 13.06.2023 по 03.07.2023 на загальну суму 42990,95 грн, в т.ч. ПДВ 7165,18 грн.

Оскільки відповідач не виконав вимог податкового законодавства та умов, укладеного між сторонами договору, не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні, позивач був позбавлений права включити вказану суму ПДВ (7165,18 грн) до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму.

Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем.

Водночас, відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 та в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2023 у cправі № 914/2524/21, від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.

Станом на момент прийняття судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази складання та подачі для реєстрації в ЄРПН відповідачем спірних податкових накладних

У процесі розгляду справи відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виконання ним свого обов`язку з реєстрації відповідних податкових накладних та/або спростовували протиправність його дій щодо невиконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкових накладних.

З урахуванням викладеного, перевіривши надані позивачем докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, враховуючи, що відповідачем не виконано встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних в ЄРПН на суму ПДВ в розмірі 7165,15 грн, сплаченого позивачем - АТ "Укргазвидобування" (Замовник) як оплату за надані послуги за період з 13.06.2023 по 03.07.2023 за договором №43-ТО/22 від 24.03.2021 р., що унеможливило включення ПДВ в сумі 7165,15 грн до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість останнім зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, суд дійшов висновку, що внаслідок допущеного відповідачем порушення позивачем були понесені збитки на суму 7165,15 грн. Відповідач вищезазначеного належними та доступними засобами доказування не спростував, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 7165,15 грн збитків є законними, обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, тому суд задовольняє вказані позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Фрунзе" (61001, м. Харків, майдан Захисників України, 7/8; ідентифікаційний код 35072566) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) 7165,16 грн збитків та 2422,40 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "25" листопада 2024 р.

СуддяМ.І. Шатерніков